Ухвала

від 03.04.2024 по справі 401/744/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/215/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 197-1 (199) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 січня 2024 року, якою кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120270001849 від 24.12.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Світловодська Кіровоградської області, громадянина України, Фізичної особи - підприємця, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Красноград Харківської області, українця, громадянина росії, одруженого, який на момент вчинення інкримінованого діяння обіймав посаду виконавчого директора ТОВ «Тепличний комбінат», раніше не судимого, який помер 15.10.2022;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

В С Т А Н О В И Л А:

До Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019120270001849 від 24.12.2019 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

У ході досудового розслідуванням встановлено, що відповідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 60 Земельного кодексу України визначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших., водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги, зокрема пунктом «в» передбачено, що для великих річок, водосховищ на них та озер прибережна захисна смуга складає 100 метрів.

Частиною 1 ст. 61 Земельного Кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Також, статтею 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земе льними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частиною 1 ст. 81 Земельного кодексу України, передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Підстави набуття права на землю, передбачені ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або. за результатами аукціону.

Статтями 123-126 Земельного Кодексу України врегульовано прядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, порядок передачі земельних ділянок в оренду, виникнення права на земельну ділянку та оформлення речових прав на земельну ділянку. Зокрема визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено відповідальність за порушення земельного законодавства, відповідно до якої громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 20 закону України «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення, відчуження земельних ділянок, встановлення в натурі меж земель, обмежених у використанні і обмежених правами інших осіб; організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою та інше. Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями. Власники землі, землекористувачі, у тому числі орендарі, при здійсненні землеустрою зобов`язані забезпечити доступ розробникам документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що підлягають землеустрою.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю «Тепличний комбінат», ідентифікаційний код 05526830, зареєстроване 27.01.2003 року, юридичною адресою підприємства визначено: Кіровоградська область, Світловодський район, с. Подорожнє, вул. Миру, 12 Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства, відповідно до КВЕД 01.13, визначено - вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.

Відповідно до наказу по ТОВ «Тепличний комбінат» № 11 від 10.05.2007 - ОСОБА_9 призначено на посаду директора ТОВ «Тепличний комбінат».

Відповідно до пунктів 10.10 та 10.11 статуту ТОВ «Тепличний комбінат», до компетенції директора належить: без довіреності діяти від імені Товариства, представляти його в усіх установах, підприємствах і організаціях; здійснювати оперативне керівництво всією роботою Товариства відповідно до затверджених Учасниками рішень; здійснювати різного роду угоди та інші юридичні акти, видавати довіреність, відкривати в банку розрахунковий та інші рахунки; приймати рішення і видавати розпорядження з оперативних питань внутрішньої діяльності Товариства.

Крім того, 27.12.2017 рішенням Виконавчого комітету Світловодської міської ради підприємству ТОВ «Тепличний комбінат» надано у користування земельну ділянку кадастровий номер 3510900000:50:105:0020, площею 10.7412 га, за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул.

Новогеоргіївська, 1.

В другій половині 2018 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, директор ТОВ «Тепличний комбінат» ОСОБА_10 діючи в супереч вимог ст. ст. 60, 61, 78, 81, 116, 123-126, 150, 122, 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», діючи умисно, переслідуючи мету власного збагачення, вступив в злочинну змову з ОСОБА_8 - фізичною особою підприємцем, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , основний вид діяльності відповідно до КВЕД 03.12 - прісноводне рибальство, з метою самовільного захоплення земельної ділянки, державної форми власності, з цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб, площею 0,15 га, на яку відсутній кадастровий номер у Публічній кадастровій карті України, що розташована за межами населеного пункту АДРЕСА_2 , біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510900000:50:105:0020, в зоні прибережної захисної смуги річки Дніпро і є землями водного фонду України.

Реалізовуючи свої злочинні наміри ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих спонукань, всупереч вимог ст. ст. 60, 61, 78, 81, 116, 123-126, 150, 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», достовірно знаючи про відсутність будь-яких правовстановлюючих чи дозвільних документів на використання земельної ділянки без кадастрового номеру, яка є прилеглою до земельної ділянки з кадастровим номером 3510900000:50:105:0020, в зоні прибережної захисної смуги річки Дніпро, 01.10.2018 уклали договір оренди № 5. Відповідно п.п. 1.3, 1.4 вказаного договору ОСОБА_9 діючи від імені ТОВ «Тепличний комбінат» передав у користування ОСОБА_8 приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . та надано право на користування земельною ділянкою, на якій знаходиться орендоване майно та земельною ділянкою, що прилягає до об`єкта оренди в розмірі, необхідному для досягнення мети оренди, тим самим, без оформлення дозвільних документів, передбачених Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій», забезпечив використання ОСОБА_8 вказаної земельної ділянки державної форми власності, з цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб, площею 0,15 га, що розташована за межами населеного пункту АДРЕСА_2 .

У подальшому, ОСОБА_8 реалізуючи спільний умисел, з корисливих спонукань, всупереч вимог ст. ст. 60, 61, 78, 81, 116, 123-126, 150, 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», діючи у змові з ОСОБА_9 достовірно знаючи, що землі прибережної захисної смуги можуть бути надані лише за рішенвям Кіровоградської ОДА, використовував вказану земельну ділянку площею 0,15 га, в зоні прибережної захисної смуги річки, з метою здійснення своєї господарської діяльності пов`язаної з прісноводним рибальством та для господарських потреб, розмістив на ній некапітальні підсобні приміщення, рефрижераторний морозильний контейнер для зберігання риби, три дерев`яні причали і таким чином здійснював її самовільне заняття та використання без відповідних правовстановлюючих документів.

05.06.2020 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки площею 0,15 га, що розташована за межами населеного пункту АДРЕСА_2 за результатами якої складено Акт перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства № 507-ДК/332/АП/09/01/-20 від 05.06.2020, згідно якого встановлено, що у ОСОБА_8 відсутні документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, яка розташована в зоні прибережної захисної смуги річки Дніпро і є землями водного фонду України та використовується для рибогосподарських потреб. За вищевикладених обставин зазначена земельна ділянка є самовільно зайнятою. Зазначеними діями ОСОБА_8 порушує вимоги ч. 1 ст. 116, ст.ст. 125, 126, 206 Земельного кодексу України; ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Однак, ОСОБА_8 , діючи відповідно попередньої домовленості з ОСОБА_9 не маючи намір звільняти самовільно зайняту земельну ділянку продовжив її використовувати для власних господарських потреб та 03.09.2020 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки площею 0,15" га, що розташована за межами населеного пункту АДРЕСА_2 за результатами якої підтверджено факт самовільного використання зазначеної земельної ділянки та складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки № 860-ДК/633/АП/09/01/-20 від 03.09.2020, згідно якого визнано, що ОСОБА_8 , продовжує використовувати самовільно зайняту земельну ділянку без документів, що посвідчують право користування, чим порушує вимоги ч. 1 ст. 116, ст. ст. 125, 125, 206 Земельного кодексу України; ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Також, 17.11.2020 у рамках проведення досудового розслідування проведено огляд земельної ділянки площею 0,15 га, що розташована за межами населеного пункту АДРЕСА_2 з зглученням державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та спеціаліста Кропивницької філії ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», яким повторно зафіксовано факт самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та використання її у власних потребах.

Таким чином, ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9 , всупереч ст. ст. 60, 61, 78, 81, 116, 123-126, 150, 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» без оформлення будь-яких дозвільних документів та без наявності інших законних підстав, самовільно займає та використовує з метою здійснення своєї господарської діяльності пов`язаної прісноводним рибальством земельну ділянку площею 0,15 га, яка розташована за межами населеного пункту АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_8 , обвинувачується: у самовільному зайнятті земельної ділянки, вчиненого групою осіб, тобто кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою суду першої інстанції, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120270001849 від 24.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що строк досудового розслідування кримінального провадження закінчився 12.02.2021, слідчий звернувся до слідчого судді 15.02.2021 із клопотання про продовження строку досудового розслідування вже після закінчення вказаного строку. Відповідно до ч.5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає. Враховуючи, що ухвала слідчим суддею про продовження строку досудового розслідування постановлена 18.02.2021, тобто через 6 днів після закінчення строку досудового розслідування, суд приймає доводи сторони захисту щодо незаконності вказаної ухвали.

В апеляційній скарзі прокурор просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом ухвалено незаконне рішення про закриття кримінального провадження № 12019120270001849 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, застосовуючи кримінально процесуальний закон, який втратив чинність, що є істотним порушенням норм КПК України та підставою для скасування ухвали судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.01.2024.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положення ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Так, згідно ст. 219 КПК з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;

2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу;

4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і, серед іншого, закінчується направленням до суду обвинувального акта.

Отже згідно з ст.ст. 5, 110, 115, ч. 1 ст. 291 та ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні у межах строку досудового розслідування.

Разом із тим, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України

Так, як убачається з матеріалів кримінального провадження, а саме з даних обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування:

24.12.2019 внесено відомості до ЄРДР за № 12019120270001849 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, яке 23.10.2020 перекваліфіковано на ч.2 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 197-1 КК України відноситься до категорії умисних нетяжких злочинів.

Постановою слідчого від 27.06.2020 кримінальне провадження закрито. (т. 2 а.с. 43).

Ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду від 14.08.2020 скасовано постанову слідчого від 27.06.2020 про закриття кримінального провадження. (т. 2 а.с. 44-47)

Таким чином, строк з 27.06.2020 по 14.08.2020 не включається до строку досудового розслідування і складає 48 днів.

У подальшому, постановою слідчого від 21.10.2020 закрито кримінальне провадження. (т. 2 а.с. 48-50)

Постановою прокурора від 23.10.2020 постанова слідчого від 21.10.2020 про закриття кримінального провадження скасована. (т. 2 а.с. 51-52)

У зв`язку з чим, строк з 21.10.2020 по 23.10.2020 не включається до строку досудового розслідування і складає 2 дні.

18.02.2021 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019120270001849 від 24.12.2019 року за ч.2 ст.197-1 КК України продовжено на 06 місяців, тобто до 19.08.2021 року (т.1 а.с.176).

26.02.2021 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.197-1 КК України.

02.03.2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.197-1 КК України.

23.03.2021 року у кримінальному провадженні складено обвинувальний акт, який надійшов до суду 29.03.2021 року (т.1 а.с.1-29).

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.219 КПК України.

Разом із тим, відповідно до ухвали слідчого судді строк досудового розслідування продовжувався.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження: 18.02.2021 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019120270001849 від 24.12.2019 року за ч.2 ст.197-1 КК України продовжено на 06 місяців, тобто до 19.08.2021 року (т.1 а.с.176).

При цьому слід зазначити, що на даний час відсутні судові рішення якими скасовано ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 18.02.2021.

Відповідно до ч.3 ст.309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Крім того, під час підготовчого засідання стороною захисту заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч.1 ст.284 КПК України.

Будь яких інших клопотань чи заперечень на ухвалу слідчого судді стороною захисту не подавалось та судом не розглядалось.

Крім того, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України, законодавцем визначено вичерпний перелік повноважень суду на стадії підготовчого провадження, до якого не входить можливість надавати оцінку ухвалам слідчого судді з точки зору їх законності і обґрунтованості та скасовувати їх за результатами відповідної оцінки.

У зв`язку з цим, під час проведення підготовчого судового засідання сторони кримінального провадження мають можливість лише подати заперечення на ухвалу слідчого судді, а суд може лише прийняти вказані заперечення для надання їм оцінки в майбутньому під час винесення остаточного рішення у справі, не вирішуючи при цьому порушених у таких запереченнях питань щодо законності та обґрунтованості відповідного судового рішення на підготовчому судовому засіданні.

На стадії судового розгляду до повноважень суду також не входить можливість надавати оцінку ухвалам слідчого судді з точки зору їх законності і обґрунтованості та скасовувати їх за результатами відповідної оцінки.

Проте, суд першої інстанції в порушення вимог закону ввійшов в оцінку ухвали слідчого судді від 18.02.2021 року, фактично безпідставно не врахував викладене в ній, та закрив провадження на підставі п. 10 ч.1 ст.284 КПК України, у відсутності для цього законних підстав.

Суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, що призвело до невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Крім того, колегії суддів звертає увагу, що 01 січня 2024 року та станом на момент розгляду в суді першої інстанції набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури», відповідно до якого ч.1 ст.219 КПК України викладено у новій редакції, та визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження, також виключено ч.8 ст.615 КПК та ч.2 ст.219 КПК щодо обрахування строку досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру.

Пунктом 20-8 розділу XI «Перехідні положення» визначено, що положення ч.1 ст.219 КПК в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КПК України та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.3 ст.1 КПК).

Відтак положення Закону України №3509-IX від 08 грудня 2023 року є складовою кримінального процесуального законодавства України, які слід застосувати з тією особливістю, які прямо ним визначені.

Враховуючи наведене колегія суддів доходить висновку, що вищезазначена ухвала слідчого судді, якою строк досудового розслідування продовжувався є законною та мотивованою, набрала законної сили та є не скасованою.

У зв`язку із цим фактично продовжено досудове розслідування до 19.08.2021 року та обвинувальний акт складений, та вручений сторонам кримінального провадження 23.03.2021 року і направлений до суду відповідно до штрих коду на супровідному листі 29.03.2021 року, який надійшов до суду 29.04.2021 року, тому колегія суддів вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12019120270001849 від 24.12.2019 року стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 направлений в межах строку встановленого ст.219 КПК України.

Як вже зазначено вище в даній ухвалі, на час винесення рішення судом про закриття кримінального провадження Пунктом 20-8 розділу XI «Перехідні положення» визначено, що положення ч.1 ст.219 КПК в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Враховуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції безпідставно закрив кримінальне провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування визначеного ст. 219 КПК України, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 січня 2024 року, якою кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120270001849 від 24.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України - скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

(підписи)