Рішення

від 03.04.2024 по справі 201/13517/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/13517/23

провадження 2/201/1445/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем - Могиліною Д.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпро цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв 1» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, грошових коштів і судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв 1» 02 листопада 2023 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення збитків в вигляді заборгованості за спожиті послуги на утримання будинку і прибудинкової території, грошових коштів та судових витрат, позовні вимоги не доповнювалися і не уточнювалися. Позивач в своєму позові та з представником посилаються на те, що з відповідач є членом їх об`єднання, на нього відкрито особовий рахунок і встановлені фактичні відносини з приводу надання послуг на утримання будинку і прибудинкової території, відповідачі мають у власності нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідачі повинні виконувати рішення зборів ОСББ про вказану оплату послуг, але вони цього свідомо не роблять, внаслідок чого позивачу завдано збитки, матеріальної шкоди, є заборгованість за період з 01 листопада 2016 року по 30 червня 2023 року. Відповідальність за завдання збитків, скоєння цієї шкоди і заборгованість згідно з умов рішень об`єднання та закону повинні нести відповідачі. Вартість збитків позивача з урахуванням часу користування вказаними послугами відповідачами, сезонності та показників лічильників з урахуванням уточнень і перерахунків за тривалий період та вже сплачених відповідачами сум станом на час подачі позову і на час розгляду справи зараз складає 16 937 грн. 96 коп.. Представник позивача просив суд стягнути з відповідачів вказану суму збитків, а також витрати на правову допомогу і оплату судового збору, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та/або їх представники позовні вимоги фактично не визнали і заперечував проти їх задоволення, зазначили неправомірність дій самого позивача по нарахування таких сум заборгованості, не врахування вже сплачених сум, наявну заборгованість відповідач сплатив, отже позовні вимоги безпідставні і не підлягають задоволенню; не заперечували проти розгляду справи за їх відсутності. Правом надання відзиву на позов не скористалися. Причини їх та/або представника неявки в судове засідання судом визнаються не поважними, оцінюються судом як спосіб затягування розгляду справи і недобросовісне виконання своїх процесуальних прав та обов`язків, оскільки таке намагання і перенесення слухання справи було вже неодноразово, доказів на підтвердження причини відсутності в засіданні сторона відповідачів не надавала (з урахуванням зазначеного, відношення сторін до своїх процесуальних прав та обов`язків і тривалості розгляду справи, суд вважає, що чергова заява про перенесення слухання справи і відсутність відповідачів не перешкоджає розгляду справи). Незалежно від явки чи неявки представника відповідача сама особа в судове засідання не з`явилася без поважних причин і навіть не повідомила суд про причини неявки в судове засідання. Отже, суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних матеріалів і доказів. При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи. Таким чином, суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаних відповідачів відповідно до ст. 223 ЦПК України.

З`ясувавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню за наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що у 2016 році багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , був переданий на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Геролїв 1», що підтверджується Актами про списання багатоквартирного будинку з балансу та приймання-передачі багатоквартирного будинку з балансу на баланс, Статутом ОСББ «Героїв 1» від 20 листопада 2016 року. ОСББ «Героїв 1» створено на підставі Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для його розподілу між членами об`єднання.

Відповідно до Статуту ОСББ «Героїв 1», вищим органом управління позивача є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Загальними зборами ОСББ «Героїв 1» було затверджено розмір щомісячних внесків: внески на утримання будинку та прибудинкової території, внески на забезпечення охорони будинку та утримання системи відеоспостереження за будинком та інш.

Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. У відповідності до Статуту сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковими для всіх співвласників.

Відповідач ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_3 , отже у відповідності до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» є співвласниками вказаного багатоквартирного будинку. Отже, з листопада 2016 року відповідачі отримують послуги, які забезпечує позивач та зобов`язаний щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця сплачувати за них внески, розмір яких затверджений загальними зборами.

Однак, в порушення ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту, відповідач не сплачує затверджені Загальними зборами внески, тим самим порушує свій обов`язок співвласника з своєчасної і в повному обсязі сплати належних внесків. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як боржники, що прострочили виконання грошового зобов`язання, на підставі ст. 625 ЦК України зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних з простроченої суми, індекс інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

Підпунктом 4 ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до прав об`єднання щодо забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків, відноситься право на звернення до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у поєному обсязі сплачувати всі встановлені Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів. Заходи досудового врегулювання не проводилися.

В добровільному порядку питання вирішене не було, виник спір і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом з`ясовано, що у 2016 році багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , був переданий на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв 1», що підтверджується Актами про списання багатоквартирного будинку з балансу та приймання-передачі багатоквартирного будинку з балансу на баланс, Статутом ОСББ «Героїв 1» (затверджений протоколом від 20 листопада 2016 року). ОСББ «Героїв 1» створено на підставі Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для його розподілу між членами об`єднання.

Отже, позивач ОСББ «Героїв 1» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 і відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надає фізичній особі - споживачу житлово-комунальні послуги, що полягають у теплопостачанні, електропостачанні, водопостачанні і водовідведенні та інш. за його місцем проживання. Зазначені правовідносини є складовою частиною правочину найму житлового приміщення, передбаченого нормами ЖК України, що виникли з дій боржника та ОСББ «Героїв 1», спрямованих на набуття цивільних прав та обов`язків щодо житлово-комунальних послуг та їх оплати.

У відповідності з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» метою створення ОСББ «Героїв 1» є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до Статуту ОСББ «Героїв 1», вищим органом управління позивача є загальні збори. Згідно цього Статуту до виключної компетенції загальних зборів належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Загальними зборами ОСББ «Героїв 1» було затверджено розмір щомісячних внесків: внески на утримання будинку та прибудинкової території, внески на забезпечення охорони будинку та утримання системи відеоспостереження за будинком та інш..

Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. У відповідності до Статуту сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, .що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковими для всіх співвласників.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_3 , отже у відповідності до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» є співвласником вказаного багатоквартирного будинку. Отже, з листопада 2016 року відповідачі отримують послуги, які забезпечує позивач та зобов`язаний щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця сплачувати за них внески, розмір яких затверджений загальними зборами.

Однак, в порушення ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту, відповідачі не сплачують затверджені Загальними зборами внески, тим самим порушують свій обов`язок співвласника з своєчасної і в повному обсязі сплати належних внесків. Внаслідок несплати відповідачами за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення охорони та утримання системи відеоспостереження за будинком, за період з 01 листопада 2016 року по 30 червня 2023 року станом на 01 липня 2023 року перед ОСББ «Героїв 1» утворилась заборгованість, яка складає 16 937 грн. 96 коп.. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як боржники, що прострочили виконання грошового зобов`язання, на підставі ст. 625 ЦК України зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних з простроченої суми, індекс інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

Підпунктом 4 ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до прав об`єднання щодо забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків, відноситься право на звернення до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у поєному обсязі сплачувати всі встановлені Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів. Заходи досудового врегулювання не проводилися.

Позивачем надані до суду акти звірки показників, довідки з місця мешкання, копії договорів про постачання електроенергії, підряду на технічне обслуговування ліфтів, вивезення твердих побутових відходів, постачання природного газу, додаткових угод та інш., витяги з протоколів загальних зборів про наявність заборгованості відповідачів, розрахунки, останні ж не надали доказів зворотнього, а надані квитанції - за інший період і не є допустимими доказами в розумінні ч. 2 ст. 78 ЦПК України, відповідно до якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно ж із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стосовно не погодження відповідача з позовом і обставин, викладених ним у відзиві на позов, судом з`ясовано наступне.

Згідно з протоколом загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв 1» від 10 червня 2016 року (та наступними 20 листопада 2016 року, 27 листопада 2017 року, 20 грудня 2018 року. 22 листопада 2019 року, 01 грудня 2022 року, 20 липня 2023 року) загальними зборами співвласників квартир було розглянуто питання затвердження внеску на утримання будинку та прибудинкової території, та прийнято рішення щодо затвердження внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2.42 грн/м2 (з наступними 2.30, 3.82, 7.02, 7.49 і інш.) з загальної площі приміщення.

З приводу зауваження відповідача стосовно зазначення «приміщення», то секретарем цих загальних зборів в протоколі було використано узагальнююче слово для всіх типів об`єктів, що формально не змінює суті рішення загальних зборів, протокол і рішення цих зборів відповідачем в передбаченому законом порядку не оскаржені і не уточнені, а отже повинні виконуватися. Також, в протоколі загальних зборів поняття «приміщення» застосовується фактично як єдине поняття. Законодавець в ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначає та узагальнює, що «Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.».

Також загальними зборами було затверджено кошторис ОСББ «Героїв 1», який надано стороною позивача і досліджено судом в копії з додатками.

Щодо щомісячного суми внеску. Як вірно зазначив відповідач, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До компетенції загальних зборів співвласників належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників. Так, відповідно до протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв 1» загальними зборами співвласників квартир було розглянуто питання затвердження внеску на утримання будинку та прибудинкової території, та прийнято рішення щодо затвердження внеску на утримання будинку та прибудинкової території спочатку в розмірі 2.42 грн/м2 (2016 рік) з загальної площі приміщення, а потім - 7.49: 2019 рік і інш..

При цьому загальними зборами співвласників прийняте рішення стосовно того, що при зміні тарифу на електрику, воду, технічне обслуговування будинку, ліфтів, підвищення заробітної плати автоматично робити перерахунок внесків. Внесок на обслуговування котельні, опалення квартир, місць загального користування, підігрів води розраховується щомісячно за фактом спожитих енергоресурсів.

Відповідно до протоколу засідання правління ОСББ «Героїв 1» на засіданні правління було прийнято рішення щодо укладення договору на технічне обслуговування ліфтів, тобто відповідно встановлено і внесок на обслуговування ліфтів згідно з рішенням загальних зборів ОСББ.

В зв`язку з вищевикладеним, ніяких безпідставних сум збільшення розрахунок заборгованості відповідача не містить.

Стосовно суми відрахувань у резервний фонд ОСББ, то зазначені витрати не містять витрат на потреби котельної чи теплопостачання, тому можливі доводи відповідача і в цій частині є безпідставними.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають в частині власності квартиру користуються нею для особистого мешкання і мешкання членів їх сімей.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма права і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно ст. 65 ЖК України особи, які вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, члени сім`ї власника квартири, які проживають з ним в квартирі, яка йому належить, користуються житловим приміщенням нарівні з власником квартири, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування даним приміщенням.

За таких обставин суд вважає, що позивач довів вину відповідачів в завданні збитків згідно наданого розрахунку кількості спожитих послуг і наступною не сплатою витрат (заборгованості) за користування цими послугами з урахуванням часу користування ними, сезонності та наявних показників.

Відповідно до пункту 3, частини 5, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже законодавством встановлений обов`язок споживача сплачувати в повному обсязі спожиті комунальні послуги. Відсутність договірних правовідносин (у можливих орендарів житла) не є підставою для відмови у стягненні з відповідача коштів за надання житлово-комунальних послуг. А тому, споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року по справі № 6-59цс13 та від 25 листопада 2014 року по справі № 3- 184цс14 та від 20 квітня 2016 року по справі № 6-2951 цс-15.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже позивачем доведено, що саме неправомірними діями відповідачів, пов`язаними з незаконним і неправильним використанням наданої йому послуги позивачем останнім було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку зі вказаними діями відповідачів і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

Згiдно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, відповідач повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.

Вiдповiдно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-які домовленості і зобов`язання стосовно відповідача по незаконним (з точки зору відповідача) діям відносно нього по обліку наданих послуг (крім договірних і передбачених законом), предмета спору, а відповідач цього не довів, твердження відповідача про наявність будь-яких інших зобов`язань стосовно позовних вимог є припущенням.

Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За приписами ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України «Межі здійснення цивільних прав»: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що відповідач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Не може суд прийняти до уваги не визнання стороною відповідачів вимог позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не базуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені. За таких обставин суд вважає, що позивач довів вину відповідачів в завданні збитків, згідно наданого ним розрахунку і наступною не сплатою витрат (заборгованості) за користування цими послугами.

При таких обставинах суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити і стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ОСББ «Героїв 1» заборгованість за фактично отримані послуги з утримання будинку та прибудинкових територій за період з 01 листопада 2016 року по 30 червня 2023 року в сумі 16 937 грн. 96 коп., витрати на правову допомогу - 2 000 грн. і витрати на судовий збір - 2 684 грн., а всього в сумі 21 621 грн. 96 коп..

Таким чином обставини позовних вимог знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового засідання, ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню фактично в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 22, 202, 526, 527, 530, 533, 543, 611, 625, 1166 ЦК України, ст. 61, 64, 65, 67, 68 ЖК України, ст. 4, 10, 15, 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Героїв 1» заборгованість за фактично отримані послуги з утримання будинку та прибудинкових територій за період з 01 листопада 2016 року по 30 червня 2023 року в сумі 16 937 грн. 96 коп., витрати на правову допомогу - 2 000 грн., а всього в сумі 18 937 грн. 96 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ОСББ «Героїв 1» сплачений позивачем при подачі позову судовий збір з кожного окремо по 1 3 42 грн., а всього 2 684 грн..

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя -