Рішення

від 08.04.2024 по справі 201/13566/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/13566/23

Провадження № 2/201/1105/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого - судді Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РІВЕР ПАРК 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2023р. ОСББ «РІВЕР ПАРК 1» звернулося до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку (а.с. № 4-11).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 07.11.2023р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.5 ст.279 ЦПК України призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. № 63).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача - Матросова Є.О. (голова правління - а.с. №18) в позовній заяви посилалась на те, що 22.04.2021р. було зареєстровано ОСББ «РІВЕР ПАРК 1», розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , створене відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власниками квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 42 С, 42 Р, 42 П . Відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_3 , таким чином вона є співвласником багатоквартирного будинку. Рішенням загальних зборів ОСББ «РІВЕР ПАРК 1», оформленого Протоколом №1 від 05.06.2021р., затверджено розмір щомісячних внесків співвласників на управління будинком та його утримання у розмірі 5,89 грн./кв.м. житлових і нежитлових приміщень. Відповідачка, як власник квартири АДРЕСА_3 та співвласник багатоквартирного будинку зобов`язана своєчасно і в повному обсязі сплачувати на користь позивача належні внески та платежі. Відповідачка не виконала свій обов`язок по оплаті внесків, у зв`язку з чим станом на 30.10.2023р. за період з 01.07.2021р. по 30.10.2023р. утворився борг у розмірі 5 916грн. 01коп., який вона в добровільному порядку не сплачує, тому об`єднання звернулося до суду з даним позовом. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по оплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 5 916грн. 01коп.

Відповідачка ОСОБА_1 двічі повідомлялася про розгляд справи шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками, як за місцем реєстрації відповідачки, так і за місцем нерухомого майна. Першого разу відповідачкою не вчинено дій по отриманню поштової кореспонденції від суду. Так, обидва конверти повернулися на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», при тому, що адреса реєстрації місця проживання відповідачки підтверджена відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 07.11.2023р. (а.с. №66, 67, 62). При повторному направленні судом копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками за адресою знаходження нерухомого майна, конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. №71). За місцем реєстрації відповідачки конверт був отриманий уповноваженою особою, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. №70).

Отже, відповідачка завчасно, а саме 16.01.2024р., отримавши копію ухвали суду від 07.11.2023р., копію позовної заяви з додатками, про що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення (а.с. № 70), не скористалася своїм правом відповідно до ст.178 ЦПК України подати суду відзив на позов.

Суд, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам у сукупності з наявними письмовими доказами та положеннями законодавчих актів, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСББ «РІВЕР ПАРК 1» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 22.04.2021р., є юридичною особою, діє на підставі Статуту, затвердженого установчими зборами ОСББ (а.с. №20-34).

ОСББ «РІВЕР ПАРК 1» створено відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власниками квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №42 С, 42 Р, 42 П, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням загальних зборів ОСББ «РІВЕР ПАРК 1», оформленим Протоколом №1 від 05.06.2021р., затверджено розмір щомісячних внесків співвласників на управління будинком та його утримання у розмірі 5,89 грн./кв.м. житлових і нежитлових приміщень (а.с. №35-42).

За даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.10.2023р. №350703327, право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 74,3 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. №43-44).

Отже, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» відповідачка ОСОБА_1 є співвласницею вказаного багатоквартирного будинку.

Відповідно до розрахунку позивача у ОСОБА_1 перед ОСББ «РІВЕР ПАРК 1» існує заборгованість, яка за період з 01.08.2021р. по 30.10.2023р. становить 5 916грн. 01коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с. № 45-46).

Відповідачці було направлено досудову вимогу (а.с.№51-53), проте відповіді отримано позивачем не було.

Відповідно до ст.ст. 10, 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, в тому числі, визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників. Співвласник зобов`язаний, серед іншого, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно із ч. 1 ст. 17 цього Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду, незалежно від наявності договору між об`єднанням та боржником.

Відповідно до наведених норм чинного законодавства ОСОБА_1 , яка є власницею квартири, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, які були затверджені рішеннями загальних зборів, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення нею таких дій звернутися до суду про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Відповідачкою не подано суду доказів про те, що надані позивачем розрахунки заборгованості та застосовані ним тарифи проведено неправильно, не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження ненадання чи неналежного надання позивачем послуг за спірний період.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги в частині заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку доведені належними і допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, які заявлені представником позивача при подачі позову, суд зазначає наступне.

Так, у позовній заяві представник позивача просила вирішити питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачені види судових витрат. Відповідно до ч.1, 2 судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як вбачається з наданих документів, голова правління ОСББ «РІВЕР ПАРК 1» Матросова Є.О. звернулася до адвоката Данильченка М.С. та уклала з ним договір про надання правової допомоги №25/10 від 25.10.2023р. (а.с. №56). В матеріалах справи також наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1215926 від 26.10.2023р. (а.с. №60), виданий адвокату, який має право на здійснення адвокатської діяльності на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. №61).

Відповідно до додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 25.10.2023р. сторони домовились, що вартість наданих послуг (гонорар) адвоката за вказаним договором складає 5 000 грн., а саме: надання консультаційних послуг 1 година - 1 000 грн., складання позовної заяви з додатками 3 години - 4 000 грн. (а.с. №59).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано акт передачі та прийняття грошових коштів за договором про надання послуг (виконання професійної правничої допомоги) від 25.10.2023р., яким підтверджено факт оплати клієнтом грошових коштів у розмірі 5 000 грн. по оплаті професійної правничої допомоги (а.с. №57).

У постанові Верховного Суду від 11.11.2020р. у справі № 673/1123/15-ц (посилання на постанову Верховного Суду від 02.09.2020р. у справі № 329/766/18), а також у постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 зроблені висновки, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу незалежно від того чи їх сплачено, чи тільки має бути сплачено.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію їхньої реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Перевіривши зміст наданих документів, суд зазначає, що заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 5 000 грн. є неспівмірними зі складністю цивільної справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), тих обставин, що справа визнана судом малозначною, розглядалася судом в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, у співмірності до наданих послуг, суд зменшує до 2 000 грн. В іншій частині вимог про стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Крім того, обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму оплаченого при подачі позову судового збору у розмірі 2 684 грн. (а.с. №3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, ч. 2, 3 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РІВЕР ПАРК 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РІВЕР ПАРК 1» заборгованість по оплаті внесків за період з 01.07.2021р. по 30.10.2023р. у розмірі 5 916грн. 01коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РІВЕР ПАРК 1» судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РІВЕР ПАРК 1» судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 2 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.