Рішення

від 04.04.2024 по справі 183/10732/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/10732/23

№ 2/183/782/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., представника позивача ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 , представника відповідача-2 ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Піщанської сільської територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лила Інна Армоніківна, про:

- визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину житлового будинку та господарських споруд, які складаються з: будинок - А, загальною площею 57,0 м2, житловою площею 27,6 м2, літня кухня - Б, прибудова - б, гараж - В, літня кухня - Г, погріб - пг, сарай - Д, літній душ - Е, вбиральня - Ж, колодязь № 1, колодязь № 2, забір № 3, калитка № 4, ворота № 5, 1963-1984 років побудови, розташованих по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з цим позовом, відповідачем у якому вказав Піщанську сільську територіальну громаду Новомосковського району Дніпропетровської області, третіми особами: ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лилу І. А.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української PCP, бабці позивача - ОСОБА_6 належав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 24 березня 1987 року, власником цілої частки домоволодіння є ОСОБА_6 , а саме - домоволодіння в цілому складається з: будинок - А, загальною площею 57,0 м2, житловою площею 27,6 м2, літня кухня - Б, прибудова - б, гараж - В, літня кухня - Г, погріб - пг, сарай - Д, літній душ - Е, вбиральня - Ж, колодязь № 1, колодязь № 2, забір № 3, калитка № 4, ворота № 5, 1963- 1984 років побудови.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіту за життя вона не складала, після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначений житловий будинок та в установлений законом термін батько позивача - ОСОБА_7 звернувся до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про прийняття спадщини, однак не встиг оформити свої спадкові права та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_7 теж за життя не складав заповіт. Мати позивача - ОСОБА_5 , в строк передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області для прийняття спадщини, після смерті батька, але ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, не встигши оформити правовстановлюючі документи на будинок на себе. Заповіт за життя мати позивача не складала.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на вищезазначений будинок і у встановлений законом термін, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, позивач 02 жовтня 2017 року звернувся до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лили І. А. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері та з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину спадкового будинку, оскільки іншим спадкоємцем за законом першої черги є брат позивача - ОСОБА_4 . На заяву позивача про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки в спадковій справі відсутній документ про належність спадкодавцю спадкового будинку у зв`язку з чим, позивач вимушений звернутись до суду.

Зазначає, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2018 року у справі № 183/6451/17, яке набрало законної сили, задоволений позов ОСОБА_4 до Піщанської сільської ради Новомосковського району, Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування, в якій позивач приймав участь, в якості третьої особи, а саме: визнано право власності за ОСОБА_4 на частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: будинок - А, загальною площею 57,0 м2, житловою площею 27,6 м2, літня кухня - Б, прибудова - б, гараж - В, літня кухня - Г, погріб - пг, сарай - Д, літній душ - Е, вбиральня - Ж, колодязь № 1, колодязь № 2, забір № 3, калитка № 4, ворота № 5, 1963-1984 років побудови, в порядку спадкування за законом, після смерті матері - ОСОБА_5 .

Постановленою суддею ухвалою від 22 вересня 2023 року відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання, витребувано докази у виді належним чином засвідченої копії спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_5 . Докази отримано 13 жовтня 2023 року.

В підготовчому засіданні 14 грудня 2023 року задоволено клопотання представника позивача, залучено ОСОБА_4 до участі в справі в якості співвідповідача та виключено його зі складу третіх осіб.

Постановленою судом ухвалою від 14 грудня 2023 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позов підтримали та просили його задовольнити. Пояснення надали аналогічні змісту ухвали. Вказали на наявність судового рішення, яким за відповідачем-2 визнано право власності на частину спірного нерухомого майна та встановлено обставини, які мають значення для розгляду цієї справи.

Представник відповідача-2 ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову. Вказав на те, що під час обговорення спадкоємця, на раді родини ОСОБА_8 було прийняте рішення про те, що саме ОСОБА_4 буде єдиним спадкоємцем після смерті матері. Зазначив, що позивач не проживає у спірному будинку, проживаючи в квартирі тестя з дружиною. Заперечує проти доказів, поданих у справі.

Представник відповідач-1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позов не надав. Підстав неявки до суду не пояснив.

Третя особа до суду не з`явилася, поважних причин неявки не пояснила. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, суд висновує таке.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до частин 4, 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, ухваленим рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2018 року у справі № 183/6451/17, яке набрало законної сили 18 грудня 2018 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/77921254), позов ОСОБА_4 до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, треті особи - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лила Інна Армоніківна, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: будинок - А, загальною площею 57,0 м2, житловою площею 27,6 м2, літня кухня - Б, прибудова - б, гараж - В, літня кухня - Г, погріб - пг, сарай - Д, літній душ - Е, вбиральня - Ж, колодязь № 1, колодязь № 2, забір № 3, калитка № 4, ворота № 5, 1963-1984 років побудови, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як установлено рішенням у цивільній справі № 183/6451/17:

Згідно зі свідоцтвом на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, виданого Виконавчим комітетом Новомосковської районної Ради депутатів трудящих, наданого суду в копії, ОСОБА_6 виділено під забудову земельну ділянку площею 0,15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва трикімнатного житлового будинку житловою площею 31,39 м2.

Як убачається з технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 24 березня 1987 року і наданого суду в копії, власником цілої частки домоволодіння є ОСОБА_6 , а саме домоволодіння в цілому складається з: будинок - А, загальною площею 57,0 м2, житловою площею 27,6 м2, літня кухня - Б, прибудова - б, гараж - В, літня кухня - Г, погріб - пг, сарай - Д, літній душ - Е, вбиральня - Ж, колодязь № 1, колодязь № 2, забір № 3, калитка № 4, ворота № 5, 1963-1984 років побудови.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15 грудня 2004 року, наданим суду в копії.

За життя ОСОБА_6 , заповіт на вищезазначений житловий будинок не складала, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 481/2005, відкритої після її смерті.

09 червня 2005 року ОСОБА_7 звернувся до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6 .

Відповідно до довідки сільського голови Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Д. А. Лисичкіна № 879/02-24 від 16 листопада 2018 року, згідно запису по господарської книги № 8, номер об`єкта по господарського обліку 672, житловий будинок АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 16 вересня 2008 року, наданим суду в копії.

За життя ОСОБА_7 , заповіт на вищезазначений житловий будинок не складав, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 125/2009, відкритої після його смерті.

25 лютого 2009 року ОСОБА_5 звернулась до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 , а інший спадкоємець за законом першої черги - ОСОБА_4 02 березня 2009 року звернувся до Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про відмову від своєї частки спадкового майна після смерті батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь матері - ОСОБА_5 .

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 03 травня 2017 року, наданим суду в копії.

За життя ОСОБА_5 заповіт на вищезазначений житловий будинок не складала, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 69/2017, відкритої після її смерті.

14 вересня 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лили І. А. з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , інший спадкоємець за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 звернувся до вищезазначеного нотаріуса із відповідною заявою 02 жовтня 2017 року.

Листом приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лили І. А. стосовно видачі спадщини № 523/01-16 від 04 грудня 2017 року, позивачу ОСОБА_4 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки до нотаріальної контори не представлено правовстановлюючого документа на спадкове майно.

З огляду на те, що ОСОБА_6 за життя належало домоволодіння АДРЕСА_1 , спадкоємцем за законом після смерті якої був ОСОБА_7 , який в установлений законом строк прийняв спадщину після її смерті, однак не встиг оформити свої спадкові права та помер, після смерті якого ОСОБА_5 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після його смерті, інший спадкоємець ОСОБА_4 - із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_5 , матеріали справи доказів інших спадкоємців за законом, які в установлений законом строк звернулись до нотаріуса з приводу спадщини не містять. Враховуючи, що ОСОБА_5 не встигла оформили свої спадкові права після смерті чоловіка ОСОБА_7 та померла, позивач та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом після її смерті, які прийняли спадщину, матеріали спадкової справи доказів наявності інших спадкоємців за законом чи заповітом, які звернулися протягом встановленого строку до нотаріуса з приводу прийняття спадщини не містять, доказів на підтвердження переходу права власності на спадкове домоволодіння після смерті спадкодавця матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і за позивачем належить визнати право власності на частину спадкового домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі № 183/6451/17 підтверджуються також наданими суду в засвідчених копіях: свідоцтвом на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, виданого Виконавчим комітетом Новомосковської районної Ради депутатів трудящих, наданого суду в копії /а.с.12-13/; технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду /а.с.14-16/; свідоцтвами про смерть ОСОБА_6 /а.с.17/; заявою в спадковій справі № 481/2005 від ОСОБА_7 про прийняття спадщини після ОСОБА_6 /а.с.18/ та витягом про реєстрацію спадкової справи, інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру та витягом зі Спадкового реєстру /а.с.19, 20, 21/; свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 /а.с.22/; заявою в спадковій справі № 125/2009 від ОСОБА_5 про прийняття спадщини після ОСОБА_7 /а.с.23/ та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, витягами зі Спадкового реєстру /а.с.24, 25, 26/; довідками Виконавчого комітету Піщанської сільської ради №№ 832 та 833 від 25 лютого 2009 року /а.с.28/; свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 /а.с.29/; заявою ОСОБА_2 в спадковій справі 69/2017 про прийняття спадщини після ОСОБА_5 /а.с.30/; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру, витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі /а.с.31, 32, 33/; довідками Виконавчого комітету Піщанської сільської ради №№ 1655, 1656 від липня 2017 року /а.с.34, 35/; матеріалами спадкової справи 69/2017, отриманої судом /а.с.54-59/.

Також зі спадкової справи № 69/2017 вбачається, що:

-згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 08 квітня 1970 року ОСОБА_2 є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_5 /а.с.58, зворот/;

-листом нотаріуса № 217/02-14 від 09 серпня 2023 року ОСОБА_2 фактично відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки в спадковій справі відсутній документ про належність померлій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.59, зворот/.

Таким чином, зважаючи на доводи представника позивача, суд приходить висновку про наявність спору між позивачем та відповідачем-2 з приводу права на спадкування та спадкового майна.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ч. 1 ст. 1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21 лютого 2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Як роз`яснено у пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав, суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно. Разом з тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.

Згідно з положеннями пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За таких обставин, з огляду на те, що ОСОБА_6 за життя належало домоволодіння АДРЕСА_1 , спадкоємцем за законом після смерті якої був ОСОБА_7 , який в установлений законом строк прийняв спадщину після її смерті, однак не встиг оформити свої спадкові права та помер, після смерті якого ОСОБА_5 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак померла, не отримавши свідоцтва про право на спадщину, позивач та ОСОБА_4 є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 , які прийняли спадщину, матеріали спадкової справи доказів наявності інших спадкоємців за законом чи заповітом, які звернулися протягом встановленого строку до нотаріуса з приводу прийняття спадщини не містять, судом у справі № 183/6451/17 визнано за іншим спадкоємцем - відповідачем у цій справі право власності на частину спірного майна, доказів на підтвердження переходу права власності на спадкове домоволодіння після смерті спадкодавця матеріали справи не містять, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову і за позивачем належить визнати право власності на частину спадкового домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

При цьому, доводи представника відповідача-2 про наявність домовленості щодо розподілу спадщини не підтверджені належними доказами, оскільки суду не надано засвідченого нотаріально договору про розподіл спадкового майна.

Також, аргументи сторони відповідача-2 про спростування доказів, поданих позивачем, за умови наявності судового рішення у справі № 183/6451/17, обставин, встановлених цим рішенням та за умови того, що відповідачем-2 не подано жодного доказу у спростування таких обставин не приймаються судом до уваги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: будинок - А, загальною площею 57,0 м2, житловою площею 27,6 м2, літня кухня - Б, прибудова - б, гараж - В, літня кухня - Г, погріб - пг, сарай - Д, літній душ - Е, вбиральня - Ж, колодязь № 1, колодязь № 2, забір № 3, калитка № 4, ворота № 5, 1963-1984 років побудови, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складене та підписане 08 квітня 2024 року.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач-1 - Піщанська сільська територіальна громада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338836, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Центральна, буд. 4;

відповідач-2 - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лила Інна Армоніківна, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 37.

Суддя Д. О. Парфьонов