Рішення

від 04.04.2024 по справі 349/2363/23

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/2363/23

Провадження № 2/349/100/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 квітня 2024 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області в складі судді Рибія М. Г.,

за участю секретаря судового засідання Пунько Н. С.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 пред`явила позов до Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - ДП «Івано-Франківський облавтодор») про стягнення 43 128,00 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.05.2023 до 11.12.2023.

Позов обґрунтований тим, що після звільнення з роботи в ДП «Івано-Франківський облавтодор» 28.04.2023 їй дотепер не виплачено 72 365,19 грн заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, тому на підставі ч. 1 ст. 117 КЗпП України відповідач зобов`язаний виплатити їй середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивач та її представник, адвокат Окуневич М. В., в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача не з`явився в судове засідання. ДП «Івано-Франківський облавтодор» подало відзив на позовну заяву, згідно з яким заперечило проти позову повністю з тієї підстави, що з моменту звільнення позивача пройшов трьохмісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з таких підстав.

Так згідно з копією трудової книжки ОСОБА_1 звільнено з роботи в філії «Рогатинська дорожня експлуатаційна дільниця» з 28.04.2023 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Згідно з довідкою про доходи, виданою філією «Рогатинська дорожня експлуатаційна дільниця» 27.04.2023 № 12 «залишок по заробітній платі» ОСОБА_1 станом на 01.04.2023 становив 56 974,83 грн.

Судовим наказом Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05.07.2023 стягнуто з ДП «Івано-Франківський облавтодор» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 56 974,83 грн за період з серпня 2022 року по березень 2023 року.

Судовим наказом Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05.07.2023 стягнуто з ДП «Івано-Франківський облавтодор» на користь ОСОБА_1 заборгованість із нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати за квітень 2023 року в розмірі 5 895,00 грн та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 9 495,36 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 233 КЗпП України, якою обґрунтовує своєї заперечення відповідач, зазначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

У Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу Конституційний Суд України вказав, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

ОСОБА_1 стверджує, що ДП «Івано-Франківський облавтодор» не виплатило їй всіх сум, що належали їй в день звільнення. ДП «Івано-Франківський облавтодор» не спростувало цього негативного твердження, тому воно є доведеним.

У зв`язку з невиплатою ОСОБА_1 всіх сум, що належали їй в день звільнення, перебіг тримісячного строку, визначеного ч. 1 ст. 233 КЗпП України, не розпочався.

Отже, заперечення відповідача є необґрунтованими.

Відповідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Представник позивача правильно розрахував середньоденний заробіток ОСОБА_1 за останні два місяці роботи як 269,55 грн на підставі відомостей про її заробітну плату за березень 2023 року, що міститься в довідці про доходи від 27.04.2023 № 12 (5 695,65 грн), та за квітнень 2023 року, що міститься в судовому наказі від 05.07.2023 (5 895,00 грн), враховуючи число відпрацьованих робочих днів: (5 695,65 + 5 895,00) : 43 = 269,55.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні виплачується за строк, не більший шести місяців.

Тому з ДП «Івано-Франківський облавтодор» підлягає стягненню середній заробіток за період з 01.05.2023 до 30.11.2023, а не 11.12.2023: 269,55 грн х 154 робочих дні = 41 510,70 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

41 510,70 грн х 100 / 43 128,00 грн = 96,25 % (розмір задоволених позовних вимог);

1073,60 грн х 96,25 % = 1 033,34 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Керуючись ст. ст. 264, 265, 279 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 41 510,70 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 033,34 грн.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», місцезнаходження: вул. Є. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31790584.

Повне судове рішення складено 04.04.2024.

Суддя М. Г. Рибій