Ухвала

від 26.02.2024 по справі 405/3399/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/3399/23

Провадження № 2-с/405/2/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року Суддя Ленінського районного суду м.Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 06 червня 2023 року у цивільній справі № 405/3399/23 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» про видачу судового наказу щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 02.02.2024 року звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда із заявою про скасування судового наказу, в якій просив скасувати судовий наказ № 405/3399/23, виданий Ленінським районним судом м. Кіровограда 06.06.2023 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» про стягнення солідарно з усіх зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 осіб на користь стягувача коштів (заборгованості) за послуги з вивезення побутових відходів в сумі 2616,10 грн., витрати на професійну правову допомогу 1000, грн. та судового збору в сумі 268,40 грн.

Дослідивши зміст поданої заявником ОСОБА_1 заяви, суд приходить до висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду з наступних підстав

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Наказне провадження - це особливий вид цивільного процесу, спрямований на вирішення безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу.

Статтею 160 ЦПК Українипередбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно допунктів 4,5частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов`язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов`язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав стягувача у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.

Згідно з ч. 3ст. 171 ЦПК Україниу разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається заявникові у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 42 ЦПК України при розглядівимог унаказному провадженніучасниками справиє заявникта боржник.

З матеріалів цивільної справи № № 405/3399/23 судом встановлено, що судовим наказом Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2023 рок по справі № 405/3399/23, провадження 2-н/405/376/23 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» про видачу судового наказу, - стягнуто солідарно з: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» заборгованість з оплати послуг з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 2616, 10 грн.

Тобто, зі змісту судового наказу вбачається, що судовим наказом допущено солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . При цьому, ТОВ «Екостайл» вимоги про стягнення заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів до ОСОБА_1 не заявлялись, солідарним боржником у судовому наказі він не є, як і не зазначений боржником у поданій ТОВ «Екостайл» заяві про видачу судового наказу, на підставі чого заявник ОСОБА_1 не є стороною цивільної справи № 405/339923 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» про видачу судового наказу щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів, на підставі чого є визначені процесуальним законом підстави для повернення заявнику заяви про скасування судового наказу, виданого 06 червня 2023 року у цивільній справі № 405/3399/23 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» про видачу судового наказу щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що ч.3 ст.13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою встановлено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З зазначеного вбачається, що будь-яка заява по суті справи, а також заяви, скарги та клопотання мають стосуватися прав та свобод тієї особи, яка її подає, а не бути поданою в інтересах інших осіб, крім випадків, коли така особа уповноважена на звернення в інтересах інших осіб (представництво за договором або законом).

Звернення до суду в інтересах іншої особи та задоволення такого звернення на думку суду порушує важливі принципи цивільного судочинства, а саме: диспозитивності та гласності, оскільки, суд вирішить питання про права, свободи та інтереси особи без належних на те підстав.

Процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (див, справу «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 р., серія А № 18, п. 28-36). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 статті 6, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див., між інших джерел, рішення у справі «Brulla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 р., п. 33).

З огляду на викладене вище, а також приймаючи до уваги, що правом на подання заяви про скасування судового наказу за положеннями ЦПК України наділений боржник, яким, в свою чергу за заявою стягувача ТОВ «ЕКОСТАЙЛ», за змістом судового наказу, заявник не є, а так само не є представником органу, або особою, яким за законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, подана заявником ОСОБА_1 заява про скасування судового наказу № 405/3399/23 від 06.06.2023 року підлягає поверненню заявнику , - без розгляду.

Керуючись ст. ст. 42, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 06 червня 2023 року у цивільній справі № 405/3399/23 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» про видачу судового наказу щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів, - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова