Рішення

від 03.04.2024 по справі 638/1751/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/1751/24

Провадження № 2/638/2992/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Рудської В.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Балаклійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та визнання особи батьком дитини, -

встановив:

Адвокат Бурдукова Марина Вікторівна звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Балаклійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить виключити з актового запису №10 свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини та визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 08.08.2020 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено шлюб. З серпня 2021 року шлюбно-сімейні відносини остаточно припинились, сумісного господарства не вели, шлюб існував лише формально. Перебуваючи у шлюбі, позивач познайомилась з ОСОБА_3 , разом з яким тривалий час проживають однією сім`єю, ведуть спільний побут та разом виховують їх спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час шлюбу з ОСОБА_2 позивач завагітніла і ІНФОРМАЦІЯ_4 народила сина ОСОБА_4 , батьком якого є ОСОБА_3 , однак батьком малолітньої дитини на підставі ст.122 СК записано відповідача ОСОБА_2 . В подальшому, заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 08.11.2023 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано. Зазначає, що відповідач ОСОБА_3 визнає батьківство відносно свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отримати відмову записаного батька не виявилось можливим, оскільки останній посилаючись на свою зайнятість відмовився йти до органів РАЦС. Фактично спір між сторонами щодо батьківства відсутній, однак відповідач ОСОБА_2 чинить перешкоди в документальному оформленні батьком дитини ОСОБА_3 , у зв`язку з чим позивач вимушена звернутись до суду. Враховуючи викладене, та з урахуванням інтересів дитини, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем ОСОБА_2 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує той факт, що ОСОБА_3 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 05.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.02.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.02.2024 року внесено виправлення до ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.02.2024 року.

В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача надав до суду заяву, в якій просила справу розглянути у відсутність позивача та представника.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, просили справу розглянути за їх відсутності. Відповідач ОСОБА_3 надав суду заяву про визнання батьківства.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, з`ясувавши обставини, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв`язку, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 08 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 у позивача народився син ОСОБА_4 , про що 02 лютого 2023 року зроблено відповідний актовий запис за № 10, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 02.02.2023 року Барвінківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Батьками дитини зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 08.11.2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення набрало законної сили 11.12.2023 року.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч.2-3 ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 2) за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

За приписами ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Відповідно до ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Згідно з п. 6.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

При цьому суд зазначає, що відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення, зазначивши про це у своїй заяві.

Крім того, від ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 до суду надійшла спільна заява про визнання батьківства.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи. Не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників, їхніх представників.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.

Відповідно до п.2.16.4., п.2.1.6 Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до п.2.18 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у п.2.28 цього розділу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З урахуванням наведеного, зважаючи на зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доцільність задоволення вимог позивача щодо визнання батьківства та внесення змін до актового запису № 10 від 02.02.2023 року про народження ОСОБА_4 , шляхом виключення з актового запису про народження інформації про батька ОСОБА_2 , та зазначення батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України. При цьому, визнання відповідачем ОСОБА_2 позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, що відповідає ч. 4 ст.206 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та визнання особи батьком дитини - задовольнити.

Виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька з актового запису №10 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 02.02.2023 Барвінківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 08.04.2024 року.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 ;

відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ;

третя особа: Балаклійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 04058924, Харківська область, м.Балаклія, пл.Ростовцева буд.5.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк