Ухвала

від 05.04.2024 по справі 127/11262/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/11262/24

Провадження № 2-о/127/248/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Липовецька міська рада, Комунальне підприємство «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 із заявою до суду звернувся ОСОБА_1 , який просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що квартира АДРЕСА_1 , яка зазначена у заповіті від 14.09.2022 р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Родіоновою Н.В. належить спадкодавиці ОСОБА_2 на праві власності. Мотивує заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка за життя заповіла йому квартиру в будинку АДРЕСА_2 . Проте отримати свідоцтво про право на спадщину не взмозі. Оскільки у договорі купівлі - продажу вказаної квартири від 27.05.1997 будинок містить номер 10, за тією ж адресою. На думку заявника така помилка є технічною, та виникла ще за часів продажу квартири. Встановлення вказаного факту необхідне заявнику для офіційного оформлення права на спадщину.

Згідно з ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 2 статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами 1, 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження №14-567цс18) зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Крім того, у порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Зі змісту заяви вбачається, що встановлення факту необхідне заявнику для можливості реалізації права власності на нерухоме майно.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд зазначає, що факт належності громадянці, на праві власності квартири може встановлюватися судом, якщо у неї був правовстановлюючий документ на квартиру, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документа про право власності та про те, що на підставі цього документа об`єкт належав заявниці на праві власності.

Отже, встановлення вказаного факту пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Зазначене не позбавляє заявника звернутися до суду для вирішення цього питання в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 293, 315, 353, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Липовецька міська рада, Комунальне підприємство «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз`яснити заявнику, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: