Рішення

від 08.04.2024 по справі 489/8337/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 489/8337/23 провадження №2/489/565/24

РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди

встановив:

У грудні 2023 року Миколаївський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача незаконно отриманої суми нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 2064,51 грн та 2684,00 грн. судового збору.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 28.02.2023 до Миколаївської філії Миколаївського Обласного центру зайнятості (далі - Миколаївська філія МОЦЗ) з метою працевлаштування засобом додатку «Дія» звернувся ОСОБА_1 28.02.2023, відповідно до заяв ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю підходящої роботи йому було надано статус безробітного та відповідно до статей 22, 33 Закону України «про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» 01.03.2023 призначено допомогу по безробіттю тривалістю 240 календарних днів, яку відповідач мав отримувати у період з 01.03.2023 по 26.10.2023 включно.

Наказом Миколаївської філії МОЦЗ від 11.05.2023 ОСОБА_1 припинено реєстрацію у центрі зайнятості у зв`язку з встановленням факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг) зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення» з 11.05.2023.

В результаті проведеного розслідування страхового випадку встановлено, що ОСОБА_1 під час подання документів для надання йому статусу безробітного та у період перебування на обліку в якості безробітного, з 01.02.2023 відповідно до договору цивільно-правового характеру № В-9/23від 01.02.2023 надавав послуги (виконував оплачувану роботу) у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Центральний-1» (далі -ТОВ «Центральний -1».

Після проведення розслідування страхового випадку Миколаївською філією МОЦЗ у відповідності до вимог Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62, було складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 11.05.2023 № 144 щодо встановлення факту надання послуг (виконання оплачуваної роботи) у період безробіття ОСОБА_1 з 01.02.2023, який 11.05.2023 було направлено безробітному на ознайомлення. Відповіді на який не отримано.

Таким чином, з 01.02.2023 ОСОБА_1 відносився до категорії зайнятого населення та не мав права перебувати на обліку в центрі зайнятості у якості безробітного та отримувати допомогу по безробіттю.

За період незаконного перебування на обліку з 28.02.2023 по 11.05.2023 ОСОБА_1 отримав загальну суму грошових коштів у розмірі 2064,51 грн. за період з 01.03.2023 по 02.05.2023 у вигляді допомоги про безробіттю, що підтверджується Розрахунком Миколаївського обласного центру зайнятості від 19.05.2023 № 18/11/1427-23, яка підлягає поверненню.

29.05.2023 та 22.08.2023 Миколаївською філією МОЦЗ було надіслано ОСОБА_1 повідомлення про необхідність повернення незаконно отриманих коштів, які не виконано.

Посилаючись на наведене, позивач просить стягнути безпідставно отриману відповідачем допомогу по безробіттю в судовому порядку.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 19.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 31.01.2024 продовжено розгляд справи у зв`язку із повторним направленням відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі та матеріалів позовної заяви.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади.

Правом на дання відзиву відповідач не скористався.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи підтверджується та встановлено судом, що 28.02.2023 до Миколаївської філії МОЦЗ з метою працевлаштування засобом додатку «Дія» звернувся ОСОБА_1 та 28.02.2023 останньому було надано статус безробітного та призначено допомогу про безробіттю, що підтверджується персональною карткою № НОМЕР_1 .

Наказом Миколаївської філії МОЦЗ від 11.05.2023 № НТ230511 з 11.05.2023 ОСОБА_1 припинено реєстрацію у центрі зайнятості у зв`язку з встановленням факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг) зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення»

Факт виконання безробітним ОСОБА_1 іншої оплачуваної роботи (надання послуг) підтверджується Актом № 144 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», згідно якого ОСОБА_1 виконував роботи в ТОВ «Центральний -1» згідно договору цивільно-правового характеру № В-9/23 від01.02.2023 з 01.02.2023 по 28.04.2023.

За період незаконного перебування на обліку з 28.02.2023 по 11.05.2023 ОСОБА_1 отримав загальну суму грошових коштів у розмірі 2064,51 грн. за період з 01.03.2023 по 02.05.2023 у вигляді допомоги про безробіттю, що підтверджується Розрахунком допомоги по безробіттю, складеного Миколаївським обласним центром зайнятості 19.05.2023 за № 18/11/1427-23.

29.05.2023 та 22.08.2023 Миколаївською філією МОЦЗ було надіслано ОСОБА_1 повідомлення про необхідність повернення незаконно отриманих коштів, які залишено без виконання.

Правове обґрунтування та мотиви суду

Пунктом 2 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що безробітним є особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статтею 43 вказаного Закону встановлено, що статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається зазначеним особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 19.09.2018 № 792 (тут і далі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.

Згідно пункту 23 вищевказаного Порядку підставами для відмови у наданні статусу безробітного є: 1) відсутність на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного документів, зазначених у пунктах 17 і 18 цього Порядку; 2) встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи; 3) подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у частині першій статті 43 Закону України «Про зайнятість населення»; 4) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи; 5) невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування; 6) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі абзаців вісімнадцятого - двадцятого підпункту 1 пункту 30 цього Порядку.

Згідно із частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застраховані особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За змістом пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України Державна податкова адміністрація України від 13.02.2009 за № 60/62, передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум не є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі відсутності недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Саме таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.02.2019 у справі №545/163/17, що була передана на її розгляд з метою розтлумачення частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Аналогічний правовий висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 581/688/16-ц.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до центру зайнятості 28.02.2023, цього ж дня йому було надано статус безробітного та з 01.02.2023 призначено нарахування допомоги по безробіттю. При зверненні до центру зайнятості та отриманні допомоги по безробіттю ОСОБА_1 не повідомив центр зайнятості про факт свого працевлаштування з 01.02.2023 до ТОВ «Центральний-1», що вплинуло на правомірність нарахування та виплати йому допомоги по безробіттю в сумі 2064,51 грн.

За таких обставин, враховуючи недобросовісність відповідача, внаслідок чого він неправомірно отримав допомогу по безробіттю в сумі 2064,51 грн. позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Так як позовні вимоги задоволено повністю, відповідно до статі 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Миколаївського обласного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївського обласного центру зайнятості незаконно отриману суму нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 2064,51 грн. (дві тисячі шістдесят чотири гривні 51 коп.) та судовий збір в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Миколаївський обласний центр зайнятості, ЄДРПОУ 03491441, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 68;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 08.04.2024.

Суддя І.В.Коваленко