Рішення

від 26.03.2024 по справі 489/504/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

26.03.2024

Справа №489/504/24

Провадження №2/489/797/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Войтенко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Подільський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Матвєєва Інна Миколаївна про зняття арешту з нерухомого майна

встановив.

Позивачка, через свого представника - адвоката Гриненко І.І., звернулася до суду з позовом, яким просила зняти арешт з нерухомого майна, а саме з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , який накладено 29 серпня 2012 року за номером обтяження 12925427 на підставі постанови Інгульського (Ленінського) відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції № 33919795 про арешт майна та заборони його відчуження. Мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 . При оформленні спадкових прав після смерті бабусі ОСОБА_2 , зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 , їй було відмовлено з причин накладеного на 1/3 частку зазначеної квартири, арешту. Як було встановлено, таку заборону відчуження, накладено державним виконавцем Інгульського (Ленінського) відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції за постановою № 33919795 від 29.08.2012 за виконавчим листом № 2/1416/363 від 10.05.2012 виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «ПриватБанк» заборгованості. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після його смерті відкрилася спадщини, зокрема, на 1/3 частки на квартиру АДРЕСА_1 , яку фактично прийняла ОСОБА_2 , але не оформила свої спадкові права. Звернувшись з заявою про зняття арешту до Ігнульського ВДВС, нею отримано відповідь, що виконавчі провадження було закінчено з підстав п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» направлено за належністю до Подільського ВДВС Одеської області. Звернувшись до Подільського ВДВС Одеської області, отримано відповідь, що відносно боржника було відкрито декілька виконавчих проваджень: ВП № 38298741 та ВП № НОМЕР_4 та закінчено у звязку зі смертю боржника. Зазначено, що зняття накладеного Ленінським ВДВС арешт майна є неможливим, термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки, справи знищено.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що позивачка пред`явила позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача АТ КБ «ПриватБанк». Як вбачається з позовної заяви, підставою обтяження спірного майна є постанова Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження. Звертаючись до суду із позовної заяви, позивач просить звільнити спадкове майно з-під арешту, оскільки накладення арешту на майно померлого ОСОБА_3 порушує її права, як вона вважає, як власника з боку органів державної влади, захист якого передбачено ст.. 41 Конституції України. Сам по собі факт позбавлення можливості позивача прийняти спадщину не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості з померлого на користь АТ КБ «ПриватБанк» станом на час розгляду даної справи, не виконано. У разі задоволення позовних вимог позивача про скасування арешту на спірну квартиру будуть порушенні права та інтереси кредитора, на користь якого підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у звязку з неналежним виконанням боржником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Вважає, що позивач обрав не вірний спосіб захисту, оскільки повинен був звернутися із позовом про визнання права власності на спірне майно у порядку спадкування і про зняття з нього арешту.

Представник третьої особи подав відзив, просив винести рішення на розсуд суду.

Ухвалою суду від 26.01.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Рішення просить прийняти на підставі наявних матеріалів та на розсуд суду.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

В силу ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 318 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 1 постанови від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства; в пункті 2 постанови зазначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормами ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1, 2, 5 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкоємця на таке майно та перевірки відсутності заборон або арешту цього майна.

Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту (підп. 4.17 пункту 4 глави 10 розділу II вказаного Порядку).

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Приписами ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Підстав, передбачених ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», для зняття арешту органами виконавчої служби не встановлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках, які не передбачені ч.4 ст. 59 цього Закону, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 02.05.2023, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності від 10.03.1998 та ОСОБА_2 (2/3 частки) на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 03.12.2003.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, на частку квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження, яке долучено до матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

08 травня 2023 року ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Матвєєвої І.М. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на належне спадкодавцю майно - квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Матвєєвої І.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.05.2023, заявниці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в процесі підготовки до видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було виявлено інформацію щодо наявності арешту нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 11358589 від 06.07.2011, нанесеного на підставі постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції б/н від 06.07.2011, об`єкт обтяження: 1/3 частка квартири після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на належала сину спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була його мати ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 02.05.2023, в розділі щодо відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, міститься запис про обтяження, а саме: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 11358589, зареєстровано 06.07.2011/, 17:02:51 за № 11358589, реєстратором: Миколаївуска філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова б/н від 06.07.2011 головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Ярошенко В.В.; об`єкт обтяження: 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_3 .

Згідно листа Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.05.2023 за вих. № 45594, згідно відомостей з АСВП виконавче провадження: № НОМЕР_5 закінчено з підстав п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ направлено за належністю до ВДВС Котовського МРУЮ; № 33919795 закінчено з підстав п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ направлено за належністю до ВДВС Котовського МРУЮ; № 8412477 закінчено з підстав п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», матеріали виконавчого провадження знищено, відомості куди передано виконавчий документ відсутні.

Відповідно до листа Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.01.2024 за вих. № 1498/21.21.32/3, на примусовому виконанні у відділі перебувало:

- виконавче провадження АСВП № 38298741 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1416/363 від 10.05.2012 виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 7455,61 грн. 04 червня 2023 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та направлена сторонам. В рамках вищезазначеного виконавчого провадження 25.06.2013 державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 (смерть стягувача або боржника, визнання безвісно відсутнім);

- виконавче провадження АСВП № НОМЕР_4 38298741 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1416/363 від 10.05.2012 виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 124,85 грн. 04 червня 2023 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та направлена сторонам. В рамках вищезазначеного виконавчого провадження 25.06.2013 державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 (смерть стягувача або боржника, визнання безвісно відсутнім).

Зняти арешт з майна накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 33919795 від 29.08.2012 Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції унеможливлено.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 (підлягає обов`язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

На сьогодні позивачка має намір оформити свої спадкові права на майно, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити.

Отже, на підставі викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи, що позивачка після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформила своїх спадкових прав, прийняла спадщину, до складу якої входять речові права на частку квартири, наявність арешту за виконавчим провадженням, яке наразі не перебуває на виконанні, неможливість скасування даного арешту в виконавчій службі, що порушує законні права позивачки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Ухвалюючи по справі таке рішення, суд також враховує, що арешт на частину квартири було накладено з метою забезпечення виконання рішення суду про стягнення, зокрема, зі ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приват банк» заборгованості. За переконанням суду, в таких спосіб захисту прав позивача як зняття арешту майнові інтереси ПАТ КБ «Приват банк» об`єктивно не можуть бути порушені. Так, згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину; кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Отже, існує відповідальність спадкоємця за боргами спадкодавця, тому, у разі виникнення необхідності, ПАТ КБ «Приват банк» не обмежено в стягненні наявної заборгованості спадкодавця ОСОБА_3 за рахунок часткової відповідальності спадкоємця.

Оскільки при поданні позовної заяви позивач вимоги про розподіл судового збору не заявляла та таких вимог не заявляла і в судовому засіданні, враховуючи межі судового розгляду і диспозитивність цивільного судочинства, розподіл судового збору суд не здійснює.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 142, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Подільський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Матвєєва Інна Миколаївна про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Зняти арешт з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , накладений головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Ярошенко В.В., на підставі постанови б/н від 06 липня 2011 року, реєстраційний номер обтяження: 11358589.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа:

Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Миру, 54-В, копр. 4.

Подільський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), юридична адреса: Одеська обл., м. Подільськ, пр-т Шевченка, 16.

Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Матвєєва Інна Миколаївна, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Шевченка, 53, а/с 24.

Повний текст судового рішення складено «26» березня 2024.

Суддя Н.О. Рум`янцева