Ухвала

від 03.04.2024 по справі 172/1011/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1306/24 Справа № 172/1011/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2024 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богданівка, Васильківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньо-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні нікого не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чепоноси Хотинського району, Чернівецької області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні нікого не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12021041420000123

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,

прокурора ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2024 року ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Стягнуто солідарно з обвинувачених на користь судового експерта ОСОБА_10 , р/р: НОМЕР_1 , витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 3947/21 від 20.10.2021 року в розмірі 140 (сто сорок) грн. 00 коп..

Вирішено долю речових доказів.

За цим вироком ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винуватими у тому, що 08.10.2021 приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_6 , разом із ОСОБА_11 (відносно якого, матеріали виділено в окреме провадження) та ОСОБА_7 , перебуваючи біля місцевого магазину, що має назву « Продукти », який розташований по вул. Шевченка в с. Богданівка Синельниківського (Васильківського) району Дніпропетровської області . В цей час у ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 виник спільний, злочинний корисливий намір на скоєння крадіжки чужого майна, а саме: зерна соняшника, що зберігається в ангарі, який розташований на території току по АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій протиправний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна з подальшим обертанням його в свою користь, 08.10.2021 близько о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_11 (відносно якого матеріали виділено в окреме провадження) та ОСОБА_7 приїхали до вищевказаної території току на автомобілі ЗАЗ «Славута», заздалегідь взявши із собою шланги, різак та два балони: газовий та кисневий. Підійшовши до однієї із стінки металевого ангара, пересвідчившись, що за ними ніхто не спостерігає, достовірно усвідомлюючи, що їх дії носять злочинний характер та за допомогою різака вирізали отвір та залізли до середини. Перебуваючи в середині ангару, в якому зберігається соняшник, діючи умисно з корисливою метою, за допомогою сили рук, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_11 (відносно якого матеріали виділено в окреме провадження) та ОСОБА_7 погрузили до мішків зерно соняшника загальною вагою 730 кг, які заздалегідь взяли із собою, та після чого, вилізли з ангару та на вищезгаданому автомобілі зникли з місця злочину, тим самим розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ТОВ «Васильківське-Агро» матеріального збитку на загальну суму 13578,00 гривень.

Умисні дії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше сховище.

В апеляції:

- прокурор просить вирок змінити та виключити з мотивувальної частини вироку посилання на вчинення таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою з ОСОБА_11 та зазначити, що вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скоїли за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження.

Зазначити в резолютивній частині вироку, що процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № 3947/21 від 20.10.2021 року в розмірі 140 грн., стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 70 грн. з кожного

В іншій частині вирок залишити без змін.

В обґрунтування свої вимог посилається на те, що не заперечуючи доведеність вини обвинувачених у скоєнні ними кримінального правопорушення, не оскаржуючи фактичних обставин кримінального правопорушення. Місця, часу, способу його вчинення та інших обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним, вважає, що вирок підлягає зміні з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Вказує, що суд в порушення вимог ст. 62 Конституції України, ст.ст. 17, 374 КПК України, незважаючи на те, що в умовах відкритого, гласного, змагального процесу з безпосереднім дослідженням доказів не доведено вину ОСОБА_11 у скоєнні злочину за ознаками ч. 3 ст. 185 КК України, обвинувальний вирок щодо якого судом не ухвалювався, оскільки матеріали щодо останнього виділені в окреме провадження, в порушення принципу презумпції невинуватості необґрунтовано зазначив в мотивувальній частині вироку, що 08.10.2021 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше сховище за попередньою змовою з ОСОБА_11 ..

Зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувальний вирок, не визначив розмір процесуальних витрат, які мають бути компенсовані кожним обвинуваченим в рівних частинах за проведення судової товарознавчої експертизи № 3947/21 від 20.10.2021 року, вказавши у резолютивній частині вироку, що ці судові витрати слід стягнути з обвинувачених солідарно.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання апеляційного суду не з`явились, належним чином повідомлені про про дату, час та місце апеляційного розгляду, заяви про перенесення розгляду справи від них не надходило, враховуючи, що прокурором не заявлені вимоги щодо ухвалення вироку в порядку ст. 421 КПК України, тому у відповідності до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України відсутність вказаних осіб не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Заслухавши прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Оскільки висновки суду стосовно фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та доведеності вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні ними кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації їх дій за ч. 3 ст. 185 КК України в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється, інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, то вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, то колегія суддів вважає їх такими, що знайшли своє підтвердження.

Так, в мотивувальній частині вироку, при викладенні обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення суд першої інстанції вказав при зазначенні вчинення злочину обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вчинення за попередньою змовою разом з ОСОБА_11 , матеріали кримінального провадження відносно якого виділені в окреме провадження.

Статтею 62 Конституції України та статтею 17 КПК України закріплений принцип презумпції невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Згідно вироку, суд першої інстанції розглядав дане кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України тільки відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і лише в межах висунутого тільки їм обвинувачення, а тому зазначення у вироку прізвища ОСОБА_11 є недопустимим, оскільки відносно даної особи судовий розгляд не проводився і вироку відносно даної особи на момент ухвалення оскарженого вироку не було, тому дану особу при викладенні обставин вчинення злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 необхідно було знеособити.

За наведеного, вирок підлягає зміні шляхом знеособлення особи, з якою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили інкримінований їм злочин за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність місцевим судом, в частині розподілу судових витрат також заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат, в тому числі, пов`язаних із залученням спеціалістів та експертів.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно ч. 3 ст. 368 КПК України, якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про відшкодування витрат та стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" № 11 від 07 липня 1995 року, у справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися у певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.

Однак, судом першої інстанції дані вимоги в повній мірі враховані не були та при ухваленні обвинувального вироку щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не було визначено розміру процесуальних витрат за проведення судової-товарознавчої експертизи № 3947/21 від 20.10.2021 року, які мають бути компенсовані кожним обвинуваченим в рівних частинах, в сумі 140 грн., тобто по 70 грн. з кожного на користь держави.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставами для зміни вироку суду першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи те, що судом було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, вирок суду підлягає зміні, що не є погіршенням становища обвинувачених, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.

Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 12021041420000123 щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - змінити в частині викладення обставин вчинення інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення та розподілу судових витрат.

Виключити з мотивувальної частини вироку при викладенні обставин вчинення інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення за попередньою змовою з групою осіб вказівку на "... ОСОБА_11 (матеріали кримінального провадження відносно якого виділені в окреме провадження)", та замість цього вважати: "...із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження".

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № 3947/21 від 20.10.2021 року в розмірі 140 (сто сорок) грн., по 70 (сімдесят) грн. з кожного.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4