Рішення

від 27.03.2024 по справі 278/6260/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/6260/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Світоч» про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, визнання права власності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вище вказаною позовною заявою, у якій просить:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири № б/н від 30.11.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ВСК «Світоч» у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення внаслідок безумовного ухилення відповідача від його посвідчення;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру під АДРЕСА_1 ;

- визнати право ОСОБА_1 на державну реєстрацію права власності на квартиру під АДРЕСА_1 , як таке, що виникло до моменту внесення даних щодо відкритих відносно ВСК «Світоч» виконавчих проваджень до Єдиного реєстру боржників;

- стягнути з ВСК «Світоч» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що у 2018 році він виявив намір придбати квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим звернувся до останніх з відповідною заявою; на загальних зборах кооперативу 12.03.2018 року вирішено продати ОСОБА_1 спірну квартиру за готівкові кошти в сумі 49190,00 грн.

На виконання досягнутих домовленостей 20.03.2018 року позивачем було внесено в касу коопераиву готівкові кошти в сумі 49190,00 грн, проте відповідач відтерміновував оформлення договору купівлі-продажу з різних причин (відсутність коштів на здійснення нотаріального посвідчення договору, зайнятість голови кооперативу, тощо); намагаючись задокументувати згоду відповідача щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу позивач підготував та 30.11.2018 року надав на підпис відповідачу простий письмовий договір № б\н купівлі-продажу квартири; окремим пунктом цього договору сторони взяли на себе зобов`язання здійснити його нотаріальне посвідчення.

ОСОБА_1 декілька раз намагався домовитись із відповідачем, звертаючись до останніх з відповідними листами, однак будь-яких дій зі сторони ВСК «Світоч» щодо нотаріального посвідчення договору не вчинялось; натомість, після тривалої переписки, керівництво вказаної юридичної особи фактично повідомило позивача про відсутність підстав для нотаріального посвідчення договору.

Позивач вважає, що усі дії відповідача свідчать не про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлювали присутність представника в нотаріальній конторі, а були спрямовані на ухилення від нотаріального посвідчення договору після отримання фактичної оплати за об`єкт нерухомості.

За таких обставин ОСОБА_1 змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Зазначив, що спірна квартира наразі перебуває у власності відповідача; з боку ВСК «Світоч» не було вчинено жодних дій щодо укладення договору. З приводу 3-ї вимоги пояснив, що ВСК «Світоч» з`явилось у реєстрі боржників, що унеможливлює здійснення державної реєстрації на спірне майно.

Представник ВСК «Світоч» у судове засідання не з`явився; у визначений ухвалою суду строк для подання відзиву, відповідач відзив на позовну заяву на адресу суду не надав, вказану вище ухвалу та копію позову з доданими до нього документами не отримав; поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученим адресату з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 55, 63-65).

Окрім того, відповідач про розгляд справи сповіщався в порядку ч. 11ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 62). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст. ст. 211, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача і ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до копії свідоцтва про право власності ВСК «Світоч» є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 13-16).

На загальних зборах ВСК «Світоч» 12.03.2018 року вирішено продати ОСОБА_1 за готівку житлову квартиру АДРЕСА_1 , згідно експертної оцінки за суму 49190,00 грн, що вбачається із витягу з протоколу № 2 (а.с. 18).

Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордера № 12 від 20.03.2023 року (а.с. 19) ВСК «Світоч» прийняло від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 49190,00 грн за квартиру АДРЕСА_1 .

30.11.2018 року між сторонами укладено письмовий договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 (покупець) придбав у ВСК «Світоч» (продавець) належну йому квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 49190,00 грн (а.с. 20-21).

Відповідно до вище вказаного договору купівлі-продажу ВСК «Світоч» (продавець) передав у власність ОСОБА_1 (покупець) вказану квартиру, а останній сплатив йому обумовлену грошову суму вартості нерухомого майна. Така передача відбулась між сторонами та на даний час вони претензій один до одного не мають (п. 7 договору).

Згідно п. 8 зазначеного договору купівлі-продажу, укладенням цього договору, у відповідності до ч. 2 ст. 220 ЦК України, сторони підтверджують погодження ними усіх істотних умов договору купівлі-продажу, які ставляться до договорів купівлі-продажу чинним законодавством України на момент його укладання та зобов`язуються здійснити його нотаріальне посвідчення.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна сторони уклали в письмовій формі, у нотаріальній конторі не посвідчували, дана обставина встановлена судом та не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до ч. 3ст. 640 ЦК Українив редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Статтею 657 ЦК Українив редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 1ст. 220 ЦК Україниу разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з ч. 2ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. При цьому саме по собі небажання чи неможливість сторони нотаріально посвідчувати договір, не може бути підставою для застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Таким чином, однією з умов застосування ч. 2 ст.220ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.

Відповідно до ч. 2 ст.215 ЦК України у випадках, встановлений цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною 1ст. 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихЦПКУкраїни.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. ст. 12, 81, 89ЦПК України)

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

З матеріалів справи слідує, що 30.11.2018 року сторони уклали у простій письмовій формі договір купівлі-продажу нерухомості - квартири (а.с. 20-21).

Позивач вказував, що договір ним, як покупцем, фактично виконано, грошові кошти сплачено, однак відповідач, як продавець, ухиляється від його нотаріального посвідчення.

15.08.2019 року на своє звернення, позивач отримав лист-відповідь кооперативу № 12 (а.с. 24), в якому останні вказують, що вживають заходів щодо здійснення своєї основної господарської діяльності - вирощування і збору зернових культур та розведення великої рогатої худоби, а тому неспроможні виділити час на вирішення питань, піднятих у листі. Запропоновано повернутись до розгляду вказаного питання після проведення польових та інших супутніх робіт.

19.11.2019 року позивачем було скеровано на адресу кооперативу лист про необхідність представників кооперативу віднайти та видалити час для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості (а.с. 25).

19.12.2019 року позивачем отримано лист-відповідь кооперативу № 34, згідно змісту якого відповідач підтвердив закінчення осінніх робіт зі збору зернових культур та розведення великої рогатої худоби. Зазначено, що кооперативом вивчається можливість направлення свого представника до нотаріуса з метою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (а.с. 26).

ОСОБА_1 було направлено лист-вимогу від 10.02.2020 року про повідомлення його про час та дату, на коли повноважний представник кооперативу матиме змогу з`явитись до нотаріальної контори для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 30.11.2018 року (а.с. 27).

20.03.2020 року позивачем отримано лист-відповідь кооперативу № 15, згідно змісту якого Відповідач зазначав про запровадження з 20.03.2020 року на усій території України карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19. Окрім цього, зазначено, що кооператив узгодив усі істотні умови договору купівлі-продажу квартири під АДРЕСА_1 , передав документи, які стосувались вказаного об`єкта нерухомості (технічний паспорт на будівлю, копію свідоцтва на право власності, витяг з протоколу №4 від 15.11.2018 р., довідку виконавчого комітету Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 20.03.2018 р. про кількість зареєстрованих за вказаною адресою осіб, Звіт про оцінку майна), а тому вважає свої договірні зобов`язання по договору виконаними належним чином в повному обсязі (а.с. 28).

Договір купівлі-продажу нерухомого майна є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ст. 640 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження факту ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору матеріали справи не містять.

Об`єктивні причини, які позбавляють відповідача можливості з`явитися до нотаріальної контори для посвідчення договору купівлі-продажу, зокрема, здійснення основної господарської діяльності (вирощування, збирання зернових культур та розведення рогатої худоби, епідемія СОVID-2019 та запровадження у зв`язку з цим обмежень, не свідчать про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Вказані обставини суд розглядає, як тимчасові, які існують або діють на протязі деякого часу та не свідчать про втрату стороною можливості в подальшому нотаріально посвідчити правочин, що в свою чергу свідчить про відсутність законних підстав для застосування судом ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Досліджені у судовому засіданні інші докази по справі не спростовують висновків суду.

Позивачем по справі не доведено в чому саме полягає безповоротне ухиленнявідповідача віднотаріального посвідченняправочину та з чого вбачається втрата можливості з будь-яких причин його посвідчити, що є обов`язковими умовами для визнання правочину дійсним згідно зі ст. 220 ЦК України.

З огляду на вище зазначене позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 282, 284, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Світоч» про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, визнання права власності та зобов`язання вчинити дії -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено та підписано 08.04.2024 року.

Суддя О. М. Дубовік