Рішення

від 25.09.2023 по справі 308/7973/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7973/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Буришина В.В.

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Свиди О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Буришин Віталій Васильович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Буришин В.В., який діє в інтересах позивачів, звернувся до суду з вказаним позовом який мотивує тим, що згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.12.2017 року у справі № 308/9589/16-к, який набрав законної сили 10.01.2018 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. У вказаному вироку судом встановлено, що 10.03.2016 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем марки «Mersedes-benz», моделі «Sprinter 313 СDI», р.н.з. НОМЕР_1 , в АДРЕСА_1 , не забезпечив безпеку дорожнього руху, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.3,1.4,1.5,1.10,12.2,12.3 та 18.1 ПДР України, не врахувавши дорожню обстановку, що склалася, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який в той час по призначеному дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 та дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України, пішохідному переходу перетинав проїзну частину дороги зліва направо по напрямку руху автомобіля, що спричинило смерть останнього. Відповідно до вироку судом встановлено, що допущені ОСОБА_4 порушення ПДР виходячи з сукупності досліджених у судовому засіданні доказів знаходяться у причинному зв`язку з наслідками, що настали - смерть потерпілого ОСОБА_5 .

Власником транспортного засобу марки «Mersedes-benz», моделі «Sprinter 313 СDI», р.н.з. НОМЕР_1 , на якому було вчинено ДТП був та є ОСОБА_2 , який як встановлено згідно матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201670000000051 від 11.03.2016 року, на момент вчинення ДТП, що мала місце 10.03.2016 року, без належного юридичного оформлення передано ОСОБА_6 . ОСОБА_4 для перевезення вантажу, а саме продуктів харчування з розташованої в м. Ужгороді продовольчої бази ТОВ «Еко Сервіс» до ФОП ОСОБА_2 , в м. Хуст Закарпатської області. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника даного транспортного засобу ОСОБА_2 була застрахована згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ8469546 від 14.08.2015 року, на підставі договору між ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія».

Позивач зазначає, що ОСОБА_3 була дружиною померлого ОСОБА_5 . Вони разом проживали у шлюбі та вели спільний побут, починаючи з укладення шлюбу - ІНФОРМАЦІЯ_1 до смерті ОСОБА_5 . У шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На обряд поховання ОСОБА_5 позивачем ОСОБА_3 було витрачено кошти на загальну суму 26099,95 грн., а саме:

- 10481,85 грн. - на продукти харчування для групи осіб, які були запрошені для читання псалмів при приготуванні тіло померлого до поховання у період 10-12.3.2016 року;

- 7546,10 грн. - на продукти харчування для організації поминальної трапези;

- 5930,70 грн. - на організацію поминальної трапези в пам`ять про померлого на сороковий день після смерті;

- 8072,00 грн. - на організацію поминальної трапези в пам`ять про померлого за рік після смерті.

Крім того, ОСОБА_3 завдано значної моральної шкоди. Зокрема, раптова загибель її чоловіка з яким вона прожила все свідоме доросле життя призвело до сильного емоційного та психологічного потрясіння. В один момент її життя цілком змінилося. До ДТП у них була щаслива та повноцінна сім`я. Після втрати чоловіка вона втратила не лише матеріальну, але й моральну підтримку, опіку та любов. ОСОБА_3 дотепер морально страждає та не може відновити свій душевний спокій та рівновагу, страждає та сумує за чоловіком, не в змозі змиритись з горем, що трапилось. Смерть чоловіка є великою трагедією для неї, що назавжди залишиться в її пам`яті. У зв`язку з цим їй було завдано моральної шкоди, яка полягає у пережитих психологічних стражданнях, сильному емоційному стресі та шоковому стані. Наразі вона залишається наодинці зі своїм горем у своєму помешканні. Відповідач ОСОБА_2 та винуватець ДТП ОСОБА_4 не запропонували їй жодної допомоги у тяжкий для неї час. Вважає, що з відповідачів на її користь слід стягнути 200000,00 грн. як компенсацію моральної шкоди, заподіяної смертю її чоловіка.

Також зазначає, що позивачем ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 було витрачено кошти у розмірі 3900,00 грн. на необхідні реквізити поховального обряду, а саме: на закупівлю труни, хреста, покривала та костюму для померлого. Також ОСОБА_1 витрачено кошти у сумі 22000 грн. на виготовлення надмогильного пам`ятника.

Окрім того, смертю ОСОБА_5 позивачу ОСОБА_1 спричинено моральної шкоди. Зокрема, раптова загибель його батька, який був для нього прикладом та авторитетом, постійно підтримував та допомагав йому порадами та співучастю призвело до сильного емоційного потрясіння. ОСОБА_1 і досі тяжко переживає негативні емоції та страждання з приводу такої раптової втрати. Відповідач ОСОБА_2 та винуватець ДТП ОСОБА_4 не запропонували йому жодної допомоги у тяжкий для неї час. Вважає, що з відповідачів на його користь слід стягнути 200000,00 грн. як компенсацію моральної шкоди, заподіяної смертю його батька.

Вказує, що смертю ОСОБА_5 також заподіяно моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 . Зокрема, раптова загибель її батька, який доглядав, опікувався та підтримував її матеріально та морально призвела до сильного емоційного потрясіння через незворотність усвідомлення, що це все втрачено назавжди та вже ніколи вона не матиме батьківської підтримки. ОСОБА_1 з покійним ОСОБА_5 , мала дуже сильний емоційний зв`язок, любила проводити з ним багато часу, батько був для неї наставником, радником та захисником від негативних проявів зовнішнього світу. ОСОБА_1 і досі переживає негативні емоції та страждання з приводу такої раптової втрати. Смерть ОСОБА_5 різко змінила уклад життя ОСОБА_1 , адже вона перебувала на матеріальному забезпеченні на період навчання в університеті коштом батька. Після смерті батька тягар її утримання взяв на себе її брат та позивач ОСОБА_1 , який має власну сім`ю та потребує витрат на свої власні життєві проекти. Інших джерел коштів в силу необхідності завершення навчання вона не має. Дані обставини спричиняють їй додатковий неспокій та страждання через усвідомлення того, що її матеріальне забезпечення в силу даної трагедії тепер тривало лежить на її братові, вона боргує йому та одночасно створює дискомфорт йому та членам його молодої сім`ї. Всі дані фактори невиправно змінили її уклад, плани в житті. Вважає, що з відповідачів на користь ОСОБА_1 слід стягнути 200000,00 грн. як компенсацію моральної шкоди, заподіяної смертю її батька.

А тому на підставі вищенаведеного просить стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ПрАТ «СТ «Гарантія» солідарно на користь ОСОБА_3 - 26099,95 грн. матеріальної шкоди та 200000,00 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_1 - 200000,00 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_1 - 25900,00 грн. матеріальної шкоди та 200000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_1 не визнає. Належний йому на праві власності автомобіль марки «Mersedes-benz», моделі «Sprinter 313 СDI», р.н.з. НОМЕР_1 , у технічно справному стані, він передав ОСОБА_4 на законних підставах. А тому вважає, що ОСОБА_4 є особою, відповідальною за заподіяння шкоди, як матеріальної, так і моральної, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Також, зазначив, що його цивільно-правова відповідальність як власника транспортного засобу була застрахована у ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий поліс АІ/8469546) з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю/здоров`ю - 100000,00 грн., за шкоду заподіяну майну - 50000,00 грн., розмір франшизи - 1000,00 грн. Заперечував щодо наявності підстав для солідарної відповідальності відповідачів, посилаючись на те, що у позовній заяві не наведено доказів завдання позивачам саме спільними діями відповідачів, що ці дії були об`єднані спільним наміром, що заподіяна шкода стала наслідком їхніх спільних дій. Просив відмовити у позові у частині позовних вимог заявлених до нього.

Від відповідача - ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» також надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» зазначив, що чинне на даний час законодавство не передбачає солідарний обов`язок заподіювача шкоди та страховика, який страхував його цивільно-правову відповідальність по її відшкодуванню, а тому позовні вимоги є некоректними та такими, що вводять суд в оману щодо об`єму відповідальності кожного з відповідачів. Також зазначив що, ні на день звернення до суду, ні на даний час позивачами не подано страховику заяв, в порядку ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV) про виплату страхового відшкодування, страховиком не приймалось рішення про виплату чи про відмову у виплаті страхового відшкодування. Отже, на даний час страховиком жодним чином не порушено права позивачів, а їх позов до страховика є передчасним та безпідставним.

Щодо суті позовних вимог зазначив, що згідно положень п. 27.3,27.4 Закону № 1961-IV та розміру заробітної плати станом на 10.03.2016 року, розмір моральної шкоди, який підлягає сплаті страховиком у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 становить 1378х12=16536 грн., що підлягає виплаті рівними частинами кожному із позивачів, тобто по 5512 грн. кожному. Розмір страхового відшкодування страховиком витрат на поховання потерпілого ОСОБА_5 , у відповідності з приписами п. 27.4 ст. 27 Закону № 1961-IV не може становити більше 1378х12=16536 грн. Щодо відшкодування витрат на проведення поминальних обідів, то такі витрати не підлягають відшкодуванню страховиком, оскільки не входять до витрат на поховання.

Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» відмовити, у зв`язку з їх передчасністю та безпідставністю.

Відповідачем ОСОБА_4 також подано відзив на позовну заяву у якому він зазначив, що позовні вимоги пред`явлені до нього є передчасними і не можуть бути задоволені без врахування відшкодувань, які може здійснити позивачам ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія». Також заперечив щодо позовних вимог ОСОБА_3 щодо відшкодування витрат, понесених нею на поминальні обіди, оскільки такі витрати були понесені нею після поховання померлого ОСОБА_5 . Крім того, посилався на те, що у справу не подано належних доказів про здійснення позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 оплати за придбання ними відповідно труни, хреста, покривала, костюма та продуктів харчування на поминальні обіди, оскільки подані ними у справі рахунок від 03.11.2018 року та накладні на продукти не є фінансовими документами, що підтверджують оплату за придбання вказаних товарів. Зазначив, що має важке матеріальне становище, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також вагітну дружину, ніде не працює і перебуває на обліку у центрі зайнятості як безробітний. Зазначене кримінальне правопорушення він вчинив з необережності, він не перебував у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. При цьому, померлий ОСОБА_5 на момент ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння, тобто, у його крові виявлено етиловий спирт в концентрації 2,63 промілле. Також зазначив, що позивачі жодним чином не обґрунтували розмір заявленої ними моральної шкоди, та вважає, що такий є не розумним, та не справедливим.

Вказав, що не визнає позовні вимоги позивачів щодо відшкодування їм матеріальної шкоди, оскільки останню може і повинен відшкодувати відповідач - ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія», визнає частково позовні вимоги позивачів щодо відшкодування моральної шкоди і згідний відшкодувати їм завдану моральну шкоду на загальну суму 30000,00 грн., відповідно по 10000,00 грн. кожному позивачу, з врахуванням відшкодувань моральної шкоди, які можуть здійснити інші відповідачі в цій справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів - адвокат Буришин В.В. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов з наведених у такому підстав.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Свида О.Г. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" у судове засідання не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_4 про розгляд справи у його відсутності, причини неявки в судове засідання представника ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" суду не відомі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд доходить наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.12.2017 року у справі № 308/9589/16-к, який набрав законної сили 10.01.2018 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

У вказаному вироку судом встановлено, що 10.03.2016 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем марки «Mersedes-benz», моделі «Sprinter 313 СDI», р.н.з. НОМЕР_1 , в АДРЕСА_1 , не забезпечив безпеку дорожнього руху, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.3,1.4,1.5,1.10,12.2,12.3 та 18.1 ПДР України, не врахувавши дорожню обстановку, що склалася, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який в той час по призначеному дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 та дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України, пішохідному переходу перетинав проїзну частину дороги зліва направо по напрямку руху автомобіля, що спричинило смерть останнього.

Відповідно до вироку судом встановлено, що допущені ОСОБА_4 порушення ПДР виходячи з сукупності досліджених у судовому засіданні доказів знаходяться у причинному зв`язку з наслідками, що настали - смерть потерпілого ОСОБА_5 .

Вказані у вироку обставини сторонами визнаються.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Загиблий ОСОБА_7 був чоловіком позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 19.07.1986 року та даними паспорту ОСОБА_3 , а також батьком позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05.06.1987 року та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 30.01.1997 року.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Власником транспортного засобу марки «Mersedes-benz», моделі «Sprinter 313 СDI», р.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В той же час, на момент ДТП вказаним транспортним засобом правомірно керував ОСОБА_4 , щодо якого сторона сторона позивача стверджує, що такий перебував у трудових відносинах з ОСОБА_2 .

Частиною першою статті 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 року у справі № 661/780/18 зазначив, що аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Разом з тим, судом не здобуто доказів перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах із ОСОБА_2 .

Так, судом досліджено довідку видану ФОП ОСОБА_2 від 20.05.2020 року б/н, згідно якої ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_4 за період здійснення ним підприємницької діяльності в трудових відносинах з ним ніколи не перебував.

Також досліджено реєстр найманих працівників у ФОП ОСОБА_2 за період 2016 року, та звітність (звіт) про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, подану ФОП ОСОБА_2 . Хустської ДПІ, зокрема, за період з 01 по 12 місяць 2016 року, у яких відсутні відомості про перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 .

Позивачами не надано інших доказів встановлення факту перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з ОСОБА_2 , зокрема, рішення суду про встановлення такого факту, притягнення ФОП ОСОБА_2 до відповідальності за неофіційне працевлаштування ОСОБА_4 тощо.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що вимоги позивачів до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, що мала місце 10.03.2016 року, за участю ОСОБА_4 , є безпідставними, а відтак до задоволення не піддягають.

Відповідно до роз`яснень наведених у пункті 6 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Якщо особа, під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (п.2.2 Правил дорожнього руху України ).

Оскільки відповідач ОСОБА_4 , який як встановлено в судовому засіданні, не перебував у трудових відносинах з ОСОБА_2 , в момент вчинення ДТП на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом, автомобілем «Mersedes-benz», моделі «Sprinter 313 СDI», р.н.з. НОМЕР_1 , то саме він повинен нести відповідальність за завдання шкоди.

Як встановлено згідно наданих накладних позивачем ОСОБА_3 витрачено у загальному розмірі 26099,95 грн. на придбання продуктів харчування, а саме:

- 10481,85 грн. для групи осіб, які були запрошені для читання псалмів 10-12.03.2016 року при приготуванні тіла померлого до поховання, що підтверджується накладними № 22 від 11.03.2016 року на суму 5424,70 грн. та № 23 від 12.03.2016 року на суму 5057,15 грн., виписаними на ім`я ОСОБА_3 . ФОП ОСОБА_8 ;

7546,10 грн. для організації поминальної трапези в день поховання, що підтверджується накладними № 24 від 13.03.2016 року на суму 7201,60 грн. та № 25 від 13.03.2016 року на суму 344,50 грн., виписаними на ім`я ОСОБА_3 . ФОП ОСОБА_8 ;

- 5930,70 грн. - на організацію поминальної трапези в пам`ять про померлого на сороковий день після смерті, що підтверджується накладною № 44 від 18.04.2016 року, виписаною на ім`я ОСОБА_3 . ФОП ОСОБА_8 ;

- 8072,00 грн. - на організацію поминальної трапези в пам`ять про померлого за рік після смерті, що підтверджується накладною № 9 від 10.03.2017 року, виписаною на ім`я ОСОБА_3 . ФОП ОСОБА_8 .

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

А тому суд вважає, що з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені нею вищевказані витрати у загальному розмірі 26099,95 грн.

Також судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 було витрачено 3900,00 грн. - на придбання необхідних реквізитів поховального обряду, а саме: на закупівлю труни, хреста, покривала та костюму для померлого, що підтверджується рахунком б/н від 08.11.2016 року виписаного на ім`я ОСОБА_1 . ФОП ОСОБА_9 , а також 22000,00 грн. - на виготовлення надгробного пам`ятника, що підтверджується розрахунковою квитанцією № 063019 від 29.12.2016 року виданою ФОП ОСОБА_10 .

Разом з тим, встановлено, що відповідальність водія транспортного засобу марки «Mersedes-benz», моделі «Sprinter 313 СDI», р.н.з. НОМЕР_1 , була застрахованою згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ8469546 від 14.08.2015 року.

Згідно ст. 6 Закону 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 22.1 Закону 1961-IV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Згідно п. 27.4 ст. 27 Закону № 1961-IV, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 10.03.2016 року становив 1378 грн.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

А тому суд приходить до висновку, що з ПрАТ «СТ «Гарантія» на користь ОСОБА_1 слід стягнути страхове відшкодування витрат на поховання потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 16536,00 грн., а іншу частину витрат на похованння та спорудження надгробного пам`ятника, понесених ОСОБА_1 у розмірі 9364,00 грн. слід стягнути з відповідача ОСОБА_4 .

Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди завданої смертю потерпілого суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з приписами встановленими ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон 1961-IV) шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: зокрема, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно з п. 27.3 та п. 27.5 ст.27 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано визначення моральної шкоди, під якою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого він при цьому виходить.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди позивачам, беручи до уваги те, що позивач ОСОБА_3 втратила чоловіка, а позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 - батька, що унаслідок ДТП та її наслідків у кожного з них змінився та був порушений нормальний спосіб життя, вони понесли значне потрясіння, страждання через смерть близької і любимої людини, що змусило докладати додаткових зусиль для нормалізації свого життя, суд вважає, що позивачам завдано значної моральної шкоди, а тому, виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди, пов`язаної зі смертю ОСОБА_5 , підлягають задоволенню, а саме з ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» на користь позивачів слід стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 16536,00 грн., по 5512,00 грн. на кожного позивача, у відшкодування моральної шкоди, а з ОСОБА_4 , з урахуванням положень ст. 1194 ЦК України, на користь позивачів у відшкодування моральної шкоди слід стягнути по 194488,00 грн. на кожного відповідача.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, а також те, що позивачі звільнені від сплати судового збору, відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_4 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6171,52 грн, а з ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» - 348,48 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.. ст. 21-23,27,41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.11,23,1166,1167,1187,1201 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: невідомий, мешканця АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , мешканки АДРЕСА_3 , у відшкодування матеріальної шкоди 26099,95 (двадцять шість тисяч дев`яносто дев`ять грн. 95 коп.) грн. та у відшкодування моральної шкоди - 194488,00 (сто дев`яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім грн. 00 коп.) грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», код ЄДРПОУ: 14229456, місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, на користь ОСОБА_3 , мешканки АДРЕСА_3 , суму страхового відшкодування в розмірі 5512,00 (п"ять тисяч п"ятсот дванадцять грн. 00 коп.) грн. у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: невідомий, мешканця АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_4 , у відшкодування моральної шкоди - 194488,00 (сто дев`яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім грн. 00 коп.) грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», код ЄДРПОУ: 14229456, місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, на користь ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_4 , суму страхового відшкодування в розмірі 5512,00 (п"ять тисяч п"ятсот дванадцять грн. 00 коп.) грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: невідомий, мешканця АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_5 , у відшкодування матеріальної шкоди 9364,00 (дев`ять тисяч триста шістдесят чотири грн. 00 коп.) грн., та у відшкодування моральної шкоди - 194488,00 (сто дев`яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім грн. 00 коп.) грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», код ЄДРПОУ: 14229456, місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, на користь ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_5 , суму страхового відшкодування в розмірі 16536,00 (шістнадцять тисяч п"ятсот тридцять шість грн. 00 коп.) грн. у відшкодування матеріальної шкоди та суму страхового відшкодування в розмірі 5512,00 (п"ять тисяч п"ятсот дванадцять грн. 00 коп.) грн. у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: невідомий, мешканця АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 6171,52 (шість тисяч сто сімдесят одна грн.52 коп.) грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», код ЄДРПОУ: 14229456, місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3 на користь держави судовий збір у розмірі 348,48 (триста сорок вісім грн.48 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук