Ухвала

від 04.04.2024 по справі 371/446/24

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 371/446/24

Номер провадження № 2/371/376/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

"04" квітня 2024 р. м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради про визнання протиправним та скасування Рішення Миронівської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2024 ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради про визнання протиправним та скасування Рішення Миронівської міської ради.

Наказом Головного управління Держземагенства у Київській області надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, розташованого на території Коритищенського сільської ради Миронівського району Київської області із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Зазначений наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від №10-5824/15-14-сг від 22.09.2014 року й досі є чинним, проте договір оренди так і не було укладено. ОСОБА_1 звернувся до Миронівської ОТГ з клопотанням про укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222983400:02:008:0002. Миронівська міська рада надала відповідь, в якій вказала, що рішення щодо укладення договору оренди земельної ділянки на шістдесят п`ятій сесії восьмого скликання Миронівської міської ради не прийняте на підставі статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» в зв`язку з не набранням більшості голосів.

Рішенням шістдесят п?ятої сесії восьмого скликання Миронівської міськоїради від 07 березня 2024 року № 5109-65-VІІІ «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення площею 8,7345 га кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, з (код КВЦПЗ 01.02) для ведення фермерського господарства, на (код КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 8,7345 га з кадастровим номером 3222983400:02:008:0002, що розташовано на території Коритищенського сільської ради Миронівського району Київської області.

ОСОБА_1 вважає вказане рішення органу місцевого самоврядування незаконним і таким, що порушує його права як орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3222983400:02:008:0002.

В заявлених позовних вимогах просив визнати протиправним та скасувати Рішення Миронівської міської ради шістдесят п`ятої сесії восьмого скликання від 07 березня 2024 року № 5105-65-VIII «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виділення земельної частки (пай), яким вирішила: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення , площею 8,7345 га, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, з (код КВЦПЗ 01.02) для ведення фермерського господарства, на (код КВЦПЗ 01.02) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами с. Коритище (колишньої Коритищенської сільської ради) Полівського старостинського округу № 13 Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області. Розроблений проект землеустрою подати на затвердження на сесії Миронівської міської ради. Надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної площею 8,7345 га, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, що розташована за межами с. Коритище (колишньої Коритищенської сільської ради) Полівського старостинського округу № 13 Миронівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області.

Позивач вважає, що вказаним рішенням порушено його право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки, яку йому було надано як фізичній особі в оренду для ведення фермерського господарства на підставі наказу ГУ Держземагентства у Київській області № 10-5829/15-14-сг від 22 вересня 2014 року.

Обґрунтовуючи необхідність розгляду справи в порядку цивільного судочинства, вказав на те, що предметом спору є земельна ділянка, речові права на яку виникають у фізичної особи як сторони договору оренди землі, а тому, з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, його слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Суддя, дослідивши матеріали заяви, робить висновок про відмову у відкритті провадження у справі з огляду на наступне.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З позовної заяви та доданих до неї письмових доказів вбачається, що предметом спору є законності прийнятого Миронівською міською радою рішення від 07 березня 2024 року № 5109-65-VІІІ, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3222983400:02:008:0002, з (код КВЦПЗ 01.02) для ведення фермерського господарства на (код КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222983400:02:008:0002.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам,суд зазначає,що уданому випадку виник спір щодо користування землями фермерського господарства між фізичною особою, яка виявила бажання створити фермерське господарство та якій на підставі наказу ГУ Держземагентства у Київській області надано право на набуття в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, та юридичною особою, яка є розпорядником спірної земельної ділянки в силу закону.

05.10.2022 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 922/1830/19, у якій відступила від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №698/119/18, від 12 травня 2020 року у справі № 375/1180/17, стосовно належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та зазначила, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду зазначає, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство.

Вказані висновки, відповідно до вимог ч.4ст. 263 ЦПК Українита ч. 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягають врахуванню при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Разом з тим, відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 4 ГПК України,право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Виходячи з приписів п. 15 ч. 1ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках у спорах між суб`єктами господарювання.

Пунктом 6 частини 1статті 20 ГПК Українивстановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особипідприємці.

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Також, згідност. 2 Закону України «Про фермерське господарство», відносини, повязані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюютьсяКонституцією України,Земельним кодексом України, цим Закономта іншими нормативно-правовими актами України. Тобто спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах єЗакон №973-IV.

Відповідно до положень змісту ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство», вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

ОСОБА_1 звернувся до суду, вказуючи на порушення його права як фізичної особи на оренду земельної ділянки, якого він набув на підставі наказу про надання такої земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства. Відомості про створення позивачем фермерського господарства в позовній заяві відсутні.

До позовної заяви позивач додав копію клопотання про укладення договорів оренди земельних ділянок від 13.02.2024 (в тому числі земельної ділянки кадастровий номер 3222983400:02:008:0002), адресованого Миронівській міській раді. З клопотання вбачається, що з клопотанням позивач звертався як голова ФГ «Зеленьківська Нива». Клопотання обґрунтовував тими обставинами, що цільове призначення вказаної земельної ділянки для ведення фермерського господарства і для оренди цієї та інших земельних ділянок, отриманих на підставі наказів ГУ Держземагентства у Київській області, ним було створене ще одне ФГ «Зеленьківська Нива».

Враховуючи викладене та керуючись правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, суд дійшов до висновку, що розгляд такої справи відноситься до компетенції господарського суду та проводиться в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Отже, суд вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та його належить розглядати в порядку господарського судочинства.

У відповідності доп. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК Україниу разі якщо суддя виявив, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, слід відмовити у відкритті провадження у справі.

Так, згідно зч. 5 ст. 186 ЦПК Українисуддя, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленоїп. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно доч. 1 ст. 24 ГПК Україниусі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначенихчастинами другоютатретьою цієї статті.

Тому суд роз`яснює, що даний спір, як такий, що виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,Миронівською міськоюрадою підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та підсудний господарському суду Київської області.

Виходячи з вищенаведених норм закону, суті заявлених позовних вимог та обставин спору, суд робить висновок, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому не підсудна Миронівському районному суду Київської області.

Оскільки спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, уважаю, що необхідно відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст., ст. ст. 186,260,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження по справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради про визнання протиправним та скасування Рішення Миронівської міської ради.

Роз`яснити позивачу право звернення з відповідними вимогами до господарського суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів до Київського апеляційний суд.

Суддя М.О.Кириленко