Рішення

від 04.04.2024 по справі 448/507/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/507/24

Провадження № 2-о/448/29/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повне)

04.04.2024 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Юрія БІЛОУСА,

присяжних: Івана БАЛИЧА, Юлії МУСІЙОВСЬКОЇ,

за участю секретаря судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська (81300, м.Мостиська, Грушевського, 1/9, Яворівського району Львівської області) цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Мостиська міська рада, як орган опіки та піклування,

про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,

учасники справи:

заявник ОСОБА_2 , не з`явився (заява),

представник заінтересованої особи Мостиської міської ради, ОСОБА_3 ,

представник особи, щодо якої вирішується питання щодо визнання її недієздатною адвокат Марія ЛЕНЬКО,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення (скорочене) про наступне:

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад вимог заяви:

Заявник ОСОБА_4 , звернувся до суду з заявою про визнання його баби ОСОБА_5 , недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення його (заявника) опікуном. Вказану заяву мотивує тим, що ОСОБА_5 , є особою похилого віку, 1940 року народження та згідно медичної документації та висновку №151 щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, виданим поліклінічним відділенням КНП «Мостиська міська лікарня» їй ( ОСОБА_5 ) рекомендовано соціальні послуги догляду вдома у зв`язку із наявною у неї важкою хворобою.

Стверджує, що ОСОБА_5 , на даний час страждає хронічним, стійким психічним розладом та за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, у зв`язку з чим потребує опіки.

У зв`язку із вищевикладеними обставинами, просить суд визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановити над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначити його ( ОСОБА_4 ) опікуном останньої.

ІІ. Позиція учасників справи:

В судове засідання заявник ОСОБА_4 , не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що підтримує заявлені вимоги, просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Заінтересована особа - представник Мостиської міської ради, як органу опіки та піклування, ОСОБА_7 , в судовому засіданні зазначила, що не заперечує щодо задоволення вимог заяви ОСОБА_8 ..

Відповідно до статті 299 ЦПК України питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я.

В даному випадку судом за висновком судово-психіатричної експертизи №1383 від 22.12.2023 року Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інституту психіатрії судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» з приводу психічного стану недієздатної ОСОБА_5 , встановлено, що вона за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не здатна з`явитися в судове засідання та особисто дати пояснення по суті справи.

Таким чином, суд прийшов висновку про відсутність підстав для виклику ОСОБА_5 , в судове засідання, оскільки її стан здоров`я унеможливлює таку процесуальну дію як участь в судовому засіданні з усвідомленням значення дій останньої та можливості керувати ними.

Представник гр. ОСОБА_5 , адвокат Марія ЛЕНЬКО, в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення вимог заяви.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IІІ. Обставини справи, встановлені судом, застосоване законодавство та висновки Суду:

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини такої, суд приходить до наступного висновку.

Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 статті 12 ЦПК України.

Відповідно до частин 2 та 7 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ст.293 ЦПК України).

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Перелік фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, міститься у частині 2 статті 293 ЦПК України, зокрема визнання особи недієздатною.

Судом встановлено, що громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє на психічні розлади та потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги, що стверджується медичними документами, які містяться в матеріалах даної цивільної справи.

Згідно статті 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

У своїй постанові від 19 жовтня 2016 року по справі № 6-384цс16 судова палата у цивільних справах Верховного Суду України зазначила, що при проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відтак, з зазначених питань висновок експерта повинен бути повним та категоричним, та не має допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений.

Із висновку судово-психіатричного експерта №1383 від 22.12.2023 року Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» відомо, що Пемпусь Розалія страждає тяжким психічним розладом у формі судинної деменції, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує опіки.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- недієздатною.

Як відомо із змісту частини 1 статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх, які за станом свого здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У відповідності до частини 1 статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Приписами статті 63 ЦК України встановлено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

У відповідності до частини 1 статті 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Із матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_4 , є онуком ОСОБА_5 , 1940 року народження.

Згідно з висновком опікунської ради при виконавчому комітеті Мостиської міської ради Львівської області, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Мостиської міської ради Львівської області, - рекомендується призначити заявника ОСОБА_9 ..

Зі змісту згаданого висновку також відомо, що заявник ОСОБА_4 здійснює догляд за ОСОБА_5 , створює їй належні умови проживання, по місцю проживання характеризується позитивно та може бути призначений опікуном.

За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Про допустимість доказів зазначено у статті 78 ЦПК України, згідно вимог якої, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Своїми процесуальними правами заявник та заінтересована особа під час розгляду вищевказаної цивільної справи розпорядились на власний розсуд.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (постанова Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 755/5684/18-ц).

Європейський суд з прав людини (Справа «Проніна проти України» N 63566/00, §23, від 18 липня 2006 року) вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи викладене, а також встановлені судом обставини, які свідчать про існування психічного розладу гр. ОСОБА_5 , внаслідок якого вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджується відповідним висновком судово-психіатричного експерта, присутність її в судовому засіданні недоцільна, суд приходить до переконання, що заява ОСОБА_10 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна підлягає задоволенню в повному обсязі, з наведених вище мотивів і підстав.

ІV. Вирішення долі Судових витрат по даній справі:

Відповідно до статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно частини 2 статті 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Враховуючи наведене вище, а також повідомлення ДУ «Інституту психіатрії судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» судові витрати «за проведення експертизи ОСОБА_5 у Львівській філії судово-психіатричних експертиз», судово-психіатричний експерт Роп`як О. у розмірі 5379 гривень 40 коп. віднести на рахунок Держави, стягнувши з Державного бюджету України на користь ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ: 04803492, МФО: 820172, УДКСУ у Подільському районі м.Києва, UA158201720313251005201007077, 04080 м.Київ, вул.Кирилівська, 103).

Керуючись статтями 10, 13, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 293-294, 299, 300 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Мостиська міська рада, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 недієздатною.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , опікуном недієздатної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк дії даного рішення визначити тривалістю 2 (два) роки з моменту набрання ним законної сили.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Львівської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ: 04803492, МФО: 820172, УДКСУ в Подільському районі м.Києва, UA158201720313251005201007077, 04080 м.Київ, вул.Кирилівська, 103; призначення платежу «оплата за судово-психіатричну експертизу ОСОБА_11 у Львівській філії судово-психіатричних експертиз», судово-психіатричний експерт Роп`як О.А.), вартість проведення судово-психіатричної експертизи у розмірі 5 379 (п`ять тисяч триста сімдесят дев`ять) грн. 40 коп.

Роз`яснити заявнику положення ст.300 ЦПК України, відповідно до якого, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ст.300 ЦПК України.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Повне судове рішення складено 8 квітня 2024 року

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області, Код ЄДРПОУ: 26307500;

Суддя Юрій БІЛОУС

Присяжні Юлія МУСІЙОВСЬКА

Іван БАЛИЧ