Ухвала

від 08.04.2024 по справі 609/517/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 609/517/24

2-о/609/32/2024

08 квітня 2024 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,-

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документу, а саме трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої 16 серпня 1993 року та диплом спеціаліста серії НОМЕР_2 виданого 30 червня 1995 року Миколаївським державним педагогічним інститутом.

Ознайомившись із матеріалами заяви, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов наступного висновку.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого, зокрема, розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до ч. 3 ст.294ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Вимоги щодо форми та змісту заяви, а також документів, що до неї додаються, визначені ст. 318 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст.318ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2 ст. 318 ЦПК України).

Подана ОСОБА_1 заява не відповідає вказаним вимогам закону, зокрема звертаючись до суду із даною заявою, заявник просить встановити факт належності їй трудової книжки та диплому, оскільки помилки наявні у них перешкоджають їй отримати пенсійне забезпечення. Проте, заявником належним чином не обґрунтовано не можливості виправити помилки у вказаних документах у позасудовому порядку.

Так, із заявою про встановлення факту заявник не подала жодних доказів на підтвердження того, що до її пред`явлення до суду вона зверталась до відповідних організацій за одержанням документів, які б посвідчували факти належності їй трудової книжки та диплому, але їй у цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови, або що організації, які видала вказані документи, не мають можливості внести до цих документів відповідні виправлення.

Суд звертає увагу, що у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2018 року у справі № 545/1472/17 (провадження N 61-1584св17), при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі 320/948/18(провадження N 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Крім того, згідно вимог п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58 (з подальшими змінами) зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Проте, заявником не надано суду доказів того, що організація, яка видала трудову книжку серії НОМЕР_1 , чи організація за останнім місцем роботи не має можливості внести до неї відповідні виправлення.

Відповідно до ч. 9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи те, що глава 6 «Розгляд судомсправ провстановлення фактів,що маютьюридичне значення»ЦПК України не містить норм, що регулюють наслідки недотримання форми та змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд дійшов висновку за можливе застосувати аналогію закону та відповідно до статті 185ЦПК України заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, залишити без руху.

З огляду на викладене, підстави для відкриття провадження у справі за поданою заявою відсутні, вона підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. За таких обставин, заява підлягає залишенню без руху, для усунення всіх зазначених недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 185, ст. ст. 175-177, 258, 260, 293, 315 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вТернопільській областіпро встановленняфакту належностіправовстановлюючих документів - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику , що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена та підписана 08 квітня 2024 року.

Суддя: М.В. Харлан