Рішення

від 29.03.2024 по справі 752/3929/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/3929/23

Провадження №2/752/1031/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача Петренко Д.В. , Дрофа Л.Б. , Мишанича О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Філія) про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він працює лікарем нейрохірургом Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті №2 Філії.

Йому стало відомо, що 03.01.2023 відповідач прийняв скаргу без підпису та дати про його незаконні дії, яка надійшла від ОСОБА_6 на адресу голови профспілкового комітету Каверіної Р.М .

Зазначене звернення є анонімним та розгляду не підлягало. За дії лікарів, які зазначені в цьому зверненні, він не несе відповідальності. Його заяву, направлену голові первинної профспілкової організації не можна вважати поясненнями, більш того, відповідач не просив його надати пояснення. Акт про відмову в наданні пояснень відсутній. Проте відповідачем було видано наказ від 03.02.2023 №01-05/75, яким оголошено догану. Наказ виданий з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Оскаржуваний наказ не містить відомостей. в чому саме полягає недотримання ним посадових обов`язків, не вказано, які вимоги посадової інструкції не були виконані в чому це полягає. Його обов`язки закріплені в посадовій інструкції, яка затверджена 15.02.2021.

В оскаржуваному наказі зазначено, що службовим розслідуванням встановлено, що 12.12.2022 він, як лікар-хірург центру спеціалізованої хірургічної допомоги, направив на госпіталізацію ОСОБА_8 , 1961 року народження, який пройшов передопераційну підготовку та був виписаний 15.12.2022 без скасування операції, що призвело до погіршення його психологічного стану. Відповідач вважає, що він порушив принципи медичної етики та деонтології, не виконав посадових обов`язків в частині визначення тактики медикаментозного та оперативного лікування з урахуванням стану хворого та з надання невідкладної медичної допомоги (виписав пацієнта без належного хірургічного лікування), чим порушив п.6, 8, 11 посадової інструкції, та оголосив йому догану.

Психологічний стан хворого на момент госпіталізації та на момент виписки не встановлювався. Відповідач не довів, в чому саме полягає порушення ним посадових обов`язків. З наказу не вбачається, яка конкретно дія чи бездіяльність стали підставою для оголошення догани. Визначене за змістом наказу дисциплінарне порушення не співвідноситься з його посадовими обов`язками.

З огляду на те, що скарга надійшла 03.01.2023, то останнім днем для застосування стягнення є 02.02.2023, оскільки відповідачу вже 03.01.2023 було відомо про обставини, зазначені в скарзі. Отже, наказ виданий поза межами строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В порушення ч.4 ст. 149 КЗпП України та Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ та організацій від 20.07.1984 №213 у триденний строк його не ознайомили з наказом.

У відповідача були відсутні підстави для застосування дисциплінарного стягнення, оскільки відсутні докази факту вчинення ним дисциплінарного проступку.

Просив суд:

визнати незаконним та скасувати наказ Філії від 03.02.2023 №01-05/75;

вирішити питання про судові витрати.

06.03.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

11.04.2023 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.07.2023 судом витребувано докази.

29.05.2023 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначив, що Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 далі- клінічна лікарня №2) є виробничим підрозділом Філії, яка не має статусу юридичної особи.

01.06.2021 позивача переведено на посаду лікаря-нейрохірурга вищої категорії центру спеціалізованої хірургічної допомоги стаціонару клінічної лікарні №2.

03.01.2023 на електронну адресу клінічної лікарні №2 надійшла скарга ОСОБА_6 , адресована голові первинної профспілкової організації, щодо поведінки позивача під час перебування його батька ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні у центрі спеціалізованої хірургічної допомоги стаціонару.

11.01.2023 на адресу директора клінічної лікарні №2 надійшла зазначена скарга, яку було направлено для розгляду, оскільки вона не підлягала розгляду профспілковим комітетом, крім того, позивач не є його членом.

Для перевірки доводів скарги наказом від 16.01.2023 №01-05/61 було створено комісію, яка 17.01.2023 під час засідання запропонувала позивачу надати письмові пояснення щодо фактів, викладених у скарзі. Присутній на засіданні комісії позивач усно проти скарги заперечив, а в письмових поясненнях від 19.01.2023, поданих на ім`я голови комісії Каверіної Р.М. вказав, що вважає скаргу анонімною, такою, що не відповідає дійсності.

Комісією було встановлено, що 12.12.2022 за направленням позивача до центру спеціалізованої хірургічної допомоги стаціонару клінічної лікарні №2 було ургентно госпіталізовано ОСОБА_8 , 1961 року народження, з діагнозом, що потребував оперативного втручання. ОСОБА_8 пройшов передопераційну підготовку та придбав рекомендовані позивачем витратні матеріали.

15.12.2022 пацієнт був виписаний без хірургічного лікування, а позивач у його медичній карті стаціонарного хворого №2900/104 зазначив, що оперативне втручання було скасовано через технічні причини.

Зі слів заявника ОСОБА_6 , який супроводжував свого батька в лікарні, безпідставне скасування операції призвело до погіршення психологічного стану останнього. Після виписки ОСОБА_8 він був прооперований у КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва», при тому придбані за вказівкою позивача витратні матеріали виявились непотрібними.

Проаналізувавши медичну документацію, комісія дійшла висновку про наявність в діях позивача факту порушення ним трудової дисципліни і рекомендувала застосувати до нього заходи дисциплінарного впливу, що зафіксувала в акті від 23.01.2023.

Наказом директора клінічної лікарні №2 від 03.02.2023 №01-05/75 позивачу було оголошено догану.

Порушення позивачем п. 6 посадової інструкції виявилось в ненаданні хворому невідкладної медичної допомоги, який її потребував.

Всупереч вимогам п.11 посадової інструкції позивач не визначив тактику медикаментозного та оперативного лікування хворого з урахуванням його стану, не надав йому невідкладну медичну допомогу, безпідставно скасував призначене хірургічне втручання внаслідок чого, страждаючи від больового синдрому ОСОБА_8 був змушений шукати медичну допомогу в іншому медичному закладі. Тим самим позивач порушив п.2.9., 3.3., 3.4 Етичного кодексу лікаря.

Скарга ОСОБА_6 надійшла в електронному вигляді. А 05.01.2023 при відвідуванні лікарні він поставив на ній особистий підпис та подав заяву, в якій попросив повідомити його про результати розгляду скарги.

Наказом від 16.01.2023 №01-05/61 комісії було надано право при розслідуванні фактів відбирати пояснення у причетних осіб. На засіданні 17.01.2023 комісія запропонувала позивачу надати пояснення, що підтверджується протоколом від 17.01.2023. Документ, наданий позивачем, 19.01.2023, слід розцінювати як пояснення факту порушення трудових обов`язків. Отже, процедуру накладення дисциплінарного стягнення на позивача було дотримано.

Оскаржуваний наказ був виданий з дотриманням строків, встановлених ст. 148 та 241-1 КЗпП України, оскільки строк виявлення проступку слід рахувати з дати, коли відповідачу листом від 11.01.2023 надійшла інформація від голови первинної профспілкової організації Каверіної Р.М. про можливі порушення трудової дисципліни, а тому строк застосування дисциплінарного стягнення спливає 11.02.2023. Навіть, якщо цей строк рахувати з дня надходження скарги на електронну адресу лікарні 03.01.2023, то і в цьому випадку він спливає 03.02.2023. Позивач був ознайомлений з наказом 06.02.2023.

08.06.2023 представник позивача надала відповідь на відзив, в якому не погодилась з доводами відповідача.

Заначила, що згідно п. 10 посадової інструкції позивач мав право самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції.

Хворому ОСОБА_8 мали робити операцію два лікаря, неможливість участі одного з них виключала проведення операції, оскільки лікар ОСОБА_9 пошкодив руку. Через це ОСОБА_8 був виписаний у компенсованому стані. Твердження відповідача про невиконання позивачем п. 6 посадової інструкції є безпідставними. Медична допомога хворому на момент госпіталізації була надана, факт придбання ОСОБА_8 витратних матеріалів нічим не підтверджується. Доказів не визначення позивачем тактики медикаментозного лікування відсутні.

Відповідно до п. 3.4. Єтичного кодексу лікаря за винятком випадків невідкладної допомоги, лікар має право відмовитися від лікування хворого, якщо впевнений, що між ним і пацієнтом відсутня необхідна взаємна довіра, коли відчуває себе недостатньо компетентним або не має у своєму розпорядженні необхідних для проведення лікування можливостей та в інших випадках, якщо це не суперечить Клятві лікаря України. У цій ситуації лікар повинен вжити всіх заходів щодо інформування про це хворого та надати йому відповідні рекомендації. Лікар також не повинен перешкоджати реалізації права пацієнта на отримання консультації іншого лікаря.

Позивач врахував право хворого на вибір лікаря, оскільки він бажав, щоб операцію проводив ОСОБА_9 разом з ОСОБА_1 , а не особисто позивач.

Докази скоєння позивачем дисциплінарного проступку відсутні. При винесенні оскаржуваного наказу відповідач не врахував вимоги ч.3 ст. 149 КЗпП України.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що твердження позивача про відсутність порушень з його боку п. 6, 8, 11 посадової інструкції є безпідставними.

Медична карта хворого спростовує доводи відповідача щодо відсутності в його діях ознак складу дисциплінарного проступку. В КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» пацієнт ОСОБА_8 був прооперований наступного тижня після скасування операції позивачем.

При оголошенні догани позивачу було враховані ступінь тяжкості вчиненого ним проступку, обставини, за яких він був вчинений, попередню роботу позивача, який продовжив працювати у лікарні.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що його батько ОСОБА_8 був двічі невдало прооперований у лікарні Феофанії та не міг ходити. Йому порекомендували лікаря ОСОБА_1 для проведення операції, з яким він безпосередньо спілкувався. Останній повідомив йому про необхідність купити імпланти. Вони почали все готувати. Оперувати мали лікар ОСОБА_1 та лікар ОСОБА_9 , який висунув умови придбати певні імпланти. Після цього в понеділок він привіз батька в лікарню, а наступного дня його мали прооперувати. Все було сплачено, операція була призначена на 12 годину, проте о 10 годині йому зателефонував ОСОБА_1 і сказав, що ОСОБА_9 травмував руку, тому забирайте батька, операції не буде. Скаргу на ОСОБА_1 він підписував. Особисто лікар ОСОБА_1 зайшов в палату до батька і сказав, що ОСОБА_9 пошкодив руку. Батько засмутився, коли йому скасували операцію, після того з ним працював психолог. Хто повинен був робити операцію, йому невідомо. Про результати розгляду скарги його повідомили телефоном.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що пацієнт ОСОБА_8 планувався для складного оперативного втручання на поперековому відділі хребта. Операцію призначили на 15.12.2022. Проте 14.12.2022 він отримав травму і йому оперували ліву долоню (судинне утворення - гранульома лівої кисті, кератопапілома). Попередньо з ним консультувався син пацієнта, який був госпіталізований планово. В таких операціях зазвичай беруть участь два хірурга, анестезійна бригада та рентгенолог. Умови проведення операції двома лікарями ОСОБА_6 були відомі, він повідомив про це ОСОБА_8 . Він не звертався до керівництва лікарні з письмовою заявою на дозвіл в проведенні операції ОСОБА_8 . Його ліва рука була не робоча 3,5 тижні. План підготовки операції узгоджували разом, ОСОБА_1 узгоджував адміністративну частину та подальший план лікування.

Позивач та його представники підтримали позовну заяву, підтвердили доводи, наведені в обґрунтування заявлених вимог.

Представники відповідача заперечували проти задоволення заявлених вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Згідно з п. 2.3. Положення про Філію «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до складу Філії входять функціональні структурні підрозділи та виробничі структурні підрозділи, що забезпечують її діяльність.

Згідно з п. 5.1, 5.5.5. цього Положення керівництво Філією здійснюється виконавчим директором Філії, який приймає на роботу та звільняє працівників Філії згідно зі штатним розкладом, застосовує заходи заохочення та /або притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності; надає керівникам виробничих підрозділів Філії право прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників виробничих структурних підрозділів.

Згідно з п. 1.4., 2.1.1., 3.1. Положення про структурний (виробничий) підрозділ Київська міська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії Центр охорони здоров`я Акціонерного товариства «Українська залізниця» лікарня є виробничим підрозділом Філії, її основним завданням є організація надання медичної допомоги на первинному, амбулаторно-поліклінічному та стаціонарному рівнях, медична практика; лікарня забезпечує надання якісної медичної допомоги.

Відповідно до п.5.2., 5.4.16. цього Положення лікарню очолює директор; директор лікарні на підставі довіреності приймає та звільняє з роботи працівників лікарні відповідно до встановленого в філії порядку та локальних нормативних документів Товариства, Філії.

Згідно з наказом від 29.01.2021 №03-06/24-ОС ОСОБА_1 прийнятий на роботу в стаціонар відділення спеціалізованої хірургічної допомоги в підрозділ отоларингологічного профілю лікарем-нейрохірургом вищої категорії.

Згідно з наказом від 31.05.2021 №03-06/237-ОС ОСОБА_1 переведений в стаціонар центру спеціалізованої хірургічної допомоги на посаду лікаря-нейрохірурга вищої категорії.

15.02.2021 затверджено посадову інструкцію лікаря-нейрохірурга центру спеціалізованої хірургічної допомоги, з якою ОСОБА_1 був ознайомлений 15.02.2021.

Пунктами 6, 8, 11 зазначеної посадової інструкції визначено такі завдання та обов`язки лікарня - нейрохірурга: надає невідкладну медичну допомогу хворим при термінальних станах, групових та масових ураженнях; визначає показання до госпіталізації за профілем захворювання, тактику медикаментозного та оперативного лікування з урахуванням стану хворого, необхідності передопераційної підготовки; дотримується принципів медичної етики та деонтології.

Згідно з випискою з історії хвороби №22/2/2354 в Клінічній лікарні «Феофанія» ОСОБА_8 19.08.2022 було проведено операцію на хребті. При виписці має виражений больовий синдром.

Згідно з випискою з історії хвороби №22/2/2610 в Клінічній лікарні «Феофанія» ОСОБА_8 07.09.2022 було проведено ревізію після спінальної процедури. При виписці має виражений больовий синдром.

12.12.2022 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ургентно госпіталізований до клінічної лікарні №2 з сильним больовим синдромом, лікар ОСОБА_10 , виписаний без змін 15.12.2022 о 14 год. Направлення на госпіталізацію електронне за №91-4688-4805-3053, ургентне.

12.12.2022 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був проведений передопераційний огляд анастезіологом та лікарем-нейрохірургом ОСОБА_1 , який встановив стан хворого як середньої важкості.

14.12.2022 лікарем-нейрохірургом ОСОБА_1 складено передопераційний епікриз, згідно з яким хворому показане операційне втручання, 15.12.2022 в зв`язку з технологічною неможливістю оперативне втручання скасоване.

Згідно з п.п.7 п.45 епікризу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , госпіталізований для хірургічного лікування.

15.12.2022 лікар ОСОБА_1 склав заяву на ім`я медичного директора клінічної лікарні №2 Мишанича О.М. з проханням провести хірургічне втручання хворому ОСОБА_8 за участю лікаря ДУ «Інститут нейрохірургії» к.м.н. ОСОБА_9

Зазначені обставин підтверджуються даними медичної карти стаціонарного хворого №2900/104.

19.12.2022 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ургентно госпіталізований до КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» зі скаргами на виражені болі в попереку з іррадіацією в праву ногу, оніміння в правій нозі, де йому 21.12.2022 було проведено мікрохірургічну операцію з видалення фибротизованої грижі, міжтіловий корпородез, проводилась знеболююча, нестероїдна протизапальна, відновлювальна симптоматична, гіпотензивна, антибактеріальна терапія, пацієнт виписаний 26.12.2022.

Згідно даних листка лікарських призначень в КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» ОСОБА_8 отримував лікування з 19.12.2022.

Зазначені обставини підтверджуються даними медичної карти стаціонарного хворого №3000572.

Наказом директора клінічної лікарні №2 від 03.02.2023 №01-05/75 ОСОБА_1 оголошено догану за порушення принципів медичної етики та деонтології, невиконання посадових обов`язків в частині визначення тактики медикаментозного та оперативного лікування з урахуванням стану хворого з надання хворому невідкладної допомоги (виписав пацієнта без належного хірургічного лікування), чим припустився порушень п.6, 8, 11 посадової інструкції.

06.02.2023 ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом від 03.02.2023 №01-05/75.

03.01.2023 на адресу голови первинної профспілкової організації клінічної лікарні №2 надійшла скарга ОСОБА_6 щодо скасування операції лікарем ОСОБА_1 , призначеної його батьку, з причини пошкодження руки лікарем ОСОБА_9 , в якій він просив застосувати заходи щодо лікарів.

03.01.2023 скаргу ОСОБА_6 отримала голова первинної профспілкової організації клінічної лікарні №2 Каверіна Р., яка 11.01.2023 направила цю скаргу на розгляд директору клінічної лікарні №2 Дрофа Л.

16.01.2023 видано наказ №01-05/61 про створення комісії щодо розгляду скарги ОСОБА_6 від 03.01.2023.

17.01.2023 відбулось засідання комісії зі службового розслідування скарги ОСОБА_6 від 03.01.2023, на якому запропонували лікарю-нейрохірургу ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо обставин, викладених у скарзі.

19.01.2023 ОСОБА_1 склав заяву на адресу комісії зі службового розслідування, в якій зазначив, що наданий документ є анонімним, за дії лікарів, що в ньому зазначені він не несе відповідальності, інформація особисто нього не відповідає дійсності та ображає його гідність.

23.01.2023 складено акт про результати службового розслідування, згідно з яким комісія запропонувала притягнути до дисциплінарної відповідальності лікаря-нейрохірурга ОСОБА_1 .

Лікар ОСОБА_9 не працює в Київській міській клінічній лікарні на залізничному транспорті №2 філії Центр охорони здоров`я Акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується довідкою клінічної лікарні №2 від 19.06.2023.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до п. д) ч.1 ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу із забезпеченням належного рівня захисту персональних даних, включаючи вільний вибір закладу охорони здоров`я, вибір лікаря та/або фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та/або реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та/або фахівця з реабілітації, можливість отримання такої допомоги на всій території України.

Відповідно до ч.1 - 5 ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування.

Лікуючим лікарем при наданні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів є лікар фізичної та реабілітаційної медицини, який працює у реабілітаційному закладі, відділенні, підрозділі, або лікар фізичної та реабілітаційної медицини, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і надає реабілітаційну допомогу пацієнтові.

Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.

Лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров`я, за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров`ю населення.

Лікар не несе відповідальності за здоров`я особи в разі відмови останньої від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Частинами 1, 2, 4, 7 ст. 35-2 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» спеціалізована медична допомога - медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів) у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування та профілактики хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (під час вагітності та пологів) станів, у тому числі із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання спеціалізованої медичної допомоги з іншої спеціалізації.

Надання спеціалізованої медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров`я в стаціонарних та амбулаторних умовах.

Лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги є лікар закладу охорони здоров`я, у якому надається така допомога, або лікар, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець, які отримали підготовку за відповідною спеціальністю (крім спеціальності "загальна практика - сімейна медицина").

Спеціалізована медична допомога надається відповідно до медичних показань за направленням лікуючого лікаря з надання первинної медичної допомоги або лікуючого лікаря закладу охорони здоров`я, що забезпечує надання спеціалізованої медичної допомоги.

Пунктами 2.1. - 2.3. Етичного кодексу лікаря України встановлено, що головна мета професійної діяльності лікаря (практика і вченого) - збереження та захист життя й здоров`я людини в пренатальному і постнатальному періоді, профілактика захворювань і відновлення здоров`я, а також зменшення страждань при невиліковних хворобах, при народженні і настанні смерті.

Етичне ставлення до особистості пацієнта не припиняється і після його смерті.

Лікар виконує свої обов`язки з повагою до життя, гідності і особистості кожного пацієнта на основі морально-етичних принципів суспільства, виходячи з Клятви лікаря України та цього Кодексу.

Лікар несе повну відповідальність за свої рішення і дії щодо життя та здоров`я пацієнтів. Він зобов`язаний систематично вдосконалювати свій професійний рівень, використовуючи у своїй діяльності найбільш ефективні відомі раніше і новітні досягнення медичної науки в порядку, встановленому законодавством.

Дії лікаря повинні бути спрямовані на досягнення максимальної користі для життя і здоров`я пацієнта, його соціального захисту.

Протягом усього лікування під час надання інформації хворому про його стан і рекомендоване лікування лікар повинен брати до уваги персональні особливості пацієнта, стежачи за оцінкою хворим ситуації.

Лікар не повинен:

- без достатніх фахових причин втручатися в приватні справи пацієнта і членів його родини;

- наражати пацієнта на невиправданий ризик, а тим більше використовувати свої знання в негуманних цілях. При виборі будь-якого методу лікування лікар, насамперед, повинен керуватися не тільки принципом "Не нашкодь", але й "Принеси найбільшу користь".

Лікар зобов`язаний приділяти пацієнту достатньо часу і уваги, необхідних для встановлення правильного діагнозу, виконання повного обсягу допомоги, обґрунтування приписів і рекомендацій щодо подальшого лікування, надання їх хворому у детальному і зрозумілому для нього вигляді.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ч.1 ст. 147-1 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Суд відзначає, що трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Проаналізувавши доводи позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги, та заперечення відповідача проти заявлених вимог, суд вважає, що позивач, як лікар, допустив бездіяльність, яка полягає у неналежному виконанні покладених на нього трудових обов`язків і яка є складовою дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що трудові обов`язки позивача, як лікаря-нейрохірурга, визначені посадовою інструкцією, яка доведена до його відома, та чинними нормативними актами, які регулюють організаційно-правові засади забезпечення громадян України медичною допомогою.

Відтак, позивач, як лікар мав обов`язок вчинити усі необхідні дії та надати в повному обсязі медичну допомогу хворому ОСОБА_8 з урахуванням його стану здоров`я, встановленого діагнозу.

З медичної документації хворого ОСОБА_8 було встановлено, що він був ургентно госпіталізований 12.12.2022 до клінічної лікарні №2, де лікар ОСОБА_1 разом з лікарем ОСОБА_9 мали провести йому хірургічне втручання на хребті.

Ургентний стан - це такий стан хворого, який загрожує життю і потребує проведення невідкладних лікувальних заходів.

Проте пацієнт ОСОБА_8 був виписаний позивачем без проведення втручання, яке він скасував через те, що лікар ОСОБА_9 пошкодив ліву руку, що виключало участь останнього в проведенні операції.

Зазначене свідчить про бездіяльність позивача, який не надав хворому необхідну медичну допомогу.

Позивач стверджував, що проведення операції ОСОБА_8 було можливим лише за участю двох лікарів, його і лікаря ОСОБА_9 , проте неможливість останнього брати участь в операції виключала її проведення.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, виходячи з того, що жодних доказів на підтвердження неможливості проведення операції хворому, який за своїм станом її невідкладно потребує, нічим не підтверджені.

Суд критично оцінює свідчення ОСОБА_9 , який зазначив, що в таких операціях (якої потребував хворий ОСОБА_8 ) зазвичай беруть участь два хірурга, та вважає їх такими, що відображають власну суб`єктивну думку свідка, який мав би брати участь в цій операції.

Як вбачається з медичної документації ОСОБА_8 , наданої КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва», 21.12.2022 ОСОБА_8 був прооперований лікарем Шамаєвим.

Наведене спростовує доводи позивача та ставить під сумнів об`єктивність свідчень ОСОБА_9 щодо необхідності проведення операції пацієнту лише за умови участі в ній двох лікарів-хірургів.

При цьому суд бере до уваги, що лікар ОСОБА_9 з 15.12.2022 по 18.12.2022 був непрацездатний з діагнозом гранульома лівої кисті, 15.12.2022 - оперативне лікування, а відтак з об`єктивних причин не міг брати участь в операції ОСОБА_8 .

Проте суд вважає, що за встановлених обставин, наявна бездіяльність лікаря ОСОБА_1 , який не вчинив жодних дій для надання пацієнту ОСОБА_8 медичної допомоги відповідно до його стану. На думку суду, такими діями могло бути запрошення іншого лікаря до участі в операції за наявності згоди пацієнта, проведення організаційних дій для переведення хворого до іншого медичного закладу за отриманням ним належного обсягу якісної медичної допомоги тощо, тобто вжиття усіх можливих з його боку, як лікаря, заходів, спрямованих на реалізацію хворим свого права на отримання належної медичної допомоги.

Суд вважає, що фактично позивач відмовився від подальшого ведення пацієнта, що є неприпустимим і суперечить приписам Етичного кодексу лікаря України та свідчить про неналежне виконання 8 та 11 посадової інструкції, які покладають на нього обов`язок визначати показання та тактику медикаментозного та оперативного лікування з урахуванням стану хворого, а також дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.

Суд вважає, що під час розгляду справи була встановлена вина позивача у допущеній бездіяльності та наявність причинного зв`язку між бездіяльністю і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Суд також вважає, що допущене позивачем порушення стосувалося саме тих обов`язків, які є складовими трудової функції як лікаря і вони безпосередньо випливали з його посадової інструкції. Невиконання ним трудових обов`язків було допущено без поважних причин умисно, оскільки зі свідчень свідка ОСОБА_6 та медичної документації, складеної в клінічній лікарні №2, встановлено, що ОСОБА_1 просто повідомив пацієнта ОСОБА_8 про скасування операції і жодних інших дій, спрямованих на надання медичної допомоги хворому не вчинив.

Також суд вважає, що під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження і були спростовані доводи позивача щодо порушення порядку притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення після спливу строку, встановленого чинним КЗпП України.

З оскаржуваного наказу встановлено, що він був виданий директором клінічної лікарні №2 Дрофа Л., яка відповідно до внутрішніх розпорядчих документів має право вирішувати питання накладення дисциплінарних стягнень, оскільки наділена повноваженнями приймати та звільняти працівників клінічної лікарні №2.

Під час розгляду справи було встановлено, що скарга ОСОБА_6 на лікаря ОСОБА_1 була адресована та надійшла до первинного профспілкового комітету клінічної лікарні №2, який 11.01.2023 передав її для розгляду за належністю директору клінічної лікарні №2 Дрофа Л.

Для перевірки доводів скарги наказом від 16.01.2023 №01-05/61 було створено комісію, яка 17.01.2023 під час засідання запропонувала позивачу надати письмові пояснення щодо фактів, викладених у скарзі. Присутній на засіданні комісії позивач усно проти скарги заперечив, а в письмових поясненнях від 19.01.2023, поданих на ім`я голови комісії Каверіної Р.М. вказав, що вважає скаргу анонімною, такою, що не відповідає дійсності.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, наданими відповідачем. Суд, оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що відповідач дотримався процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, створив комісію для перевірки обставин, викладених в скарзі, комісія пропонувала позивачу надати письмові пояснення, які він виклав у формі заяви від 19.01.2023, тобто вимоги ч.1 ст. 149 КЗпП України відповідач виконав.

Судом встановлено, що саме 11.01.2023 директор клінічної лікарні №2 Дрофа Л. отримала скаргу ОСОБА_6 від 03.02.2023, а тому саме 11.01.2023 є днем виявленням проступку.

Зважаючи на ці обставини, суд вважає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось в межах строку, встановленого ч.1 ст. 148 КЗпП України, а доводи позивача в цій частині є незмістовними.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було дотримано правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення, враховані обставини, за яких вчинено позивачем вчинено проступок, та з урахуванням попередньої роботи позивача, який раніше не притягувався до дисциплінарної відповідальності, правомірно застосоване стягнення у вигляді догани.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Враховуючи обставин, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача судові витрати не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 03.04.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця», місцезнаходження: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, б. 9, код ЄДРПОУ 400081352.

Суддя Ж. І. Кордюкова