Рішення

від 02.04.2024 по справі 756/2720/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02.04.2024 Справа № 756/2720/24

Унікальний номер 756/2720/24

Номер провадження 2/756/2297/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретаря судового засідання - Крикуна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Концертний-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Концертний-1» (далі - ОК «ЖБК «Концертний-1») звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, яка виникла за період з грудня 2019 року по грудень 2023 року, у розмірі 22843,00 грн, яка складається з: 17900,83 грн - основний борг; 1018,84 грн - 3 % річних; 3922,75 грн - інфляційні витрати; стягнути з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира знаходиться в будинку, який належить до ОК «ЖБК «Концертний-1» та знаходиться на його обслуговуванні.

Станом на 01 січня 2024 року згідно розрахунку ОК «ЖБК «Концертний-1» по квартирі АДРЕСА_2 наявна заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з грудня 2019 року по грудень 2023 року на загальну суму 22843,00 грн, які складаються з: основого боргу - 17900,83 грн; інфляційна складова боргу - 3922,75 грн; три відсотки річних - 1018,84 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань, позивачем на її адресу було направлено вимогу - попередження про сплату заборгованості. На вказану вимогу відповідач жодним чином не відреагувала, існуючу заборгованість не сплатила.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 лютого 2024 року справу передано на розгляд головуючому судді Шролик І.С.

04 березня 2024 року надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєтрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04 березня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, витребувано з КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» інформацію за ким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

В судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином. 02 квітня 2024 року представник позивача надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить проводити розгляд справи без його участі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена судом належним чином. Копія позовної заяви, копія ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження та судова повістка надсилалася відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Судова кореспонденція повернулася з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Клопотання про відкладення розгляду справи до суду відповідач не надіслала, про причину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОК «ЖБК «Концертний-1», в межах покладених на нього статутних обов`язків здійснює послуги щодо належного утримання будинку АДРЕСА_3 та його прибудинкової території.

Згідно з Відповіддю № 475670 від 04 березня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 з 16 жовтня 1984 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому є споживачем послуг, які надає позивач.

З наданого позивачем розрахунку від 01 січня 2024 року слідує, що заборгованість ОСОБА_1 за спожиті житлово-комунальні послуги за період з грудня 2019 року по грудень 2023 року складає 22843,00 грн, і складаються з: основого боргу - 17900,83 грн; інфляційна складова боргу - 3922,75 грн; три відсотки річних - 1018,84 грн (а.с. 26).

15 листопада 2023 року ОК «ЖБК «Концертний-1» на адресу відповідача направив попередження від 13 листопада 2023 року про необхідність сплати заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Так, згідно п. 1.1 розділу І Статуту ОК «ЖБК «Концертний-1» організований з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного будинку з двох частин за власні кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цими частинами будинку та відносно набутого ними майна, продовжує свою діяльність на підставі рішення Загальних зборів членів Кооперативу.

ОК «ЖБК «Концертний-1» зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з видом економічної діяльності: 68.32 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8).

Згідно із пунктом 4 частини 2 статті 12 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що основними обов`язками члена кооперативу є: сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 Статату кооператив організовується з метою задоволення економічних, соціальних, інших потреб членів кооперативу на засадах самоврядування, а саме: експлуатація та управління будинком, прибудинковою територією та надвірними будівлями. Кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому будинку та утримання прибудинкових територій за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності.

Пунктом 5.2. Статуту визначено, що член кооперативу зобов`язаний своєчасно сплачувати та/або вносити вступний, цільові та пайові внески у розмірах і в терміни, передбачені рішеннями загальних зборів членів Кооперативу.

Відповідно до п. 6.5 Статуту внески на експлуатацію житлового будинку і утримання прибудинкової території нараховуються у розмірах, необхідних для покриття фактичних витрат Кооперативу на ці потреби, виходячи з жилої площі будинку.

Частиною 1 і 2 статті 15 Закону України «Про кооперацію» та пунктом 9.2. Статуту визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників.

Частиною другою статті 12 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що основними обов`язками члена кооперативу є виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

17 січня 2022 року рішенням засідання правління «ЖБК «Концертний-1» затверджено тарифи (що зафіксовано Протоколом № 6).

Відповідно до частини 4 ст.319 ЦК України власність зобов`язує, а згідно статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 151 ЖК України визначені обов`язки власника по забезпеченню схоронності житлового будинку (квартири): Громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечити його схоронність, провадити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію».

Згідно із частинами 1 і 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно із підпунктом 5.2. Статуту член Кооперативу зобов`язаний виконувати вимоги чинного законодавства, що стосується кооперації, Статату та внутрішніх документів кооперативу, рішень загальних зборів членів Кооперативу; своєчасно сплачувати та /або вносити вступний, цільові та пайові внески у розмірах і в терміни, передбачені рішенями загальних зборів членів Кооперативу.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» передбачає обов`язок співвласників своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

За приписами ст. 179 ЖК УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45, визначено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

За положеннями п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно з зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 , яка є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_3 , зобов`язана своєчасно та у повному обсязі сплачувати ОК «ЖБК «Концертний-1» плату за утримання будинку та прибудинкової території.

Однак, ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує за надані житлово-комунальні послуги, допустила заборгованість з їх оплати.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок, згідно якого сума основго боргу мешканки кв. 1 ОСОБА_1 складає 17900,00 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Втрати ОК «ЖБК «Концертний-1» від інфляції унаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань з оплати житлово-комунальних послуг складають 3922,75 грн, а три проценти річних від простроченої суми - 1018,84 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин суд дійшов до висновку про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Концертний-1» заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги у розмірі 17900,00 грн, інфляційні втрати у сумі 3922,75 грн, три відсотки річних у сумі 1018,84 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції № 532 від 12 січня 2024 року позивачем при зверненні з даною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (а.с. 2).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17, яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

Судом встановлено, що 05 грудня 2023 року між ОК «ЖБК «Концертний-1» та адвокатом АБ «Юрій Кормушин і партнери» укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат згідно усних домовлненостей зобов`язався за дорученням клієнта здійснювати в інтересах клієнта представництво його інтересів щодо складання позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 3. Договору, сума гонорару складає 1700,00 грн.

Згідно Акту здачі-прийняття робіт виконавцем надавалася правовоа допомога з 05 груднея по 12 січня 224 року включно щодо надання консультацій, подачі адвокатського запиту та складання позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті джитлово-комунальні послуги. Загалаьна вартість робіт 1700,00 грн.

Згідно платіжної інструкції № 531 від 12 січня 2024 року ОК «ЖБК «КОНЦЕРТНИЙ-1» сплатило на рахунок АБ «Юрій Кормушин і партнери» грошові кошти у сумі 1700, грн.

Верховний Суд дотримується позиції (постанови КГС ВС від 07 серпня 2018 року у справі № 916/1283/17, від 30 липня 2019 року у справі № 902/519/18), що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених вимогами процесуального законодавства. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1700,00 грн.

Керуючись статтями 12, 76 - 81, 89, 140-141, 263-265, 279, 280 - 282, 284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Концертний-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Концертний-1» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Йорданська, 9-А, код ЄДРПОУ 22884672) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за перід з грудня 2019 року по грудень 2023 року, яка складається з основного боргу в розмірі 17900,83 грн, трьох відсотків річних в розмірі 1018,84 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 3028,00 грн, а всього 22843,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Концертний-1» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Йорданська, 9-А, код ЄДРПОУ 22884672) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 1700,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02 квітня 2024 року.

Суддя І.С. Шролик