Ухвала

від 01.04.2024 по справі 760/417/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/417/24

Провадження №2/760/5546/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Лемець В.В.,

представника відповідача - адвоката Калашникова Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» про визнання права по трудовому договору, стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «БаДМ», у якому просить

- визнати право позивача на умови трудового договору, які діяли до 13 листопада 2023 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату у розмірі 239 358,59 грн;

- підтвердити викладені в позові неправомірні дії відповідача як факти мобінгу по відношенню до позивача;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100000 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2024 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою від 10 січня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений ухвалою строк недоліки позовної заяви було усунуто позивачем.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року справу прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та витребувано від ТОВ «БаДМ» докази.

20 березня 2024 року представник відповідача ТОВ «БаДМ» Калашніков Є.М. подав до суду відзив на позовну заяву та витребувані документи.

25 березня 2024 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить:

- поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді директора структурного підрозділу Київської області ТОВ «БаДМ»;

- зобов`язати відповідача скасувати наказ від 13 березня 2024 року №296-ос ТОВ «БаДМ» про звільнення з роботи ОСОБА_1 ;

- стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 53636,31 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100000 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування поданої заяви вказала, що відповідно до наказу від 03 березня 2024 року №296-ос ТОВ «БаДМ» було звільнено ОСОБА_1 з посади директора структурного підрозділу Київської області за прогул без поважних причин, п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з чим виникла потреба змінити предмет позову. Зі звільненням за прогул без поважних причин позивач не погоджується, вважає звільнення безпідставним та незаконним.

Позивач та її представник в судовому засіданні заяву про зміну предмету позову підтримали та просили її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив віднести питання щодо прийняття заяви про зміну предмету позову на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною третьою статті 49 ЦПК України визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.

Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19 зроблено висновок: позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під видом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається, і Верховний Суд вказує, що, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Отже під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

У разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Оскільки із заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову вбачається одночасна зміна підстав та предмету позову, суд прийшов до висновку, що заявлені у цій заяві вимоги про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, а також стягнення заробітної плати з час вимушеного прогулу є новими позовними вимогами, а тому у прийнятті заяви про зміну предмету позову необхідно відмовити, що не позбавляє позивача права на звернення до суду з такими вимогами шляхом подання до суду нової позовної заяви.

Керуючись ст. 49, 260, 261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У прийнятті заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» про визнання права по трудовому договору, стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова