Ухвала

від 02.04.2024 по справі 324/112/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 324/112/16-ц

провадження № 61-3825ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Пологівський районний відділ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_3 , про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, заяву ОСОБА_3 задоволено. Поновлено ОСОБА_3 строк на пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2016 року у цивільній справі № 324/112/16-ц, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики в розмірі 861 733,32 грн, проценти за користування позикою в розмірі 244 094,82 грн, суму індексу інфляції за час простроченого платежу в розмірі 385 039,89 грн, суму 3% річних від простроченої суми в розмірі 29 850,44 грн, а всього 1 520 718,47 грн, а також судові витрати у розмірі 6 890,00 грн, а всього 1 527 608,47 грн.

ОСОБА_1 15 березня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_2 , на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року. Посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвали щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання передбачено пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена ухвала Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2023 року та постанова Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Пологівський районний відділ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_3 , про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат