Рішення

від 04.04.2024 по справі 766/23149/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/23149/21

Пров. №2/766/7523/24

04 квітня 2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Давидова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил роздрібного ринку електричної енергії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ "Херсонобленерго" 23.11.2021 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил роздрібного ринку електричної енергії в сумі 8320,48 грн. завдані порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідачем, як споживачем електроенергії, посилаючись на самовільне підключення до електричних мереж без порушення схеми обліку, споживач був відключений від постачання електричної енергії за заборгованість, що було виявлено працівниками АТ "Херсонобленерго" в ході рейду проведеного 29.01.2021 року, про що складено відповідний акт. Окрім того, просить стягнути на свою користь судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в сумі 2270,00 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.12.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.

З 12.06.2023 р. по 14.07.2023 р. визначений за цією справою головуючий перебувала у щорічній відпустці, перший робочий день після відпустки 17.07.2023 р.

Після відновлення роботи суду, виходу головуючого з відпустки та проведення інвентаризації, розгляд справи призначено на 04.04.2024 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, у позовній заяві просила проводити розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, його представником через Електронний Суд подано заяву про визнання позову, крім того, просила розстрочити виконання рішення суду на 10 місяців рівними частинами, з огляду на те, що відповідач є інвалідом 2 групи безстроково, отримує пенсію по інвалідності не має можливості одразу сплатити усю суму.

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто між АТ «Херсонобленерго» та відповідачем склались договірні відносини з приводу надання послуг з електропостачання.

29.01.2021 року в ході проведення працівниками АТ "Херсонобленерго" рейду, за адресою: АДРЕСА_1 виявлено порушення правил користування електричною енергії, а саме: самовільне підключення до електричних мереж без порушення схеми обліку, споживач електричної енергії відключений від постачання електричної енергії за заборгованість за спожиту електричну енергію.

У зв`язку з виявленими порушеннями, складено акт про порушення №136582 від 29.01.2021 року розмір необлікованої електричної енергії в наслідок порушення ОСОБА_1 правил користування електричною енергією, розрахованою на підставі акту відповідно до вказаних нормативних актів становить 8320,48 грн.

Розмір вартості спожитої необлікованої електричної енергії відповідачем розрахований на підставі акту відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачамиправил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, та становить по акту №136582 від 29.01.2021 року 8320,48 гривень, що підтверджується розрахунком, наданим позивачем.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 4ст.26 Закону України «Про електроенергетику»споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312, споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (п. 5.5.5.Правил).

Згідно пункту 48Правил користування електричною енергієюдля населення, споживач несе відповідальність за порушенняправил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку.

Підстави та порядок складання актів про порушення споживачемправил користування електричною енергією, у тому числі актів, що засвідчують факти її розкрадання, врегульовано, зокрема, п. 8.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

Згідно ч. 1ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

У відповідності до п. 4 ч. 2ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»порушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно дост.1166 Цивільного кодексу Українивстановлено, що майнова шкода, завдана діями особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов переконання, що заявлені позивачем АТ «Херсонобленерго» позовні вимоги є законними та обґрунтованими та у зв`язку із визнанням відповідачем позову є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн. Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, суд вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні даного позову; іншу частину слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо розстрочення виконання рішення суду.

Так, обґрунтовуючи заявлене клопотання, представник відповідача зазначив, що є інвалідом 2 групи безстроково, отримує лише пенсію по інвалідності.

За змістом п.п.1, 2 ч.7 ст.265 ЦПК України, у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Можливість розстрочення виконання рішення суду також можливо на стадії виконання рішення суду за заявою сторони.

При цьому за змістом ч.3 цієї статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 цієї статті визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом частини 5 цієї статті розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до вимог ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи, що вищенаведена ст.265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, виходячи із засад законності, змагальності та диспозитивності, а також, враховуючи завдання цивільного провадження щодо ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, слід дійти висновку, що розстрочення виконання рішення суду одночасно з його ухваленням не повинно порушувати зазначені засади, має слугувати завданням цивільного провадження та застосовуватись судом виключно за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Такі обставини мають бути встановлені на підставі досліджених в судовому засіданні належних і допустимих доказів.

Проте, жодного доказу, щодо свого дійсного матеріального стану відповідач не надав, подання лише пенсійного посвідчення саме по собі не свідчать про неможливість виконання рішення суду, в тому числі в примусовому прядку шляхом звернення стягнення на заробіток або майно відповідача. Відповідачем жодних доказів отримуваного ним доходу суду не надано, що, відповідно унеможливлює вирішення питання щодо розстрочки виконання рішення. При цьому, суд звертає увагу, що за загальним правилом, визначеним ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідач не позбавлений можливості завернутись до суду з відповідною обґрунтованою заявою про розстрочення виконання рішення суду на стадії його виконання.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складене 04 квітня 2024 року.

Керуючисьст.1166 ЦК України, ст. 12,141,263,264-265,280-282 ЦПК України, ст.22,1166 ЦК України, ст.26-27 Закону України «Про електроенергетику», п.п.1, 37, 42, 48, 53Правил користування електричною енергієюдля населення,Закону України «Про ринок електричної енергії»суд-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил роздрібного ринку електричної енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (ЄДРПОУ 38151729, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Пестеля, 5) вартість необлікованої електричної енергії в сумі 8320 (вісім тисяч триста двадцять) грн. 48 (сорок вісім) коп.

Повернути Акціонерному товариству "Херсонобленерго" (ЄДРПОУ 38151729, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Пестеля, 5) із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого через АТ «Перший Інвестиційний Банк» (в сумі 2270 грн.) в розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (ЄДРПОУ 38151729, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Пестеля, 5) судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 копійок).

Відмовити ОСОБА_1 у розстроченні виконання рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус