Ухвала

від 01.04.2024 по справі 296/2077/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2077/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

підозрюваної: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

прокурора: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 13 березня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.201-1, ч.4 ст.246, ч.3 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.201-1, ч.4 ст.246, ч.3 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 12.10.2023року відповідає вимогам ст. 277 КПК України, дотримання порядку та строків вручення повідомлення про підозру, передбачених ст. 276 КПК України, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а тому не знаходить будь-яких правових підстав для скасування оскаржуваного повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 12.10.2023 року.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

Вважає, що повідомлення про підозру від 12.10.2023 року не містить зазначення часу, місця вчинення, а також суттєвих обставин, відомих на момент вручення підозри ОСОБА_6 , лише зазначено, що «у невстановлений час, але не пізніше травня 2021 року (точна дата органом досудового слідства не встановлена) ОСОБА_9 , з метою особистого неправомірного збагачення розробив та реалізував злочинний план щодо реалізації за кордоном пиломатеріалів, отриманих шляхом переробки незаконно зрубаних дерев, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю…»

Стверджує, що на день пред`явлення підозри 12.10.2023 року ОСОБА_6 , в змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події.

На думку захисника, органом досудового розслідування під час повідомлення про підозру ОСОБА_6 чітко не вказано про беззаперечність фактів викладених у тексті підозри та немає посилань на зібрані докази.

Вказує, що брокерські послуги надавали ОСОБА_10 дві особи - ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . проте, поза увагою органу досудового розслідування залишився брокер ОСОБА_11 , але йому чомусь не було повідомлено про підозру, що свідчить про вибірковість та упередженість.

Також, наголошує на тому, що у зв`язку із відсутністю у матеріалах кримінального провадження прямих, достатніх та належних доказів, які б підтверджували факт скоєння ОСОБА_6 кримінальних правопорушень є всі підстави для закриття вказаного кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Статтею 277 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022060000000242 від 10.06.2022 року за ч. 3 ст. 201-1, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст.358, ч.4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

12.10.2023 року старшим слідчим СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_12 у межах кримінального провадження №12022060000000242 повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-1, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, яке в цей же день о 15:06 вручено ОСОБА_6 під підпис.

Як встановлено апеляційним судом повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 12.10.2023 року відповідає вимогам, передбаченим ст. 277 КПК України, містить всі необхідні відомості, у тому числі, прізвище та посаду слідчого, який здійснював це повідомлення, анкетні відомості підозрюваної особи, номер кримінального провадження, зміст підозри, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 (ч. 3 ст. 201-1, ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України), короткий виклад обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , права підозрюваної, підпис слідчого ОСОБА_12 , який здійснив повідомлення.

На переконання колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.201-1, ч.4 ст. ст.246, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, є переконливими та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, про недоведеність підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022060000000242.

Апеляційний суд звертає увагу, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, та наявності об`єктивної та суб`єктивної сторони складу злочину, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При вирішенні питання про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, з урахуванням якої, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Оцінюючи в сукупності обставини провадження апеляційний суд вбачає, що обґрунтованість підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, у зазначеному випадку, присутня.

Також, апеляційний суд зауважує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а також кваліфікацію її дій та оцінку фактичних обставин справи. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Отже, при перевірці доводів апеляційної скарги захисника, процесуальних порушень вимог Глави 22 КПК України, якими визначено випадки, зміст, порядок повідомлення про підозру, апеляційним судом не встановлено, а тому слідчий суддя обґрунтовано відмовив в задоволенні скарги сторони захисту про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

Доводи захисника про відсутність беззаперечних доказів, що підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, на думку колегії суддів є помилковими, оскільки зміст та обсяг наданих стороною обвинувачення доказів є достатніми для того, щоб будь-яка розсудлива та незацікавлена особа могла дійти висновку про те, що ОСОБА_6 могла вчинити інкримінованій їй кримінальні правопорушення.

Апеляційний суд, також вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про неповідомлення про підозру іншим особам, які, на думку сторони захисту, також є причетними до вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень, оскільки повідомлення особі про підозру відноситься до дискреційних повноважень слідчого (п. 6 ч. 2 ст. 40 КПК), прокурора (п. 11 ч. 2 ст. 36 КПК), які останні здійснюють у спосіб та порядку, передбаченому КПК, при цьому, здійснення вказаних повноважень щодо повідомлення чи неповідомлення будь-якій особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення жодним чином не спростовує наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Не може колегія суддів погодитися і з доводами захисту про неконкретність підозри, як підстави для її скасування, оскільки у ній зазначено стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 відомих на момент повідомлення про підозру, яка може в подальшому неодноразово змінюватися, встановлення інших обставин про які вказується в апеляційній скарзі є завданням досудового розслідування для висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Доводи апеляційної скарги захисника не спростовують правильність висновків слідчого судді.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 13 березня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.201-1, ч.4 ст.246, ч.3 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України - без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: