Постанова

від 20.03.2024 по справі 912/3032/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 року м.Дніпро Справа № 912/3032/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Коваль Л.А., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників учасників справи:

від АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей": Ускова О.В. (поза межами суду) - адвокат;

від ТОВ "Маркхолдер": Гриценко Ю.В. (поза межами суду) - адвокат;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 : Захарченко І.В. (поза межами суду) - адвокат;

інші учасники справи явку представників у судове засідання не забезпечили;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19

за позовом: Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей", м. Запоріжжя

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни, м. Кропивницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер", м. Запоріжжя

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_2 , м. Кропивницький;

- ОСОБА_1 , м. Кропивницький

про заборону використання знаків для товарів та послуг,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "Маркхолдер" до відповідача про заборону використання знаків для товарів та послуг з вимогою, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 29.07.2022, заборонити Фізичній особі-підприємцю Майданюк Олені Петрівні використовувати в будь-який спосіб, будь-якими шрифтами та алфавітами позначення ІНФОРМАЦІЯ_2, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_2 від 25.06.2010, зокрема, але не виключно: нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2022 позовні вимоги задоволено частково. Заборонено Фізичній особі-підприємцю Майданюк Олені Петрівні використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення "ІНФОРМАЦІЯ_2", що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_2 від 25.06.2010 шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 1 921, 00 грн. судового збору та 19 612, 80 грн. витрат на судову експертизу.

02.08.2022 від позивача надійшла заява про намір стягнення витрат на правничу допомогу, в якій зазначив, що попередній розрахунок таких витрат становить 15 000,00 грн. (т. 3 а.с. 167).

31.10.2022 до господарського суду від позивача надійшла заява №б/н від 28.10.2022 (т. 4 а.с. 216-221) про надання доказів та стягнення судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу з проханням долучити до справи №912/3032/19 документи щодо витрат на професійну правову (правничу) допомогу:

- копію акта про надання послуг від 27.10.2022;

- копію детального опису робіт (наданих послуг) від 27.10.2022.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" (код ЄДР 42772934, вул. Рекордна, 26-Г, м. Запоріжжя, 69035) 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Додаткове рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що фактичне надання адвокатом Гриценко Ю.В. послуг є підтвердженим та їх розмір є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, підстав для зменшення розміру суми цих витрат суд не встановив.

3. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги ФОП Майданюк О.П.

Не погодившись з вказаним додатковим рішенням, ФОП Майданюк О.П. звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просила скасувати додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19 та відмовити ТОВ "Маркхолдер" у стягненні витрат на правничу (правову) допомогу.

Апеляційна скарга ФОП Майданюк О.П. обґрунтована наступним:

- у справі № 912/3032/19 сума судових витрат на професійну правничу допомогу попередньо взагалі позивачем не була визначена та заявлена;

- ТОВ "Маркхолдер" суму витрат на професійну правничу допомогу, які Товариство понесло або очікує понести у зв`язку з розглядом справи №912/3032/19 було визначено лише 29.07.2022 року, тобто майже через три роки після подання позову - 31.10.2019 року, в заяві про намір стягнення витрат на правничу допомогу;

- матеріали справи № 912/3032/19 містять докази участі адвоката Гриценко Ю.В. у розгляді даної справи починаючи з 08.02.2021 року, тобто, додаткова угода № 4 на супроводження судової справи № 912/3032/19 укладена між адвокатом Гриценко Ю.В. та ТОВ "Маркхолдер" 08.10.2021 року, а представництво вказаний адвокат забезпечував у справі шістьма місяцями раніше, а саме з 08.02.2021 року, подаючи відповідні клопотання та приймаючи участь у судових засіданнях. Це свідчить про те, що вказана додаткова угода № 4 була укладена між адвокатом Гриценко Ю.В. та ТОВ "Маркхолдер" після того, як вона вже почала представляти інтереси клієнта у справі;

- заява про намір стягнення витрат на правничу допомогу від 29.07.2022 року не містить обґрунтування поважності причин пропуску строку подання розрахунку суми витрат на надання правничої допомоги, тим більше, що такий строк складає близько двох років. Суд також не вирішував питання поважності причин пропуску строку на подання такої заяви та не поновлював позивачу строки для подання відповідних доказів;

- неможливість оплати стороною експертизи не є підставою для суду визнавати таку бездіяльність як зловживання процесуальними правами. Більше того, клопотання про призначення експертизи було задоволено судом і не визнано як безпідставно подане.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

До Центрального апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19, якою просив апеляційну скаргу ФОП Майданюк О.П. залишити без задоволення у повному обсязі, рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати покласти на відповідача.

Відзив обґрунтований наступним:

- адвокат набула права представляти інтереси позивача відповідно до договору про надання правової допомоги №1 від 08.02.2021 та ордеру на ім`я адвоката Гриценко Ю.В. серії ЗП №111055 від 08.02.2021 (т. 2 а.с. 121). Додатковими угодами №2, 3, 4, що в подальшому укладалися до договору, сторони не змінювали редакцію п.4.1. договору, а лише відповідно до нього укладали додаткові угоди, в яких визначили розмір гонорару за конкретні випадки. Отже, доводи представника відповідача, що у адвоката виникли повноваження лише з 08.10.2021 є безпідставними;

- згідно з Додатковою угодою №4 від 08.10.2021 сторони, зокрема, визначили, що за супроводження судової справи №912/3032/19 в суді першої інстанції - Господарському суді Кіровоградської області (підготовка, подача, направлення заяв і клопотань, пояснень, участь в судових засіданнях тощо) гонорар адвокату є фіксованим і складає 15 000,00 грн., який сплачується клієнтом протягом 30-ти днів з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт за фактом надання правової допомоги по кожній справі. Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 27.10.2022 наведено найменування документів/робіт, які виконано адвокатом за період з 19.07.2021 по 27.10.2022 згідно з переліком (т. 4 а.с. 219). Відповідно до п. 2 вказаного Акта гонорар за надані послуги складає 15 000,00 грн.;

- позивач подав до суду заяву від 29.07.2022 про намір стягнення витрат на правничу допомогу, в якій вказав, що попередній розрахунок таких витрат становить 15 000,00 грн. При цьому, позивач просив поновити строк на подачу цієї заяви, оскільки сторони визначили суму гонорару 08.10.2021, а 22.07.2022 провадження у справі було поновлено, то фактично строк для подання розрахунку витрат на правову допомогу позивачем не пропущено, але лише з формальних причин позивач просив суд поновити цей строк;

- з урахуванням того, що фактичне надання адвокатом Гриценко Ю.В. послуг є підтвердженим та їх розмір є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, суд першої інстанції вірно встановив, що підстав для зменшення розміру суми цих витрат немає.

5. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Не погодившись з додатковим рішенням від 11.11.2022, третя особа ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просив скасувати додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19 і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Маркхолдер" в задоволенні заяви про стягнення з ФОП Майданюк О.П. витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- за змістом позовної заяви позивачем попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат не зазначено, що узгоджується з п.4.1. (гонорар) договору про надання правової допомоги №1 від 08.02.2021, в суді першої інстанції гонорар адвокату не передбачено;

- за змістом ордеру від 08.02.2021 підтверджується те, що адвокат Гриценко Ю.В. вступила у справу №912/3032/19 за чинної редакції п.4.1 (гонорар) договору про надання правової допомоги №1 від 08.02.2021, яким умови (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом не передбачалися, водночас, редакція п.4.1 (гонорар) договору про надання правової допомоги №1 від 08.02.2021 між адвокатом Гриценко Ю.В. і ТОВ "Маркхолдер" неодноразово змінювалася;

- за твердженням адвоката Гриценко Ю.В. 08.10.2021 позивач взяв на себе обов`язок оплати її послуг, при цьому, адвокат Гриценко Ю.В. до витрат, що підлягають відшкодуванню за послуги по справі №912/3032/19 на суму 15 000,00 грн. включила послуги з 19.07.2021 по 27.10.2022; за таких обставин, вимога позивача про стягнення 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу суперечить добросовісності та чесній діловій практиці та не доведена належними та допустимими доказами обсягу / вартості наданих послуг.

Як вбачається з тексту апеляційної скарги, додаткове рішення суду оскаржується лише в частині задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

До Центрального апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Маркхолдер" надійшов відзив на апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19, якою просив апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_1 залишити без задоволення у повному обсязі, рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати покласти на апелянта.

Відзив обґрунтований наступним:

- 29.07.2022 р. позивачем до суду подано письмову заяву про намір стягнення витрат на правничу допомогу за договором та додатковими угодами до нього № 1, 2, 3, 4 та зазначено, що попередній розрахунок таких витрат становить 15 000,00 грн. При цьому, позивач просив поновити строк на подачу цієї заяви, оскільки сторони визначили суму гонорару за супровід даної справи 08.10.2021, а 22.07.2022 провадження у справі було поновлено, то фактично строк для подання розрахунку витрат на правову допомогу позивачем не пропущений, але лише з формальних причин позивач просив суд поновити цей строк. Судом дана заява прийнята до розгляду. У заяві від 19.10.2022 позивач підтверджував, що має намір стягувати витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 15 000 грн., а розрахунок і докази будуть надані в строк 5 днів, з дати ухвалення рішення у даній справі. Сума 15 000 грн. визначена з урахуванням того, що адвокат Гриценко Ю.В. не надавала послуги щодо складання позовної заяви, це було здійснено іншим адвокатом;

- товариство також наголошує, що додатковими угодами № № 2, 3, 4 не змінювався пункт 4.1 договору. Зміна пункту договору п. 4.1 була здійснена один раз відповідно додаткової угоди № 1 від 01.09.2021. На підставі даного пункту сторони в подальшому визначали розмір гонорару за супроводження конкретних справ, що узгоджується з предметом договору № 1 від 08.02.2021 про надання правової допомоги. Пунктом 1 Додаткової угоди №4 від 08.10.2021 наведена таблиця з визначенням справи та розміру витрат за її супроводження, так, справа №912/3032/19: фіксований розмір в суді першої інстанції визначений 15 000,00 грн., фіксований розмір в суді апеляційної інстанції - 10 000,00 грн., в суді касаційної інстанції - 10 000,00 грн. Отже, адвокат мав право представляти інтереси ТОВ "Маркхолдер" з 08.02.2021, проте, оскільки справа була зупинена, то адвокат почала супроводжувати її з 19.07.2021;

- 08.10.2021 було визначена вартість послуг за надання правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції, що відповідає умовам договору та не суперечить чинному законодавству України. Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2022 р. до договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 наведено найменування документів/робіт, які виконано адвокатом за період з 19.07.2021 р. по 28.10.2022 р. вартістю 15 000 грн.

- крім того, з урахуванням того, що фактичне надання адвокатом Гриценко Ю.В. послуг є підтвердженим та їх розмір є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд першої інстанції вірно встановив, що підстав для зменшення розміру суми цих витрат немає.

7. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19 скасовано; прийнято нове додаткове рішення; в задоволенні заяви ТОВ "Маркхолдер" про стягнення судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу відмовлено.

Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2023 в задоволенні заяви ТОВ "Маркхолдер" про стягнення з ФОП Майданюк О. П. судових витрат на професійну (правничу) допомогу у справі №912/3032/19 відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.06.2023 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2023 у справі №912/3032/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі №912/3032/19 скасовано, справу в цій частині, передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У вказаній постанові Верховного Суду зазначено, що з урахуванням порушення ст. 243 ГПК судом апеляційної інстанції, оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023, якою було скасоване додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 та додаткова постанова суду апеляційної інстанції від 10.04.2023, якими було здійснено розподіл витрат на професійну правничу допомогу за розгляд цієї справи скасовуються як похідні від постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 по суті спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023 для розгляду справи №912/3032/19 визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2023 апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19 прийнято до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 17.10.2023 о 10:00.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_3, суддів Чус О.В., Кощеєва І.М. від розгляду справи №912/3032/19 визнано необґрунтованою. Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_3, суддів Чус О.В., Кощеєва І.М. від розгляду справи №912/3032/19 для вирішення питання про відвід визначено передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023 для розгляду заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Орєшкіна Е.В., суддів Чус О.В., Кощеєва І.М. у справі №912/3032/19 визначено суддю Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_3, суддів Чус О.В., Кощеєва І.М. - відмовлено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 (у зв`язку з рішенням ВРП №859/0/15-23 від 29.08.2023р. про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку) у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді: Коваль Л.А., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19 призначено в судове засідання на 06.12.2023 об 12:40.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 задоволено клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції представника позивача ТОВ "Маркхолдер" - адвоката Гриценко Юлії у справі № 912/3032/19 та клопотання представника третьої особи АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" - адвоката Ускової Олесі у справі № 912/3032/19; визначено провести судове засідання у справі № 912/3032/19, призначене на 06.12.2023 о 12:40, з представником позивача - адвокатом Гриценко Юлією та представником третьої особи - адвокатом Усковою Олесею в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon".

05.12.2023 від представника ОСОБА_1 - Захарченко І.В. до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки 06.12.2023 о 11:00 в Кіровському районному суді м. Кіровограда призначено розгляд справи № 404/4778/21, в якій Захарченко І.В. представляє інтереси потерпілого, що підтверджує роздруківкою з сайту.

05.12.2023 від ОСОБА_1 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки 06.12.2023 о 11:30 призначено розгляд справи № 404/2721/21, в якій ОСОБА_1 приймає участь, як відповідач, що підтверджує роздруківкою з сайту.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19 відкладено на 14.02.2024 об 12:20.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у судовому засіданні у справі № 912/3032/19 оголошено перерву до 20.03.2024 на 12:40.

08.03.2024 від ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Чус О.В., Кощеєва І.М., Коваль Л.А.

Заява мотивована тим, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №912/3032/19 (колегія суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М., Коваль Л.А.) здійснено заміну позивача, ТОВ "Маркхолдер", на його правонаступника - АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" та залучено ТОВ "Маркхолдер" до участі у справі № 912/3032/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2024 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Чус О.В., Кощеєва І.М., Коваль Л.А. від розгляду апеляційних скарг у справі №912/3032/19; заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Чус О.В., Кощеєва І.М., Коваль Л.А. від розгляду апеляційних скарг у справі №912/3032/19, для вирішення питання про відвід, визначено передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 15.03.2024 у справі №912/3032/19 для розгляду заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Чус О.В., суддів Кощеєва І.М., Коваль Л.А. у справі №912/3032/19 визначено суддю Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (суддя Верхогляд Т.А.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: Чус О.В, Коваль Л.А, Кощеєва І.М. від розгляду справи №912/3032/19.

У судове засідання у режимі відеоконференції 20.03.2024 з`явилися представники позивача, ТОВ «Маркхолдер» та ОСОБА_1 . Інші учасники справи явку представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи про доставку ухвали ЦАГС від 14.02.2024 до Електронних кабінетів учасників справи.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням належного повідомлення всіх учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали справи є достатніми для розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи Білого Д.Б.

У судовому засіданні 20.03.2024 була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

8. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2022 у даній справі позовні вимоги задоволено частково. Заборонено ФОП Майданюк О.П. використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення ІНФОРМАЦІЯ_2, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_2 від 25.06.2010 шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ФОП Майданюк О.П. на користь ТОВ "Маркхолдер" 1 921, 00 грн. судового збору та 19 612, 80 грн. судових витрат на судову експертизу.

Матеріалами справи підтверджується, що до закінчення судових дебатів учасниками справи зроблено заяви про подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.

02.08.2022 від ТОВ "Маркхолдер" надійшла заява про намір стягнення витрат на правничу допомогу та зазначено, що попередній розрахунок таких витрат становить 15 000,00 грн.

31.10.2022 до місцевого господарського суду від позивача надійшла заява №б/н від 28.10.2022 про надання доказів та стягнення судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу, якою просив: долучити до справи №912/3032/19 документи щодо витрат на професійну правову (правничу) допомогу: копію акта про надання послуг від 27.10.2022; копію детального опису робіт (наданих послуг) від 27.10.2022 та стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" судові витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) грн.

03.11.2022 до суду надійшло клопотання №б/н від 03.11.2022 відповідача про зменшення витрат на правову допомогу позивача.

09.11.2022 до суду через систему "Електронний суд" надійшло заперечення №б/н від 09.11.2022 представника гр. ОСОБА_1 Захарченка І.В. на клопотання (заяву) позивача з вимогою відмовити ТОВ "Маркхолдер" у відшкодуванні судових витрат по справі №912/3032/19.

За наслідками розгляду заяви позивача та заперечень проти її задоволення, Господарський суд Кіровоградської області прийняв оскаржуване додаткове рішення від 11.11.2022 у даній справі, яким стягнув з Фізичної особи-підприємця Майданюк О.П. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2023 було залучено до участі у справі № 912/3032/19 АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 задоволено заяву ТОВ "Маркхолдер" про здійснення процесуального правонаступництва позивача, ТОВ "Маркхолдер", на його правонаступника - АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей", виключивши АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" з переліку третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог та змінивши процесуальний статус ТОВ "Маркхолдер" з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги. Задоволено заяву АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" про здійснення процесуального правонаступництва позивача, ТОВ "Маркхолдер", на його правонаступника - АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей", з виключенням АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" з переліку третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Здійснено заміну позивача, ТОВ "Маркхолдер", на його правонаступника - АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей". Виключено АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" з переліку третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Змінено процесуальний статус ТОВ "Маркхолдер" з позивача на третю особу, залучивши ТОВ "Маркхолдер" до участі у справі № 912/3032/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Оскільки судом апеляційної інстанції на стадії перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі було вирішено питання на підставі ст. 50 ГПК України про залучення до участі у даній справі АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей", на законні інтереси якого може вплинути рішення у цій справі, що ухвалено судом першої інстанції без участі цієї особи, то наслідком встановлених обставин стало скасування прийнятого у даній справі рішення на підставі пункту 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України. Таке порушення норм процесуального права є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на дослідженні та встановлені у даній справі обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню (саме з підстав, наведених у мотивувальній частині даної постанови, а не з підстав, наведених у апеляційних скаргах ФОП Майданюк О.П. та ОСОБА_1 ) з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" як доведених та обґрунтованих.

Отже, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2024 апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни та ОСОБА_1 залишені без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2022 у справі № 912/3032/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково. Суд заборонив Фізичній особі-підприємцю Майданюк Олені Петрівні використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення ІНФОРМАЦІЯ_2, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 124382 від 25.06.2010 шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" 1 921, 00 грн. судового збору за подання позову, 19 612, 80 грн. судових витрат на судову експертизу, 3 842,00 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги, про що видати наказ. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг Фізичної особи - підприємця Майданюк О.П., ОСОБА_1 покладено на скаржників (Фізичну особу - підприємця Майданюк О.П., ОСОБА_1 ).

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та третіх осіб, дослідивши доводи, наведені в апеляційних скаргах, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного розгляду є додаткове рішення господарського суду, яким стягнуто з Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Додаткове рішення ухвалене за наслідками розгляду спору по суті, після ухвалення господарським судом рішення від 27.10.2022, яким позовні вимоги було задоволено частково.

Як зазначалося раніше, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2024 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2022 у справі №912/3032/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково, судові витрати покладені у повному обсязі на відповідача.

Суд апеляційної інстанції враховує, що додаткове рішення є невід`ємною частиною прийнятого по суті рішення суду і може бути оскаржено відповідно до ст. 287 ГПК України (відповідний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.05.2020 р. у справі № 910/5410/19).

Тобто, додаткове рішення не може існувати окремо від первісного (основного) рішення та у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 р. у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 р. у справі № 910/20089/17, від 23.12.2021 р. у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 р. № 910/17345/20, від 06.04.2023 р. у справі № 910/18417/21.

Отже, враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2022 у справі № 912/3032/19 скасовано, оскаржуване додаткове рішення господарського суду втрачає силу та підлягає скасуванню.

Оскільки апеляційним судом за наслідками апеляційного перегляду ухвалене нове рішення, то суд апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 129 ГПК України здійснює розподіл судових витрат ( у тому числі, витрат на правничу допомогу), розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" про покладення на відповідача (ФОП Майданюк О.П.) витрат на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

При цьому, на час розгляду апеляційним судом відповідної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер", останнє змінило свій процесуальний статус з позивача на третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, але яка продовжувала підтримувати заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ч. 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду ( ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 ГПК України ).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог цієї норми суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( частини п`ята та шоста ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

За положенням частини другої ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення і зазначає про це в резолютивній частині ( пункт 5 ч. 1 ст. 237, пункт 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України ).

Водночас, ч. 1 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Така норма кореспондується з ч. 8 ст. 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати ( ч. 3 ст. 244 ГПК України ).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що: право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ( постанова Верховного Суду від 19.07.2021 р. у справі № 910/16803/19); процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 р. у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 р. у справі №917/304/21); заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15- ц); потрібно розрізняти наслідки несвоєчасного подання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру. Так неподання чи нез`явлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Водночас, неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 29.06.2022 р. у справі №161/5317/18, від 02.02.2024 р. у справі № 910/9714/22).

Як вбачається з матеріалів справи, до закінчення судових дебатів ТОВ "Маркхолдер" було зроблено заяву про подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.

02.08.2022 р. від ТОВ "Маркхолдер" надійшла заява про намір стягнення витрат на правничу допомогу та зазначено, що попередній розрахунок таких витрат становить 15 000 грн.

31.10.2022 р. до господарського суду від ТОВ "Маркхолдер" надійшла заява №б/н від 28.10.2022 про надання доказів та стягнення судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу з проханням долучити до справи №912/3032/19 документи щодо витрат на професійну правову (правничу) допомогу: копію акта про надання послуг від 27.10.2022; копію детального опису робіт (наданих послуг) від 27.10.2022 та стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" судові витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) грн.

08.02.2021 між Адвокатом Гриценко Юлією Вікторівною і ТОВ "Маркхолдер" укладено договір про надання правової допомоги №1 (далі - Договір) (т. 3 а.с. 170-172), відповідно до п. 1 якого визначено, що Адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі за окремими дорученнями Клієнта. Адвокат приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси Клієнта, у тому числі, в судах загальної юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної спеціалізації, а також справ про адміністративні правопорушення), в судах першої інстанції, апеляційної інстанції, касаційної інстанції, Верховному Суді з усіма правами, які надано законом позивачу, заявнику, скаржнику, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред`явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення, ухвали, постанови, судового наказу.

Згідно з п. 2.3. Договору Клієнт зобов`язаний сплачувати гонорар.

В подальшому між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 01.09.2021, згідно з якою сторони домовилися змінити п. 4.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: "За надання правової допомоги та інших послуг за цим Договором КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТУ гонорар в розмірі, що визначається Додатковою угодою до цього Договору (далі - Угодою)".

Згідно з п. 1 Додаткової угоди №4 від 08.10.2021 до Договору про надання правової допомоги від 08.02.2021: «відповідно до п. 4.1 Договору в редакції Додаткової Угоди №1 від 01 вересня 2021 року до Договору про надання правової допомоги №1 від 08.02.2021 року, Сторони визначили фіксований гонорар адвокату, що не залежить від обсягу наданих послуг і часу, витраченого адвокатом, за супроводження, зокрема, справи №912/3032/19 за позовом ТОВ "Маркхолдер" до ФОП Майданюк Олени Петрівни, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні Відповідача: Білий Д.Б., Погрібний О.Г., про заборону використання знаків для товарів та послуг, в суді першої інстанції (підготовка, подача, направлення заяв, клопотань, пояснень, участь в судових засіданнях тощо) фіксований розмір гонорару адвоката складає 15 000,00 грн., який сплачується клієнтом протягом 30-ти днів з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт за фактом надання правової допомоги.

Договір та Додаткові угоди до нього підписано сторонами та скріплено печатками.

Згідно з Актом приймання - передачі наданих послуг від 27.10.2022 до договору про надання правової допомоги №1 від 08.02.2021 наведено найменування документів/робіт, які виконано Адвокатом за період з 19.07.2021 по 27.10.2022 згідно з переліком. (т. 4 а.с. 219)

Відповідно до п. 2 вказаного Акта гонорар за надані послуги (виконані роботи) складає 15 000,00 грн.

Враховуючи викладене, загальна вартість виконаних послуг складає 15 000,00 грн.

Також у справу подано копію ордеру на ім`я адвоката Гриценко Ю.В. серії ЗП №111055 від 08.02.2021 (т. 2 а.с. 121).

Як встановлено матеріалами справи, адвокат Гриценко Ю.В. брала участь у розгляді справи безпосередньо, представляючи інтереси позивача ТОВ "Маркхолдер", починаючи з 08.02.2021.

Вказаним адвокатом надано Акт приймання-передачі виконаних робіт та детальний опис наданих послуг.

Апеляційний господарський суд, розглядаючи питання розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Так, згідно з Додатковою угодою №4 від 08.10.2021 до Договору про надання правової допомоги від 08.02.2021, відповідно до п. 4.1 Договору в редакції Додаткової Угоди №1 від 01 вересня 2021 року, Сторони визначили, що за супроводження, зокрема, судової справи №912/3032/19 в суді першої інстанції - Господарському суді Кіровоградської області гонорар АДВОКАТУ є фіксованим і складає 15 000,00 грн., який сплачується КЛІЄНТОМ протягом 30-ти днів з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт за фактом надання правової допомоги.

Отже, апеляційний суд зазначає, що в цьому випадку сторони домовилися про фіксований розмір гонорару адвоката.

При апеляційному перегляді додаткового рішення у даній справі, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в статті 627 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати. Зазначені форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години роботи того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №922/4169/19.

У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 викладений висновок про те, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже, є визначеним.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19 дійшов висновку, що у випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в межах касаційного перегляду справи у фіксованому розмірі, виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії, виконаної ним на захист інтересів свого клієнта в суді касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу, керується положеннями договору, яким сторони визначили саме фіксований розмір гонорару адвокату, що не залежить від обсягу наданих послуг і часу, витраченого адвокатом, тому, детальний опис наданих послуг, наданих адвокатом Гриценко Ю.В. за супроводження даної справи із зазначенням витраченого часу, не бере до уваги, адже визначальним є порядок обчислення гонорару визначений саме Договором №1 про надання правової допомоги від 08.02.2021 з урахуванням Додаткової угоди №4 від 08.10.2021.

Доводи апеляційних скарг, зокрема, ґрунтуються на тому, що такі витрати не були наведені у попередньому розрахунку.

Разом з цим, аналіз ч. 2 ст. 124 ГПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду № 725/42/21-ц (61-1257св22) від 12.10.2022.

Більше того, до закінчення судових дебатів позивачем було заявлено про намір понести судові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги у справі в розмірі 15 000,00 грн. (заява від 02.08.2022), а відповідні докази понесених витрат були надані у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України (заява №б/н від 28.10.2022, що надійшла до суду 31.10.2022) - не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Тому, посилання скаржників на відсутність обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання заяви про надання доказів понесених позивачем витрат на правову допомогу та не поновлення останнього судом першої інстанції, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що позивачем такий строк не був пропущений (позивачем було дотримано вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України), відтак, не потребував поновлення судом.

Суд апеляційної інстанції враховує те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом і клієнтом з питань визначення розміру гонорару чи його зменшення можливо лише за умови обґрунтованості та наявності доказів підтвердження невідповідності витрат фактично наданим послугам (постанови Верховного Суд від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17, провадження № 61-11991св20).

Саме на сторону, яка подає клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, а не на суд, покладено обов`язок доказування неспівмірності витрат на правову допомогу.

З урахуванням того, що апелянти, заперечуючи щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, не довели належними доказами неспівмірності таких витрат зі складністю справи, їх невідповідності критерію реальності та розумності їхнього розміру, а фактичне надання позивачу адвокатом Гриценко Ю.В. послуг у заявленому обсязі є реальним, підтвердженим матеріалами справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у фіксованому розмірі гонорару адвоката в сумі 15 000,00 грн. та не вбачає підстав для зменшення розміру цих витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 ст. 129 ГПК України. За змістом п. 3 ч. 4 наведеної норми, в якій визначені правила розподілу судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, ч. 9 ст. 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялось відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2021 р. у справі №910/12876/19 зазначила, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Як зазначалося раніше, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2024 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2022 у справі №912/3032/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково, судові витрати покладені у повному обсязі на відповідача.

При цьому, судовим рішенням встановлено, що спір у даній справі виник із неправомірних дій відповідача, які полягали у використанні останнім знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України НОМЕР_2, який належав ТОВ "Маркхолдер", з порушенням відповідних норм та прав позивача (використання за відсутності дозволу позивача).

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції вважає справедливим, і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, застосування при розподілі витрат на професійну правничу допомогу положень ч. 9 ст. 129 ГПК України та наявність підстав для покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу третьої особи повністю у заявленій та підтвердженій сумі в розмірі 15 000,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19, а апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни та ОСОБА_1 вважає такими, що підлягають частковому задоволенню.

Доводи апеляційних скарг про відсутність попереднього розрахунку суми витрат позивача на правову допомогу; про те, що заява про намір стягнення витрат на правничу допомогу від 29.07.2022 була подана до суду майже через три роки після подання позову та не містить обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання такого розрахунку; про те, суд не вирішував питання поважності причин пропуску строку на подання такої заяви та не поновлював позивачу строки для подання відповідних доказів, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються як необґрунтовані.

Тому, додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19 підлягає скасуванню з підстав, наведених у мотивувальній частині даної постанови.

Розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом даних апеляційних скарг судом не здійснюється, оскільки оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Разом з тим, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 у справі №912/3032/19 - скасувати.

Прийняти нове додаткове рішення.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу, про що видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.04.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Л.А. Коваль