Рішення

від 03.04.2024 по справі 903/624/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2024 року Справа № 903/624/23

за позовом: Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

-Камінь-Каширської районної військової адміністрації, м. Камінь-Каширський, Камінь-Каширський р-н., Волинська обл.;

-Маневицької селищної ради, смт. Маневичі, Камінь-Каширський р-н., Волинська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Форель, с. Оконськ, Камінь-Каширський р-н., Волинська обл.

про несення змін в договір оренди земельної ділянки водного фонду.

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Маневицької селищної ради Швець О.М., довіреність від 05.01.2024, Філон О.С., довіреність від 05.01.2024

від відповідача: Мохнюк М.В., ордер від 12.07.2023, Оліферчук О.А. - директор

у судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Волинської області: Лебедюк-Гудкова Т.В.

встановив: 15.06.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Камінь-Каширської районної військової адміністрації, Маневицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Форель про внесення змін в договір оренди землі від 29.11.2011.

Ухвалою суду від 16.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.07.2023 об 11 год. 30 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати прокурору, позивачам, докази чого подати суду; прокуратурі, позивачам - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь прокуратури, позивачів протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокуратурі, позивачам.

Відповідач ухвалу суду отримав 22.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2, а.с. 100).

Строк для подання відзиву по 07.07.2023.

13.07.2023 (надісланий поштовим зв`язком 12.07.2023) надійшов відзив відповідача, згідно якого у позові просить відмовити. Зазначає, що сторона відповідача вжила всі можливі заходи для поновлення договору оренди. Прокурор не надав жодних доказів пропозиції відповідачу внести зміни до договору оренди. Прокурором не доведено, що спірна земельна ділянка, яка відноситься до природно-заповідного фонду, знаходиться саме у межах ділянки з кадастровим номером 0723685300:02:00:0100. Прокурором порушено принцип правової визначеності, що виключає можливість вважати дії позивача бездіяльністю. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 відкрито провадження у справі №140/12490/23 за позовом ТОВ НВЦ Форель до ГУ Держгеокадастру у Волинській області, Маневицької селищної ради про визнання протиправними дій, скасування витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Просить поновити строк для подання відзиву у зв`язку з об`ємністю доказів, долучених до позовної заяви, що потребувало тривалого терміну для їх дослідження (том 2, а.с. 101-141).

Маневицька селищна рада відзив отримала 13.07.2023.

Прокуратура та Камінь-Каширська районна державна адміністрація відзив відповідача отримали 14.07.2023 (а.с. 142).

Строк для подання відповіді на відзив по 17.07.2023.

18.07.2023 на адресу суду надійшла заява Маневицької селищної ради про відкладення судового засідання до прийняття рішення у справі №140/12490/23, яка розглядається Волинським окружним адміністративним судом, про зокрема визнання протиправним та не чинним п. 3 рішення Маневицької селищної ради від 23.12.2021 №17/71 Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земель смт. Маневичі, с. Нові Підцаревичі, с.Оконськ Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області.

Відповідач у клопотанні від 19.07.2033 провадження у справі просить зупинити до вирішення Волинським окружним адміністративним судом справи №140/12490/23.

Суд протокольною ухвалою від 19.07.2023, на підставі ст. 119 ГПК України, з врахуванням строків обігу поштової кореспонденції та з метою повного та всебічного розгляду справи поновив відповідачу строк для подання відзиву та долучив його до матеріалів справи. З врахуванням строків підготовчого провадження у задоволенні клопотання Маневицької селищної ради про відкладення судового засідання до прийняття рішення у справі №140/12490/23 відмовив у зв`язку з необґрунтованістю.

Враховуючи мету підготовчого провадження, рівність всіх учасників судового процесу, надходження клопотання відповідача про зупинення провадження у справі безпосередньо перед судовим засіданням, надання сторонам можливості ознайомитись з ним та подання відповідних пояснень, суд протокольною ухвалою від 19.07.2023 підготовче засідання відклав на 02.08.2023 о 14 год. 00 хв.

26.07.2023 на адресу суду надійшла відповідь прокуратури на відзив відповідача, згідно якої позовні вимоги підтримує. Зазначає, що відповідач звернувся з листами про намір укласти договір оренди до не уповноваженого органу, оскільки Камінь-Каширська районна державна адміністрація є розпорядником на даний час земель державної форми власності, Маневицька селищна рада представницький орган відповідної територіальної громади, на рахунок якого надходять кошти від сплати орендної плати за землю. Договором оренди та вимогами чинного законодавства передбачено необхідність перегляду розміру орендної плати у зв`язку із зміною розміру нормативної грошової оцінки землі. Просить поновити строк для подання відповіді на відзив.

У заяві від 01.08.2023 прокуратура просить змінити предмет позову та пункти 2-3 викласти у такій редакції:

2. Внести зміни до договору оренди землі від 29.11.2011, що зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.11.2011 № 072360004000048, виклавши його таким чином (щодо водного об`єкту):

п.1. Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом для рибогосподарських потреб.

п.2. В оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 56,6038 га з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100, цільове призначення - для рибогосподарських потреб, яка розташована на території с. Оконськ Маневицької селищної ради та водний об`єкт (водний простір) площею 27,0218 га.

п.9. доповнити таким чином:

за водний об`єкт плата встановлюється в розмірі, що передбачений Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти, яка затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 № 236.

3. Внести зміни до пункту 5 договору оренди землі від 29.11.2011, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.11.2011 № 072360004000048, виклавши його у такій редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100 становить 124 178 341 грн. 13 коп.

У судовому засіданні прокурор поновлення строку для подання відповіді на відзив підтримала.

Представник відповідача поновлення строку для подання відповіді на відзив не заперечив. Зазначив, що заяву про зміну предмету позову не отримував.

З метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 02.08.2023 поновив строк для подання відповіді на відзив, враховуючи відсутність доказів отримання відповідачем заяви прокуратури про зміну предмету позову, надання йому можливості ознайомитись з нею та подати відповідні пояснення, відклав підготовче засідання на 16.08.2023 о 14 год. 30 хв.

У заяві від 01.08.2023 прокурор просить змінити предмет позову у зв`язку із законодавчими змінами, які вступили в дію 02.03.2021, у зв`язку з чим договір оренди земельної ділянки водного фонду укладається виключно в комплексі і з розташованим на земельній ділянці водним об`єктом.

Враховуючи вищевикладене, відсутність заперечень відповідача, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 16.08.2023 заяву прокуратури про зміну предмету позову задовольнив.

Ухвалою суду від 11.09.2023 провадження у справі №903/624/23 за позовом Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Камінь-Каширської районної військової адміністрації, Маневицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Форель про внесення змін в договір оренди землі від 29.11.2011 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/12490/23.

24.01.2024 надійшло клопотання ТОВ НВЦ Форель про поновлення провадження у справі, оскільки підстави для її зупинення відпали.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 №140/12490/23 визнано протиправним та скасовано витяг №НВ-0700129732023 від 15.02.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Рішення набрало законної сили 21.11.2023.

Ухвалою суду від 29.01.2024 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено у підготовчому засіданні 31.01.2024 о 12 год 30 хв.

30.01.2024 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні, призначеному місяць тому. Ухвалу про розгляд даної справи 31.01.2024 товариство отримало лише 29.01.2024.

31.01.2024 від Камінь-Каширської окружної прокуратури надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/2848/22.

31.01.2024 надійшло клопотання Маневицької селищної ради про відкладення розгляду справи, оскільки клопотання прокуратури про зупинення провадження у справі надійшло лише 31.01.2024, що позбавляє селищну раду можливості подати відповідні пояснення по суті клопотання.

З метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи надходження клопотання про зупинення провадження у справі безпосередньо перед судовим засіданням, наданням сторонам можливості ознайомитись з ним та подати відповідні пояснення чи заперечення при їх наявності, рівність всіх учасників судового процесу, суд протокольною ухвалою від 31.01.2024 підготовче засідання відклав на 07.02.2024 о 12 год 00 хв.

06.02.2024 надійшли заперечення відповідача на клопотання прокуратури про зупинення провадження у справі, оскільки клопотання обґрунтоване необхідністю використання у даній справі висновків ВПВС, що можливо будуть зроблені у справі №914/2848/22, які взагалі не мають жодного значення для даної справи. В чому полягає подібність даної справи та справи №914/2848/22 не обґрунтовано. Прокуратурою не проаналізовано предмет, зміст правовідносин, учасників справи. Зупинення провадження у даній справі унеможливить отримання дозволу на спеціальне водокористування, яке закінчується, здійснення підприємницької діяльності товариства. Позовна вимога про внесення змін в частині розміру нормативної грошової оцінки є неефективним способом захисту, оскільки її задоволення жодним чином не вплине на спірні правовідносини. Дозаявлення прокуратурою додаткових позовних вимог про стягнення орендної плати є не можливим, оскільки ним займається податковий орган.

Враховуючи, що підставою позову є відсутність у договорі нормативно-грошової оцінки, а не її зміна, суд протокольною ухвалою від 07.02.2024 відхилив клопотання прокуратури про зупинення провадження у справі як необґрунтоване, закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 07.02.2024 повідомлено учасників справи про закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті на 13.03.2024 о 12 год 00 хв.

13.03.2024 на адресу суду надійшло клопотання Камінь-Каширської окружної прокуратури про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема матеріалів досудового розслідування за фактом несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи Державного земельного кадастру, що призвело до втрати та підробки інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100 площею 56,6038 га. Просить визнати поважними причини пропуску подання доказів, оскільки вони здобуті прокуратурою після подання позову.

Згідно ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вищевикладене, отримання прокуратурою спірних доказів після закриття підготовчого провадження, неможливість їх подання у встановлений законом та судом строк, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 13.03.2024 поновив строк для подання доказів та долучив їх до матеріалів справи.

За клопотанням відповідача про надання можливості ознайомитись з новими доказами, суд протокольною ухвалою від 13.03.2024 розгляд справи по суті відклав на 03.04.2024 о 12 год 00 хв.

Відповідач у заяві від 02.04.2024 зазначає, що в межах адміністративного позову №140/12490/23 Маневицька селищна рада визнала неправильність формування витягу в автоматизованому режимі та не заперечувала щодо його формування працівником Держгеокадастру в ручному режимі за правильною формулою, зазначеною у законодавстві. Згідно відомостей з Державного земельного кадастру станом на 12.03.2024 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 1 397 511 грн 70 коп. Просить поновити строк для подання доказів, які отримані під час розгляду справи. У задоволенні позовної заяви про внесення змін в договір оренди землі в частині нормативно грошової оцінки в сумі 124 178 341 грн 13 коп, та щодо природно-заповідного фонду просить відмовити. У клопотанні від 02.04.2024 просить викликати для отримання консультацій головного спеціаліста відділу №2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Волинській області Нечипорука І.С.

Камінь-Каширська окружна прокуратура у клопотанні від 03.04.2024 просить долучити докази, отримані під час розгляду справи, визнати поважними причини їх неподання у встановлений строк. Крім того просить встановити додатковий строк для подання відповідних доказів.

З метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 03.04.2024 визнав поважними причини неподання сторонами доказів у встановлений строк та долучив їх д матеріалів справи.

Згідно ст. 71 ГПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз`ясненнями (висновками) спеціалістів. Спеціалісту можуть бути поставлені питання по суті наданих усних консультацій чи письмових роз`яснень. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші учасники справи. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить питання спеціалістові позивач і (або) його представник (ст. 215 ГПК України).

Клопотання про виклик спеціаліста відхилене судом, оскільки підставою позовних вимог та заперечень у справі є витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідачем не доведено не можливість дослідження наявних у матеріалах справи доказів без залучення відповідного спеціаліста.

У судовому засіданні учасники судового процесу дали пояснення, доводи, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Між Маневицькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ «НВЦ «Форель» (орендар) 29.11.2011 укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для потреб рибного господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів Оконської сільської ради Маневицького району Волинської області, загальною площею 56,6038 га (п.п. 1, 2). Договір укладено на 10 років (у разі укладення договору оренди землі для потреб рибного господарства з урахуванням ротації культур згідно проекту землеутрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір його продовжити (п. 8). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 18 514 грн 69 коп на рік (на рівні трикратного розміру земельного податку) (п. 9) (том 1, а.с. 72-75).

Договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що в Книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.11.2011 № 072360004000048.

29.11.2011 сторонами підписано акти приймання-передачі земельної ділянки площею 56,6038 га в оренду строком на 10 років, визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (том 1, а.с. 79-81).

На підставі розпорядження Волинської обласної державної адміністрації «Про питання укладання договорів оренди водних об`єктів, розташованих на території Волинської області» від 15.10.2014 №425, Упралінням екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації 08.04.2016 з ТОВ «НВЦ Форель» укладено договір оренди водного об`єкту №22, згідно умов якого в оренду передано водний об`єкт для рибогосподарських потреб площею 27,0218 га, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100. Договір укладено на 5 років (том 1, а.с.89-94).

Сторонами 29.04.2016 підписано акт приймання - передачі, за яким ТОВ «НВЦ Форель» прийняв у користування водний об`єкт (рибогосподарську технологічну водойму) площею водного дзеркала 27, 0218 га.

Докази пролонгації договору оренди водного об`єкту №22 в матеріалах справи відсутні.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.06.2022 № 903/101/22 визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 29.11.2011, якою продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 56,6038 га (кадастровий номер: 0723685300:02:002:0100), яка розташована за межами населених пунктів Оконської сільської ради Маневицького району Волинської області строком на 10 років (том 1, а.с. 82-88).

Чинною редакцією ч. 3 ст. 51 Водного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюєтся на такий водний об`єкт.

Законом України від 04.11.2020 № 963-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об`єктів у комплексі з земельними ділянками», який набрав чинності 02.03.2021, внесено зміни до процедури оренди водних об`єктів, згідно яких оренда водних об`єктів здійснюється на підставі договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

У зв`язку із цим, істотними умовами, що визначені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», договорів оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом є: розмір орендної плати за водний об`єкт; об`єм та площа водного об`єкту (водного простору), у тому числі рибогосподарської технологічної водойми; перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а також інших об`єків інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан; зобов`язання орендаря щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування. Невід`ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом є паспорт водного об`єкта.

Законом України від 04.11.2020 № 963-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об`єктів у комплексі з земельними ділянками» передбачено, що сторони договорів оренди водних об`єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об`єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, па якій розташований водний об`єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об`єкт, зобов`язані визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідні зміни до договору оренди землі від 29.11.2011, зокрема відповідна плата, порядок її сплати, визначення умови використання водного об`єкта, взаємні права та обов`язки сторін, зобов`язання орендаря щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи в порушення норм вищевказаного Закону не внесено, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

23.11.2022 внесено зміни до Державного земельного кадастру, відповідно до яких орендована земельна ділянка з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100 увійшла в межі населеного пункту с. Оконськ (том 1, а.с. ).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Законом України від 04.11.2020 № 963-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об`єктів у комплексі з земельними ділянками», який набрав чинності 02.03.2021, внесено зміни до процедури оренди водних об`єктів. Відповідно до вказаних змін оренда водних об`єктів здійснюється на підставі договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Згідно витягу із Державного земельного кадастру категорія орендованої відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100 площею 56,6038 га визначена як землі водного фонду, цільове призначення - для рибогосподарських потреб (том 1, а.с. 64).

Законом України від 04.11.2020 № 963-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об`єктів у комплексі з земельними ділянками» передбачено, що сторони договорів оренди водних об`єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об`єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об`єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об`єкт, зобов`язані визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом.

У зв`язку із законодавчими змінами, які вступили в силу із 02.03.2021, на даний час договір оренди земельної ділянки водного фонду укладається виключно в комплексі із розташованим на земельній ділянці водним об`єктом.

Вказане вимагає внесення змін в договір оренди земельної ділянки водного фонду від 29.11.2011.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Водного кодексу України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Статтею 43 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі, зокрема, мають право використовувати водні об`єкти на умовах оренди.

Частинами 3, 4 статті 51 ВК України встановлено, що водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством (ч. ч. 1, 3 ст. 85 ВК України).

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України «Про аквакультуру».

Статтею 14 Закону України «Про аквакультуру» передбачено, що рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про аквакультуру», до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

За напрямами діяльності аквакультура може здійснюватися з метою: отримання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура); штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів; надання рекреаційних послуг. Основними напрямами отримання товарної аквакультури може бути випасна, ставкова та індустріальна аквакультура. Для здійснення ставкової аквакультури використовуються рибогосподарські технологічні водойми, руслові, балочні та одамбовані рибницькі ставки, штучно відокремлені від материнських водних об`єктів (їх частин), обводнені торфові кар`єри в умовах рибницьких господарств (риборозплідники, нерестово-вирощувальні, товарні, повносистемні господарства). Ставкова та індустріальна аквакультура передбачає вирощування об`єктів аквакультури у штучно створених, повністю або частково контрольованих умовах з використанням напівінтенсивної та інтенсивної форм аквакультури. Для здійснення випасної аквакультури використовуються рибогосподарські водні об`єкти (їх частини), рибогосподарські технологічні водойми при цьому не використовуються. Випасна аквакультура здійснюється за екстенсивною формою за відсутності негативного впливу на навколишнє природне середовище. Для надання рекреаційних послуг у сфері аквакультури з метою оздоровлення, відпочинку, екологічного виховання населення суб`єкт аквакультури визначає місця у межах наданих у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм (ст. 13 зазначеного Закону).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру на орендованій земельній ділянці наявні 32 ставки, які відповідач використовує для здійснення своєї господарської діяльності. Вказані ставки і становлять водний об`єкт (рибогосподарську технологічну водойму) площею водного дзеркала 27, 0218 га.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами, що визначені договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом є: розмір орендної плати за водний об`єкт; об`єм та площа водного об`єкту (водного простору), у тому числі рибогосподарської технологічної водойми; перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а також інших об`єків інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан; зобов`язання орендаря щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування. Невід`ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом є паспорт водного об`єкта.

Таким чином, Законом не передбачено можливості використання водних об`єктів без отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих об`єктів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 806/449/15, від 16.05.2019 у справі № 806/3184/18, від 19.11.2019 у справі № 806/1350/15.

На момент продовження судом строку дії договору оренди землі (рішення Господарського суду Волинської області від 15.06.2022 у справі № 903/101/22) порядок надання в користування водних об`єктів та земельної ділянки під ним був змінений та визначався чинним законодавством як єдиний - оренда земельної ділянки в комплексі із розташованим на ній водним об`єктом.

Однак, при продовженні строку дії договору оренди землі від 29.11.2011 дані положення Закону України від 04.11.2020 № 963-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об`єктів у комплексі з земельними ділянками», який набрав чинності 02.03.2021, враховані не були. Вказане призвело до продовження 15.06.2022 дії виключно договору оренди землі водного фонду без урахування наявності на ній водного об`єкту.

Водний об`єкт площею 27,0218 га використовується відповідачем без укладення відповідного договору, який мав би бути укладений в комплексі із орендою земельної ділянки водного фонду.

Типовий договір оренди землі в комплексі із розташованим на ній водним об`єктом затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 572 (далі - Типовий договір).

Даним типовим договором передбачено такі умови: об`єкт оренди - земельну ділянку, а також водний об`єкт (водний простір), у тому числі рибогосподарська технологічна водойма із визначенням орендної плати, яка вноситься орендарем у грошовій формі окремо за земельну ділянку та окремо за водний об`єкт.

Пунктом 9 типового договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється за водний об`єкт відповідно до Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти, що затверджується Міндовкіллям.

Пунктом 10 типового договору визначено, що орендна плата за водний об`єкт вноситься у такі строки: за перший рік у п`ятиденний строк після підписання цього договору; починаючи з наступного року - щороку не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим роком.

На виконання ст. 51 Водного кодексу України, наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 № 236 затверджено Методику визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти.

Пунктом 3 Методики визначено її обов`язкове застосування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при укладанні ними договорів оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом. Пунктом 4 наведено формулу, за якою здійснюється розрахунок розміру орендної плати за надані в оренду водні об`єкти.

Крім цього, відповідно до п. 13 типового договору визначено, що передача водного об`єкта в оренду здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта, а в разі надання в оренду рибогосподарської технологічної водойми - паспорта та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми.

Згідно пунктів 14-18 типового договору використання земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом здійснюється лише для цілей, визначених цим договором. Використання об`єкта оренди здійснюється з дотриманням Водного та Земельного кодексів України, а також інших законодавчих актів, дотриманням зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта. Експлуатація водосховищ і ставків здійснюється відповідно до встановлених Держводагентством режимів роботи. Використання водного об`єкта здійснюється без створення перешкод у здійсненні права загального водокористування (крім випадків, визначених законом) та у здійсненні спеціального водокористування відповідно до виданих дозволів.

Ст. 15 Закону України «Про оренду землі» до істотних умов, що визначені договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, відносить розмір орендної плати за водний об`єкт, площа водного об`єкту (водного простору).

Зазначеними істотними умовами, що стосуються водного об`єкту, має бути доповнений договір оренди землі водного фонду від 29.11.2011.

Згідно зі ст. 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частинами першою - третьою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З вищенаведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Статтею 30 Закону передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Пунктом 288.5 ст. 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 289.1 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 632 ЦК України, ст. 288, 289 ПК України та ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі» нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати за землю для земель державної та комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Аналогічна позиція щодо внесення змін до договору оренди землі у разі зміни нормативної грошової оцінки викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 справа № 921/530/18, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 справа № 924/187/18 та від 30.06.2022 у справі № 903/466/21.

При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Маневицька селищна рада рішенням від 23/12/2021 № 17/71 затвердила нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Оконськ, яка введена в дію з 01.01.2023.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею. При цьому нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, в зв`язку з чим зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. В свою чергу орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною. Тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Вказаний правовий висновок наведено в п. 56 постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Тобто витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

В пунктах 5.9- 5.15 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 923/258/20 зі спору, що виник з подібних правовідносин (предмет позову - визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в зв`язку з новою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки), викладено такий правовий висновок щодо питання застосування норм статті 289 ПК України, статей 18,20 Закону України «Про оцінку земель»:

« 5.9. Крім того, в контексті доводів скаржника про те, що Договір оренди землі не містить умов, якими би було передбачено перегляд розміру орендної плати у зв 'язку із зміною розміру нормативно-грошової оцінки землі, Верховний Суд зазначає таке.

«Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставами для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі.

За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Статтею 8 Закону України «Про оцінку земель» установлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Частинами 1, 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати. Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 923/267/20».

Пунктом 13 договору оренди землі від 29.11.2011 сторонами погоджено, що розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами, в інших випадках, передбачених законом.

Прокурор зазначає, що згідно витягу із технічної документації із нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що сформований 21.02.2023 на виконання вимог п. 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, із змінами від 01.07.2022 № 753, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100 площею 56,6038 га становить на даний час 124 178 341,13 грн (том 1, а.с. 71).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 №140/12490/23 визнано протиправним та скасовано витяг №НВ-0700129732023 від 15.02.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Згідно мотивувальної частини рішення на електронну заяву позивача (ТОВ «НВЦ «Форель») від 15.02.2023 №ЗВ-0700046552023 був сформований автоматично з використання програмного забезпечення Державного земельного кадастру витяг №НВ-0700129732023 від 15.02.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 0723685300:02:002:0100. Цей витяг сформований електронною системою з накладенням кваліфікованого електронного підпису без втручання кадастрового реєстратора; форма зазначеного витягу відповідає формі, що визначена додатком 17 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 03.11.2021 №1147; форма витягу відображає інформацію щодо кадастрового номеру земельної ділянки, із зазначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, дату формування витягу та електронний QR-код. Автоматизованою системою був оформлений та автоматично виданий в електронній формі витяг №НВ-0700129732023 від 15.02.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки; розрахунок виконаний автоматизованою системою від середньої (базової вартості) 1 кв.м земель населеного пункту, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 0723685300:02:002:0100, складає 124 178 341,13 грн. Суд дійшов висновку про необхідність скасування витягу №НВ-0700129732023 від 15.02.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки грошова оцінка земельної ділянки, яку орендує позивач, здійснена непривально, без урахування вимог наказу № 508 та пункту 4.2 розділу 4 Технічної документації. Вказаний витяг порушує права позивача, оскільки оцінка землі у розмірі, який у майже сто разів перевищує реальний і є неспівмірним зі справжньою вартістю земель водного фонду, несправедливо покладає на товариство тягар здійснювати плату за землю у завищеному розмірі.

Рішення суду набрало законної сили 21.11.2023, докази його скасування чи зміни в матеріалах справи відсутні.

Згідно витягу №НВ-0700199942024 із технічної документації із нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що сформований 12.03.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0723685300:02:00:0100 становить 1 397 511 грн 70 коп.

Отже, орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100 площею 56,6038 га має обчислюватись із зазначеного розміру нормативної грошової оцінки.

Докази внесення сторонами змін в договір в частині визначення нормативно-грошової оцінки в розмірі 1 397 511 грн 70 коп в матеріалах справи відсутні.

Частина орендованої ТзОВ «НВЦ Форель» земельної ділянки площею 0,2710 га відноситься до природно - заповідного фонду - пам`ятки природи місцевого значення «Оконські джерела», загальна площа якої становить 0, 53 га. Вказана пам`ятка природи місцевого значення утворена рішенням Волинської обласної ради від 11.07.1972 № 255 «Про віднесення окремих пам`яток природи місцевого значення області до нової категорії заповідності» (пункт 13 додатку до розпорядження - списку пам`яток природи місцевого значення) (том 1, а.с. 226-230).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТзОВ «НВЦ «Форель» для потреб рибного господарства за межами населеного пункту на території Оконської сільської ради містить інформацію щодо передачі в оренду частини земельної ділянки площею 0,2710 га, яка відноситься до природно - заповідного фонду (довідка форми 6-зем). При цьому, у договорі від 29.11.2011 та додатковій угоді до нього не вказано, що спірна земельна ділянка містить у своєму складі землі природно-заповідного фонду. Також у даному договорі не зазначено одним із обов`язків орендаря - дотримання режиму використання об`єкту природно - заповідного фонду (том 1, а.с. 195-225).

Вказане сприяє використанню особливо цінної земельної ділянки, яка перебуває під особливою охороною держави, всупереч цілям, визначеним ст. 9 Закону України «Про природно - заповідний фонд України».

Згідно зі ст. 43 ЗК України землі природно - заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно - заповідного фонду.

За статтею 44 ЗК України до земель природно - заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки - пам`ятки садово - паркового мистецтва).

Згідно з наведеними положеннями Земельного кодексу України, а також ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 3 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» пам`ятки природи належать до природно - заповідного фонду України.

Територіям природно - заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об`єкти природно - заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» встановлено, що на землях природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико - культурного призначення забороняється будь - яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико - культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 9 цього Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно - заповідного фонду, яким не передбачено ведення на цих землях господарської діяльності із риборозведення.

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» на орендаря покладено обов`язок дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначенця, водного фонду.

Положення про гідрологічну пам`ятку природи місцевого значення «Оконські джерела» Маневицького району Волинської області, що затверджене Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації від 28.11.2013 (том 1, а.с. 165-194) визначає, що гідрологічна пам`ятка природи місцевого значення «Оконські джерела» створена з метою збереження підземних вод, які утворюють озеро (пункт 1.1). Пам`ятка природи входить до складу природно - заповідного фонду України, охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (пункт 1.2). Основним завданням пам`ятки природи є: збереження у природному стані унікальних джерел; підтримка загального екологічного балансу в регіоні та поширення еколого - освітніх знань тощо.

Пунктом 3.1 Положення на території даної пам`ятки природи забороняється будь - яка діяльність, яка загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного стану, саме: меліоративні чи будь - які інші роботи; будь - яке засмічення, скид у водойму неочищених стічних вод; пошкодження, заготівля та знищення усіх видів водної рослинності; передача у господарське використання окремих земельних ділянок пам`ятки природи та інші.

Відповідно ст. 7 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» землі природно - заповідного фонду України є об`єктами комплексної охорони, на яких забороняється будь - яка діяльність, яка негативно впливає або може впливати на стан природних об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Таким чином, договір оренди землі повинен мітити інформацію щодо перебування в оренді ТОВ «НВЦ «Форель» частини земельної ділянки площею 27, 0218 га, а також встановлювати обмеження щодо використання даного об`єкту ПЗФ із покладенням на орендаря обов`язку дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного фонду.

Відповідно до класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306, до розділу 4 секції С відносяться землі природно-заповідного фонду (природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища)), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва), що надаються в постійне користування спеціальним адміністраціям територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі для рибогосподарських потреб (підрозділ 10.7 коду КВЦПЗ) у разі розміщення на них об`єктів ПЗФ класифікуються за підрозділом 10.12, що передбачає наявності обмежень, пов`язаних наявністю об`єкта ПЗФ на землях водного фонду з цільовим призначення для рибогосподарських потреб.

Враховуючи, що проект відведення спірної земельної ділянки розроблений до набрання чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» (01.01.2012) та містить згідно експлікації земельних угідь (складова частина проекту) відомості про землі природно-заповідного фонду площею 0,2710 га, які на даний час відсутні (не перенесені) до Державного земельного кадастру, відтак власник землі відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» вправі звернутися до державного кадастрового реєстратора для виправлення наявних помилок та встановлення обмеження у використанні земельної ділянки шляхом внесення відомостей про частину земельної ділянки під об`єктом ПЗФ.

Докази укладення між сторонами договору додаткової угоди задля покладення на орендаря обов`язків щодо заборони здійснення будь якої діяльності, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико - культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, за змістом ст. 632, 651 ЦК України та ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених умовами договору або в силу закону.

Приймаючи до уваги викладене та встановлені обставини справи, суд вважає доведеним наявність у позивача права вимагати від відповідача приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення змін в частині встановлення нової нормативно грошової оцінки в сумі 1 397 511 грн 70 коп, визначення умов використання водного об`єкту, розташованого на орендованій земельній ділянці, частини розміщеного на орендованій земельній ділянці об`єкту природно-заповідного фонду, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в такій редакції: внести зміни до договору оренди землі від 29.11.2011, що зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.11.2011 № 072360004000048, виклавши його у такій редакції (щодо водного об`єкту):

п.1. Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом для рибогосподарських потреб.

п.2. В оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 56,6038 га з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100, цільове призначення - для рибогосподарських потреб, яка розташована на території с. Оконськ Маневицької селищної ради та водний об`єкт (водний простір) площею 27,0218 га.

п.9. доповнити таким чином:

за водний об`єкт плата встановлюється в розмірі, що передбачений Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти, яка затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 № 236.

Внести зміни до пункту 5 договору оренди землі від 29.11.2011, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.11.2011 № 072360004000048, виклавши його у такій редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100 становить 1 397 511 грн 70 коп.

Внести зміни до договору оренди землі від 29.11.2011, що зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.11.2011 № 072360004000048, виклавши його таким змістом (щодо об`єкту ПЗФ):

п. 26 доповнити: Частина орендованої ТОВ «НВЦ Форель» земельної ділянки площею 0,2710 га відноситься до природно-заповідного фонду пам`ятки природи місцевого значення «Оконські джерела».

В межах даного об`єкту забороняється будь яка діяльність, яка негативно вплине або може негативно вплинути на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням .

Забороняється будь яка діяльність, яка загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного стану, що визначена п. 3.1 Положення про гідрологічну пам`ятку природи місцевого значення «Оконські джерела».

Відповідно до ст. 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що зазначені законом.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у передбачених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення по суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, вказаний орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (п. 2 ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт З частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції', який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3- рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

-якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

-у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відповідно до статей 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Згідно зі статтями 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і законами України.

Згідно з частиною п`ятою статті 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»: прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом іига поуй сигіа («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 12.10.2020 у справі № 916/1033/20, від 08.10.2020 у справі № 904/5912/18.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Земля є унікальним обмеженим природним та базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства, а отже, розподіл землі особливо чутливий до принципів справедливості, розумності й добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. З Цивільного кодексу України).

Несплата плати за використання водного об`єкта, а також сплата орендної плати за землю у розмірі, який суперечить вимогам чинного законодавства беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави в особі територіальної громади Маневицької селищної ради, у зв`язку із чим, даний позов подано саме прокурором.

Також варто зазначити, що за приписами ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Недоотримання місцевим бюджетом Маневицької селищної ради запланованим коштів до місцевого бюджету має негативні наслідки для всієї територіальної громади. У зв`язку із цим, враховуючи протиправну бездіяльність позивача (Маневицької селищної ради), даний позов заявлено Камінь-Каширською окружною прокуратурою.

Орендодавцем за договором оренди від 29.11.2011 була Маневицька районна державна адміністрація.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» передбачено реорганізацію Маневицької районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Камінь-Каширської районної державної адміністрації.

У відповідності до п. 7 «Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321, перехід повноважень, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрацїї, що припиняється.

За таких обставин Камінь-Каширська районна військова (державна) адміністрація є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Маневицької районної державної адміністрації.

Таким чином, Камінь-Каширська районна (військова) державна адміністрація як розпорядник на даний час земель державної форми власності та Маневицька селищна рада, як представницький орган відповідної територіальної громади, на рахунок якого надходять кошти від сплати орендної плати за землю та плати за використання водного об`єкту, є позивачами у даній справі.

Листом від 31.01.2023 Камінь-Каширська окружна прокуратура звернулась до Камінь-Каширської районної військової (державної) адміністрації з проханням повідомити чи будуть вживатися будь які заходи представницького характеру (том 2, а.с. 63-66).

Камінь-Каширська районна військова (державна) адміністрація у листі від 15.02.2023 повідомила, що не заперечує проти вжиття прокуратурою заходів представницького характеру у зв`язку з обмеженим фінансування ради (а.с. 67).

Повідомленнями від 02.05.2023 Камінь-Каширська окружна прокуратура повідомила Камінь-Каширську районну військову (державну) адміністрацію, Маневицьку селищну раду про звернення до суду з даним позовом (том 1, а.с. 34-35).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (п.6.43) зазначила, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити порушені державні інтереси, свідчить про те, що вказаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Наведені прокурором обставини відповідно до ст. 131і Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру свідчать про наявність підстав для представництва прокурором права та інтересів держави у суді.

Звертаючись з позовом до суду, прокурор обрав такий спосіб захисту, який може відновити порушені інтереси держави та попередити загрозу порушення права на землі державної власності.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Згідно ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині внесення змін в договір щодо визначення водного об`єкту.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сума судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви за три вимоги немайнового характеру становить 8 052 грн 00 коп, що підтверджується платіжними інструкціями від 07.06.2023 №1026, №1027.

Таким чином 50% ставки судового збору, сплаченого позивачем за розгляд однієї позовної вимоги немайнового характеру, становить 1 342 грн 00 коп, яка підлягає поверненню прокуратурі на підставі ст. 130 ГПК України.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача то витрати по сплаті судового збору в сумі 6 710 грн 00 коп відповідно до ст. 130 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 29.11.2011, що зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.11.2011 № 072360004000048, виклавши його у такій редакції (щодо водного об`єкту):

п.1. Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом для рибогосподарських потреб.

п.2. В оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 56,6038 га з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100, цільове призначення - для рибогосподарських потреб, яка розташована на території о. Оконськ Маневицької селищної ради та водний об`єкт (водний простір) площею 27,0218 га.

п.9. доповнити таким чином:

за водний об`єкт плата встановлюється в розмірі, що передбачений Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти, яка затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 № 236.

3. Внести зміни до пункту 5 договору оренди землі від 29.11.2011, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.11.2011 № 072360004000048, виклавши його у такій редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100 становить 1 329 716 грн 20 коп.

4. Внести зміни до договору оренди землі від 29.11.2011, що зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.11.2011 № 072360004000048, виклавши його таким змістом (щодо об`єкту ПЗФ):

п. 26 доповнити: Частина орендованої ТОВ «НВЦ Форель» земельної ділянки площею 0,2710 га відноситься до природно-заповідного фонду пам`ятки природи місцевого значення «Оконські джерела».

В межах даного об`єкту забороняється будь яка діяльність, яка негативно вплине або може негативно вплинути на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням .

Забороняється будь яка діяльність, яка загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного стану, що визначена п. 3.1 Положення про гідрологічну пам`ятку природи місцевого значення «Оконські джерела».

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Форель» (вул. Луцька, 9, с. Оконськ, Капмінь-Каширський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 37788942) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915)

- 5 368 грн 00 коп (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн 00 коп) витрат по сплаті судового збору.

6. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути Волинській обласній прокуратурі (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 02909915) 2 684 грн 00 коп судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №1026 від 07.06.2023 на суму 7 007 грн 50 коп.

7. Підставою для повернення судового збору є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою Господарського суду Волинської області.

8. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складений 08.04.2024.

СуддяА. М. Кравчук