Рішення

від 08.04.2024 по справі 904/6468/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2024м. ДніпроСправа № 904/6468/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи

за позовом 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, 66300, Одеська область, м.Подільськ, вул.Соборна, буд.91, код ЄДРПОУ 38111749

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн-Торг", 49600, м.Дніпро, вул.Мандриківська, буд.47, кім.503, код ЄДРПОУ 41449359

про визнання договору недійсним

СУТЬ СПОРУ:

4 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн-Торг" про визнання договору недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару за державні кошти № 3699/08 від 09.08.2022 в частині стягнення з позивача податку на додану вартість.

Правовими підставами позову заявник зазначає, серед іншого, статтю 1212 Цивільного кодексу України, постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" та підпункт "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 18.12.2023р. позовну заяву 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме, надати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг"; надати уточнення щодо позовних вимог.

До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій просить суд:

- визнати недійсним договір про закупівлю товарів за державні кошти № 3699/08 від 09.08.2022р. в частині включення до пунктів 4.1. договору суму ПДВ та п.4.1. договору скасувати;

- стягнути безпідставно набуті кошти, які надмірно сплачені за Договором № 3699/08 від 09.08.2022 року, як податок на додану вартість в розмірі 28 075,89грн. та судовий збір в розмірі 5 368,00грн.

Ухвалою суду від 28.12.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Ухвалу суду від 28.12.2023р. відповідач отримав 09.01.2024р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення 0690218240611.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За викладених обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2022р. між 4 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області (надалі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (надалі відповідач) був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 3699/08.

Згідно з пунктом 1.1 цього договору учасник зобов`язується поставити замовнику: бензин А-92, дизпаливо Energy (далі паливно-мастильні матеріали, скорочено ПММ), зазначений в п.1.2 договору, а замовник прийняти й оплатити такі ПММ.

Найменування товару: код державної класифікації продукції: ДК 021:2015:09130000-9 Нафта та дистиляти, бензин А-95 (талони/скретч-картки або аналог), дизпаливо Energy (талони/скретч-картки або аналог).

Кількість товару, асортимент, одиниця виміру, вартість за одиницю та загальна вартість ПММ зазначається у специфікації (Додаток 1), яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Пунктом 4.1 договору визначена ціна договору становить 429 160,00грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ 28 075,89грн.

До ціни товару включено всі податки, збори, необхідні платежі, що сплачуються або мають бути сплачені згідно із законодавством України, а також вартість відповідального зберігання товару учасником в резервуарах автозаправних станцій (далі АЗС) протягом строку дії бланків-дозволів, витрати учасника з транспортування до місця призначення, страхування, навантаження, розвантаження, а також будь-які інші витрати учасника, пов`язані з виконанням цього договору (п.4.2 договору).

Розрахунки проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок учасника за отримані ПММ протягом 5 (п`яти) робочих днів, після підписання сторонами накладної на ПММ та отримання рахунку. (п. 5.1 договору).

До рахунка додається: видаткова/ві накладна/ні. (п.5.2. договору)

Згідно п.6.1 договору строк поставки ПММ: до 23 серпня 2021року.

Учасник зобов`язується поставити ПММ замовнику на місце поставки на протязі трьох календарних днів з моменту отримання заявки, а замовник - прийняти ПММ (п. 6.2 договору).

Відповідно до пункту 6.3 договору місцем поставки товару: 66302, м.Подільськ, вул. Соборна, 91 (АЗС в районах для підрозділів-замовників відповідно до тендерної документації).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання договору і діє до 23 серпня 2022р., а в частині проведення взаєморозрахунків до повного виконання зобов`язань (п. 11.1 договору).

До договору сторонами підписано специфікацію (Додаток 1), в якій погоджено поставку товару на загальну суму 429 160,00грн., а саме: бензину А-95 (талони/скретч картки або аналог) на суму 256 448,60грн. з ПДВ у кількості 5 600 літрів за ціною 49,00грн. з ПДВ за 1 літр та дизпалива Energy (талони/скретч картки або аналог) на суму 144 635,51грн. з ПДВ у кількості 2 920 літрів за ціною 53,00грн. з ПДВ за 1 літр.

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу визначений у специфікації товар на загальну суму 429 160,00грн., в тому числі ПДВ - 28 075,89грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 0114/0006198 від 09.08.2022.

На підставі договору та вказаної видаткової накладної позивач здійснив оплату товару в сумі 429 160,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 594 від 10.08.2022р. на суму 1 920,00грн., з ПДВ, 593 від 10.08.2022р. на суму 27 060,00грн., з ПДВ, 586 від 10.08.2022р. на суму 400 180,00грн., з ПДВ.

Позивач звернувся до відповідача з претензію № 56/60 від 21.03.2023 з вимогою повернути на розрахунковий рахунок 4 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області суму ПДВ, сплачену у складі вартості товарів, поставлених за договором.

Подану претензію заявник обґрунтував тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" (далі постанова КМУ № 178) до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту, зокрема, Державної служби з надзвичайних ситуацій, що утримується за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Відповідач на звернення позивача не відреагував, кошти в сумі 28 075,89грн. на рахунок позивача не повернув, що й стало причиною виникнення спору.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

Правовідносини сторін у цій справі характерні для договору поставки.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 265 Господарського кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині першій статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписом статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

За приписами частин першої, третьої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України (ст.16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписи ч.1 ст.203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 1, 3 ст.180 ГК України).

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч.5 ст.180 ГК України).

Відповідно до ст.11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

У даних правовідносинах можливо припустити, що спірний договір міг бути укладений сторонами без включення до нього умов щодо ПДВ в розмірі 20%. При цьому, суд зауважує, що хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну (істотною умовою) в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися за погодженням сторін. Подібний за змістом правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 року по справі № 916/2478/20 та від 03.12.2021 по справі № 910/12764/20.

Податок на додану вартість, визначений в підп. 14.1.178 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

Згідно з підп. г) підп. 195.1.2 ст.195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому, хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну (істотною умовою) в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися за погодженням сторін. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та від 03.12.2021 у справі №910/12764/20.

02.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".

Відповідно до пунктів 1, 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто, цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України ("Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Правовий аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Наведений висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17.

Враховуючи, що відповідач без достатньої законної підстави отримав від позивача грошові кошти у сумі 28 075,89грн., що сплачені позивачем як податок на додану вартість у складі ціни товару, який підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою, суд погоджується з доводами позивача про необхідність повернення йому цієї суми в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, позовні вимоги визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом визнання недійсним пункт 4.1. договору про закупівлю товарів за державні кошти № 3699/08 від 09.08.2022р. в частині включення до ціни договору суму ПДВ у розмірі 28 075,89грн. та стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 28 075,89грн.

Щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Позивачем при поданні позовної заяви, яка була подана через систему "Електронний суд" було сплачено судовий збір в розмірі 2 684,00грн., за майнову вимогу (платіжна інструкція № 1078 від 13 листопада 2023 року) та при уточненні до позовної заяви сплачено судовий збір 2 684,00грн., за немайнову вимогу (квитанція № LBQ7-EAB5-662E від 28.12.2023р.)

При цьому судовий збір визначено позивачем у мінімальному розмірі, без урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 (провадження № 12-26гс22), про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Тому, належним до сплати судовим збором у цій справі є 2147,20грн. за майнову вимогу та 2 147,20грн. за немайнову вимогу (2 684,00грн. х 0,8 = 2147,20грн.). Надмірно сплаченим є судовий збір у сумі 1 073,60грн. (2684,00грн. - 2147,20грн. = 536,80грн., 536,80грн. х 2 = 1 073,60грн.)

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у сумі 4 294,40 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" надмірно сплачений позивачем судовий збір у сумі 1 073,60грн. може бути повернутий за відповідним письмовим клопотанням, яке на час ухвалення цього рішення відсутнє.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним пункт 4.1. договору про закупівлю товарів за державні кошти № 3699/08 від 09.08.2022р. в частині включення до ціни договору суму ПДВ у розмірі 28 075,89грн., що укладений між 4 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, 66300, Одеська область, м.Подільськ, вул.Соборна, буд.91, код ЄДРПОУ 38111749 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", 49600, м.Дніпро, вул.Мандриківська, буд.47, кім.503, код ЄДРПОУ 41449359.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн-Торг", 49600, м.Дніпро, вул.Мандриківська, буд.47, кім.503, код ЄДРПОУ 41449359 на користь 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, 66300, Одеська область, м.Подільськ, вул.Соборна, буд.91, код ЄДРПОУ 38111749 безпідставно набуті кошти в сумі 28 075,89грн. та судовий збір у сумі 4 294,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.04.2024

Суддя С.П. Панна