Рішення

від 08.04.2024 по справі 904/6797/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2024м. ДніпроСправа № 904/6797/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників

за позовом Благодійної організації "Благодійний фонд "МХП - Громаді", 20505, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Катеринопіль, вул. Козацька, 25, код ЄДРПОУ 39832275)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив проект", 53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе(п), вул. Тельмана, буд. 14, офіс 313, код ЄДРПОУ 37463409

про стягнення заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Благодійна організація "Благодійний фонд "МХП - Громаді" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив проект" про стягнення заборгованості в розмірі 197 657,96грн., з яких: 147 657,96грн. - основна заборгованість, 50 000,00грн. - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки №02/08-2023 від 02.08.2023 в частині оплати за поставлений товар.

Також позивач просить стягнути судовий збір в розмірі 2 964,87грн.

Ухвалою суду від 28.12.2023р. позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме, надати суду належні докази направлення відповідачу копії додатків, що додані до позовної заяви (поіменним їх переліком в описі вкладення до листа та фіскальним чеком).

До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Також в своїй позовній заяві позивач просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 08.01.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позов, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 0690220370476 про вручення 24.01.2024р. ухвали суду від 08.01.2024р.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

02.08.2023р. між Благодійною організацією "Благодійний фонд "МХП - Громаді" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Креатив проект" (постачальник) був укладений договір поставки № 02/08-2023.

Відповідно до п.1.1. договору, на умовах даного Договору, Постачальник зобов`язується у встановлені строки, передати у власність Покупця для подальшого використання в господарській діяльності Товар (в подальшому «Товар»), зазначений в Додатку № 2 до Договору, а Покупець прийняти та сплатити певну грошову суму за Товар.

Згідно п.1.2. договору, невід`ємними частинами Договору, які визначають зобов`язання Сторін та регулюють його окремі положення є:

1.2.1. Додаток № 1, який визначає предмет Договору та його характеристики, вимоги до Товару та поставки, строки поставки, порядок приймання та оплати Товару.

1.2.2. Додаток № 2 Специфікація/Специфікації, що містять найменування (вид Товару), вартість, кількість, одиницю виміру, термін, умови та місце поставки, та ін.

1.2.3. Додаток № 3 Технічні параметри, які містять додаткові вимоги щодо Товару або умови його поставки, приймання-передачі. Укладається за необхідності деталізації Товару, вказаного у Додатках № 1,2.

Відповідно до п.2.1. договору, порядок та умови оплати товару зазначено в додатках до договору. Ціна на товар зазначається в кожному додатку № 3 та видаткових накладних на кожну партію поставки товару окремо.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що постачальник має право:

4.1.1. Вимагати прийняття Товару відповідно до умов цього Договору та Додатків за умов відповідності його якості, комплектності, своєчасності доставки.

4.1.2. Отримати оплату вартості поставленого та прийнятого Товару.

Згідно пункту 4.2. договору покупець має право:

4.2.1. Вимагати здійснення поставки Товару згідно з умовами Договору та Додатків у встановлені строки.

4.2.2. Вимагати від Постачальника належного виконання його всіх обов`язків за Договором та Додатками.

Відповідно до пункту 4.3. договору постачальник зобов`язаний:

4.3.1. Передати Покупцеві замовлений Товар належної якості, в обумовленій Сторонами кількості, асортименті та строки.

4.3.2. Передати всі супровідні документи на Товар в момент поставки відповідно Договору та Додатку №2 до нього.

Згідно пункту 4.4. договору покупець зобов`язаний:

4.4.1. Прийняти та оплатити Товар у відповідності до умов даного Договору.

4.4.2. Здійснювати перевірку при прийманні Товару по кількості, якості та асортименту Товару відповідно до товаросупровідних документів та Додатків до Договору.

Постачальник здійснює поставку Товару згідно умов, передбачених у Додатку №2 до даного Договору із визначеними умовами поставки згідно Додатку №1 до даного Договору. У випадку не встановлення Сторонами строку поставки Товару, такий строк складає 10 (десять) днів з моменту підписання Додатку №2 до даного Договору. (п.5.1. договору)

У момент передачі товару Постачальник зобов`язується надати Покупцеві на кожну партію товару документи, передбачені Додатком №1 до даного Договору. (п.5.2. договору)

Згідно п.6.1. договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та передбачених положень у Договорі та Додатках до даного Договору

У разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених Договором, Постачальник за кожне зобов`язання, виконане не належним чином, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином, та з 11 календарного дня Покупець має право відмовитися від Договору, що не звільняє Постачальника від необхідності оплати штрафних санкцій. (п.6.2. договору)

Згідно п.6.3. договору у разі несвоєчасного здійснення Покупцем своїх зобов`язань щодо оплати виконаного зобов`язання, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Покупець сплачує штраф у розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми.

У разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених Додатком до Договору, із строком їх виконання, що перевищує 15 календарних днів та/або по яким Покупець здійснює передплату, Постачальник замість неустойки, передбаченої вище у пункті 6.2. даного Договору, зобов`язаний сплатити Покупцеві штраф у розмірі 10% від загальної вартості зобов`язань, вказаної у додатку до Договору, але у будь-якому випадку не менше 50 000 грн. (п.6.4. договору)

Сплата пені та штрафів не звільняє Сторони від виконання обов`язків по цьому Договору та компенсації збитків, спричинених невиконанням або неналежним виконанням умов даного Договору. (п.6.6. договору)

Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору. (п.6.7. договору)

Під поняттями «належне виконання зобов`язань», «виконання зобов`язання належним чином» розуміється: особисто боржником (якщо інше не передбачено законом чи договором (ст. 527 ЦКУ); повністю (якщо законом чи договором не встановлено можливість виконання обов`язку частинами) (ст. 529 ЦКУ); у строк (ст. 530 ЦКУ); у належному місці (ст. 532 ЦКУ, ст. 197 ГКУ). (п.6.8. договору)

Відповідно до п.7.5. договору якщо форс-мажорна обставина триває більше 30 (тридцяти) календарних днів, будь-яка Сторона має право розірвати Договір, попередньо письмово повідомивши про це іншу Сторону за 5 (п`ять) робочих днів (без права Сторони на збитки та компенсацію). Договір припиняється з дати, зазначеної в такому повідомленні.

Даний Договір та Додатки до Договору регулюються законодавством України. (п.8.1. договору)

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами або їх представниками, скріплення його печатками (за наявності) і діє до припинення договору за ініціативою сторін або однієї із сторін згідно умов Договору та додатків до нього, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. Сторони на підставі ст. 631 ЦК України можуть вказати у договорі, що умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли з визначеної сторонами дати. (п.8.2. договору)

Дата набрання чинності договору, додаткових угод нього, визначається як дата його підписання сторонами. Якщо дата підписання вказана під підписами Сторін та у колонтитулі договору поруч з номером, то дата набрання чинності договором відповідає більш пізній даті, якщо не вказана під підписами Сторін відповідає даті договору, що вказана в колонтитулі договору поруч з номером. Дата набрання чинності додатком відповідає даті набрання чинності Договором або додатковою угодою, до якої він складений. (п.8.3. договору)

Відповідно до п.11.7. договору сторони на підставі ч. 3. ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовилися про можливість вчинення, підписання, укладання в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису даного Договору, додатків до нього, додаткових угод, первинної бухгалтерської документації, актів звірки заборгованості та інших документів, пов`язаних із виконанням договорів.

Між сторонами складено та підписано електронними підписами специфікацію № 1 від 02.08.2023р. до договору поставки № 02/08-2023 від 02.08.2023р. (додаток № 3 до договору), якою узгодили найменування товару, кількість, одиницю виміру, ціну та загальну суму в розмірі 492 193,20грн. з ПДВ 20%.

Згідно п.2 специфікації № 1 від 02.08.2023р. до договору поставки № 02/08-2023 від 02.08.2023р. умови поставки згідно п.2.2. додатку № 2 до догвоору: "Доставка на склад МХП" поставка товару автомобільним транспортом контрагента або перевізника на склад МХП, зазначений у відповідній специфікації. Завантаження товару на транспортний засіб здійснюється силами та за рахунок контрагента. Місце поставки ТМЦ: місце доставки: Хмельницька область, Хмельницький район с.Новоставці.

Відповідно до п.3 специфікації № 1 від 02.08.2023р. до договору поставки № 02/08-2023 від 02.08.2023р. умови оплати: передплата 30 % від вартості товару, вказаної у відповідній специфікації, протягом 2 банківських днів з дати підписання відповідної специфікації, а 70 % від вартості не пізніше першого платіжного дня по закінченню строку 15 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар.

Пунктом 5 специфікації № 1 від 02.08.2023р. до договору поставки № 02/08-2023 від 02.08.2023р. передбачено, що строк виготовлення ТМЦ: 30 календарних днів з моменту отримання передоплати.

На виконання умов спірного договору позивачем 14.08.2023 було здійснено передоплату у розмірі 30% від вартості товару, що складає 147 657,96грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1134300016 від 14.08.2023р.

Листом від 15.09.2023 № 650 Товариство з обмеженою відповідальністю "Креатив проект" повідомило позивача про те, що підприємство відповідача знаходиться в стані тимчасового припинення своєї діяльності, через форс-мажорні обставинами, у зв`язку з чим поставка товару на 18.09.2023 не є можливою.

Відповідач просив позивача розглянути можливість продовжити строк виконання поставки на 30 календарних днів, або якщо не має можливості продовжити строк поставки розірвати договір. Отриману передплату, на даний час не має можливості своєчасно повернути.

03.10.2023 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію про сплату неустойки та повернення авансу № 169 від 02.10.2023р., в якій було повідомлено про відмову від прийняття товару, вимагав відповідача повернути передплату у суму 147 657,96грн., сплатити штраф у сумі 50 000,00грн., за порушення зобов`язань відповідно до п.6.4. договору, на розрахунковий рахунок позивача протягом семи календарних днів з моменту отримання даної претензії, яка була залишена відповідачем без відповіді.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором поставки № 02/08-2023 від 02.08.2023р. складає 147 657,96грн. (сума попередньої оплати за непоставлений товар), яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Щодо штрафу в розмірі 50 000,00грн., суд зазначає наступне.

У разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених Договором, Постачальник за кожне зобов`язання, виконане не належним чином, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином, та з 11 календарного дня Покупець має право відмовитися від Договору, що не звільняє Постачальника від необхідності оплати штрафних санкцій. (п.6.2. договору)

У разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених Додатком до Договору, із строком їх виконання, що перевищує 15 календарних днів та/або по яким Покупець здійснює передплату, Постачальник замість неустойки, передбаченої вище у пункті 6.2. даного Договору, зобов`язаний сплатити Покупцеві штраф у розмірі 10% від загальної вартості зобов`язань, вказаної у додатку до Договору, але у будь-якому випадку не менше 50 000 грн. (п.6.4. договору)

Позивачем на підставі п.п. 6.2, 6.4 договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 50 000,00грн. штрафу.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення штрафу, судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання зобов`язання в частині поставки товару, за який позивачем було здійснено передоплату, понад 15 календарних днів, у зв`язку з чим на нього покладається штраф у розмірі 10% від загальної вартості зобов`язань, вказаної у додатку до договору, але у будь-якому випадку не менше 50 000,00грн.

Таким чином, вказана вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що кореспондується із положеннями статті 173 Господарського кодексу України.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Аналогічні положення містяться у статті 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу вимог частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу вимог статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Так, відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За змістом частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27.08.2019 в справі № 911/1958/18 та постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/10958/19.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З врахуванням вищевикладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 147 657,96грн. суми попередньої оплати та 50 000,00грн. штрафу.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 2 964,87грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив проект", 53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе(п), вул. Тельмана, буд. 14, офіс 313, код ЄДРПОУ 37463409 на користь Благодійної організації "Благодійний фонд "МХП - Громаді", 20505, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Катеринопіль, вул. Козацька, 25, код ЄДРПОУ 39832275) суму попередньої оплати в розмірі 147 657,96грн., штраф в розмірі 50 000,00грн.та судовий збір в розмірі 2 964,87грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.04.2024

Суддя С.П. Панна