Рішення

від 08.04.2024 по справі 905/127/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.2024 Справа №905/127/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ

до відповідача: Закладу загальної середньої освіти гімназія №8 Дружківської міської ради Донецької області, м. Дружківка Донецької області

про стягнення 171474,64грн, з яких 112339,22грн основний борг, 29869,63грн пеня, 5911,93грн 3% річних, 23353,86грн інфляційні втрати,

без повідомлення (виклику) сторін,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Закладу загальної середньої освіти гімназія №8 Дружківської міської ради Донецької області, м. Дружківка Донецької області про стягнення 171474,64грн, з яких 112339,22грн основний борг, 29869,63грн пеня, 5911,93грн 3% річних, 23353,86грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору постачання природного газу №04-1133/21-БО-Т від 25.11.2021, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 112339,22грн, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надані такі документи: договір №04-1133/21-БО-Т від 25.11.2021 постачання природного газу, акти приймання-передачі природного газу за період грудень 2021 року по березень 2022 року, роздруківки з інформаційної платформи оператора ГТС, роздруківки з поштової електронної скриньки позивача, банківські виписки; вимога про сплату боргу №125/2/3-3312 від 26.07.2022, лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» №125/2/3-5976 від 13.07.2023, опис вкладення, список згрупованих відправлень, фіскальний чек АТ «Укрпошта».

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/127/24 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/127/24. Справу №905/127/24 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

04.03.2024 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив у двох примірниках, які аналогічні за своїм змістом. За змістом відзиву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рахунок за спожитий природний газ у березні 2022 року не був виставлений відповідно до п.п. 5.1 договору, а рахунок на суму заборгованості надісланий відповідачу у жовтні 2023 року. Оскільки відповідач є бюджетною установою, яка має право витрачати бюджетні кошти в межах затверджених кошторисів та згідно з планами асигнувань, враховуючи, що строк дії договору на постачання природного газу закінчився 31.12.2022, відповідач на має можливості сплатити рахунок за березень 2022 року.

08.03.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Вказує, що матеріали справи містять належні докази на підтвердження позовних вимог, зокрема, докази направлення на адресу відповідача актів приймання-передачі природного газу. Позивач посилається також на те, що умовами спірного договору не передбачено обов`язку надсилання відповідачеві рахунку. У відповіді на відзив позивач зазначає, що закінчення бюджетного періоду не є підставою для звільнення відповідача від розрахунків за отриманий товар.

У встановлений судом строк клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі позивач, постачальник) та Закладом загальної середньої освіти гімназія №8 Дружківської міської ради Донецької області (далі відповідач, споживач) укладено договір №04-1133/21-БО-Т від 25.11.2021 постачання природного газу (далі договір), за п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язаний прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

EIC-код споживача 56XS0000PJL2C004.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу (п.1.2 договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.3договору).

Згідно з п.1.4 договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (надалі Оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

У разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює оператор газорозподільних мереж, а саме: ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», з яким споживач уклав відповідний договір (п. 1.5 договору).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природною газу у період з 01.11.2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 35тис.куб.метрів (п.2.1 договору).

Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п.2.1.3 договору).

Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.3 договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором.

В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.2.4 договору).

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п.3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 договору).

У підпункті 3.5.1 договору сторони погодили, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп.3.5.2 договору).

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3 договору).

Згідно з пп. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ITC обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п.3.6 договору).

Згідно з п.4.1 договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ 13658,42грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00грн.

У разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов`язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору загальна фактична вартість цього договору становить 482825,00грн, крім того ПДВ 96565,00грн, разом з ПДВ 579390,00грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п.5.3 договору).

Пунктом 6.2 договору визначені обов`язки споживача, зокрема, споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замолені обсяги шляхом підписання додаткової угоди, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з п.13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та застережень.

На виконання умов договору протягом грудня 2021 року - лютого 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 264379,73грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, зокрема,

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 загальний обсяг споживання становить 4,29576тис. куб. м. на загальну суму 71111,99грн з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 загальний обсяг споживання становить 4,88876тис. куб. м. на загальну суму 80928,52грн з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 загальний обсяг споживання становить 3,72230тис. куб. м. на загальну суму 61618,94грн з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 (з урахуванням коригуючого акту від 25.04.2022) загальний обсяг споживання становить 3,06669тис. куб. м. на загальну суму 50720,28грн з ПДВ.

Вказані акти відповідачем не підписані, акти приймання-передачі природного газу за спірні періоди направлялись на електронну пошту відповідача, яка вказана ним у договорі №04-1133/21-БО-Т від 25.11.2021.

Відповідно до наданої позивачем довідки та інформації АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача відповідач здійснив оплати на суму 163698,50грн, а саме,згідно з платіжними документами №303 від 29.12.2021 на суму 82769,98грн (дата операції 30.12.2021), №68 від 29.06.2022 на суму 80928,52грн (дата операції 30.06.2022).

Також згідно з довідкою 18.08.2022 позивач перерахував відповідачеві кошти в розмірі 11657,99грн з призначенням платежу повернення переплати, що обліковувалась на 01.01.2022 по дог. від 25.11.2021 №04-1133/21-БО-Т, згідно листа №58 від 09.08.2022.

З урахуванням часткових оплат у відповідача обліковується заборгованість з постачання природного газу за лютий 2022 року у розмірі 61618,94грн та за березень 2022 року у розмірі 50720,28грн.

Відповідно до відомостей з інформаційної платформи оператора ГТС щодо відборів остаточної алокації по споживачу обсяг споживання складає: у грудні 2021 року - 4295,76куб.м., у січні 2022 року - 4888,76куб.м., у лютому 2022 року - 3722,3куб.м., у березні 2022 року - 3066,69м.куб.

Листом №125/2/3-5976 від 13.07.2023 позивач направив відповідачу повторно акти приймання-передачі природного газу за період грудень 2021 року по березень 2022 року, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком АТ «Укрпошта».

Відповідач у встановлений договором строк заборгованість з постачання природного газу у загальному розмірі 112339,22грн не сплатив.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної сплати постачання природного газу, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 171474,64грн, з яких 112339,22грн основний борг, 29869,63грн пеня, 5911,93грн 3% річних, 23353,86грн інфляційні втрати.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки природного газу, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2496 від 30.09.2015.

Згідно з статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Таким чином, договір постачання природного газу №04-1133/21-БО-Т від 25.11.2021 є належно підставою для виникнення прав і обов`язків у сторін.

Матеріалами справи підтверджується про включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі та присвоєння EIC-коду споживачу 56XS0000PJL2C004; постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Відповідно до п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп.3.5.2 договору).

Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00грн (п.4.1 договору).

На підтвердження постачання відповідачу природного газу у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року на загальну суму 264379,73грн позивач надав акти приймання-передачі природного газу.

Зокрема, відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 загальний обсяг споживання становить 4,29576тис. куб. м. на загальну суму 71111,99грн з ПДВ; відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 загальний обсяг споживання становить 4,88876тис. куб. м. на загальну суму 80928,52грн з ПДВ; відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 загальний обсяг споживання становить 3,72230тис. куб. м. на загальну суму 61618,94грн з ПДВ; відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 (з урахуванням коригуючого акту від 25.04.2022) загальний обсяг споживання становить 3,06669тис. куб. м. на загальну суму 50720,28грн з ПДВ.

Об`єми споживання природного газу підтверджується роздруківками з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача.

Акти приймання-передачі не підписані споживачем, однак направлялися останньому на електронну пошту, вказану у тексті договору. Також матеріалами справи підтверджується, що позивач повторно засобами поштового зв`язку направив відповідачу акти приймання-передачі природного газу за спірний період.

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3 договору).

Згідно з пп. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ITC обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

У визначений договором строк споживач не повернув підписані акти приймання-передачі, а також не надав мотивовану відмову від їх підписання, матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо обсягів споживання відповідачем природного газу, факт постачання природного газу у визначених обсягах за спірний період відповідачем не спростовано.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Отже, строк оплати постачання природного газу за актами приймання-передачі є таким, що настав.

Суд звертає увагу, що згідно з умовами договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (пп. 3.5.1 договору).

У п. 5.1 сторони погодили, що у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Отже на споживача покладений обов`язок з надання постачальнику копії акту надання послуг з розподілу/транспортування газу на підставі даних комерційного вузла обліку, відповідно до якого постачальник складає та направляє споживачеві акт приймання-передачі природного газу.

Докази виконання відповідачем обов`язку відповідно до пп. 3.5.1 договору в матеріалах справи відсутні.

При цьому, враховуючи обізнаність відповідача щодо фактичного обсягу споживання природного газу, останній мав можливість самостійно розрахувати вартість спожитого газу та сплатити таку вартість у встановлений договором строк.

Умови договору не містять обов`язку щодо надсилання позивачем відповідачу рахунку на оплату.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач здійснив оплати на суму 163698,50грн згідно з платіжними документами згідно з платіжними документами №303 від 29.12.2021 на суму 82769,98грн, №68 від 29.06.2022 на суму 80928,52грн, що підтверджується наданою позивачем довідкою та інформацією АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача.

Судом також встановлено, що позивач перерахував відповідачеві кошти в розмірі 11657,99грн з призначенням платежу повернення переплати, що обліковувалась на 01.01.2022 по дог. від 25.11.2021 №04-1133/21-БО-Т, згідно листа №58 від 09.08.2022.

Матеріали справи не містять лист №58 від 09.08.2022, тому у суду відсутня можливість встановити підстави повернення таких коштів.

У відзиві відповідач вказує, що оскільки на адресу відповідача не надходили рахунки та акти у липні 2022 року, тому останнім прийнято рішення про повернення залишку попередньої оплати.

Однак наведене спростовується матеріалами справи, зокрема, акт приймання-передачі за лютий 2022 року направлений на електронну пошту відповідача 12.03.2022, акт приймання-передачі за березень 2022 року направлений 12.04.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням часткових оплат у відповідача обліковується заборгованість з постачання природного газу за лютий 2022 року у розмірі 61618,94грн та за березень 2022 року у розмірі 50720,28грн.

Доказів сплати заборгованості у загальному розмірі 112339,22грн суду не надано, наявність заборгованості відповідачем не спростована.

Також згідно з нормами Цивільного та Господарського кодексів України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

На підставі викладеного, суд відхиляє заперечення відповідача щодо закінчення строку дії договору та неможливості провести розрахунок у 2023 році за зобов`язаннями, які виникли у 2022 році.

Отже позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань, позивач нарахував 29869,63грн пені, 5911,93грн 3% річних та 23353,86грн інфляційних втрат.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано пеню за зобов`язаннями у січні 2022 року на залишок боргу 69270,53грн за період прострочення з 16.03.2022 по 29.06.2022 у розмірі 5560,62грн; за зобов`язаннями у лютому 2022 року на борг 61618,94грн за період прострочення з 16.04.2022 по 29.06.2022, на залишок боргу 49960,95грн за період прострочення з 30.06.2022 по 17.08.2022, на борг 61618,94грн (з урахуванням повернення переплати) за період прострочення з 18.08.2022 по 15.10.2022 у загальному розмірі 12233,42грн; за зобов`язаннями у березні 2022 року на борг 50720,28грн за період прострочення з 17.05.2022 по 16.11.2022 в розмірі 12075,59грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним, тому позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат в межах заявленого Позивачем періоду прострочення, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано:

- за зобов`язаннями у січні 2022 року на залишок боргу 69270,53грн 3% річних за період прострочення з 16.03.2022 по 29.06.2022 у розмірі 603,50грн; інфляційні втрати за період прострочення з квітня по травень 2022 року у розмірі 4075,67грн;

за зобов`язаннями у лютому 2022 року на борг 61618,94грн 3% річних за період прострочення з 16.04.2022 по 29.06.2022, на залишок боргу 49960,95грн за період прострочення з 30.06.2022 по 17.08.2022, на борг 61618,94грн (з урахуванням повернення переплати) за період прострочення з 18.08.2022 по 30.11.2023 у загальному розмірі 2961,40грн; інфляційні втрати на борг 61618,94грн за період прострочення травень 2022 року, на залишок боргу (з урахуванням інфляційних нарахувань за попередній період) 51624,66грн за період прострочення червень-серпень 2022 року, на борг 65845,16грн (з урахуванням повернення переплати та інфляційних нарахувань за попередній період) за період прострочення вересень 2022 року по листопад 2023 року на загальну суму 11156,90грн;

- за зобов`язаннями у березні 2022 року на борг 50720,28грн 3% річних за період прострочення з 17.05.2022 по 30.11.2023 у розмірі 2347,03грн; інфляційні втрати за період прострочення червень 2022 року - листопад 2023 року в розмірі 8121,29грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ до Закладу загальної середньої освіти гімназія №8 Дружківської міської ради Донецької області, м. Дружківка Донецької області про стягнення 171474,64грн, з яких 112339,22грн основний борг, 29869,63грн пеня, 5911,93грн 3% річних, 23353,86грн інфляційні втрати, задовольнити.

Стягнути з Закладу загальної середньої освіти гімназія №8 Дружківської міської ради Донецької області, м. Дружківка Донецької області (84205, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Дружківка, вул.Хмельницького Б., будинок 28, ідентифікаційний код 25705084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399676) 171474,64грн, з яких 112339,22грн основний борг, 29869,63грн пеня, 5911,93грн 3% річних, 23353,86грн інфляційні втрати, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 08.04.2024.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.