Рішення

від 08.04.2024 по справі 908/256/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/12/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2024 Справа № 908/256/24

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача: Приватного підприємства «ДІМАР», код ЄДРПОУ 31348205 (69096, місто Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 45)

про стягнення суми 122142,68 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради про стягнення з відповідача: Приватного підприємства «ДІМАР» суми 122142,68 грн заборгованості.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань з своєчасного та повного внесення орендних платежів за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 в рамках договору оренди землі №201706000100284 від 12.05.2017. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 525, 526, 530 ЦК України, Закон України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України, ст.ст. 173, 193, 283 ГК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.02.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/256/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 08.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/256/24 та присвоєний справі номер провадження 9/12/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.03.2024 на адресу суду від ПП «ДІМАР» надійшла заява (документ сформований в системі «Електронний суд»), в якій відповідач просив поновити строк для подачі даної заяви, оскільки він пропущений з поважних причин, а саме - позов отримано не було і представник відповідача ознайомився з матеріалами справи лише 29.02.2024. Посилаючись на положення ст.ст. 78, 130 ГПК України зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, просив вирішити питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 130 ГПК України. У зв`язку з можливістю укладення мирової угоди між сторонами просив відкласти розгляд справи на 30 днів.

Щодо клопотання відповідача про поновлення строку для подачі вказаної вище заяви, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Отже процесуальні строки для подання заяви про визнання позову відповідачем не пропущені. Вказана заява відповідача подана до початку розгляду справи по суті.

08.03.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (документ сформований в системі «Електронний суд» 05.03.2024).

Станом на 08.04.2024 мирова угода сторін для її затвердження до суду не надходила, з огляду на викладене суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Запорізька міська рада (орендодавець, позивач у справі) та Приватне підприємство «ДІМАР» (орендар, відповідач у справі) 12.05.2017 уклали договір оренди землі №201706000100284 (надалі договір).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець, відповідно до рішення четвертої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради від 30.03.2016 №53/36 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничого цеху, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 2а.

Земельна ділянка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності (п. 2 договору).

Пунктом 3 договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4617 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:06:004:0019.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 211 954,56 грн, в цінах 2016 року (п. 6 договору).

Пунктом 11 договору встановлено, що договір укладено до 30 березня 2035 року.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 102 140,16 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2017 року (п. 12 договору).

Відповідно до п. 14 договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Управління Державної казначейської служби у Хортицькому районі м. Запоріжжя.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564). Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за інші земельні ділянки становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з даних офіційного сайту Державної податкової служби України, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 12.01.2023 №6-28-0.222-323/2-23 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок, який: за 2017 рік складав 1,0; за 2018 рік 1,0; за 2019 рік 1,0; за 2020 рік 1,0; за 2021 рік 1,1; за 2022 рік -1,15.

З урахуванням узгодженого в договорі оренди землі № 201706000100284 від 12.05.2017 розміру орендної плати 102140,16 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2017 року, та приймаючи до уваги інформацію Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про зміну коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок, яка викладена у листі від 12.01.2023 №6-28-0.222-323/2-23, розмір орендної плати, яку орендар (ПП «ДІМАР») повинен був вносити у 2022 році складає 105994,50 грн, у 2023 році 121893,67 грн.

У листі від 09.01.2024 №06.1-14/53 Запорізька міська рада надала інформацію щодо перерахування коштів до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб», зокрема, про сплату ПП «ДІМАР» (код ЄДРПОУ 31348205) у 2021 102140,16 грн, у 2022 році 17874,53 грн, за період з 01.01.2023 по 30.11.2023 87870,96 грн.

Як зазначив позивач у позові, сума заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням оплати 17874,53 грн складає 88119,97 грн; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 з урахуванням оплати 87870,96 грн, складає 34022,71 грн. Загальна сума заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 становить 122142,68 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 17.05.2023 на адресу відповідача була направлена претензія №01/02-11/1086 від 11.05.2023 з вимогою невідкладно сплатити суму заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 75751,90 грн, яка виникла станом на 01.12.2022.

Претензія залишена відповідачем без реагування, заборгованість в добровільному порядку не сплачена.

Невиконання ПП «ДІМАР» зобов`язань щодо сплати орендних платежів, з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, стала підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/256/24.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2017 між Запорізькою міською радою та Приватним підприємством «ДІМАР» укладено договір оренди землі для розташування виробничого цеху, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 2а, загальною площею 0,4617 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:06:004:0019, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 3 211 954,56 грн в цінах 2016 року.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати, розмір якої обраховано за ставкою 3% від проіндексованої нормативної грошової оцінки землі.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Виходячи із системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

За змістом частини другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17, від 31.10.2021 у справі 910/14176/20).

Пунктом 288.5 ст. 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону України «Про оцінку земель» та статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №916/3233/16, від 07.10.2019 у справі №922/3321/18, від 16.03.2020 у справі №922/1658/19, від 31.10.2021 у справі 910/14176/20.

Як слідує зі ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов`язань, які згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сторонами у п. 12 договору оренди землі визначено розмір орендної плати в рік, який вноситься орендарем у грошовій формі у гривнях та становить 102140,16 грн, що складає 3% відсотки від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 13 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням, зокрема, коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду позивач зазначив, що відповідач у період з січня 2022 по грудень 2023 сплачував орендну плату в розмірі, який не відповідав встановленій у договорі оренди ставці 3% від розміру нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнту індексації, як то було узгоджено сторонами в п. 12, п. 13 договору та передбачено ст. ст. 288-289 ПК України.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

У п. 13 договору сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Підпунктом 15.3 п. 15 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Таким чином відповідач повинен щорічно сплачувати орендну плату з урахуванням індексу інфляції за попередній рік з наростаючим підсумком, оскільки інфляція є складовою орендної плати.

Як зазначалось вище, під час розрахунку розміру орендної плати, яка підлягала сплаті відповідачем у 2022 та 2023 роках, позивачем було застосовано проіндексовану нормативну грошову оцінку земельних ділянок. При цьому, позивач керувався інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік, яка міститься у листі №6-28-0.222-323/2-23 від 12.01.2023 (арк.с. 37-38).

У заяві, яка надійшла до суду 05.03.2024, відвідач визнав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд повернути позивачу із державного бюджету 50% сплаченого судового збору.

За змістом ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 122 142,68 грн заборгованості за договором оренди землі є законними та обґрунтованими, а визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому позов судом задовольняється.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

З положень ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» слідує, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме у розмірі 1514,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи приписи статті 129 ГПК України, інша частина судового збору, а саме у розмірі 1514,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ДІМАР», код ЄДРПОУ 31348205 (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 45) на користь Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206), на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600, суму 122 142 (сто двадцять дві тисячі сто сорок дві) грн 68 коп. заборгованості з орендної плати.

Стягнути з Приватного підприємства «ДІМАР», код ЄДРПОУ 31348205 (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 45) на користь Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206; отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816 в Державній казначейській службі України м. Київ, ЄДРПОУ 02140892) суму 1514 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повернути Запорізькій міській раді (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206; код ЄДРПОУ 04053915) в особі платника Виконавчого комітету Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892, із Державного бюджету України суму 1514 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. судового збору (50% від загальної суми сплаченого судового збору), перерахованого за платіжною інструкцією № 76 (внутрішній номер 325820451) від 29.01.2024.

Дане рішення є підставою для повернення Запорізькій міській раді (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206; код ЄДРПОУ 04053915) в особі платника Виконавчого комітету Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892, із Державного бюджету України суми 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. судового збору, перерахованого за платіжною інструкцією № 76 (внутрішній номер 325820451) від 29.01.2024.

Рішення складено та підписано 08.04.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва