Ухвала

від 19.03.2024 по справі 908/2617/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/39/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.03.2024 Справа № 908/2617/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали господарської справи

кредитор Приватне підприємство Амтер 21, код ЄДРПОУ 36687422 (47723 Україна, Тернопільська область, Тернопільський район, село Підгородне, вул. Вербицького, буд. 10)

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Смел, код ЄДРПОУ 43842656 (69063 Україна, м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 9)

Представники сторін не з`явились

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023р., зокрема, відкрито провадження у справі № 908/2617/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Смел, визнано грошові вимоги Приватного підприємства Амтер 21 до боржника у розмірі 750 000,00 грн основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Клименка О.Ю. Попереднє засідання суду призначено на 02.11.2023 о 12-00.

На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення за № 71467 від 25.09.2023р.

Ухвалою суду від 02.11.2023 розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 496 від 09.04.2013; адреса: вул. Гагаріна, 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005); віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора Приватного підприємства Амтер 21 у розмірі 750 000,00 грн основного боргу до четвертої черги задоволення; зобов'язано розпорядника майна боржника провести збори кредиторів відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства; дата проведення зборів кредиторів та комітету до 20.11.2023; підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, призначено на 05.12.2023р. о 09-45.

Постановою суду від 08.08.2023 року, зокрема, припинено процедуру Постановою суду від 05.12.2023 року, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Смел, код ЄДРПОУ 43842656 (69063 Україна, м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 9). Припинено повноваження розпорядника майна боржника Сєдової Н.І. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Смел, код ЄДРПОУ 43842656 (69063 Україна, м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 9) - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Смел призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 496 від 09.04.2013; адреса: вул. Гагаріна, 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005).

На офіційному офіційному веб-порталі судової влади України 11.12.2023р. за № 72049 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ліквідатором банкрута, було подано до Господарського Запорізької області звіт, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 23.02.2024 призначенко судове засідання для розгляду звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, реєстру вимог кредиторів на 05.03.2024р. об 11-45.

До суду 29.02.2024 надійшла заява Головного управління ДПС у Запорізькій області з проханням зобов`язати ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника на предмет наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, зокрема, перевірити реальність вимог кредитора; закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, які підтверджують інформацію надану у балансі (у т.ч., що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово-господарської діяльності за період з 28.09.2023 по 30.10.2023; надати бухгалтерську та іншу документацію контролюючому органу для проведення документальної позапланової перевірки.

Ухвалою суду від 05.03.2024р. прийнято до розгляду заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області; відкладено судове засідання на 19.03.2024р. о 12-45.

Сторони не направили своїх представників у судове засідання 19.03.2024.

Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України, а й рішення Європейського суду з прав людини, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч.2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17 , від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики Верховного Суду, з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини, відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Згідно ч.4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи положення ст.ст. 7, 13, 14, 42-46 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду заяви, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах (відзиві), а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для розгляду справи, суд вважає можливим здійснити розгляд позовної заяви за наявними матеріалами справи та за відсутності представника Відповідача, повідомленого належним чином про місце, дату та час судового розгляду справи.

Судом були здійснені всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність належно повідомлених про розгляд справи сторін, за наявними матеріалами справи та ухвалити судове рішення з метою дотримання розумного строку розгляду справи.

Суд розглянувши заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області не знаходить підстав для її задоволення з наведених у заяві обставини, а також у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Положення статті 20 Податкового кодексу України надають контролюючому органу під час проведення перевірок право отримувати безоплатно від платників податків копії документів про фінансово-господарську діяльність та доступу до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності.

Водночас зазначена норма права не наділяє контролюючий орган повноваженнями щодо звернення до суду із клопотанням чи позовом про зобов`язання платника податків надати необхідні для проведення перевірки документи чи забезпечити доступ до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України).

Відповідно до п.78.4. ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст.42 ПК України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно із п.42.2. ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони у порядку, визначеному п.42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За змістом п.81.1. ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області №1860-п від 24.10.2023р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Інтер Смел, визначено провести перевірку товариства з 24.10.2023р. тривалістю 5 робочих днів, за період з 28.09.2020р. по 30.10.2023р. з метою дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та з питань єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування.

Однак органом ДПС було зафіксовано відсутність 24.10.2023р. посадових осіб ТОВ Інтер Смел, за податковою адресою, про що складено акт №1091/08-01-07-04/438426316 від 24.1.2023р.

Податковим кодексом України чітко визначені строки, в які проводиться позапланова виїзна документальна перевірка.

Так, відповідно до п.82.2 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у ст.78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Податковий кодекс визначає строки, на які може бути продовжена перевірка. Продовження перевірки оформлюється окремим наказом, та вручається згідно зі ст.42 Податкового кодексу України.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст.78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Із заявою про спонукання ліквідатора вчинити певні дії та надати інформацію податковий орган звернувся до суду 29.02.2024р., тобто після закінчення п`ятиденного строку, встановленого для проведення позапланової документальної перевірки відповідно до наказу №1860-п від 24.10.2023р.

Згідно із п.82.4 ст.82 ПК України проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб`єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Заявником не надано доказів зупинення перевірки згідно наказу №1860-п від 24.10.2023р.

Господарський суд звертає увагу на те, що не виявлення боржника або його посадових осіб за його місцезнаходженням не звільняє контролюючий орган від обов`язку здійснення повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом надіслання поштою відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Матеріали справи не містять, а заявником не надано доказів пред`явлення або надіслання боржнику наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області №1860-п від 24.10.2023р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Інтер Смел.

Непред`явлення або ненадіслання боржнику наказу Головного Управління ДПС у Запорізькій області №1860-п від 24.10.2023р., є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки.

Зазначений вище Наказ про призначення податкової перевірки боржника арбітражному керуючому Сєдовій Н.І., як ліквідатору, не було направлено та вручено, як того вимагає п.78.4. ст.78 ПК України.

Суд зауважує, що ліквідаційний баланс, як складова частина звіту ліквідатора по справі, подається на затвердження суду після завершення ліквідаційної процедури боржника.

Ліквідатор діє в рамках Кодексу України з процедур банкрутства, яким не передбачено а ні складання ліквідаційного балансу на вимогу податкового органу, ані надання ліквідаційного балансу на вимогу податкового органу до завершення ліквідаційної процедури боржника.

Податковий орган мав можливість самостійно своєчасно звернутися до ліквідатора з приводу надання документів фінансово-господарської діяльності підприємства - боржника для проведення перевірки боржника, але вказаною можливістю не скористався.

Наказу про призначення податкової перевірки боржника ліквідатору не було вручено, доказів того не було надано суду.

Будь-яких додаткових доказів, які б свідчили про вжиття податковим органом інших заходів з приводу організації податкової перевірки боржника суду не було надано.

Відповідно до ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо

Отже, після відкриття ліквідаційної процедури боржник не здійснює господарську діяльність і, відповідно, на підприємстві не можуть формуватися буд-які фінансово-господарські документи, які вимагаються податковим органом для проведення перевірки.

Суд зауважує, що в матеріалах справи містяться матеріали інвентаризації майна боржника, згідно яких боржник не має активів за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість, а також підприємство неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів. Наявні активи боржника та дебіторська заборгованість відсутні.

Крім того, до компетенції суду не входить зобов`язання ліквідатора надавати податковим органам документи щодо діяльності підприємства, що ліквідується.

Суд зазначає, що вимоги заяви заявника мають узагальнюючий характер, та звернення до суду із викладеними у такій формі вимогами чинним ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви податкового органу слід відмовити.

На виконання положень ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатором ТОВ Інтер Смел проведено аналіз фінансового стану та щодо наявності ознак неплатоспроможності боржника, а також інвентаризації майна боржника, ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, а також подальших перспектив розвитку підприємства.

За результатами проведеного аналізу було встановлено, що до боржника неможливо застосувати відновлювальну процедуру з огляду на недостатність реальних активів, за рахунок яких можливо було б здійснювати господарську діяльність. Проведений аналіз свідчить про відсутність економічних ознак свідомого доведення боржника до банкрутства, про відсутність ознак фіктивного банкрутства та приховування банкрутства, а також не було встановлено ознак незаконних дій у разі банкрутства. На підставі встановлених обставин та документів, вбачається відсутність підстав заявлення вимог до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку із доведенням його до банкрутства.

Розглянувши наданий звіт ліквідатора та матеріали ліквідаційної процедури, суд вважає, що ліквідатором вжито всіх встановлених Кодексом України з процедур банкрутства заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури. Згідно з матеріалами справи та документами, що підтверджують проведену ліквідаційну процедуру, рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки за боржником не зареєстровані, виконавчі документи на виконанні в органах ДВС не перебувають.

Зазначені запити та отримані відповіді досліджені в судовому засіданні і долучені до матеріалів справи.

Проведеною ліквідатором роботою встановлено, що майно банкрута, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість, відсутнє, що підтверджено матеріалами ліквідаційної процедури.

У ліквідаційному балансі підприємства-банкрута відображено відсутність майнових активів.

Господарський суд дійшов висновку, що ліквідатором в повній мірі виконані обов`язки з розшуку кредиторів банкрута та виявленню майна (активів) банкрута.

Пунктом 5 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не виявлено майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність товариства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі, господарський суд приймає рішення про ліквідацію юридичної особи-банкрута та закриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 83 Закону про банкрутство вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Керуючись ст.ст. 2, 60, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства ст.ст. 12, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовити.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затвердити.

Банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Смел, код ЄДРПОУ 43842656 (69063 Україна, м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 9) - ліквідувати.

Провадження у справі закрити.

Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Копії ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення 19.03.2024р. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України, шляхом подання наразі апеляційної скарги через Господарський суд Запорізької області.

Ухвалу складено та підписано-08.04.24.

Суддя О.О. Юлдашев