Рішення

від 08.04.2024 по справі 910/564/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2024Справа № 910/564/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтех"

про стягнення 38 839,13 грн.,

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач, Банк) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтех" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 38 839,13 грн., з яких: 500,00 грн. - строкової заборгованості за договором про обслуговування рахунка в цінних паперах від 25.09.2019 року № 40004537/19 (далі - Договір), 23 000,00 грн. - простроченої заборгованості за Договором, 8 968,36 грн. - пені, 1 342,27 грн. - 3 % річних, 5 028,50 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою від 22.01.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/564/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 22.01.2024 року про відкриття провадження у справі № 910/564/24 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, з відповідним трек-номером 0600245135413 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04119, місто Київ, вулиця Деревлянська (Якіра), будинок 10-А.

Проте, на час вирішення судом даного спору по суті зазначене відправлення підприємством поштового зв`язку вручене відповідачу не було.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2024 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.09.2019 року Товариство звернулося до Банку із заявою про приєднання до умов договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, в якій засвідчило ознайомлення з умовами Договору, погодилося з ними та зобов`язалося їх виконувати. Крім того, відповідач засвідчив, що він ознайомився з Тарифами та Внутрішніми документами депозитарної установи, розміщеними на сайті депозитарної установи в мережі Інтернет за адресою: https://www.ukrgasbank.com, погоджується з ними та зобов`язується їх виконувати.

На підставі вищенаведеної заяви Товариству було відкрито рахунок у цінних паперах.

Відповідно до пункту 2.1 Договору останній укладається виключно шляхом приєднання до нього в цілому особи, що виявила бажання укласти Договір.

Підписанням заяви про приєднання, депонент беззастережно приєднується до умов Договору (пункт 2.4 цієї угоди).

За умовами пункту 2.5 Договору означений правочин вважається укладеним після отримання депозитарною установою від депонента заповненої та підписаної заяви про приєднання та її реєстрації. У разі, якщо депонент вже має відкритий рахунок у цінних паперах, з моменту набрання чинності Договору, втрачає чинність за взаємною згодою сторін договір про відкриття рахунку в (у) цінних паперах або договір про обслуговування рахунка в цінних паперах, який був раніше укладений між депозитарною установою та депонентом та правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з відкриттям рахунку продовжуються на умовах Договору. Умови Договору застосовуються сторонами з урахуванням того, що депоненту вже відкритий рахунок у цінних паперах.

З моменту реєстрації депозитарною установою заяви про приєднання, їй присвоюється індивідуальний номер, що є також індивідуальним номером Договору, і акцепт вважається закінченим, після чого один екземпляр заяви про приєднання повертається депоненту (пункт 2.6 Договору).

Умовами пунктів 3.1, 3.2 Договору встановлено, що депозитарна установа зобов`язується у порядку, передбаченому законодавством України, Внутрішніми документами депозитарної установи та цим Договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством України, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності. Цінні папери (фінансовий актив) депонента, права на які обліковуються депозитарною установою відповідно до умов цього Договору, зберігаються Центральним депозитарієм відповідно до Закону України "Про депозитарну систему України" та/або Національним банком України, щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої Законом України "Про депозитарну систему України", веде Національний банк України.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Договору передбачено право депозитарної установи отримувати від депонента своєчасно та в повному обсязі плату за надання послуг депозитарною установою згідно з умовами Договору та Тарифів (Додаток № 1 до Договору).

Відповідно до підпункту 5.1.4 пункту 5.1 Договору депонент зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги депозитарної установи згідно з умовами та строками, передбаченими Договором та Тарифами, встановленими депозитарною установою.

Разом із тим, за умовами підпункту 5.1.11 пункту 5.1 Договору депонент зобов`язаний відслідковувати зміни Договору, Тарифів, Внутрішніх документів депозитарної установи, які змінюються, шляхом відвідування сайту депозитарної установи.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.5, 6.8 та 6.14 Договору депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з цим Договором та відповідно до Тарифів (Додаток № 1 до Договору), встановлених депозитарною установою. Тарифи депозитарної установи є обов`язковими для депонента. Оплата депонентом послуг депозитарної установи здійснюється щомісячно по останній робочий день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарної установи з урахуванням попередньої оплати відповідно до пункту 6.7 цього Договору згідно з Актом-рахунком (Додаток № 2 до Договору), який надається особисто або надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв`язку або в інший спосіб за домовленістю сторін не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарної установи. Депозитарна установа має право відмовити депоненту у взятті до виконання розпорядження на закриття рахунку в цінних паперах депонента, у разі наявності в нього заборгованості за надані послуги депозитарної установи.

За умовами пункту 8.1 Договору останній набирає чинності з моменту отримання депозитарною установою від депонента заповненої та підписаної заяви про приєднання та її реєстрації згідно форми, що наведена у Додатку № 4 до Договору, яка є невід`ємною частиною Договору та діє протягом 5 років. У разі відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про розірвання цього Договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору, він вважається кожного разу продовженим на 5 років на тих самих умовах.

Відповідно до пункту 8.2 Договору сторона, яка вважає за необхідне змінити цей Договір, направляє пропозиції про це іншій стороні Договору. Депозитарна установа розміщує пропозиції (односторонній письмовий правочин) на сайті депозитарної установи та повідомляє депонента про це одним або декількома з наступних способів, за вибором депозитарної установи:

- направлення інформації поштою за адресою місцезнаходження депонента, що зазначена в анкеті рахунку в цінних паперах;

- надсилання SMS-повідомлення на номер мобільного телефону депонента, вказаний депонентом в анкеті рахунку в цінних паперах;

- надсилання електронного повідомлення на адресу електронної пошти, вказану депонентом в анкеті рахунку в цінних паперах;

- надсилання електронного повідомлення через будь-які канали передачі повідомлень, що відправляються через програмний додаток типу Viber, Telegram, WhatsApp тощо, який може бути встановлений на мобільних, планшетних пристроях та персональному комп`ютері депонента.

Депонент - шляхом направлення відповідного письмового повідомлення.

Пунктами 8.3-8.5 Договору визначена можливість його розірвання кожною із сторін в односторонньому порядку (за умови виконання ініціюючою стороною її зобов`язань за Договором), за згодою сторін, за відповідним рішенням суду.

Слід зазначити, що рішенням Оперативного штабу від 27.12.2022 року, оформленого протоколом № 226, затверджено Положення про депозитарну діяльність депозитарної установи АБ "Укргазбанк" (далі - Положення).

Відповідно до пункту 7.2 Положення рахунок у цінних паперах не може бути закритий, якщо на ньому обліковуються права на цінні папери та/або існує заборгованість депонента перед депозитарною установою по оплаті за послуги депозитарної установи.

Згідно з пунктом 7.4 Положення у випадку анулювання цінних паперів, реєстрація випуску яких скасована НКЦПФР, внаслідок якого депозитарною установою здійснено за відповідним розпорядженням/повідомленням Центрального депозитарію списання прав на цінні папери з рахунку (рахунків) в цінних паперах, який (які) обслуговувався на підставі договору про відкриття/обслуговування рахунку в цінних паперах власників(ам), укладеного депозитарною установою з емітентом, в разі ненадання відповідного розпорядження емітентом на закриття рахунку(ів) у цінних паперах власнику(ам) протягом 3 місяців з дня списання прав на цінні папери з рахунку(ів) в цінних паперах власника(ів) рахунок може (можуть) бути закрито депозитарною установою протягом 5 років з дати списання за розпорядженням керівника депозитарної установи або уповноваженої ним особи, якщо інше не встановлено умовами договору з емітентом.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення Банку до господарського суду міста Києва з даним позовом та на час розгляду справи Договір не є розірваним, рахунок у цінних паперах Товариства (№ 40004537/19) не закритий, а позивач продовжує здійснювати його обслуговування. Докази на спростування означених обставин у матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач надав відповідачу передбачені цим правочином послуги та направив на адресу Товариства відповідні акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг за період з 01.01.2020 року по 31.12.2023 року.

Про належне виконання Банком своїх зобов`язань з надання відповідних послуг свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення депозитарною установою своїх зобов`язань за Договором.

Проте в порушення умов Договору Товариство оплату вартості наданих йому послуг протягом 2020-2023 років не здійснило, заборгувавши таким чином депозитарній установі грошові кошти у загальному розмірі 23 500,00 грн. (з яких: 500,00 грн. - строкова заборгованість по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери згідно з Договором; 23 000,00 грн. - прострочена заборгованість по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери згідно з Договором).

Зважаючи на викладене, Банк звернувся до господарського суду міста Києва з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статей 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України "Про депозитарну систему України" (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

Статтею 4 Закону передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з приписами статті 1 Закону власник рахунка у цінних паперах - це особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною 1 статті 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до статті 6 Закону депозитарний облік цінних паперів - це облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах. При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями- кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 статті 8 Закону встановлено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Згідно з частиною 2 цієї статті Закону виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

На підтвердження факту наявності у Товариства прав на цінні папери (емітентів ТОВ "КУА "Промислові інвестиції" (ПВІФ "Третій венчурний фонд-Промислові Інвест") та ТОВ "КУА "Дельта Плюс" (ЗНВПІФ "Дельта Рост")) Банк надав суду відповідні виписки про операції Товариства з цінними паперами та виписку про стан рахунку відповідача в цінних паперах на 03.01.2024 року.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором, яка складає 23 500,00 грн. (з яких: 500,00 грн. - строкова заборгованість по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери згідно з Договором; 23 000,00 грн. - прострочена заборгованість по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери згідно з Договором), підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Банком, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати наданих йому за Договором послуг, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 342,27 грн., нарахованих на відповідні суми заборгованості з 02.03.2020 року по 26.12.2023 року, та 5 028,50 грн. інфляційних втрат, нарахованих протягом березня 2020 року - листопада 2023 року, згідно з наданим Банком розрахунком.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Оскільки нараховані позивачем суми інфляційних втрат у розмірі 5 028,50 грн. та 3 % річних у сумі 1 342,27 грн. є арифметично правильними та відповідають приписам чинного законодавства, тоді як відповідачем контррозрахунку наведених компенсаційних виплат надано не було, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих компенсаційних виплат у вищевказаних розмірах, у зв`язку із чим, такі вимоги також підлягають задоволенню.

Крім того, зважаючи на неналежне виконання Товариством своїх зобов`язань за Договором, позивач також просив суд стягнути з відповідача 8 968,36 грн. пені, нарахованої із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ на прострочені суми основного боргу в період з 27.12.2022 року по 26.12.2023 року.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами пункту 7.4 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, які передбачені цим Договором, депонент зобов`язаний на вимогу депозитарної установи сплатити пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки наданий Банком розрахунок пені у розмірі 8 968,36 грн. є арифметично правильним та відповідає приписам чинного законодавства і умовам Договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача цієї штрафної санкції у вищенаведеному розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірної суми заборгованості чи відсутності прострочення ним виконання своїх обов`язків зі своєчасної оплати послуг за Договором.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтех" (04119, місто Київ, вулиця Якіра, будинок 10-А; код ЄДРПОУ 39433879) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; код ЄДРПОУ 23697280) 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. строкової заборгованості по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери, 23 000 (двадцять три тисячі) грн. 00 коп. простроченої заборгованості по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери, 1 342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 27 коп. 3 % річних, 5 028 (п`ять тисяч двадцять вісім) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 8 968 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 36 коп. пені та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 08.04.2024 року.

Суддя В.С. Ломака