Рішення

від 08.04.2024 по справі 910/1199/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2024Справа № 910/1199/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (вул. Кудрявська, 23, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 33745659)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євгенія» (вул. Гарматна, буд. 18, м. Київ, 03067; ідентифікаційний код 30550311)

про стягнення 94 568 грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі за текстом - КП «Київкомунсервіс», Позивач, Виконавець) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євгенія» (далі за текстом - ТОВ «Євгенія», Відповідач, Замовник) про стягнення заборгованості за договором № 5048-Св про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.02.2013 (далі за текстом - Договір) в розмірі 69 729, 15 грн, інфляційні втрати - 19 322, 39 грн, 3 % річних - 4 501, 40 грн, пеню - 1 015, 16 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним на виконання умов Договору надано Відповідачу послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 116 881, 37 грн, однак Відповідачем такі послуги оплачено лише в розмірі 47 152, 22 грн у зв`язку з чим станом на дату подання даного позову заборгованість за Договором в період з 01.08.2019 по 31.12.2023 становить 69 729, 15 грн., що відповідно призвело до прострочення виконання грошового зобов`язання та стало підставою для нарахування Позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала суду від 08.02.2024 надсилалась на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача поштовим повідомленням № 0600249822202, однак конверт із зазначеною ухвалою повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «За закінченням терміну зберігання».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

02.01.2013 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого за умовами Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги з вивезення побутових відходів (ТПВ), що утворюються на об`єкті Замовника (Кафе), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 30, а Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати послуги Виконавця.

Відповідно до пункту 1.2 Договору кількість ТПВ, що підлягає вивезенню за домовленістю сторін (по факту утворення ТПВ) становить 6,5 куб. м. в місяць, 78 куб. м в рік.

Згідно пункту 2.1 Договору тариф на послуги становить 61,20 грн за 1 м3 ,в тому числі ПДВ -10, 20 грн.

Вартість послуг становить: 397, 80 грн за місяць, 4 773, 60 грн за рік.

Пунктом 2.2 Договору визначено можливість зміни вартості послуг.

Щомісячна оплата послуг у розмірі, що вказаний у пункті 2.1 Договору з урахування ПДВ здійснюється Замовником не пізніше 15-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Виконавця, на підставі виписаного Виконавцем рахунку (пункт 2.5 Договору).

Згідно пункту 2.6 Договору за результатами наданих послуг Виконавець направляє Замовнику для підписання акти виконаних робіт в двох екземплярах та податкову накладну.

Акти виконаних робіт підписуються щомісячно до 15-го числа місяця наступного за звітним. Після підписання Акту уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо перевезених ТПВ вважаються необґрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів, з дати підписання, визначений Акт повернути Виконавцю. Якщо Замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, Акт вважається підписаним.

За прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 4.2 Договору).

Позовна давність за Договором згідно пункту 8.2 становить 5 років.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що Договір вступає в силу з 01.02.2013 та діє до 31.12.2013.

У разі якщо жодна зі сторін до закінчення строку дії Договору не заявить у письмовій формі про свій намір припинити дію даного Договору, то строк дії Договору вважається продовженим на наступний рік (пункту 7.2 Договору).

Згідно доводів Позивача, за період з 01.08.2019 по 31.12.2023 у Відповідача утворилась заборгованість за надані послуги за Договором.

На підтвердження зазначеного Позивачем до матеріалів справи надано Акти надання послуг за спірний період, які згідно витягу з «M.E.Doc» направлялись Позивачем Відповідачу.

Заперечень щодо неотримання вказаних актів за спірний період Відповідачем до суду не надано.

Також суд вказує, що Відповідачем не надано суду заперечень чи то зауважень до наданих Позивачем послуг за період з 01.08.2019 по 31.12.2023, що відповідно презюмує їх надання належним чином, а відтак і виникнення у Замовника обов`язку з їх оплати.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що Позивачем вчинялися спроби досудового врегулювання спору, однак станом на дату звернення до суду існуючий борг Відповідачем не погашено.

Матеріали справи не містять заперечень Відповідача по суті заявлених вимог, а також доказів належного виконання Відповідачем умов Договору в частині здійснення оплати наданих Позивачем послуг за спірний період.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільний кодекс України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

З огляду на встановлені судом вище обставини, враховуючи фіксований тариф послуг за Договором та відсутність доказів того, що Відповідачем послуги за Договором за спірний період не споживалися, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено строки виконання договірного зобов`язання в частині оплати наданих послуг, який передбачено пунктом 2.5 Договору, а відтак вимога Позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 69 729, 15 грн є обґрунтованою та правомірною.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 ЦК України).

Що стосується періоду нарахування пені, суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Дослідивши наданий Позивачем розрахунок 3 % річних, інфляційних втрат та пені, суд вказує, що нарахування останніх відповідає вимогам чинного законодавства, є правомірним та обґрунтованим.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини та те, що суд дійшов висновку про порушення Відповідачем умов Договору в частині строків оплати послуг, враховуючи відсутність доказів на спростування заявлених вимог, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євгенія» (вул. Гарматна, буд. 18, м. Київ, 03067; ідентифікаційний код 30550311) на корись Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (вул. Кудрявська, 23, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 33745659) основний борг - 69 729 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн 15 коп, інфляційні втрати - 19 322 (дев`ятнадцять тисяч триста двадцять дві) грн 39 коп, 3 % річних - 4 501 (чотири тисячі п`ятсот одна) грн 40 коп, пеню - 1 015 (одна тисяча п`ятнадцять) грн 16 коп. та судовий збір - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 08.04.2024

Суддя Антон ПУКАС