Ухвала

від 08.04.2024 по справі 910/4109/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

08.04.2024Справа № 910/4109/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши

позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-ГАРМОНІЯ" (04210, м. Київ, пр-т. Івасюка, 10-А, корпус 5, ідентифікаційний код 40602690)

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-СТАРТ" (04210, м. Київ, пр-т Івасюка, 10-А, корпус 6, ідентифікаційний код 40124741)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "ПРЕСТИЖ" (042101, м. Київ, пр. Івасюка, 6, корп. 4, літера А, ідентифікаційний код 31902622)

про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права власності

Без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-ГАРМОНІЯ" (далі - позивач-1) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-СТАРТ" (далі - позивач-2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "ПРЕСТИЖ" (далі - відповідач) про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в корпусі 9 будинку 10-А по пр. Івасюка у м. Києві знаходиться центральний тепловий пункт у спеціальному допоміжному приміщенні (два поверхи) на ділянці №21, яке обслуговує, зокрема, корпуси 4-8 по пр. Івасюка у м. Києві, а відтак належить позивачам на праві спільної сумісної власності, у той же час вказане приміщення фактично займає відповідач, де здійснює господарську діяльність. У зв`язку з викладеним позивачі звернулися до суду з даним позовом про скасування державної реєстрації права власності відповідача в житловому будинку корпусі 9 будинку 10-А по пр. Івасюка у м. Києві та витребування вказаного майна з чужого незаконного володіння.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, в порушення вищевикладеного, позивачами не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивачів та відповідача.

Так, 18.10.2023 набув чинності Закон України №3200-IX, яким з метою запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями було внесено зміни в тому числі в Господарський процесуальний кодекс України.

Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Згідно пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частиною 10 статті 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.

Також, пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Суд зазначає, що позовні вимоги мають бути сформульовані чітко і не залежати від настання тих чи інших обставин, а тому позивачі вправі визначати один чи кілька способів захисту, які, однак, не будуть альтернативними чи обґрунтовуватись відповідними застереженнями щодо настання чи ненастання певних обставин тощо.

При цьому, суд зауважує, що судове рішення за результатами вирішення спору не може бути абстрактним або умовним, а повинно містити відповідні до закону або договору способи захисту прав та інтересів заявника з чітко визначеним переліком вимог до кожного з відповідачів.

У прохальній частині позовної заяви викладені вимоги про скасування державної реєстрації права власності та витребування на користь позивачів із чужого незаконного володіння нерухомого майна, в житловому будинку літ. 10-А, корпус 9 по проспекту Івасюка у м. Києві, при цьому, окрім адреси позивачами не вказано жодних інших відомостей про об`єкт нерухомого майна, таких як: ідентифікатор об`єкта будівництва, тип об`єкта, площа, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна тощо.

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що заявникам необхідно подати заяву з чітким визначенням змісту позовних вимог, зокрема із зазначенням, щодо якого саме об`єкта нерухомого майна позивачі просять скасувати державну реєстрацію права власності та який просять витребувати із чужого незаконного володіння.

Крім того, пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028, 00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19).

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачами заявлено одну вимогу немайнового характеру - про скасування державної реєстрації права власності та одну вимогу майнового характеру - про витребування із чужого незаконного володіння об`єкта нерухомості.

Суд зазначає, що позовна вимога про витребування із чужого незаконного володіння об`єкта нерухомості має вартісну оцінку, носить майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

У якості доказу сплати судового збору позивачі надали платіжні інструкції №1216 від 18.08.2023 на суму 2684, 00 грн, №1872 від 18.08.2023 на суму 2684,00 грн та квитанції №5212-6829-0255-7501 від 02.04.2024 на суму 344,00 грн та №4892-4085-0080-9525 від 02.04.2024 на суму 344,00 грн, зазначивши про сплату за позов немайнового характеру. Однак, суд зазначає, що предметом позову є, зокрема, одна вимога майнового характеру, оскільки витребування із чужого незаконного володіння об`єкта нерухомості спрямоване на захист майнового інтересу позивачів.

Отже, позивачі мали визначити судовий збір з тієї вартості майна, яке вони просять витребувати, та сплатити цей судовий збір як за вимогу майнового характеру.

При цьому, в позовній заяві позивачами не вказано точної вартості об`єкта нерухомості, та суд не може самостійно її визначити з доданих до позовної заяви доказів та з урахуванням того, що позовні вимоги сформульовані не чітко.

Отже, станом на час подання позовної зави суд не може самостійно зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При цьому, суд відзначає, що частиною 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-ГАРМОНІЯ" та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-СТАРТ" без руху та надати позивачам строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-ГАРМОНІЯ" та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-СТАРТ" без руху.

2. Встановити позивачам шестиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

Ухвала набирає законної сили 08.04.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Г. Пукшин