Рішення

від 25.03.2024 по справі 911/3556/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3556/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СУМИМОСТОБУД (40020, Сумська обл., м. Суми, пр-т Перемоги, 32)

до Товариства з обмеженою відповідальністю АМК РЕМ-БУД (07351, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Синяк, вул. Київська, буд. 66)

про стягнення 1367178,72 грн. заборгованості за договором субпідряду, у тому числі 693565,43 грн. основного боргу, 211363,08 грн. пені, 81293,49 грн. штрафу, 50590,72 грн. 3% річних, 330366,00 грн. інфляційних втрат,

секретар судового засідання: Невечера С.А.

Представники сторін:

від позивача: Смоловий А.В. (ордер серії ВМ № 1045103 від 10.01.2024 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ № 000787 від 06.09.2023 р.) в режимі відеоконференції;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СУМИМОСТОБУД звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АМК РЕМ-БУД про стягнення 1367178,92 грн. заборгованості за договором субпідряду № АМК/сб/Е-2 від 28.10.2021 р., у тому числі 693565,43 грн. основного боргу, 211363,08 грн. пені, 81293,49 грн. штрафу, 50590,72 грн. 3% річних, 330366,00 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором субпідряду № АМК/сб/Е-2 від 28.10.2021 р. в частині розрахунків з позивачем за надані останнім послуги (виконані роботи), у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 693565,43 грн. основного боргу, 211363,08 грн. пені, 81293,49 грн. штрафу, 50590,72 грн. 3% річних, 330366,00 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2023 р. позовну заяву було залишено без руху.

06.12.2023 р. на електронну пошту Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 06.12.2023 р. (вх. № 22627/23 від 06.12.2023 р.) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2023 р. було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 18.01.2024 р.

Вказану ухвалу було отримано позивачем 11.12.2023 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС, та відповідачем 11.12.2023 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.

10.01.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача Смолового А.В. надійшло клопотання б/н від 10.01.2024 р. (вх. № 268/24 від 10.01.2024 р.) про проведення підготовчого засідання у справі в режимі відеоконференції, відповідно до якого заявник просив суд провести підготовче засідання у даній справі, призначене на 18.01.2024 р., за участю представника позивача в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2024 р. вказане клопотання було задоволено.

У судовому засіданні 18.01.2024 р. присутній в режимі відеоконференції представник позивача підтримував позовні вимоги, зазначав, що позивачу відзив на позовну заяву не надходив, а також клопотав про проведення наступного судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів поза межами приміщення суду; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час та місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2024 р. було відкладено підготовче засідання на 29.02.2024 р., задоволено клопотання представника ТОВ СУМИМОСТОБУД про участь у судовому засіданні, відкладеному на 29.02.2024 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

У судовому засіданні 29.02.2024 р. присутній в режимі відеоконференції представник позивача заявив про подання всіх наявних у позивача доказів, що мають значення для вирішення спору, та про наявність підстав для закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті, а також клопотав про проведення судового засідання з розгляду даної справи по суті в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів поза межами приміщення суду; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час та місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.02.2024 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2024 р., задоволено клопотання представника ТОВ СУМИМОСТОБУД про участь у судовому засіданні, призначеному на 25.03.2024 р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

Як було встановлено судом, станом на час судового засідання з розгляду справи по суті ТОВ АМК РЕМ-БУД змінило адресу свого місця реєстрації « 07351, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Синяк, вул. Київська, буд. 66» на « 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69 В».

У судовому засіданні 25.03.2024 р. представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі та просив суд задовольнити їх; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час та місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

У судовому засіданні 25.03.2024 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

28.10.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю СУМИМОСТОБУД (далі ТОВ СУМИМОСТОБУД, субпідрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю АМК РЕМ-БУД (далі ТОВ АМК РЕМ-БУД, генпідрядник, відповідач) було укладено договір субпідряду № АМК/сб/Е-2, відповідно до п. 1.1 якого субпідрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги: експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сумської області, код ДК 021:2015: 63710000-9 послуги з обслуговування наземних видів транспорту в обумовлений цим договором строк, а генпідрядник зобов`язується прийняти надані згідно з цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість відповідно до умов цього договору. Даний договір укладено у відповідності та на виконання договору з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сумської області № 2Е-МД/2610, що був укладений між генпідрядником та ДП «Дороги Сумщини» (замовник робіт) 07.09.2021 р. Найменування послуг, що виконуються за цим договором: аварійний ремонт мостового переходу через струмок в с. Ведмеже на автомобільний дорозі С191301 Плужникове Галка В.Бубни км 6+810 (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору становить 4766647,20 грн. Суми взятих субпідрядником зобов`язань за цим договором можуть корегуватися залежно від бюджетного фінансування замовника робіт протягом терміну дії договору та в межах ціни договору, що буде визначатися додатковими угодами до цього договору.

Умовами пункту 3.2 договору встановлено, що договірна ціна є динамічною і може бути уточнена з підстав, зазначених у даному пункті.

Згідно з п. 3.3 договору договірна ціна, вартість виконаних робіт та понесених витрат визначена згідно з СОУ 42.1-374641918-085:2018 «Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання» з використанням комп`ютерних кошторисних програмних комплексів, рекомендованих Мінрегіоном України.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки проводяться генпідрядником субпідряднику після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних стандартів з ціноутворення, які складаються субпідрядником і подаються для підписання генпідряднику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати генпідрядником наданих послуг. Генпідрядник може здійснювати подекадно або щомісячно проміжні платежі за надані послуги. Представник генпідрядника протягом 5 робочих днів, відповідно до погодженого сторонами графіку здачі виконаних обсягів робіт, перевіряє виконання робіт згідно представленого акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт. Датою фактичного виконання (завершення виконання) робіт є дата, визначена в акті приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) субпідрядника. Строк оплати наданих субпідрядником послуг (виконаних робіт) становить 10 днів з дати кожного акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) субпідрядника.

За цим договором попередня оплата може здійснюватись генпідрядником у межах 30% від вартості, визначеної в п. 3.1 цього договору. Використаний аванс компенсується за рахунок вартості виконаних робіт згідно акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 4.3 договору приймання послуг здійснюється відповідно до фактичного періоду їх виконання, який визначається в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) субпідрядника.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 договору субпідрядник зобов`язаний забезпечити надання послуг в порядку та у строки, встановлені цим договором, а згідно з пп. 7.1.1 п. 7.1 договору генпідрядник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чином надані послуги в порядку, передбаченому розділом 4 цього договору.

У разі порушення строків оплати робіт генпідрядник, на вимогу субпідрядника, зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,1% їх вартості за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. За порушення генпідрядником будь-якого іншого зобов`язання, визначеного цим договором, генпідрядник зобов`язаний сплатити субпідряднику за першою вимогою останнього фіксований штраф в розмірі 1000,00 грн. за кожний випадок порушення (п. 8.8 договору).

У відповідності з п. 11.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору позивачем були надані послуги (виконані роботи) загальною вартістю 4645342,51 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями підписаних обома сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 р. на суму 4645342,51 грн., акту приймання виконаних будівельних робіт № 35 від 29.12.2021 р. за грудень 2021 р. на суму 2916409,44 грн., акту приймання виконаних будівельних робіт № 36 від 29.12.2021 р. за грудень 2021 р. на суму 44953,74 грн., акту приймання виконаних будівельних робіт № 37 від 29.12.2021 р. за грудень 2021 р. на суму 1610208,14 грн., акту приймання виконаних будівельних робіт № 38 від 29.12.2021 р. за грудень 2021 р. на суму 73771,19 грн.

Розрахунки згідно актів приймання виконаних будівельних робіт №№ 35-38 від 29.12.2021 р. за грудень 2021 р. на загальну суму 4645342,51 грн. мали бути здійснені відповідачем до 10.01.2022 р. (у відповідності з п. 4.1 договору).

З матеріалів справи слідує, що відповідач сплатив позивачу 1429950,00 грн. в якості попередньої оплати за надані позивачем послуги (виконані роботи) в силу п. 4.2 договору, що підтверджується платіжними дорученнями № 13359 від 19.11.2021 р. на суму 429950,00 грн., № 13704 від 25.11.2021 р. на суму 500000,00 грн., № 14066 від 15.12.2021 р. на суму 500000,00 грн.

30.12.2021 р. відповідач сплатив позивачу 2054056,88 грн. вартості виконаних робіт (наданих послуг), що підтверджується платіжним дорученням № 14864 від 30.12.2021 р.

Таким чином, станом на 10.01.2022 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 1161335,63 грн.

25.11.2022 р. відповідач сплатив позивачу 467770,00 грн. вартості виконаних робіт (наданих послуг), що підтверджується платіжною інструкцією № 15542 від 25.11.2022 р., у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 693565,63 грн.

15.11.2023 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 183 про погашення протягом 3 робочих днів за дати отримання даної вимоги заборгованості за договором субпідряду з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сумської області № АМК/сб/Е-2 від 28.10.2021 р., яка складається з 693565,43 грн. основного боргу, 211363,08 грн. пені, 81293,49 грн. штрафу, 50590,72 грн. 3% річних, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями поштової накладної № 4002004071163 від 15.11.2023 р. та опису вкладення у цінний лист від 15.11.2023 р.

Відповідь на вимогу отримано не було, заборгованість не погашено.

Оскільки відповідач станом на час подання позовної заяви не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов`язання і не сплатив на користь ТОВ СУМИМОСТОБУД заборгованість за договором субпідряду № АМК/сб/Е-2 від 28.10.2021 р., останнє і звернулось з даним позовом до суду.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до приписів ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 844 Цивільного кодексу України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно зі ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Поряд з цим, порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Слід зазначити, що ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

Суд відзначає, що спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору субпідряду, не було оплачено надані останнім послуги (виконані роботи).

Аналіз приписів статей 843-844, 846, 854, 879, 882 Цивільного кодексу України сідчить, що оплата за виконані роботи проводиться в порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття виконаних робіт або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і, в разі відсутності зауважень, підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Виходячи з умов укладеного договору субпідряду, сторонами у п. 4.1 було погоджено, що розрахунки проводяться генпідрядником субпідряднику після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3). Строк оплати наданих субпідрядником послуг (виконаних робіт) становить 10 днів з дати кожного акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) субпідрядника.

Отже, сторони у договірному порядку дійшли згоди щодо того, якими документами підтверджується склад, обсяг і вартість виконаних робіт, а саме актами приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Зі змісту укладеного між сторонами договору субпідряду № АМК/сб/Е-2 від 28.10.2021 р. слідує, що сторони на свій розсуд погодили умови договору щодо оплати виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, і зазначені умови є обов`язковими для виконання сторонами.

Суд констатує, що акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт підписані сторонами без жодних зауважень та заперечень, тобто генпідрядник, підписуючи вказані акти та довідки, погодився з вартістю робіт (наданих послуг), виконаних субпідрядником за договором.

Отже, після двостороннього підписання кожного із зазначених вище документів та після спливу 10 днів з дати їх підписання, у відповідача виник обов`язок з оплати виконаних позивачем робіт (наданих послуг).

Таким чином, враховуючи, що передбачені договором роботи позивачем були виконані у повному обсязі, акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 підписані сторонами без жодних зауважень та заперечень, зважаючи на те, що у відповідності до п. 4.1 договору строк оплати становить 10 днів з дати кожного акта приймання виконаних будівельних робіт, суд дійшов висновку про порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором субпідряду в частині розрахунків з позивачем за виконані останнім роботи (надані послуги).

Оскільки доказів належного виконання умов договору субпідряду № АМК/сб/Е-2 від 28.10.2021 р. відповідачем в частині повної оплати виконаних позивачем робіт (наданих послуг) в порядку та строки, обумовлені даним договором, до матеріалів справи не надано, то позовні вимоги ТОВ СУМИМОСТОБУД щодо стягнення з відповідача 693565,63 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, слід зазначити, що звертаючись до Господарського суду Київської області з даним позовом, позивач визначив ціну позову в розмірі 1367178,92 грн.

За приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Водночас, згідно прохальної частини позовної заяви, ТОВ СУМИМОСТОБУД просить суд стягнути з ТОВ АМК РЕМ-БУД 693564,43 грн. основного боргу, 211363,08 грн. пені, 81293,49 грн. штрафу, 50590,72 грн. 3% річних, 330366,00 грн. інфляційних втрат, у зв`язку з чим ціною позову за заявленими позивачем вимогами є 1367178,72 грн.

Суд зазначає, що при ухваленні рішення він не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), відтак позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі, а саме в сумі 693565,43 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 14946,78 грн. пені та 81293,49 грн. штрафу.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як було зазначено вище, у разі порушення строків оплати робіт генпідрядник, на вимогу субпідрядника, зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,1% їх вартості за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 8.8 договору).

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що її розмір було визначено позивачем у сумі 211363,08 грн., нарахованій за період з 11.01.2022 р. по 11.07.2022 р. на суму 1161335,63 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він є невірним, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За перерахунком суду розмір пені за період з 11.01.2022 р. по 11.07.2022 р. на суму 1161335,63 грн., з урахуванням приписів ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", становить 152405,42 грн.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі, встановленому судом, а саме - у сумі 152405,42 грн.

З долученого до матеріалів справи розрахунку штрафу вбачається, що його розмір було визначено позивачем у сумі 81293,49 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим штраф підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Поряд з цим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 330366,00 грн. інфляційних втрат та 50590,72 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що їх розмір було визначено позивачем у сумі 50590,72 грн., нарахованій за період з 11.01.2022 р. по 24.11.2022 р. на суму 1161335,63 грн. та за період з 26.11.2022 р. по 15.11.2023 р. на суму 693565,63 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

З долученого до матеріалів справи розрахунку інфляційних втрат вбачається, що їх розмір було визначено позивачем у сумі 330366,00 грн., нарахованій за період з 11.01.2022 р. по 24.11.2022 р. на суму 1161335,63 грн. та за період з 26.11.2022 р. по 15.11.2023 р. на суму 693565,63 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю СУМИМОСТОБУД.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову у даній справі не спростовує.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АМК РЕМ-БУД (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69 В, код 38256839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СУМИМОСТОБУД (40020, Сумська обл., м. Суми, пр-т Перемоги, 32, код 21118361) 693565 (шістсот дев`яносто три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 43 коп. основного боргу, 152405 (сто п`ятдесят дві тисячі чотириста п`ять) грн. 42 коп. пені, 81293 (вісімдесят одну тисячу двісті дев`яносто три) грн. 49 коп. штрафу, 50590 (п`ятдесят тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 72 коп. 3% річних, 330366 (триста тридцять тисяч триста шістдесят шість) грн. 00 коп. інфляційних витрат, 19623 (дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять три) грн. 32 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 08.04.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна