Рішення

від 08.04.2024 по справі 915/1416/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року Справа № 915/1416/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд", вул. Плеханівська, 126, оф. 435-А, м. Харків, 61037 (код ЄДРПОУ 41434337)

електронна пошта: pribortrade@gmail.com

представник позивача: Мамай А. С.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", вул. Новосельська, буд. 11, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57401 (код ЄДРПОУ 32643994)

електронна пошта: stovmayak21@gmail.com

стягнення коштів в сумі 77 666, 84 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Прибортрейд» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» інфляційне збільшення боргу за період прострочення з лютого 2022 року по липень 2023 року включно в сумі 65 687, 27 грн., 3 % річних за прострочення сплати боргу за період прострочення з 01 лютого 2022 року по 12 вересня 2023 року в сумі 11 979, 57 грн.

Позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат по справі.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2024 відмовлено відповідачу Сільськогосподарському Товариству з обмеженою відповідальністю "Маяк" в задоволенні заяв (вх. № 2770/24 від 07.03.2024, № 2774/24 від 07.03.2024) про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" без руху.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 5.02.2024 № 49/2024 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.

На виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу транспортного засобу № Д-0103/57 від 02.03.2021 відповідачем Сільськогосподарським ТОВ «Маяк» на підставі видаткової накладної № 1 від 02.03.2021 та акту прийому-передачі транспортного засобу від 16.03.2021 передано у власність позивачу ТОВ «НВП «Прибортрейд» комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND з жаткою, а позивачем проведено оплату за товар в повному обсязі двома платежами, що підтверджується платіжним дорученням № 60 від 02.03.2021 на суму 200 400, 00 грн. та платіжним дорученням № 74 від 11.03.2021 на суму 1 487 258, 92 грн.

За наслідками отримання від позивача передплати за купівлю товару в розмірі 200 400 грн. відповідач склав і зареєстрував податкову накладну № 1 від 02.03.2021 року на суму ПДВ в розмірі 33 400, 00 грн.

Водночас, за наслідками отримання решти ціни продажу товару в сумі 1 487 258, 92 грн., що включала ПДВ в сумі 247 876, 49 грн., відповідач належним чином не склав і не зареєстрував відповідну податкову накладну, чим порушив вимоги податкового законодавства та завдав позивачу збитки у виді позбавлення позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 247 876, 49 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 року у справі № 915/1341/21, яке набрало законної сили 01.02.2022 року, задоволено позовні вимоги ТОВ «НВП «ПРИБОРТРЕЙД» і стягнуто з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" збитки в сумі 247 876, 49 грн., витрати на оплату наданих і отриманих правових послуг у розмірі 27 800, 00 грн., додаткову винагороду Адвокатського об`єднання (гонорар успіху) у розмірі 24 787, 64 грн. та 3 718, 15 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову до господарського суду.

В зв`язку з невиконанням судового рішення, за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 247 876, 49 грн. позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 201 ПК України, ст. 625 ЦК України, судовою практикою та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 13931/23 від 20.10.2023) просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «НВП «Прибортрейд» у повному обсязі за безпідставністю вимог, виходячи з наступного:

- рішення суду у справі № 915/1341/21 набрало законної сили 01.02.2022, проте, розрахунок матеріальної компенсації здійснено позивачем з 01.02.2022, а не з місяця наступного за ним, тобто 01.03.2022, у зв`язку з чим завищив свої розрахунки на 3 966, 02 грн. у вигляді інфляційних втрат та 570, 46 грн. у вигляді 3 % річних, а всього на суму 4 536, 48 грн.;

- позивач помилково вважає себе кредитором по відношенню до відповідача на підставі рішення суду про відшкодування збитків. Ст. 625 ЦК України регулює зобов`язальні відносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення;

- відшкодування збитків - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов`язання, на збитки не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами;

- договірних правовідносин між сторонами, які б давали підстави стверджувати про наявність у відповідача, як боржника, грошового зобов`язання перед позивачем, як кредитором, не існує;

- правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, урегульовано спеціальним законом, а саме Законом України "Про виконавче провадження". Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватись норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК Украни).

- щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідач зазначає, що зазначені витрати нічим не підтверджені, засновані на договорі, стороною якого відповідач не є, а відтак, відповідач не має відповідати за його зобов`язаннями, та є занадто завищеними.

Правова позиція відповідача обґрунтована приписами ст. 11, 625 ЦК України.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

02.03.2021 між Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" (покупець) укладено договір № Д-0103/57 від 02.03.2021 купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до умов якого продавець передає транспортний засіб, вказаний у пункті 1.2. цього договору, у власність покупця після повної сплати покупцем обумовленої у цьому договорі суми (ціни продажу) за такий транспортний засіб у порядку, встановленому цим Договором, а покупець приймає належним чином оплачений транспортний засіб на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом купівлі-продажу за цим договором є транспортний засіб: комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND ТС5.90 б/у (рік: 2017, зав. номер: НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_1 ), з жаткою (рік: 2017, зав. номер: 758120033).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість транспортного засобу становить 1 687 658, 91 грн., у тому числі ПДВ 20% - 281 276, 48 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата ціни продажу транспортного засобу здійснюється на умовах передоплати в розмірі 200 000, 00 грн. в день підписання договору, а залишок ціни продажу у розмірі 1 487 658, 91 грн. продавець сплачує продавцю протягом 2-х банківських днів після отримання від продавця на свою електронну пошту: pribortrade@gmail.com листа-повідомлення про зняття продавцем транспортного засобу з обліку в відповідних органах державної реєстрації.

Відповідно до п. 3.2 договору передача транспортного засобу здійснюється на протязі 10-ти днів після зняття транспортного засобу з реєстрації, шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі транспортного засобу, на умовах EXW згідно з "ІНКОТЕРМС-2010", зі складу продавця за адресою: 57400, Миколаївська обл., Березанський район, селище міського типу Березанка.

Відповідно до п. 7.2 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків відповідно умов Договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" (покупець) проведено на користь СТОВ "Маяк" (продавець) оплату за товар в повному обсязі, що підтверджується:

- платіжним дорученням № 60 від 02.03.2021 на суму 200 400, 00 грн.;

- платіжним дорученням № 74 від 11.03.2021 на суму 1 487 258, 92 грн.

СТОВ "Маяк" (продавець) на виконання умов договору передано у власність ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" (покупець) товар (транспортний засіб), що підтверджується видатковою накладною № 1 від 02.03.2021 та актом приймання-передачі транспортного засобу від 16.03.2021.

На виконання вимог податкового законодавства СТОВ "Маяк" (продавець) складено та 18.04.2021 зареєстровано податкову накладну № 1 від 02.03.2021 на суму 200 400, 00 грн., в т.ч. ПДВ 33 400, 00 грн.

Проте, за наслідками отримання решти ціни продажу товару в сумі 1 487 258, 92 грн., що включала ПДВ в сумі 247 876, 49 грн., відповідач належним чином не склав і не зареєстрував відповідну податкову накладну, чим порушив вимоги податкового законодавства та завдав позивачу збитки у виді позбавлення позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 247 876, 49 грн., що підтверджено рішенням суду у справі № 915/1341/21.

Так, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 у справі № 915/1341/21, яке набрало законної сили 01.02.2022, позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" збитки в сумі 247 876, 49 грн., витрати на оплату наданих і отриманих правових послуг у розмірі 27 800, 00 грн., додаткову винагороду Адвокатського об`єднання (гонорар успіху) у розмірі 24 787, 64 грн. та 3 718, 15 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову до господарського суду.

Судове рішення мотивоване тим, що СТОВ "Маяк" порушено умови укладеного з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" договору купівлі-продажу транспортного засобу № Д-0103/57 від 02.03.2021 та вимоги податкового законодавства щодо складення та реєстрації податкових накладних за наслідками отримання ціни продажу товару в сумі 1 487 258, 92 грн., що мало наслідком позбавлення покупця права на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно права на зменшення податкового зобов`язання на суму 247 876, 49 грн., у зв`язку з чим покупець поніс збитки, які підлягають відшкодуванню в судовому порядку.

На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 у справі № 915/1341/21 судом видано наказ від 07.02.2022.

Відповідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химича О.М. від 04.07.2023 відкрито виконавче провадження ВП №72158839 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 07.02.2022 № 915/1341/22.

Станом на дату розгляду справи суду не подано доказів виконання відповідачем судового рішення по справі № 915/1341/21.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між суб`єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом ст. 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору) (постанова ВП ВС від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21).

Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 758/1303/15-ц, від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема, і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду (постанова КЦС ВС від 11.03.2024 № 522/3342/22).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанова ВП ВС від 07.02.2024 № 910/3831/22).

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (постанова ВП ВС від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц).

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України) (постанова ВП ВС від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

У ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

При цьому у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, за яким дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду (постанова ВП ВС від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц).

Зупинення виконання рішення не впливає на реалізацію особою права за захист майнового інтересу, оскільки за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов`язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанова ВП ВС від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц).

Оскільки відповідальність за статтею 625 ЦК України настає, зокрема, за невиконання судового рішення про стягнення грошових коштів у національній валюті, то до такої суми заборгованості підлягає застосуванню індекс інфляції (постанова КЦС ВС від 10.01.2019 у справі № 718/2081/17).

Законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання (постанова КГС ВС від 23.10.2018 у справі № 913/70/18).

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 20.12.2010 у справі № 3-57гс10, від 04.07.2011 у справі № 3-65гс11, від 12.09.2011 у справі № 3-73гс11, від 24.10.2011 у справі № 3-89гс11, від 14.11.2011 у справі № 3-116гс11, від 23.01.2012 у справі № 3-142гс11.

У ч. 2 ст. 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні (постанова ВП ВС від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується (постанова ОП КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19; постанова КГС ВС від 11.07.2023 у справі cправа № 903/486/22).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 року у справі № 915/1341/21, яке набрало законної сили 01.02.2022 року, стягнуто з СТОВ "Маяк" на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" збитки в сумі 247 876, 49 грн., у зв`язку з невиконанням умов договору та вимог податкового законодавства.

На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 у справі № 915/1341/21 судом видано наказ від 07.02.2022.

Станом на дату розгляду справи суду не подано доказів виконання судового рішення та сплати грошових коштів.

Як вказано вище, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Отже, у СТОВ "Маяк" існує перед ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд" грошове зобов`язання в сумі 247 876, 49 грн., за прострочення виконання якого позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних.

Судове рішення набрало законної сили 01.02.2022, тобто з цієї дати виник обов`язок з оплати грошових коштів.

Враховуючи невиконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України, норма якої поширюється на будь-які грошові зобов`язання (як на договірні, так і на позадоговірні). При цьому, відповідальність за ст. 625 ЦК України настає, зокрема, за невиконання судового рішення про стягнення грошових коштів у національній валюті.

Суд зазначає про помилковість тверджень відповідача щодо можливості нарахування інфляційних втрат та 3 % річних лише з наступного місяця (березня 2022), вказані твердження є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки нарахування інфляційних втрат та 3 % здійснюється з дня прострочення виконання грошового зобов`язання, а не з наступного місяця за місяцем, в якому відбулось прострочення (порушення).

Позивачем нараховано відповідачу 11 979, 57 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.02.2022 по 12.09.2023 (включно).

Розрахунок суми 3 % річних, виконаний позивачем, є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (ст. 625 ЦК України), фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок 3 % річних наявний в матеріалах справи. Отже, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Позивачем також нараховано відповідачу 65 687, 27 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з лютого 2022 по липень 2023 (включно).

Розрахунок суми інфляційних втрат, виконаний позивачем, є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (ст. 625 ЦК України), фактичним обставинам та матеріалам справи. Під час нарахування інфляційних втрат позивачем правомірно враховано дефляцію. Розгорнутий розрахунок інфляційних втрат наявний в матеріалах справи. Отже, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 2 147, 20 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", вул. Новосельська, буд. 11, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57401 (код ЄДРПОУ 32643994) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Прибортрейд", вул. Плеханівська, 126, оф. 435-А, м. Харків, 61037 (код ЄДРПОУ 41434337):

- 65 687, 27 грн. (шістдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят сім грн. 27 коп.) - інфляційного збільшення боргу за період прострочення з лютого 2022 року по липень 2023 року включно;

- 11 979, 57 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять грн. 57 коп.) - 3 % річних за прострочення сплати боргу за період прострочення з 01 лютого 2022 року по 12 вересня 2023 року;

- 2 147, 20 грн. (дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.04.2024

Суддя Е.М. Олейняш