Ухвала

від 08.04.2024 по справі 916/1478/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1478/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., розглянувши заяву за вх.№ 4-25/24 від 04.04.2024р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЕКОЗАХИСТ" про забезпечення доказів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром"

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛЕКОЗАХИСТ" (в подальшому - заявник ) повідомило суд, що має намір звернутися до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги виникли у зв?язку з тим, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЕКОЗАХИСТ" перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" за Договорами поставки та надання клінингових послуг на загальну суму 2 070 120,00 грн.

Товариство з обмеженою "ПОЛЕКОЗАХИСТ" в результаті відступлення права вимоги стало Новим кредитором та отримало право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" за зобов`язаннями останнього на загальну суму 7 179 363,10 грн.

Після набуття права вимоги Заявник звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" з претензією про погашення заборгованості, у відповідь на яку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" надійшов лист вих. № 01/03-1978 від 20.03.2024 року, в якому останнім визнано в повному обсязі заборгованість за зазначеними више основними договорами, за якими було здійснено відступлення права вимоги.

Окрім цього, у вказаному листі зазначено про те, що станом на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" не має можливості погасити наявну заборгованість. Також у листі міститься інформація про те, що відповідно до рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром", оформленого протоколом №91 від 27.01.2023 року, вирішено збільшити статутний капітал Товариства за рахунок додаткових вкладів учасників на 20 059 400,00 грн. та розподілити частки наступним чином:

- учасник Товариства ОСОБА_2 володіє часткою в розмірі 25%, що становить - 5 025 000,00 грн.

- учасник Товариства ОСОБА_3 володіє часткою в розмірі 25%, що становить - 5 025 000,00 грн.

- учасник Товариства ОСОБА_1 володіє часткою в розмірі 50%, що становить - 10 050 000,00 грн.

Учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внесли свої додаткові вклади на збільшення статутного капіталу, а учасником ОСОБА_1 не внесено його додатковий вклад на збільшення статутного капіталу Товариства у розмірі 10 029 700,00 грн.

В той же час, згідно відомостей, що містяться в ЄДРПОУ, зареєстрований розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" складає 20 100 000,00 грн.

Заявник зазначає, що ОСОБА_1 як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" не вніс свій вклад на збільшення статутного капіталу у розмірі 10 029 700,00 грн., отже, він несе солідарну відповідальність разом з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" перед відповідальністю "ПОЛЕКОЗАХИСТ" за зазначеними договорами.

Так, відповідно до ч.1 статті 2 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов?язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Зважаючи на те, що станом на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" не повернуло борг, а учасник, який не повністю вніс вклад, несе солідарну відповідальність за його зобов?язаннями, чим порушили виконання свого зобов?язання перед заявником, він змушений звертатися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта №370912582 від 21.03.2024 року, ОСОБА_1 не володіє ніяким нерухомим майном, на яке можна було б накласти арешт та в подальшому звернути стягнення. Проте, за наявною у заявника інформацією, ОСОБА_1 з 2010 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , який укладено у виконавчому комітеті Виноградівської сільської ради Арцизького району Одеської області. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 належить на праві власності нерухоме майно (що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта №370911316 від 21.03.2024 року), а саме: квартира, загальною площею 117,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване 10.05.2017 року; земельна ділянка з кадастровим номером: 5120480700:01:001:1023, площею 1 га, знаходиться в АДРЕСА_2 власності зареєстроване 24.05.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.73 Сімейного кодексу України за зобов?язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Таким чином, на переконання заявника, у випадку задоволення позову та стягнення з відповідачів заборгованості, виконання рішення буде забезпечуватися, в тому числі, за рахунок частки ОСОБА_1 у спільному майні подружжя, враховуючи відсутність іншого нерухомого майна у ОСОБА_1 .

Заявник вважає, що з метою підтвердження факту перебування вказаного вище нерухомого майна у спільній сумісній власності подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , необідно витребувати актовий запис про реєстрацію їх шлюбу.

Вказаний доказ необхідний для обґрунтування заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке перебуває у власності дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_4

3 метою отримати копію актового запису про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 представник ТОВ «ПОЛЕКОЗАХИСТ» звертався до Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області із адвокатським запитом за вих. № 01 від 26.03.2024 року (копія додається).

У відповідь на вказаний адвокатський запит надійшов лист від 30.03.2024 року за вих.№ 146/247-18, в якому зазначено, що копії актових записів цивільного стану видаються на підставі ухвали (письмового запиту) суду (судді) у зв?язку зі справами, що перебувають у його провадженні, а також на письмові запити Міністерства юстиції України, відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, дипломатичного представництва та консульської установи України, нотаріуса, органу досудового розслідування, інших державних органів, якщо запит зроблено у зв?язку зі здійсненням ними повноважень, визначених актами законодавства, із зазначенням мети їх витребування Таким чином, заявник не може самостійно отримати доказ у вигляді актового запиту про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Заявник вважає, що ОСОБА_1 може вчинити дії, спрямовані на відчуження майна, яке перебуває у спільній сумісній власності з його дружиною та з метою уникнення недобросовісних дій особи, яка може отримати статус учасника справи ОСОБА_1 , що зумовило подання заяви про забезпечення доказів.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення доказів, проаналізувавши надані сторонами матеріали, господарський суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст.112 ГПК України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи: 1) у невідкладних випадках; 2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами; 3) у разі якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.

За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.

Відповідно до ч.1-3 ст.110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов?язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 ГПК України).

У відповідності до ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Частинами 2 та 3 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до приписів ч.1 ст.111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.

Законодавець відрізняє заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з`ясування обставин у справі.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень.

Подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі № 9901/845/18, від 09.10.2019 у справі № 9901/385/19.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення доказів, заявником не зазначено та не доведено належними і допустимими доказами існування обставин, які б вказували, що засіб доказування може бути втрачений Арцизьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області, або подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов`язкової умови для забезпечення доказів на згідно ст.110 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74, ст.110 Господарського процесуального кодексу України, у заяві не зазначено та не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених ст.110 Господарського процесуального кодексу України, необхідних для забезпечення доказів.

Відповідач у заяві не обґрунтовує, що докази, які додані позивачем до позовної заяви, можуть бути втрачені або збирання чи подання доказів згодом стане неможливим або утрудненим.

Отже, такий доказ як актовий запис про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не може бути втрачений, процес збирання чи подання такого доказу згодом не може стати неможливим або утрудненим. Заявник не зазначив обставин, які б давали підстави суду припускати, що засіб доказування може бути втрачено або, що збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

За таких обставин суд вважає, що заявником не наведено обставин, що можуть спричинити неможливість або ускладнення збирання чи подання такого доказу згодом.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги предмет доказування у справі, суд приходить до висновку, що позивачем необґрунтовано необхідність витребування у Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції актового запису про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст. 110 112, 234-235 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЕКОЗАХИСТ" про забезпечення доказів за вх. № 4-25/24 від 04.04.2024 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Пінтеліна Тетяна Георгіївна