Рішення

від 05.04.2024 по справі 922/130/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/130/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Філії Відокремлений підрозділ Атоменергомаш (01032, м. Київ, вул. Павла Скоропадського Гельмана, 59) до Фізичної особи-підприємця Хуторного Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш ДП НАЕК Енергоатом звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Хуторного Олександра Івановича, в якому просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 148 542,00 грн. та штраф у розмірі 273 630,00 грн. Судові витрати позивач також просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 20/05/12 від 01.12.2022 (НАЕК № 53-143-01-22-02090 від 08.12.2022).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 позовну заяву Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш ДП НАЕК Енергоатом (вх. № 130/24) залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: уточнення даних щодо позивача з урахуванням відомостей, які містяться на даний час в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву, з урахуванням відомостей, які містяться на даний час в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; уточнення адреси відповідача; доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з копіями усіх доданих до неї документів листом з описом вкладення.

31.01.2024 від Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Філії Відокремлений підрозділ Атоменергомаш до суду надійшла заява про усунення недоліків за вх. № 2825 із доказами повноважень особи, що підписала позовну заяву, а також з доказами направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами та уточненням адреси відповідача. Крім того, в заяві вказано, що 29.12.2023 Кабінетом міністрів України прийнято постанову №1420 Про утворення акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (надалі - Постанова). Відповідно до п.1. п.3 Постанови акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, Утворити шляхом перетворення державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код згідно з ЄДРПОУ 24584661). Товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом із дня державної реєстрації товариства. Відокремлені підрозділи державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва). 11.01.2024 проведено державну реєстрацію акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом. Відтак станом на сьогоднішній день ВП Атоменергомаш перетворено в філію Відокремлений підрозділ Атоменергомаш. Враховуючи вищенаведене, слід вважати, що позивачем за даним позовом є Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Філії Відокремлений підрозділ Атоменергомаш, що є правонаступником Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/130/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

В той же час, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.02.2024 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному демографічному реєстрі, як місцезнаходження відповідача. Проте, вказана ухвала була повернута на адресу суду з позначкою пошти "Адресат відсутній за вказаною адресою.

Разом з цим, суд звертає увагу, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на фізичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Відсутність відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

01.12.2022 між ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» (правонаступником якого є Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Філії Відокремлений підрозділ Атоменергомаш) (надалі - Покупець) та ФОП Хуторний Олександр Іванович (надалі - Постачальник) було укладено договір поставки №20/05/12 (НАЕК №53-143-01-22-02090 від 08.12.2022) (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити в передбачені даним договором строки Покупцю комплекс для зварювання повздовжніх швів INТЕК АS-308-1000-SР (надалі - Товар, Продукція), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей Товар. Вартість вказаного товару становить 3 909 000,00 грн.

Відповідно до п.5.1. Договору в редакції додаткової угоди №3 від 30.03.2023 поставка продукції за цим договором здійснюється до 30.04.2023, але не пізніше дня припинення чи скасування воєнного стану, відповідно до заявок покупця, в яких зазначається номенклатура, строки поставки та місце поставки.

Приймання продукції за якістю та кількістю проводиться Покупцем шляхом проведення вхідного контролю за діючими у покупця процедурами - п.2.5. Договору.

Відповідно до п.5.6. Договору в редакції додаткової угоди №3 від 30.03.2023 у разі ненадання заявок Покупцем продукція, зазначена в п.1.1. цього договору, в будь- якому разі повинна бути поставлена постачальником не пізніше 30.04.2023.

Продукція відвантажується на умовах DDР (Інкотермс 2000). Отримувач: ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Атоменергомаш». Відвантажувальні реквізити Покупця: 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Гідрокомплекс 24 РМЗ - п.5.7. Договору.

Відповідно до п.5.8. Договору продукція, що постачається, повинна супроводжуватись:

- видатковою накладною та/або ТТН (зазначається залежно від умов поставки);

- у випадку, якщо стандарти, технічні умови або інша документація про якість продукції не опублікована в загальнодоступних виданнях - копіями вказаної документації;

- документом про якість;

- рахунком.

Вказані документи повинні бути складені українською мовою, в іншому випадку постачальник зобов`язаний надати разом з документами їх автентичні переклади українською мовою.

У випадку непередачі зазначених документів разом з продукцією, що постачається та/або виявлення у наданих документах невідповідностей встановленим вимогам, відсутні документи повинні бути надані покупцю, а невідповідності в документах - усунуті протягом визначеного покупцем строку. Якщо такий строк покупцем не визначений, відсутні документи повинні бути надані протягом 10 днів з моменту отримання останнім продукції, а невідповідності в документах повинні бути усунуті протягом 10 днів після отримання відповідного повідомлення покупця, направленого в порядку, передбаченому пунктом 5.2. договору. Якщо документи не будуть передані та/або не будуть усунуті невідповідності в наданих документах в зазначений строк, покупець має право відмовитися від договору та повернути продукцію постачальнику та/або вимагати від постачальника сплати штрафу відповідно до п.7.5. Договору.

Відповідно до п.7.2. Договору за порушення строків поставки продукції, визначених відповідно до п.5.1., 5.5., 5.6. цього договору, та/або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно п.7.5. Договору у разі ненадання із продукцією або відповідною партією продукції повного комплекту належно оформлених товаросупроводжувальних документів згідно з п.5.8. цього договору постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від вартості продукції, товаросупроводжувальні документи на яку не надані або надані не в повному обсязі та/або не відповідають встановленим вимогам.

08.06.2023 на виконання умов Договору між сторонами було підписано видаткову накладну №2, згідно якої відповідач з порушенням строку поставки виконав своє зобов`язання та поставив комплекс для зварювання повздовжніх швів INTEK АS-308-1000-SР.

20.06.2023 покупцем було складено довідку виявлені невідповідності №Д1-018- 43-27/3 згідно якої встановлено: відсутній паспорт на джерело живлення з деклараціями безпеки; відсутня декларація на відповідність технічним регламентам; маркування на упаковці для транспортування КНР, потрібне підтвердження факту виготовлення Туреччина; відсутня інформація щодо розташування на території України сервісних центрів.

Листом від 28.06.2023 №2611/14 ВП «Атоменергомаш» повідомило постачальника про виявлені невідповідності.

03.07.2023 відповідачем було усунено вищевказані невідповідності про що було складено Ярлик на придатну продукцію №123-23.

Зважаючи на вищевикладене, позивач вказує, що відповідачем було порушено строк поставки продукції з 01.05.2023 по 07.06.2023 включно та порушено строк усунення невідповідностей в розумінні п.5.8 Договору.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом, в якому позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 148 542,00 грн. та штраф у розмірі 273 630,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем було порушено строк поставки продукції, передбачений умовами договору, а також порушено строк усунення невідповідностей в розумінні п.5.8 Договору.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.7.2. Договору за порушення строків поставки продукції, визначених відповідно до п.5.1., 5.5., 5.6. цього договору, та/або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно п.7.5. Договору у разі ненадання із продукцією або відповідною партією продукції повного комплекту належно оформлених товаросупроводжувальних документів згідно з п.5.8. цього договору постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від вартості продукції, товаросупроводжувальні документи на яку не надані або надані не в повному обсязі та/або не відповідають встановленим вимогам.

Отже, в даному випадку, за порушення строку поставки продукції та строку усунення невідповідностей позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 148 542,00 грн. та штраф у розмірі 273 630,00 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені та штрафу, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 148 542,00 грн. та штраф у розмірі 273 630,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 6332,58 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хуторного Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Атоменергомаш (01032, м. Київ, вул. Павла Скоропадського Гельмана, 59, код ЄДРПОУ 26444970) пеню у розмірі 148 542,00 грн., штраф у розмірі 273 630,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 6332,58 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Атоменергомаш (01032, м. Київ, вул. Павла Скоропадського Гельмана, 59, код ЄДРПОУ 26444970).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Хуторний Олександр Іванович ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "05" квітня 2024 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/130/24