Ухвала

від 07.03.2024 по справі 925/1094/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07 березня 2024 року, м.Черкаси Справа №925/1094/23

Вх.суду №1452/24 від 24.01.2024

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,

у судове засідання не з`явились: боржник, керуючий реструктуризацією, ТОВ "Сучасний факторинг",

розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву керуючого реструктуризацією боржника, арбітражного керуючого Белінської Н.О. від 23.11.2023 №02-210/2862 про результати розгляду заяв кредиторів з вимогами до боржника, а також заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" від 15.01.2024 №215 про визнання його кредитором боржника на суму 16 327,58 грн.,

у справі за заявою

боржника, ОСОБА_1 ,

про неплатоспроможність фізичної особи

УСТАНОВИВ:

1. 24.10.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та, серед іншого, визначено 23.11.2023 датою складення керуючим реструктуризацією боргів боржника реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду; 28.11.2023 датою попереднього засідання суду та зазначено, що про час і місце проведення засідання учасників провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи буде повідомлено додатково винесеною ухвалою.

2. 24.10.2023 судом офіційно оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

3. Керуючий реструктуризацією подав до суду заяву від 23.11.2023 №02-210/2862 (а.с.186 т.2) про результати розгляду кредиторів до боржника, у якій повідомив, що у встановлений законом строк на його адресу жодних заяв кредиторів з вимогами до боржника не надходило.

Ухвалою суду від 28.11.2024 керуючого реструктуризацією було зобов`язано надати суду копії повідомлень (попередження) кредиторам щодо правових наслідків не подання ними у порядку ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржника, надісланих кредиторам, докази їх направлення та вручення. Керуючий реструктуризацією направив суду заяву від 19.01.2024 №02-210/293 з витребуваними судом доказами (а.с.23 т.3).

4. У ході розгляду вимог кредиторів боржник подав заяву від 28.12.2023 (а.с.243 т.2) про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства у зв`язку з тим, що після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до боржника не було висунуто кредиторських вимог. Керуючий реструктуризацією у заяві від 26.11.2023 №02-210/2936 (а.с.222 т.2) заяву боржника підтримав.

5. Під час розгляду судом питання закриття провадження у справі до суду надійшла заява ТОВ "Сучасний факторинг" від 15.01.2024 №215 про визнання його кредитором на суму 16 327,58 грн. У зв`язку з цим, ухвалою суду від 23.01.2024 розгляд справи було відкладено, заяву ТОВ "Сучасний факторинг" прийнято до розгляду та зобов`язано заявника пред`явити/надіслати поштою суду документи про право вимоги до боржника в оригіналі..

6. Учасники провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи були належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи, однак участі своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

7. Відповідно до ст.47 і 122 Кодексу України з процедур банкрутства, судом розглянуто вимоги, які надійшли від конкурсних кредиторів і які керуючим реструктуризацією визнано повністю або частково та надіслано повідомлення про результати їх розгляду.

Скарг від сторін на дії керуючого реструктуризацією щодо розгляду вимог конкурсних кредиторів від учасників провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не надійшло.

8. При вирішенні поданих на розгляд заяв судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано вступну та резолютивну частини судового рішення.

9. Заслухавши у ході попереднього судового засідання пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у справі та додатково надані цими представниками матеріали, суд встановив, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" не підлягають визнанню повністю виходячи з наступного.

ТОВ "Сучасний факторинг" звернулось до суду із заявою від 15.01.2024 №215 про визнання його грошових вимог до боржника у сумі 16 327,58 грн., з яких: 9 150,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 7 177,58 грн. прострочена заборгованість за відсотками.

Вимоги заявника обґрунтовані неналежним виконанням ОСОБА_1 умов укладеного із заявником кредитного договору по продукту "Кошти в кредит" від 19.10.2021 №20220048927, внаслідок чого у боржника виникла заборгованість перед заявником на заявлену суму грошових вимог.

Так, 19.10.2021 між ТОВ "Сучасний факторинг" (далі Кредитор) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) укладено кредитний договір №202200448927 (далі Договір) (а.с.43 т.3), згідно з яким:

Умови кредитування: загальна сума кредиту 12 150,00 грн.; строк кредиту: 12 місяців, з кінцевим терміном повернення 26.01.2023 (включно) (…); процентна ставка (звичайна) 5,5% в місяць; комісія за управління (обслуговування) кредиту, за кожен факт прострочення періодичного платежу, якщо таке прострочення триває не менше 5 календарних днів 486,00 грн.; пільговий період відсутній; штраф за кожний пропуск періодичного платежу 486,00 грн.; база для розрахунку процентів на початкову загальну суму кредиту, протягом всього строку кредиту; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору 20 169 грн.; комісія за надання кредиту 1 350,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору 146,09%; надання кредиту здійснюється відповідно до його цільового призначення шляхом перерахування/утримання кредитних коштів: у розмірі 9000 грн. за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 , або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Позичальником Кредитору у будь-який спосіб; у розмірі 1350 грн. на свою користь в оплату зобов`язань Позичальника зі сплати комісії за надання кредиту, передбаченої Договором; у розмірі 1800 грн. на користь ТДВ СК "ЕКТА" (ідентифікаційний код: 42509958) (…);

Згідно з випискою ТОВ "Сучасний факторинг" з особового рахунку за Кредитним договором №20220048927 від 26.01.2022 станом на 28.11.2023 заборгованість ОСОБА_1 складає 16 327,58 грн. (а.с.51 т.3).

Керуючий реструктуризацією у повідомленнях від 13.02.2024 №02-210/589 (а.с.57 т.3) та від 06.03.2024 №02-210/1003 (а.с.71 т.3) пояснив: що заявником здійснені нарахування станом на 28.11.2023, у той час як відповідно до п.3 ч.2 ст.121 Кодексу України з процедур банкрутства будь-які нарахування (неустойка, штраф, пеня та інші фінансові санкції) з дати відкриття провадження у справі, а саме з 24.10.2023, припиняються; що заявник не надав детального розрахунку заборгованості, а також доказів на її підтвердження; що визнає вимоги частково, на суму 9 150,00 грн. заборгованості по тілу кредиту; що стосовно 7 177,58 грн. простроченої заборгованості за відсотками необхідний детальний розрахунок цієї суми; що замість розрахунку заборгованості боржника за простроченими відсотками 7 177,58 грн. надано розрахунок нарахованої комісії у сумі 8 019,00 грн.; що у зв`язку з цим, дослідити як були нараховані відсотки за прострочену комісію неможливо.

Боржник будь-яких, заяв, пояснень чи заперечень на спростування доводів, викладених у заяві, до суду не надав.

10.

10.1.Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

ч.1 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

ч.1,2 ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

ч.1, 2, 4-6 ст.91. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги;

ч.5 ст.96. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

10.2. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ст.1. (…) грошове зобов`язання (борг) зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; (…) кредитор юридична або фізична особа (…), які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника (…), які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; (…) конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника (…);

ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

ч.14 ст.39. З моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі (…);

ч.1, 4, 6 ст.45. Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (…). Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (…) Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю абр частково) вимог таких кредиторів (...);

ч.2 ст.47. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (...);

п.8 ч.1, 2-4 ст.90. Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог. Провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках (...), передбачених пунктами (...) 8 (...) частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом (...). Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала. У випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню;

ст.113. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника-фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою;

ч.5 ст.121. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність (...);

ч.1 ст.122. Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб;

ст.134. Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів. Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

10.3. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

"1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

2. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

3. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

4. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. (…)

6. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами."

10.4.Відповідно до ст.40 Закону України "Про платіжні послуги":

"1. Форма та порядок надання платіжної інструкції визначаються в договорі між користувачем та надавачем платіжних послуг, якщо інше не передбачено законодавством.

2. Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції. (…)

6. Надавач платіжних послуг зобов`язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції."

10.5.Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 (далі Положення №75):

п.3. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

3) відповідальний виконавець - працівник банку, який відповідно до його службових обов`язків та/або розпорядження керівництва банку має повноваження виконувати певні операції та несе відповідальність за їх належне виконання;

6) клієнтські рахунки - рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки;

14) первинний документ - документ, який містить відомості про операцію;

15) регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку;

п.9. Право на підписання документів працівникам банку та право контрольного підпису за операціями, що підлягають додатковому контролю, визначаються внутрішніми розпорядчими документами банку. Зразки підписів відповідальних виконавців мають подаватися технологічно пов`язаним структурним підрозділам для здійснення контролю. Перевірка електронних цифрових підписів відповідальних виконавців здійснюється програмними засобами технологічно пов`язаних структурних підрозділів автоматично. Працівники банку, які без відповідних повноважень підписали документ, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

п.34. Організація реєстрації і оброблення даних повинна забезпечити суцільне і безперервне відображення всіх операцій, доказовість інформації, збереження узагальненої інформації в електронному вигляді, а також можливість здійснення будь-якого подальшого контролю і створення та засвідчення копій електронних документів на паперових носіях.

п.42. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

п.45. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.

п.46. Відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.

п.51. Первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи, який/яка склав/склала документ/від імені якого/якої складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Залежно від характеру операції та технології оброблення облікової інформації до первинних документів можуть уключатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції). Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.

п. 52. Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

п. 59. Банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) клієнтські рахунки та виписки з них;

п. 60. Клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

п. 62. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

п. 61. Форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

п. 63. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

10.6. Відповідно до Закону України "Про споживче кредитування":

ч.1 ст.12. У договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної супровідної послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору; 15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

ч.2, 5, 6 і 7 ст.12. У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

ч.1 ст.13. Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

10.7. Згідно з постановою Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №925/636/22:

п.81. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

п.84. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

п.106. Отже, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

п.107. З огляду на це виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором (див. подібний висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі № 712/4821/16-ц).

п.108. Ураховуючи наведене, виписки з особових рахунків клієнтів є документом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

11. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

11.1. Судове рішення суд постановляє на підставі установлених ним обставин (фактів), які підтверджені доказами. Неподання ТОВ "Сучасний факторинг" на вимогу суду оригіналів первинних документів про право вимоги до боржника, які суд ставить під сумнів на відповідність поданих копій (електронних копій) оригіналам, такі докази не беруться судом до уваги (ч.6 ст.91 ГПК України). В? оригіналів документів свідчить про відсутність у заявника таких документів в натурі та відповідно документів про грошові вимоги до боржника.

Заявник не виконав вимоги ухвали суду від 23.01.2024 та не надав суду оригінали документів про право вимоги до боржника.

Обов`язок дотриманням норм статей 5, 6, 7 і 13 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" при здійсненні документообороту лише в електронному вигляді лежить на позивачеві, отже будь-які доводи про неможливість подання у справу кредитного договору та його складових (різного роду Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів банку, Таблиць обчислення вартості кредиту, Паспорту споживчого кредиту тощо, далі Кредитного договору та додатків) або на електронному носієві, або на паперовому носієві є нікчемними з точки зору закону і свідчать про ухилення від подання їх суду.

Кредитний договір та додатки визначають істотні умови договору про надання кредиту, зокрема, предмет, строки, розмір процентів, тому без цих документів (розміщених в мережі Інтернет) у справі надати юридичну оцінку дотримання сторонами вимог закону неможливо.

Ненадання суду примірника договору, який містить усі передбачені ч.1 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування" умови, суд оцінює як не доведення обставин його укладення.

11.2. Заявник не надав доказів видачі кредиту.

11.2.1. Платіжна інструкція це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (ст.1 Закону України "Про платіжні послуги"), яка є єдиним первинним документом при здійсненні безготівкової операції (п.45 Положення №75). Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та особу отримувача за платіжною операцією, рахунок платника та рахунок отримувача, надавача платіжних послуг платника та надавача платіжних послуг отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції (ст.40 Закону України "Про платіжні послуги").

Тобто платіжна інструкція має містити не менше 7 реквізитів. До такої "іншої інформації (реквізитів)" додатково слід віднести дату складання і номер платіжної інструкції (п.51 і 61 Положення №75). Отже, разом не менш як 9 реквізитів.

11.2.2. Клієнтський рахунок: є регістром аналітичного обліку (п.60); є відображенням в обліку операцій банку і його клієнтів (п.46); не є первинним бухгалтерським документом і сам складається на підставі первинних бухгалтерських документів (підп.15 п.3 Положення №75) касових або безготівкових (п.45 і 46 Положення №75); ведеться за визначеною кожним банком самостійно формою (п.61 Положення №75), але повинен обов`язково містити інформацію з 12 пунктів (які є істотними при прийнятті рішення у цій справі за заявленими вимогами), в тому числі: 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом).

Регістр (клієнтський рахунок) вміщує записи про здійснені протягом операційного дня операції з коштами і складається лише на підставі первинних документів.

Регістр (клієнтський рахунок) це вже є вторинний електронний документ, який складається на підставі первинних документів.

Але це теж документ (це перша його особливість), отже він, як оригінал нового (другого) документа, повинен містити підпис особи, яка цей документ склала (ч.4 ст.9 Закону України про бухгалтерський облік, підп.5 п.63 Положення №75, підп.2 п.7 р.ІІ Правил діловодства).

Так, відповідно до статей 5, 6, 7 і 13 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": "електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму; візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа; оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги; копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством; суб`єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях; при зберіганні електронних документів обов`язкове додержання таких вимог: 1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання; 2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний; 3) у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання".

Якщо він (регістр) не існує як документ, підписаний електронним підписом, то він не може бути доказом (ч.6 ст.91 і ч.5 ст.96 ГПК України), у такому випадку доказувати наявну у регістрі інформацію необхідно іншими, достовірно існуючими доказами платіжними інструкціями.

Друга особливість регістру полягає у тому, що він (для того, щоб бути рівнозначним платіжній інструкції доказом) повинен містити обов`язкові реквізити платіжної інструкції, яких є мінімум 7 згідно із ст.40 Закону України "Про платіжні послуги" та не менше 12 (які мають включати ці 7) згідно з п.61 Положення №75.

11.2.3. Підписанти платіжної інструкції і регістру, як правило, різні фізичні особи (хоча можуть і збігатися, якщо платіжну інструкцію про перерахування коштів клієнту та регістр в один і той же операційний день складає та підписує один працівник банку).

Очевидно, що спочатку складається і підписується такий документ в оригіналі як регістр (клієнтський рахунок) і лише потім з нього може бути виготовлена виписка шляхом вибору (витягу) певних записів.

Виписка з клієнтського рахунка це його частина (витяг з нього). Витяг з документа (у формі виписки з регістру - клієнського рахунка) має містити усю інформацію з 12 пунктів первісного (другого) документа (п.61 Положення №75), але у виділеній з нього частині.

Витяг (виписка): має відтворювати форму чи щонайменше послідовність викладу інформації з документа (регістра-клієнтського рахунка); може бути складена і підписана як особою, яка створила первісний документ (регістр-клієнтський рахунок), так і іншою особою (представником власника документа-регістру, наприклад, адвокатом); призначається для видачі клієнту (а не суду) і обумовлюється договором (п.62 Положення №75); має містити особистий підпис або дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки (п.63 Положення №75).

Вільний витяг документа із назвою "виписка з клієнського рахунка" (чи подібною, яка дає можливість його таким визнати) виготовляється на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з виписки з клієнського рахунка»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт (ті пункти), інформація яких необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства установи (див. вищевказані пункти Правил діловодства).

ГПК України передбачає, що доказом може бути частина існуючого документа (витяг з нього, ч.2 ст.91), але це не може бути новий створений представником сторони документ у довільній формі довільного набору частини інформації з документа (регістру).

Суд підкреслює, що вимоги до "виписки" для клієнта, яка складається у формі та з передбаченими договором відомостями, можуть бути більш спрощеними, ніж до "виписки" для суду, щоб бути доказом. Наприклад, клієнта може влаштовувати "виписка", яка не є вторинним документом, яка не містить усіх реквізитів, передбачених для платіжного доручення тощо, однак така виписка не може "влаштовувати" суд, оскільки не є належним доказом.

Отже для того, щоб бути рівнозначним платіжній інструкції доказом виписка (як витяг з документа) повинна містити обов`язкові реквізити платіжної інструкції, яких є мінімум 7 згідно із ст.40 Закону України "Про платіжні послуги" і не менше 12 (які мають включати ці 7) згідно з п.61 Положення №75, та повинна бути підписана працівником банку як уповноваженою на це внутрішнім розпорядчим документом чи посадовою інструкцією особою.

Саме такий доказ є допустимим відповідно до ст.77 ГПК України.

11.2.4. Отже, документальним підтвердженням факту надання фінансовою установою (банком) та факту отримання позичальником кредитних коштів за кредитними договорами є лише платіжна інструкція, яка є яка є первинним документом, що підтверджує факт передачі коштів від кредитора до позичальника. Тобто єдиним допустимим доказом (ст.77 ГПК України) передачі грошей боржнику може бути лише платіжна інструкція.

Кредитний договір не є доказом надання/отримання кредитних коштів. На етапі підписання кредитного договору правовідносини за договором не виникають, оскільки такий документ за своєю природою вказує лише про намір сторін вступити до кредитних правовідносин. У кредитному договорі зазначаються лише умови кредитування: строки, розміри надання та повернення кредиту, порядок кредитування та інші умови.

Таким чином, борг за відсутності належних та допустимих доказів його виникнення не може бути визнаний судом. Тому суд вважає вимоги ТОВ "Сучасний факторинг" необгрунтованими та відмовляє у їх визнанні через недоведеність наявності заборгованості.

11.3. Розрахунку заявлених сум вимог за тілом кредиту та за простроченими відсотками ТОВ "Сучасний факторинг" не надано, їх розмір не обгрунтовано, отже вимога є не доведеною.

Відсутність тексту договору та доказів його укладення в установленому порядку виключає можливість покладення (визнання) судом обов`язку боржника "сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит" (ст.12 і 13 Закону України "Про споживче кредитування"), тобто виключає можливість визнання (стягнення) нарахованих на тіло кредиту процентів.

11.4. Отже єдине право, яке в такому випадку може довести заявник (банк, фінансова установа тощо), це право на повернення різниці між сумою наданих боржнику і сумою не повернених боржником коштів тіла кредиту.

Таке право може бути доведене виключно шляхом подання у справу: або належним чином посвідчених копій платіжних інструкцій (щонайменше на суму переданих коштів боржнику), або належним чином складеного регістру-клієнського рахунку чи виписки з нього (з відповідними реквізитами платіжних інструкцій, яких як вказано вище має бути не менше 9).

Ухвалою суду від 23.01.2024 (п.7) виходячи з положень ч.5 ст.96 ГПК України, зобов`язано ТОВ "Сучасний факторинг" пред`явити/надіслати поштою суду документи про право вимоги до боржника в оригіналі. Ненадання таких суду є підставою не брати до уваги надані суду виписки завника.

12. Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства для юридичних осіб (ч.1 ст.122 Кодексу).

Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство юридичних осіб визначено в статті 45 Кодексу, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 24.10.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О.

Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 24.10.2023.

Враховуючи, що повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 опубліковано в офіційному органі у відкритому доступі, вважається, що усі можливі кредитори були повідомлені належним чином.

Встановлено, що після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 грошові вимоги до боржника висунуто ТОВ "Сучасний факторинг", у визнанні вимог якого судом відмовлено із зазначених вище підстав. Інших заяв з кредиторськими вимогами не надходило.

Верховний Суд у постанові від 05.10.2022 у справі №921/39/21 вказав, що "(...) зазначеними нормами КУзПБ встановлено саме обов`язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень частини четвертої статті 45 КУзПБ свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак, на думку судової палати, таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов`язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідний строк. Такими правовими наслідками, на переконання Верховного Суду, є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ (у разі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог) та визначена частиною четвертою цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документів за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню (...) Неподання конкурсними кредиторами відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений законом строк нівелює зобов`язальний характер порядку виявлення кредиторів та унеможливлює здійснення подальшої процедури неплатоспроможності фізичної особи, оскільки одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення. Аналіз положень статей 45, 90, 120, 122 КУзПБ дає підстави для висновку, що відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності. Натомість, у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи конкурсними кредиторами не подано у визначений законом строк заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою: 1) керуючись принципом судового контролю у справах про банкрутство та з урахуванням ролі арбітражного керуючого у цій категорії справ (наділеного нормами КУзПБ відповідними повноваженнями щодо взаємодії з кредиторами боржника), зобов`язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника; 2) призначає відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі. Залежно від конкретних обставин, зокрема у випадку наявності у боржника підтвердженої відповідними доказами заборгованості перед конкурсним кредитором та подальшого ігнорування цим кредитором свого обов`язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів. Водночас таке рішення суд приймає з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника. Поряд з цим, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи-боржника, обов`язком суду є перевірка наявності визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ підстав для закриття (з власної ініціативи суду) провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ та застосування наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті (...)"

За таких обставин, суд вважає за необхідне завершити попереднє судове засідання та призначити справу до розгляду для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (чи про закриття провадження у справі).

Керуючись п.8 ст.90, ст.ст.133-135 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" від 15.01.2024 №215 про визнання його кредитором боржника на суму 16 327,58 грн.

2. Завершити попереднє судове засідання у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

3. Призначити підсумкове засідання суду на 11 год. 40 хв. 30 квітня 2024 року за місцезнаходженням Господарського суду Черкаської області (м.Черкаси, бульв. Шевченка,307, к.317). Керуючому реструктуризацією не пізніше як за три дні до дня судового засідання надати суду звіт про виконану роботу, аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, докази їх направлення членам комітету кредиторів, рішення зборів кредиторів про наступну судову процедуру, рішення зборів комітету кредиторів про кандидатуру арбітражного керуючого на посаду керуючого санацією чи ліквідатора банкрута.

Ухвала суду набрала законної сили 08.04.2024. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 08.04.2024.

Направити цю ухвалу рекомендованим листом боржнику, арбітражному керуючому Белінській Н.О., ТОВ "Сучасний факторинг", Звенигородському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та для відома Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Київ), Головному управлінню статистики у Черкаській області.

С у д д я Хабазня Ю.А.

Я-4

14-925-0001