Рішення

від 28.03.2024 по справі 927/1669/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

28 березня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1669/23 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., за участі секретаря судового засідання Ткачової А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Корюківської окружної прокуратури,

код ЄДРПОУ 02910114, вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300,

в інтересах держави в особі

позивача: Сосницької селищної ради,

код ЄДРПОУ 04412656, вул. Грушевського, 15, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, 16100,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут,

код ЄДРПОУ 39576385, проспект Миру, 53, м. Чернігів, 14005,

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 20 872,83 грн

представники сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: Антоненко Л.А.,

прокурор: Ходико О.Є.

ВСТАНОВИВ:

Керівником Корюківської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Сосницької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут, в якому просить суд визнати недійсними: додаткову угоду №2 від 05.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.2020, укладену між Сосницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412656) та Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (код ЄДРПОУ 39576385);

додаткову угоду № 3 від 08.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-1441-20 від 30.12.2020, укладену між Сосницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412656) та Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (код ЄДРПОУ 39576385); додаткову угоду № 4 від 09.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-1441-20 від 30.12.2020, укладену між Сосницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412656) та Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (код ЄДРПОУ 39576385) та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (код ЄДРПОУ 39576385) на користь Сосницької селищної ради (код ЄДРПОУ 04412656) безпідставно отримані кошти в сумі 20 872,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між позивачем та відповідачем спірних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі, прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач сплатив кошти за переданий природний газ відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача на користь позивача 20 872,83 грн надлишково сплачених позивачем коштів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2023 справа №927/1669/23 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 21.12.2023, серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 22.01.2024 року на 09:00.

Разом з тим, у зв`язку з перебуванням судді Фесюри М.В. у відпустці станом на 22.01.2024, призначене на 22.01.2024 судове засідання не відбулося, про що прокурор та учасники були повідомлені листом за підписом керівника апарату Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою від 29.01.2024 підготовче засідання призначено на 14.02.2024 на 10:30.

08.01.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому ТОВ «Чернігівгаз Збут» проти позовних вимог заперечив у повному обсязі. Вважає, що прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, не надав доказів, що повноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів. Прокурор не довів належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог частини 4 статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», тому відповідно до презумпції правомірності правочину, закріпленої статтею 204 Цивільного кодексу України, договір та всі додаткові угоди до нього є правомірними; спірні додаткові угоди укладені відповідно до вимог ЗУ «Про публічні закупівлі», факт коливання ціни кожного разу був підтверджений документально, а пропорційне збільшення ціни в договорі здійснювалось відповідно до динаміки коливання товару на ринку впродовж всього терміну дії договору, а не короткого періоду, безпосередньо після його укладення. При цьому кошти, стягнення яких вимагає прокурор, були сплачені на підставі Договору та спірних додаткових угод, які не визнані судом недійсними, а отже не можуть вважатися безпідставно набутими коштами. Відповідач вказав, що обсяг спожитої електричної енергії визначається приладами обліку за конкретний розрахунковий період оператором комерційного обліку та є підставою для формування актів прийому-передачі та виставлення рахунків, відповідає потребам споживача та фактичному споживанню електроенергії. Вважає, що оскільки додаткові угоди підписані внаслідок дій обох сторін в однаковій мірі, то судові витрати по сплаті судового збору мають розподілятися на відповідача та позивача в рівних частинах.

Відповідач у відзиві стверджує, що при зміні ціни жодного разу загальна сума договору з урахуванням зміни ціни не збільшувалася в порівнянні з сумою, передбаченою в договорі при його укладанні, що і вимагає спеціальний закон і його імперативні норми. Діючим законодавством не передбачено, яким саме документом має бути підтверджено коливання ціни. На думку відповідачу, спірні додаткові угоди до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.32020, укладені з дотриманням норм діючого законодавства та підтверджуються дійсними обставинами справи. При їх укладанні дотримані всі вимоги і обмеження, встановлені імперативними нормами закону.

Від споживача потягом дії Договору вимога про недоотримання, визначеного в Договорі обсягу газу не надходила, він не відмовлявся від переданого його природного газу та сплатив добровільно його вартість в повному обсязі відповідно до фактичного споживання, а відтак відсутні підстави для повернення коштів за ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України.

31.01.2024 від керівника Корюківської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення № 51-77-311вих-24 від 26.01.2024, в яких прокурор обґрунтовує підстави звернення з позовом до суду, зазначає про те, що невжиття компетентним органом заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Сосницька селищна рада є замовником закупівлі за рахунок бюджетних коштів, є стороною укладеного договору закупівлі та оскаржуваних додаткових угод до нього. Позивач упродовж тривалого часу не вжив заходів до повернення грошової суми, сплаченої за природний газ, який не був поставлений ТОВ «Чернігівгаз Збут», чим завдано шкоди інтересам держави, а також знехтував, закріпленим у ст.22 Бюджетного кодексу України обов`язком ефективного та раціонального використання бюджетних коштів. Щодо відсутності порушень ЗУ «Про публічні закупівлі» при укладенні додаткових угод прокурор зазначає про те, що прокурор звернувся до суду про визнання додаткових угод недійсними через їх укладення з порушення вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» без обґрунтованого належним чином коливанням ціни товару на ринку та з перевищенням встановленого законодавством імперативного 10% максимального ліміту щодо збільшення ціни, визначеної в Договорі. Укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Внаслідок укладення трьох додаткових угод ціна природного газу зросла ціна природного газу збільшилася на 46,36% від ціни, визначеної в Договорі. Надані відповідачем у підтвердження коливання вартості ціни довідки Харківської торгово-промислової палати, фактично не містять підтвердження коливання вартості природного газу після укладення кожної попередньої угоди та не є належним документальним обґрунтуванням зростання ціни вказаного товару. Відповідачем не надано доказів того, що він дійсно був змушений придбати газ у спірному періоді для його подальшої реалізації кінцевому споживачу.

07.02.2024 від позивача надійшла заява, у якій Сосницька селищна рада підтримує позовні вимоги та просить розглядати справу без участі її представника.

19.02.2024 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, в яких ТОВ «Чернігівгаз Збут» заперечує проти правомірності представництва прокурором інтересів держави в особі Сосницької селищної ради та зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду У справі № 922/2321/22 від 24.01.2024 у тотожних правовідносинах, Верховний суд зробив висновок про те, що грошові кошти є такими, що безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України. Оскільки у даній справі у позовних вимогах прокурор зазначає підставу стягнення коштів - ч.1 ст.670 ЦК України, позивачем обраний не вірний спосіб захисту.

08.01.2024 від ТОВ «Чернігівгаз Збут» до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №927/1669/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 провадження №12-57гс23 та оприлюднення постанови у справі, обставини якої, на думку ТОВ «Чернігівгаз Збут» є подібними до даної справи.

У підготовчому засіданні 21.02.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки Великою Палатою Верховного Суду, оскільки прийнята постанова в справі № 922/2321/22, повний текст якої оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.02.2024, а отже, відсутня підстава для зупинення провадження з зазначеної причини.

Враховуючи відключення електроенергії 14.02.2024, судове засідання, призначене на 14.02.2024 на 10:30, не проводилося та ухвалою від 15.02.2024 призначене на 21.02.2024, 09:00.

За наслідками розгляду справи у підготовчому засіданні 21.02.2024, суд постановив із занесенням до протоколу судового засідання від 21.02.2024, про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 05.03.2024 до 12:00.

22.02.2024 від керівника Корюківської окружної прокуратури до суду надійшла заява про зміну підстав позову від 21.02.2024, у якій прокурор зазначає про те, що з урахуванням правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, однією з підстав позову зазначалася ст.670 ЦК України. Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2321/22 від 24.01.2024, зазначено про те, що відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. А тому, за твердженням прокурора, додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, а грошові кошти в сумі 20872,83 грн підлягають поверненню Сосницькій селищній раді на підставі ст. 216, 1212 ЦК України, яка прийнята судом про що зазначено у протоколі судового засідання від 05.03.2024.

01.03.2024 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення, у яких ТОВ «Чернігівгаз Збут» вважає, що заяву про зміну підстав позову не можна вважати належною підставою для зміни підстав позову, оскільки вона протирічить діючому законодавству. При встановленні бездіяльності зі сторони Сосницької селищної ради прокурор ставить питання чи будуть проводитись заходи селищною радою по стягненню надміру сплачених коштів за укладеним Договором постачання природного газу та додаткових угод до нього, при цьому не ставлячи питання про визнання додаткових угод недійсними. При цьому прокурор у листуванні посилається на порушення ч.4 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі» при збільшенні ціни за одиницю товару, в той час як у позові зазначає п.2 ч.5 ст.1 цього ж закону, а також просить надати інформацію чи вживались заходи Сосницькою селищною радою щодо стягнення надмірно сплачених коштів. На думку відповідача, в даному випадку мова може йти лише про бездіяльність компетентного органу відносно невжиття заходів Сосницькою селищною радою щодо стягнення надмірно сплачених коштів, а не про визнання додаткових угод недійними та безпідставно одержаних коштів.

Згідно з частинами 3, 5 статті 46 Господаського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. В разі подання будь-якої заяви, передбаченої п. 2 частини 2, частиною 3 або 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивач наділений правом на зміну підстав позову на стадії підготовчого провадження, беручи до уваги дотримання вимог приписів частини 5 статті 46 Господаського процесуального кодексу України, судом прийнято зазначену заяву до розгляду, оскільки це є процесуальним правом сторони.

У підготовчому засіданні 05.03.2024 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.03.2024, 08:40.

В судове засідання 28.03.2024 прибули прокурор та представник відповідача.

Заяв та клопотань не надходило.

В судовому засіданні 28.03.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

Як зазначає Корюківська окружна прокуратурп у позові, 27.11.2020 Сосницькою селищною радою на веб-порталі публічних закупівель «Ргоzоrrо» розміщено оголошення за № UА-2020-11-27-009467-b про намір здійснити закупівлю газового палива обсягом 18 000 куб. м. за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі з терміном постачання до 31.12.2021.

У відкритих торгах взяв участь 1 учасник - ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», з остаточною ціновою пропозицією 105 480,00 грн. з ПДВ.

За результатами проведеної процедури закупівлі, відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій переможцем торгів визнано ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ».

У подальшому між Сосницькою селищною радою та переможцем - ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 30.12.2020 №41АВ147-1441-20 зі строком виконання з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунку - до їх повного здійснення (далі за текстом Договір).

Вказаний договір Позивач та Відповідач уклали за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а на момент підписання Договору сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог ч.3 ст.180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пунктів 1.1-1.4. Договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, за ЄЗК ДК 021:2015: 09120000-6 газове паливо, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором, з урахуванням послуг доступу до потужності.

Річний плановий обсяг постачання газу - 18000 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: визначено в Додатку№1, що є невід`ємною частиною Договору, а саме: у січні -3,0, у лютому - 3,0, у березні 3,0, у квітні - 1,5.Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1. Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу) визначених у заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (п. 2.4. Договору).

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного за розділом ІІ цього Договору (п. 3.5. Договору).

За умовами п.3.1. Договору розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Згідно п.3.2. Договору ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також 20% ПДВ. Загальна ціна одного кубічного метру газу складає 5,8600 грн, в т. ч. ПДВ - 20%.

Загальна сума Договору складає 105480,00 грн, в тому числі ПДВ - 20% (п. 3.6. Договору).

У п.3.3. Договору сторони визначили, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Дія Договору може бути продовжна на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початок наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми визначеної в Договорі, якщо видатки на цю мету затверджені в установленому порядку (п. 10.1-10.2 Договору).

У п. 10.7. Договору сторони передбачили, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених т.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось з листом №14704-Сл-341/300-0121 від 19.01.2021 до Сосницької селищної ради щодо зміни ціни на природний газ, у якому повідомило, що у зв`язку зі зростанням вартості природного газу на ринку України у січні 2021 року, відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» та п. 2ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.01.2021 становить 6,44541 грн за 1 куб м., в т. ч. ПДВ 20%., а тому існує необхідність підписання додаткової угоди.

На підтвердження коливання ціни на природний газ надано копію довідки Харківської торгово-промислової палати «України №1457/20 від 04.01.2021.

04.02.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Сосницькою селищною радою укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №1 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.2020, якою сторони дійшли згоди викласти п.1.2 Договору викласти в редакції: річний плановий обсяг природного газу до 16 365,13 куб. м., а ціну за 1 куб. м газу погодили в розмірі 6,44541 грн., в т. ч. ПДВ 20% з 01.01.2021.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулося з листом №14704-Сл-341/301-0121 від 22.01.2021 до Сосницької селищної ради щодо зміни ціни на природний газ, у якому повідомило, що у зв`язку зі зростанням вартості природного газу на ринку України у січні 2021 року, відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» та п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.01.2021 становить 7,08931 грн за 1 куб м., в т. ч. ПДВ 20%., а тому існує необхідність підписання додаткової угоди.

На підтвердження коливання ціни на природний газ надано копію довідки Харківської торгово-промислової палати «України №62/21від 14.01.2021.

05.02.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Сосницькою селищною радою укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №2 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.2020, якою сторони дійшли згоди викласти п.1.2 Договору викласти в редакції: річний плановий обсяг постачання газу до 14878,33 куб. м., а ціну за 1 куб. м газу погодили в розмірі 7,08931 грн., в т. ч. ПДВ 20% з 01.01.2021.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось з листом №14704-Сл-341/302-0121 від 27.01.2021 до Сосницької селищної ради щодо зміни ціни на природний газ, у якому повідомило, що у зв`язку зі зростанням вартості природного газу на ринку України у січні 2021 року, відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» та п. 2ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.01.2021 становить 7,79753 грн за 1 куб м., в т. ч. ПДВ 20%., а тому існує необхідність підписання додаткової угоди.

На підтвердження коливання ціни на природний газ надано копію довідки Харківської торгово-промислової палати «України №116/21 від 20.01.2021.

08.02.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Сосницькою селищною радою укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №3 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.2020, якою сторони дійшли згоди викласти п.1.2 Договору викласти в редакції: річний плановий обсяг природного газу до 13527,35 куб. м., а ціну за 1 куб. м газу погодили в розмірі 7,79753 грн., в т. ч. ПДВ 20% з 01.01.2021.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось з листом №14704-Сл-341/303-0121 від 29.01.2021 від 29.01.2021 до Сосницької селищної ради щодо зміни ціни на природний газ, у якому повідомило, що у зв`язку зі зростанням вартості природного газу на ринку України у січні 2021 року, відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» та п. 2ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.01.2021 становить 8,57650 грн за 1 куб м., в т. ч. ПДВ 20%., а тому існує необхідність підписання додаткової угоди.

На підтвердження коливання ціни на природний газ надано копію довідки Харківської торгово-промислової палати «України №163/21від 27.01.2021.

09.02.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Сосницькою селищною радою укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №4 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.2020, якою сторони дійшли згоди викласти п.1.2 Договору викласти в редакції: річний плановий обсяг природного газу до 12298,71 куб. м., а ціну за 1 куб. м газу погодили в розмірі 8,57650 грн., в т. ч. ПДВ 20% з 01.01.2021.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулося з листом №14704-Сл-5123/121-0621 від 04.06.2021 до Сосницької селищної ради щодо зміни ціни на природний газ, у якому повідомило, що у зв`язку зі зростанням вартості природного газу на ринку України у червні 2021 року, відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» та п. 2ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.06.2021 становить 9,41692 грн за 1 куб м., в т. ч. ПДВ 20%., а тому існує необхідність підписання додаткової угоди.

На підтвердження коливання ціни на природний газ надано копію довідки Харківської торгово-промислової палати «України №1043/21 від 06.05.2021.

13.08.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Сосницькою селищною радою укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №5 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.2020, якою сторони дійшли згоди викласти п.1.2 Договору в редакції: річний плановий обсяг природного газу до 9794,45 куб. м., а загальну суму Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого Споживачеві за даним Договором, і складає 84002,08 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулося з листом №14704-Сл-5782/132-0621 від 18.06.2021 до Сосницької селищної ради щодо зміни ціни на природний газ, у якому повідомило, що у зв`язку зі зростанням вартості природного газу на ринку України у червні 2021 року, відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» та п. 2ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.06.2021 становить 10,34130 грн за 1 куб м., в т. ч. ПДВ 20%., а тому існує необхідність підписання додаткової угоди.

На підтвердження коливання ціни на природний газ надано копію довідки Харківської торгово-промислової палати «України №1261/21 від 01.06.2021.

13.08.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Сосницькою селищною радою укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №6 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.2020, якою сторони дійшли згоди розірвати з 15.08.2021 року Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.2020.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору, в період з січня по квітень 2021 року ТОВ "Чернігівгаз збут" поставив Сосницькій селищній раді природний газ у загальному обсязі 9794,45 куб.м., вартістю 84002,08 грн, про що свідчать двосторонні акти приймання-передавання природного газу: акт №ЧРЗ 81000977 приймання-передачі природного газу до договору, згідно з яким обсяг природного газу у січні 2021 року складає 3 077,65 куб. м.; акт № ЧРЗ 81002304 приймання-передачі природного газу до договору, згідно з яким обсяг природного газу у лютому 2021 року складає З 081,54 куб. м.; акт № ЧР381003565 приймання-передачі природного газу до договору, згідно з яким обсяг природного газу у березні 2021 року складає 2 744,44 куб. м. та акт № ЧР381004691 приймання-передачі природного газу до договору, згідно з яким обсяг природного газу у квітні 2021 року складає 890,82 куб. м.

Сосницька селищна рада розрахувалася за спожитий природний газ у вказаному періоді, перерахувавши ТОВ «Чернігівгаз збут» кошти в сумі 84002,08 грн, що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень: від 19.02.2021 № 52 на суму 26 395,46 грн; від 19.03.2021 № 130 на суму 26 428,82 грн; від 26.05.2021 №211 на суму 23 537,69 грн; від 26.05.2021 №212 на суму 7 640,11 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказав, що за договором та на підставі додаткових угод №2 від 05.02.2021, №3 від 08.02.2021 та №4 від 09.02.2021 Сосницькій селищній раді фактично поставлено природний газ в обсязі 9 794,45 куб. м. на суму 84 002,08 грн, тоді як виходячи з ціни у договорі, з урахуванням додаткової угоди №1 від 04.02.2021, Сосницька селищна рада повинна була сплатити за фактично поставлений природний газ 63 129,25 грн. з ПДВ. Різниця між сумою коштів, які фактично перераховано за природний газ за ціною, визначеною з урахуванням додаткових угод №2-4, та сумою за природний газ за ціною відповідно до Договору, з урахуванням додаткової угоди №1, становить 20 872,83 грн з ПДВ. За твердженням прокурора, угоди укладені з порушенням вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", вартість 1 куб. м. природного газу зросла, в той час як загальний об`єм палива зменшився. Тобто, замовник - Сосницька селищна рада, здійснила оплату товару у надмірній сумі (неправомірне витрачання бюджетних коштів), чим порушені інтереси держави.

За твердженням прокурора, недобросовісні дії зі сторони ТОВ "Чернігівгаз збут", які виразилися в укладенні ряду додаткових угод про збільшення 1 куб. м газу, призвели до повного нівелювання результатів закупівлі, внаслідок чого Сосницька селищна рада втратила можливість отримувати природний газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, та змушений проводити оплату за ціною вищою, аніж установлена договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення в справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або в випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує - наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 частини 1 статті 1311 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення п.3 частини 1 статті 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого в статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4 та 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Прокурором подано позов в особі Сосницької селищної ради, в зв`язку з невиконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесено фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (п. 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування).

Матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" завдають шкоди територіальній громаді в вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання і здатне спричинити істотну шкоду інтересам територіальної громади.

Сосницька селищна рада як орган місцевого самоврядування, є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов`язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері.

Сосницька селищна рада, укладаючи спірні додаткові угоди до договору про закупівлю, сприяла порушенню інтересів територіальної громади. Тобто селищна рада є органом, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за використанням виділених їй бюджетних коштів, при цьому, неналежно їх реалізує.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз.3 ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру").

Прокурор звертався до Сосницької селищної ради листом № 2315 вих-22 від 13.09.2022 про надання інформації щодо проведення процедури закупівлі та укладення спірних додаткових угод до Договору. Зокрема, прокурор просив повідомити чи зверталася Сосницька селищна рада з позовом до суду про визнання додаткових угод недійсними та стягнення надміру сплачених коштів та чи планує подання такого позову.

Сосницька селищна рада, на звернення прокурора, листом №04-20/620 від 20.09.2022 повідомила, що не зверталася до суду з позовом про визнання додаткових угод недійсними та стягнення надміру сплачених коштів і подання такого позову не планується.

Сосницькою селищною радою підтверджено нездійснення жодних заходів, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом.

Корюківська окружна прокуратура листом №51-75-4713вих-23 від 20.10.2023 повідомила Сосницьку селищну раду у порядку ч.4 ст23 ЗУ"Про прокуратуру" про встановлення підстав та намір здійснювати предсмтавництво інтересів держави в суді.

Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Сосницька селищна рада була замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та у позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останній самостійно не захистив інтереси держави в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Сосницької селищної ради до ТОВ "Гернігівгаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Сосницької селищної ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Також судом враховано, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

За пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення Договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених Договором або законом.

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору про закупівлю природного газу, поставка якого здійснюється через приєднану мережу, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі":

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до пунктів 2 та 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (підпункт 2);

- зміни встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, в разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7).

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Зокрема, за п.7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано порядок зміни ціни, як істотної умови договору, в разі зміни встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що за висновком суду, має відбуватись саме в період після укладення договору і до внесення відповідних змін до нього (або отримання пропозиції про внесення таких змін).

Судом установлено, що позивач та відповідач уклали договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-1441-20 від 30.12.2020 за результатами процедури відкритих торгів, на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі". На момент підписання Договору (30.12.2020) сторонами погоджені всі його істотні умови - предмет, ціна, строк виконання зобов`язань за Договором, що відповідали змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Наведене узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України "Про публічні закупівлі".

Виходячи з умов пунктів 1.2., 3.2. та 3.6. Договору, річний плановий обсяг постачання природного газу - 18000 куб.м. ціна 1 куб.м. природного газу складає 5,8600 грн (з ПДВ). Загальна сума Договору 105480,00 грн (з ПДВ).

Додатковою угодою №1 від 04.02.2021 щодо зміни ціни, змінені істотні умови Договору, з 01.01.2021 збільшена ціна за одиницю товару до 6,44541 грн., в т. ч. ПДВ 20%, та зменшений обсяг товару до 16 365,13 куб. м. Фактично ціна за 1 куб.м. (одиницю товару) збільшилася на 9,99 %, в той час як замовлений обсяг природного газу зменшився, порівняно з погодженими під час закупівлі.

Додатковою угодою №2 від 05.02.2021 щодо зміни ціни, змінені істотні умови Договору, з 01.01.2021 збільшена ціна за одиницю товару до 7,08931 грн., в т.ч. ПДВ 20%, зменшений обсяг товару до 14 878,73 куб. м. Фактично ціна за 1 куб.м. (одиницю товару) збільшилася на 9,99 %, в той час як замовлений обсяг природного газу зменшився, порівняно з погодженими під час закупівлі.

Додатковою угодою №3 від 08.02.2021 щодо зміни ціни, змінені істотні умови Договору, з 01.01.2021 збільшена ціна за одиницю товару до 7,79753 грн., в т.ч. ПДВ 20%, зменшений обсяг товару до 13 527,35 куб. м. Фактично ціна за 1 куб.м. (одиницю товару) збільшилася на 9,99 %, в той час як замовлений обсяг природного газу зменшився, порівняно з погодженими під час закупівлі.

Додатковою угодою №4 від 09.02.2021 щодо зміни ціни, змінені істотні умови Договору, з 01.01.2021 збільшена ціна за одиницю товару до 8,57650 грн., в т.ч. ПДВ 20%, зменшений обсяг товару до 12 298,71 куб. м. Фактично ціна за 1 куб.м. (одиницю товару) збільшилася на 9,99 %, в той час як замовлений обсяг природного газу зменшився, порівняно з погодженими під час закупівлі.

Додатковою угодою №5 від 13.08.2021 зменшено обсяг постачання газу до 9 794,45 куб.м.

Додатковою угодою №6 від 13.08.2021 договір сторонами розірвано.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод № 2, №3, №4 до Договору відповідач обґрунтував зростанням вартості природного газу на ринку України в січні 2021 року відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» та п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (лист-звернення №14704-Сл-341/301-0121 від 19.01.2021, лист №14704-Сл-341/301-0121 від 22.01.2021, лист № 14704-Сл-341/302-0121 від 27.01.2021, та лист №14704-Сл-341/303-0121 від 29.01.2021), про що надав копії цінової довідки Харківської торгово-промислової палати України №1757/20 від 04.01.2021, № 62/21 від 14.01.2021, №116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021.

Відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, № 62/21 від 14.01.2021, №116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021 мають фактографічно-інформаційний характер, наводять діапазон цін на природний газ у січні 2021 для постачальників природного газу, діючих у різних регіонах України.

Також у довідкці №62/21, підставою для її складання став лист-заява ТОВ «ЧЕРШГІВГАЗ ЗБУТ» від 14.01.2021, який направлено ще до укладення додаткової угоди №1. Цінова довідка, надана ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» як підтвердження збільшення вартості природного газу у лютому 2021 року, датована місяцем раніше - 14.01.2021, та відображає зміну ціни з 31.12.2020 по 13.01.2021.

На підтвердження коливання ціни на ринку ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 116/21 від 20.01.2021, виконану на запит ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» від 18.01.2021 - до укладення додаткових угод №1,2.

На підтвердження коливання ціни на ринку ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 163/21 від 22.01.2021, виконану на запит ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» від 22.01.2021 - до укладення додаткових угод №1-3, про рівень середньозважених цін ресурсу грудня 2020 року станом на 31.12.2020 та ресурсу лютого 2021 року станом на 22.01.2021.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про недотримання сторонами вимог п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», при укладенні Додаткових угод №2 від 05.02.2021, №3 від 08.02.2021, №4 від 09.02.2021 щодо зміни ціни до Договору № 41АВ147-1441-20.

Матеріалами справи не підтверджена наявність підстави для збільшення сторонами ціни природного газу на 46,36% з першого дня першого місяця його постачання за договором про закупівлю, укладення та виконання умов якого врегульовано нормами Закону України «Про публічні закупівлі».

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше необґрунтоване підвищення шляхом укладення відповідних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, підприємець гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Продавець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. В силу особливостей ціна на природний газ є динамічною, про що не міг не знати та не враховувати відповідач, проводячи свою діяльність на ринку та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Сосницька селищна рада мала беззаперечне право на отримання природного газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписала спірну Додаткову угоду, як наслідок, ціна 1 куб.м. природного газу значно збільшилась, а запланований обсяг поставки - зменшився.

Укладення додаткової угоди до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яка була отримана під час підписання договору.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд, установивши наявність фактичних обставин, з якими Закон пов`язує визнання додаткових угод №2 від 05.02.2021, №3 від 08.02.2021 та №4 від 09.02.2021 щодо внесення зміни ціни до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.2020, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут та Сосницькою селищною радою недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, шо оскаржувані угоди суперечать частині 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними, відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд, установивши наявність фактичних обставин, з якими Закон пов`язує визнання додаткових угод №2 від 05.02.2021, №3 від 08.02.2021 та №4 від 09.02.2021 щодо внесення зміни ціни до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.2020 недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, шо оскаржувані додаткові угоди суперечать п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Відповідно до умов Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.2020, з урахуванням додаткової угоди №1 від 04.02.2021, відповідач мав би поставити 13032,85 куб.м газу за ціною 6,44541грн за 1 куб.м.

Як установлено судом, відповідач, у період січень-квітень 2021 року, поставив позивачу природний газ в обсязі 9794,45 куб. м. за яку останній розрахувався в повному обсязі, сплативши відповідачу кошти в сумі на суму 84002,08 грн.

Натомість виходячи з ціни, обумовленої сторонами в договорі, з урахуванням додаткової угоди №1, позивач повинен був сплатити відповідачу за природний газ в спірному періоді 63129,25 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 20872,83 грн. Таким чином, грошові кошти в сумі 20872,83 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22.

При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).

Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора в частині вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 20872,83грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

За висновком суду, прокурором на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, доведено наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких, зокрема належить, судовий збір.

За частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь Чернігівської обласної прокуратури 10736 грн судового збору.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сосницької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут, про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 20872 грн. 83 коп. задовольнити.

2. Визнати недійсними додаткові угоди №2 від 05.02.2021, №3 від 08.02.2021 та №4 від 09.02.2021 щодо внесення зміни ціни до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-1441-20 від 30.12.2020, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (код ЄДРПОУ 39576385) та Сосницькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412656).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (код ЄДРПОУ 39576385, проспект Миру, 53, м. Чернігів, 14005) на користь Сосницької селищної ради (код ЄДРПОУ 04412656, вул. Грушевського, 15, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, 16100) кошти в сумі 20872 грн. 83коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (код ЄДРПОУ 39576385, проспект Миру, 53, м. Чернігів, 14005) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) 10736 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2024.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/