Ухвала

від 01.04.2024 по справі 922/331/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/331/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. (головуючої), Бакуліної С.В., Баранця О.М., Вронської Г.О., Губенко Н.М., Кібенко О.Р., Кролевець О.А., Мамалуя О.О., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,

за участю представників учасників справи:

позивача - Філіпенко О.В. (адвокат), Ворожбянов А.М. (адвокат),

відповідача - Баранова В.І. (адвокат),

третьої особи - Павліченко Л.М. (адвокат), Беркут Н.М. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED)

про звернення Верховного Суду до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення та до Європейського суду з прав людини із запитом на отримання консультативного висновку та зупинення розгляду справи до отримання відповідей від Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини

у справі за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"

про визнання недійсними рішення

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED)

до: 1. Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз",

2. Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз",

3. Державного реєстратора Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області Панченко Ірини Валеріївни,

про визнання рішення правління незаконним

В С Т А Н О В И В:

1. У січні 2023 року Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - позивач, Управитель) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним з моменту винесення рішення Правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - відповідач, Товариство), оформлене протоколом від 25.01.2023.

2. Цим рішенням затверджено обрання члена Правління Товариства Панкова Олександра Юрійовича уповноваженою особою, яка може вчиняти дії від імені Товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори та будь-які інші документи у порядку, передбаченому статутом Товариства, у разі тимчасового виконання обов`язків Голови Правління Товариства, та внести його в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, як підписанта згідно зі Статутом у разі тимчасового виконання ним обов`язків Голови Правління Товариства.

3. 23 лютого 2023 року до суду звернулась Компанія ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (надалі - Компанія) з позовом як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

4. Компанія з урахуванням заяви про зміну предмету позову просила:

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення Наглядової Ради Товариства, оформлене протоколом №1/23 від 11.01.2023 року;

- визнати рішення Правління Товариства, що оформлене протоколом від 25.01.2023, таким, що прийнято незаконним складом;

- скасувати реєстраційні дії/записи державного реєстратора в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства, а саме: щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинені на виконання рішення Наглядової Ради Товариства, оформленого протоколом №1/23 від 11.01.2023.

5. Компанія обґрунтовує свої вимоги нелегітимністю Наглядової Ради Товариства, оскільки:

- член Наглядової Ради, обраний як представник акціонера, може бути замінений лише таким акціонером. Управитель не є акціонером. Компанія таке рішення не приймала;

- рішення про припинення повноважень членів Наглядової Ради, обраних шляхом кумулятивного голосування, приймається загальними зборами;

- повідомлення Управителя про заміну всього складу Наглядової Ради Товариства не відповідає пункту 10.3.11 Статуту та статті 53 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI "Про акціонерні товариства";

- легітимними є члени Наглядової Ради Товариства, які були обрані рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства від 19 квітня 2021 року;

- заміна членів Наглядової Ради Товариства та формування нового складу Товариства, яке прийняло оскаржуване рішення, порушує майнові та корпоративні права Компанії, яка є акціонером Товариства.

6. Господарський суд Харківської області рішенням від 20 липня 2023 року, яке було залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02 листопада 2023 року, відмовив повністю у задоволенні первісного позову та позову третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору.

7. 20 листопада 2023 року Компанія подала до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8. Скаржник визначив підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, стверджуючи, що суди неправильно застосували норми статті 170 КПК України, статті 19 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", а також норми пункту 17 частини другої статті 33 та частини сьомої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах.

9. Скаржник також вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме: пункт 5 частини першої статті 227 ГПК України; пункти 5, 7, 8 статті 238 ГПК України, оскільки необґрунтовано відхилив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 320/19614/23 за позовом ТОВ "Омега-Капітал" про оскарження дій та бездіяльності бездіяльність Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також розпорядження Кабінету Міністрів України щодо питань управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках, що є підставою для скасування судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, пункт 3 частини першої статті 310 ГПК України).

10. Верховний Суд у складі колегії з трьох суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 20 лютого 2024 року постановив збільшити кількісний склад колегії суддів до дев`яти, що відповідає загальній кількості суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду.

11. Ухвалою від 11 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії з дев`яти суддів Касаційного господарського суду прийняв до провадження та призначив до розгляду справу з повідомленням учасників справи на 01 квітня 2024 об 11:00.

12. 26 березня 2024 Компанія подала клопотання, в якому просила:

1) звернутися до Суду Європейського Союзу (European Court of Justice (ECJ)) із запитом (преюдиційним клопотанням) про винесення попереднього рішення щодо тлумачення права Європейського Союзу (preliminary ruling):

- чи втручання Держави Україна у мирне володіння майном, а саме, арешт акцій (корпоративних прав) АТ "Харківгаз" і передача їх в управління АРМА з подальшим визначенням управителем АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", є позбавленням власності (абзац перший статті 1 Першого протоколу до Конвенції) чи контролем за використанням майна (абзац другий статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція))?

- чи Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року допускає автоматичне (без додаткового судового рішення) повне блокування (позбавлення власника усіх пов`язаних з ними прав) арештованих активів лише на підставі ухвали слідчого судді (яка за національним законодавством не оскаржується) про передачу арештованих доказів у кримінальному провадженні для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості?

- яким чином Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року встановлює різницю між заморожуванням та арештом активів (freezing and seizure orders)?

- яким чином Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року та acquis communautaire регулює проміжне використання арештованих активів (interim use of assets) урядовими установами або третьою стороною до прийняття рішення про їх остаточної конфіскації або повернення власнику?

- як слід вважати порушенням Директиви ЄС 2014/42/EU та статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини, якщо управління арештованими активами здійснюється з порушенням стандартів ISO 5500015 (огляд предмета управління активами, стандартні терміни та визначення), ISO 5500116 (вимоги до інтегрованої ефективної системи менеджменту для управління активами) та ISO 5500217 (керівництво щодо впровадження такої системи), або інших стандартів ISO?

- чи в контексті Директиви ЄС 2014/42/EU є тотожними поняття арешту та управління: "Підприємством" (Businesses) та "Акціями чи іншими цінними паперами" (Shares or other securities)?

2) звернутися до Європейського Суду з прав людини про надання консультативного висновку. Питання, поставити таким чином: чи втручання Держави Україна у мирне володіння майном, а саме, арешт акцій (корпоративних прав) Товариства і передача їх в управління АРМА з подальшим визначенням управителем АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", є позбавленням власності (абзац перший статті 1 Першого протоколу до Конвенції) чи контролем за використанням майна (абзац другий статті 1 Першого протоколу до Конвенції)?

3) зупинити розгляд справи №922/331/23 до отримання відповідей від Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини.

13. Верховний Суд відмовив у задоволенні цих клопотань з таких мотивів.

14. Стаття 1 Протоколу № 16 Конвенції надає Суду юрисдикцію надавати консультативні висновки з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї. Метою процедури надання консультативного висновку є наступна взаємодія між Судом та національними судами і судовими установами Договірних сторін Конвенції. Просування конструктивного діалогу між Судом та національними судами і судовими установами слугуватиме для наступного впровадження Конвенції на національному рівні відповідно до принципу субсидіарності (пункт 2 Керівних принципів щодо впровадження процедури надання консультативного висновку, встановленої Протоколом № 16 Конвенції, що були затверджені на Пленарному засіданні ЄСПЛ 18 вересня 2017 року).

15. Метою процедури згідно з Протоколом № 16 є не передача спору до Суду, а надання запитуючому суду вказівок щодо питань Конвенції при вирішенні справи, яку він розглядає (див. консультативний висновок щодо того, чи може особі бути відмовлено в дозволі працювати охоронцем або офіцером через близькість або приналежність до релігійного руху [GC], запит № P16-2023-001, Conseil d' Йtat of Belgium, § 61, 14 грудня 2023 р.).

16. Рішення щодо подання запиту для отримання консультативного висновку є необов`язковим (стаття 1§1 Протоколу та Правило 92 §1 розділу X Регламенту Суду). З урахуванням мети Протоколу, призначений суд або судовий орган може скористатися процедурою отримання консультативного висновку, якщо він вважає, що справа, яка розглядається, ставить питання або принципові питання стосовно тлумачення чи застосування прав та свобод, визначених у Конвенції або Протоколах до неї, і, на його думку, необхідно подати запит про надання консультативного висновку для вирішення спору, який він розглядає (пункт 9 Керівних принципів).

17. Суд зазначив, що "принциповими питаннями" у значенні пункту 1 статті 1 Протоколу № 16 є ті, які через їх характер, ступінь новизни та/або складності чи іншим чином стосуються питання, яке запитуючий суд потребує вказівок Суду у вигляді консультативного висновку, щоб мати можливість забезпечити дотримання прав Конвенції під час розгляду справи (див. Рішення за запитом Верховного Суду Словацької Республіки щодо надання консультативного висновку відповідно до Протоколу № 16 щодо тлумачення статей 2, 3 і 6 Конвенції , № P16-2020-001, § 23, 14 грудня 2020 року; також пункт 7 Керівних принципів).

18. Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання про звернення до ЄСПЛ про надання консультативного висновку з таких причин:

- суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження,

- питання, поставлене в клопотанні, не стосується принципового питання у значенні Протоколу № 16; не має такого характеру, ступеня новизни та/або складності, щоб потребувати допомоги ЄСПЛ для забезпечення дотримання прав за Конвенцією;

- Верховний Суд має всі необхідні інструменти для самостійного вирішення спору у цій справі, що переглядається.

19. Згідно зі статтею 93 Регламенту Суду справедливості, Суд ЄС має юрисдикцію розглядати преюдиціальні запити від судів держав-членів або третіх держав, якщо це передбачено міжнародними угодами, в яких ЄС або держави-члени є учасниками. Частина 2 статті 322 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом надає можливість арбітражній групі подавати преюдиціальні запити до Суду ЄС, якщо у неї виникає питання щодо тлумачення права ЄС.

20. Однак, Верховний Суд не має процесуальної можливості звертатися із запитом про ухвалення попереднього рішення до Суду ЄС. Це підтверджується пунктом 122 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.

21. З огляду на вищезазначене, Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання про звернення до Суду Європейського Союзу (ECJ) з преюдиційним запитом про винесення попереднього рішення щодо тлумачення права Європейського Союзу (preliminary ruling).

Керуючись статтями 234, 235, 314 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED) у задоволенні клопотання про звернення Верховного Суду до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення та до Європейського суду з прав людини із запитом на отримання консультативного висновку та зупинення розгляду справи до отримання відповідей від Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

О. Баранець

Г. Вронська

Н. Губенко

О. Кібенко

О. Кролевець

О. Мамалуй

В. Студенець