Постанова

від 08.04.2024 по справі 753/17241/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/17241/23 головуючий у суді І інстанції Комаревцев Л.В.

провадження № 22-ц/824/65/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В.,суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , поданою представником - адвокатом Гретченко Ларисою Леонідівною, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 6 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , що виступає законним представником малолітнього ОСОБА_4 , Гнідинського ліцею імені Петра Яцика Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа: Відділ освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої малолітній дитині ушкодженням здоров`я в закладі освіти,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , що виступає законним представником малолітнього ОСОБА_4 , Гнідинського ліцею імені Петра Яцика Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа: Відділ освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області про стягнення в солідарному порядку матеріальної та моральної шкоди, завданої малолітній дитині ушкодженням здоров`я в закладі освіти.

Позивачем на підставі статті 1178 Цивільного кодексу України визначено співвідповідачами у справі ОСОБА_3 , як батька та законного представника малолітнього ОСОБА_4 , який збив з ніг під час перерви в закладі освіти та травмував ОСОБА_2 , а також Гнідинський ліцей імені Петра Яцика, як заклад освіти, в якому учні перебували під наглядом в освітньому процесі.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_4 , який є малолітнім сином відповідача ОСОБА_3 , перебуваючи у ліцеї під час перерви штовхнув малолітню ОСОБА_2 , в результаті чого вона впала і зазнала травми зубу. Позивач звернулася з донькою за допомогою у стоматологічну клініку. За результатами обстеження позивач понесла витрати.

Травмування та ушкодження здоров`я ОСОБА_2 відбулося внаслідок порушення учнем ОСОБА_4 правил поведінки в закладі освіти, що стало можливим через неналежне виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків відносно сина, а також внаслідок незабезпечення дирекцією, черговими вчителями та черговим адміністратором умов з організації безпечного освітнього середовища, невжиття необхідних заходів для належного нагляду за здобувачами освіти та задля уникнення ситуацій, особливо щодо заподіяння шкоди під час перебування дитини в закладі освіти, у тому числі під час перерви.

Матеріальна шкода в розмірі 29 250,00 грн. обґрунтована як фактично понесеними витратами на лікування дитини, так і очікуваними до понесення в майбутньому, з урахуванням призначень лікаря.

Крім того, позивач зазначає, що у її малолітньої дитини внаслідок дій сина відповідача наявні негативні наслідки здоров`я у вигляді: больового синдрому протягом перших дів після травми; втрати здоров`я - травмованого зубу; зміни звичайного процесу життєдіяльності дитини; зміни звичайного розпорядку життя у зв`язку із необхідністю постійного нагляду за станом зубів. У зв`язку з чим, малолітня дитина зазнала моральної шкоди, яка оцінюється у розмірі 100 000 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , через представника - адвоката Гретченко Ларису Леонідівну, подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, неналежним дослідженням доказів та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що зміст оскаржуваного рішення вказує на дослідження судом лише окремих доводів сторони позивача, здійснений вибірковий аналіз окремих обставин та фактів, а також обмежену оцінку частини матеріалів справи, що має наслідком неповне встановлення обставин справи та помилковість висновку про відсутність підстав для задоволення позову за наявності дійсних для його задоволення.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження сторонам було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, однак відзив на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходив.

У відповідності до вимог частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки ціна позову у даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи предмет та підставу заявленого позову, ціну позову, суд дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах його апеляційного оскарження, та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Так, відповідно до частин другої, четвертої статті 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частинами першою, другою статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлено, що 16 лютого 2023 року в приміщенні Гнідинського ліцею імені Петра Яцика під час обідньої перерви здобувачів освіти сталось травмування дівчинки, учениці 2-А класу ОСОБА_2 у результаті необережної поведінки хлопчика 4-А класу ОСОБА_4 .

16 лютого 2023 року відповідно до наказу директора Гнідинського ліцею імені Петра Яцика Золочівської сільської ради Бориспільського р-ну, Київської обл. №29-о створено комісію з розслідування нещасного випадку, якій доручено підготувати акти щодо розслідування (Додаток №1, №2) відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що стались із здобувачами освіти під час освітнього процесу (а.с. 22).

16 лютого 2023 року комісією ліцею у складі директора, заступника директора з навчально-виховної роботи, заступника директора з навчально-виховної роботи проведено розслідування нещасного випадку, який стався в коридорі початкових класів з ОСОБА_2, ученицею 2-А класу. Зазначено про те, що 13 лютого 2023 року учениця слухала інструктаж з безпеки життєдіяльності, який проводила класний керівник. Під час великої перерви 16 лютого 2023 року о 10:30 годині ОСОБА_2 зі свого класу виходила в коридор, навпроти неї біг учень 4-А класу ОСОБА_4 . Вони зіштовхнулись. Дівчинка впала, вдарилась об підлогу, внаслідок чого сталась деформація переднього зуба. Причина нещасного випадку: недотримання правил поведінки на перерві учнем 4-А класу ОСОБА_4 . Були прийняті заходи, викликані батьки ОСОБА_4 .

16 лютого 2023 року комісією Гнідинського ліцею імені Петра Яцика вжито заходи щодо проведення бесід про поведінку учнів під час перерв та надано висновок комісії про наслідки нещасного випадку: тілесне ушкодження у вигляді деформації переднього зуба учениці

2-А класу ОСОБА_2 , яке сталося через порушення поведінки на перерві учнем 4-А класу ОСОБА_4 (а.с. 24).

13 березня 2023 року наказом директора Гнідинського ліцею імені Петра Яцика у зв`язку з нещасним випадком з ученицею 2-А класу доручено інформувати педагогічний колектив про наслідки роботи комісії з розслідування нещасного випадку, надати методичну допомогу класним керівникам щодо попередження правопорушень серед здобувачів освіти та відповідальності батьків, посилити роботу з учнівським колективом (а.с. 27).

30 червня 2023 року Відділом освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського р-ну, Київської обл., розглянуто заяву ОСОБА_1 та повідомлено про те, що рекомендовано директору ліцею провести до 7 липня 2023 року дорозслідування нещасного випадку, який стався з ученицею 2-А класу 16 лютого 2023 згідно з вимогами Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що стались із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 травня 2019 року № 659, залучити до комісії представників батьківського самоврядування, первинної профспілкової організації, практичного психолога, оформити та надати акти у відділ освіти, культури, спорту, долучити до акту пояснення свідків, потерпілої та інших осіб, які несуть відповідальність за збереження життя та здоров`я учнів під час освітнього процесу, розробити план чітких, конкретних та дієвих заходів щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків. Усунення причин та профілактики травматизму та вжити заходи щодо неухильного виконання учасниками освітнього процесу, розробити положення, інструкції, правила щодо безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу під час перебування в ліцеї, посилити контроль за чергуванням вчителів у

ліцею (а.с. 33).

Відповідно до акту №2 від 6 липня 2023 року про нещасний випадок, комісією в складі голови, заступника директора з навчально-виховної роботи, відповідальною за організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності зроблено висновок про наслідки нещасного випадку - тілесне ушкодження у вигляді деформації переднього зуба учениці 2-А класу ОСОБА_2, сталося через порушення поведінки на перерві учнем 4-А класу ОСОБА_4 (а.с. 34-35).

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про освіту», безпечне освітнє середовище - сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до виписки Стоматологічної клініки «Бебідент-Київ» від 16 лютого 2023 року у ОСОБА_2 діагностовано травматичний скол 21 зуба, рекомендовано здійснити реставрацію (а.с. 47).

Вартість рентгену ПП «Біла перлина» за рахунком №00035977 від 16 лютого 2023 року склала 200,00 грн. (а.с.61).

За випискою з медичної карти ТОВ «ДЕНТ-АРТ» від 17 лютого 2023 року, ОСОБА_2 діагностовано частковий злам коронкової частини 21 зуба, проведено лікування, встановлено тимчасову ізолюючу композитну пломбу, 22 лютого 2023 року проведено знеболення, препарування порожнини в межах інтактних тканин, нанесено бонд систему, відновлено дефект фотополімерним матеріалом з використанням матричних систем рекомендовано огляд та поліровку реставрації. При необхідності заміна кожні 3-5 років (а.с. 55-56).

За випискою з медичної карти ТОВ «ДЕНТ-АРТ» від 20 липня 2023 року, ОСОБА_2 здійснено рентгенографію, рекомендовано огляд через 6 міс. (а.с. 58).

Вартість стоматологічних послуг, які було надано ОСОБА_2. ОВ «ДЕНТ-АРТ» за довідкою від 3 серпня 2023 року, вих. №03/08/23 склала: 20 липня 2023 року - 450,00 грн; 22 лютого 2023 року - 3 500,00 грн.; 17 лютого 2023 року - 450,00 грн., 17 лютого 2023 року - 450,00 грн. (а.с. 63).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 суд першої інстанції, з посиланням на частину четверту статті 82 ЦПК України, застосував преюдицію обставин, встановлених судовим рішенням в іншій справі № 359/2517/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за частиною першою статті 184 КУпАП.

Проте, з такими висновками повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (частина перша

статті 1168 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Умовою відповідальності батьків (усиновлювачів), опікунів малолітньої особи або іншої фізичної особи, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, є їх власна винна поведінка, яка виявляється у несумлінному здійсненні або ухиленні ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Для того, щоб довести відсутність своєї вини, вищезазначені особи повинні обґрунтувати неможливість здійснення виховання дітей та нагляду за ними, наприклад, внаслідок тривалої хвороби тощо.

У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов`язана відшкодувати витрати а її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо (абзац перший частини першої статті 1199 ЦК України).

Отже, за положеннями зазначеної норми права особа, яка спричинила ушкодження здоров`я малолітньої або неповнолітньої особи зобов`язана відшкодувати зокрема витрати на її лікування, постійний догляд, посилене харчування та інші витрати.

При чому, позивач повинен довести факт пошкодження здоров`я, наявність дій або бездіяльності відповідача та наявність матеріальної шкоди спричиненої такими діями або бездіяльністю. Відсутність вини у спричинені шкоди та відсутність причинного зв`язку між діями або бездіяльністю повинна довести особа, яка підозрюється, що шкода спричинена не її діями або бездіяльністю.

Бориспільским міськрайонним судом Київської області постановою від 10 квітня

2023 року встановлено, що 16 лютого 2023 року об 11 год. 00 хв. в приміщенні Гнідинського ліцею ОСОБА_3 , будучи батьком малолітнього ОСОБА_4 , 2013 року народження, не вжив заходів щодо забезпечення необхідних умов виховання, який ненавмисно зачепив неповнолітню ОСОБА_2 , в результаті чого остання впала на підлогу, та травмувалася. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив дії, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 184 КУпАП.

У судовому засіданні при розгляді справи про адміністративне правопорушення,

ОСОБА_3 , як особа, що притягується до адміністративної відповідальності, пояснив, що дійсно мали місце події, зазначені у протоколі, однак, вину у вчиненому правопорушенні не визнає, оскільки він не вбачає жодного причинно-наслідкового зв`язку між вихованням та подією, яка мала місце 16 лютого 2023 року. На думку ОСОБА_3 , ця подія є випадковістю, оскільки діти зіштовхнулися за збігом обставин під час перерви. Крім того, вихованням сина його родина займається на належному рівні і він знає правила поведінки в школі та інших громадських місцях. Просив суд справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні законний представник потерпілої пояснив, що 16 лютого 2023 року ОСОБА_4 зачепив його доньку ОСОБА_2 , внаслідок чого остання впала та отримала тілесне ушкодження у вигляді деформації переднього зуба. На підтвердження надав

Акт надання послуг № 00183299 від 22 лютого 2023 року.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши особу, яка притягується до відповідальності та законного представника потерпілої, встановивши обставини, передбачені статтею 280 КУпАП, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного правопорушення, підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №743788 від 13 березня 2023 року, копією протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10 березня 2023 року; актом надання послуг №00183299 від 22 лютого 2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 в

ТОВ «Дент-Арт» проведено реставрацію зуба 1 рівня, без мікроскопа: точне відновлення втраченої анатомічної форми зуба, та іншими матеріалами справи.

Судом встановлено, що поведінка малолітнього ОСОБА_4 , яка виразилась у тому, що останній знаходячись в приміщенні Гнідинського ліцею зачепив ОСОБА_2, яка впала на підлогу та внаслідок чого отримала тілесне ушкодження у вигляді деформації переднього зуба, вказує на відсутність належного контролю з боку батьків за його поведінкою. Це свідчить про те, що передбачені статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язки батьком малолітнього виконуються неналежним чином, а саме незабезпечення необхідних умов належного виховання її сина.

Відповідно до частини першої статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суд відповідно до статті 22 КУпАП України звільнив правопорушника ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності і обмежився усним зауваженням, провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою

статті 184 КУпАП закрив.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законої сили, підтверджується вина батька малолітнього у заподіянні шкоди малолітній ОСОБА_2. Відповідач ОСОБА_3 не довів відсутність своєї вини, не довів неможливість здійснення належного виховання малолітнього сина та нагляду за ним.

Попри це, суд першої інстанції ухвалюючи судове рішення взяв до уваги лише те, що постановою про адміністративне правопорушення встановлено, що порушення ОСОБА_3 , як батька є мінімальними, і тому його можливо звільнити від адміністративної відповідальності, оголосивши усне зауваження, не звернувши при цьому увагу, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення встановлена.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю, закриття провадження та застосування усного зауваження не є тотожним закриттю провадження через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Слід зауважити, що навіть відсутність ознак адміністративного чи кримінального правопорушення не виключає можливість настання цивільно-правової відповідальності особи.

Що стосується позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в сумі

29 250,00 грн, як фактично понесених витрат на лікування дитини та очікуваними до понесення в майбутньому, з урахуванням призначень лікаря, то колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково, саме в доведеному розмірі. Наданий позивачем на підтвердження розміру шкоди попередній план лікування пацієнта є припущенням і не дає можливості встановити, що позивач має понести і понесе саме такі витрати в майбутньому для лікування дитини.

З матеріалів справи вбачається, що вартість рентгену ПП «Біла перлина» за рахунком №00035977 від 16 лютого 2023 року склала 200,00 грн. (а.с.61). Вартість стоматологічних послуг, які було надано ОСОБА_2. ОВ «ДЕНТ-АРТ» за довідкою від 3 серпня 2023 року, вих. №03/08/23 склала: 20 липня 2023 року - 450,00 грн; 22 лютого 2023 року - 3 500,00 грн.; 17 лютого 2023 року - 450,00 грн., 17 лютого 2023 року - 450,00 грн. (а.с. 63).

Отже, апеляційним судом установлено, що на проведене обстеження та лікування ОСОБА_2 позивачем витрачено грошові кошти у загальному розмірі 5 050,00 грн., що підтверджується і підтверджується належними, достатніми та допустимими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи. За таких обставин, доведений належним чином розмір матеріальної шкоди підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 , оскільки доказів зворотного матеріали цивільної справи.

Крім того, відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яка фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди, за наявності яких виникає відповідне зобов`язання, це: моральна (немайнова) шкода, протиправна дія (бездіяльність), причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) і такою шкодою, вина.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування, що наведено у частині четвертій статті 23 ЦК України.

Установлено, що ОСОБА_2 була заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та фізичних стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Верховний Суд України звернув увагу на те, що право на відшкодування моральної шкоди встановлено Конституцією України і є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, інших обставин.

Відповідно Методичних рекомендацій Міністерства юстиції України від 13.05. 2004 року «Про відшкодування моральної шкоди» п.6.4- моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь яка компенсація моральної шкоди, не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь який її розмір може мати суто умовний вираз.

У будь якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді. Компенсація моральної шкоди в її грошовому еквіваленті має на меті забезпечити покращення психоемоційного стану особи, забезпечивши почуття справедливості, а не безпідставне збагачення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) дійшла висновку, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення.

Суд першої інстанції вищевказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

При цьому, апеляційний суд бере до уваги, що розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги в цій частині частково заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення в цій частині про часткове задоволення позовних вимог.

Зважаючи на характер правопорушення, глибину фізичних страждань малолітньої, враховуючи вимоги розумності і справедливості, колегія суддів вважає достатнім, співмірним та справедливим оцінити розмір моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн, які підлягають стягненню з батька малолітнього, якого визнано винним в ухиленні від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання сина.

Поряд з цим, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, в частині, що стосується позовних вимог до відповідача у справі - навчального закладу, оскільки апелянтом не доведено, що шкода неповнолітній ОСОБА_2 завдана внаслідок дій або бездіяльності - нездійснення навчальним закладом належного контролю за неповнолітнім ОСОБА_4 у час знаходження його під їхнім наглядом.

Судом встановлено, що відповідно до акту № 1 від 16 лютого 2023 року та акту №2 від 06 липня 2023 року про нещасний випадок, комісією в складі голови, заступника директора з навчально-виховної роботи, відповідальною за організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності зроблено висновок, що причиною нещасного випадку є: тілесне ушкодження у вигляді деформації переднього зуба учениці 2-А класу ОСОБА_2 , сталося через порушення поведінки на перерві учнем 4-А класу ОСОБА_4 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ліцею, суд зазначив, що навчальним закладом було повідомлено батьків про травмування дитини, нещасний випадок занесено до Журналу реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру за №2, відповідно до наказу було створено комісію із розслідування нещасного випадку та складено Акти №1, №2, здійснено дорозслідування нещасного випадку та складено акт, тому підстави для стягнення з Гнідинського ліцею імені П. Яцика Золочівської сільської ради Бориспільського р-ну Київської обл. матеріальної та моральної шкоди відсутні, оскільки вина керівника освітнього закладу та вчителів у травмуванні дитини відсутня і зворотнього матеріали справи не містять.

Відповідно до частини другої статті 1178 ЦК України якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров`я чи іншого закладу, що зобов`язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов`язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Отже, ухвалюючи рішення суду у цій частині, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки позивач не довела наявність шкоди, протиправності поведінки навчального закладу та причинного зв`язку між діями відповідача із заподіяною шкодою.

За таких обставин, на думку апеляційного суду доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та недоведеними, всі обставини справи у цій частині були розглянуті судом першої інстанції та їм була надана відповідна правова оцінка, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 з ухваленням нового рішення у цій частині про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки, за наслідками судового розгляду позовні вимоги та апеляційна скарга задоволені частково, то судові витрати підлягають стягненню лише з відповідача ОСОБА_3 пропорційно задоволеним до нього позовним вимогам на користь держави, так як позивач звільнена від сплати судового збору.

Отже, відповідно до статті 141 ЦПК України зі ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 100,50 грн. та за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 135,71 грн., а всього 236,21 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Гретченко Ларисою Леонідівною - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 - скасувати і ухвалити у цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) - 5 050, 00 (п`ять тисяч п`ятдесят) гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 236 ( двісті тридцять шість) грн. 21 коп.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Гнідинського ліцею імені Петра Яцика Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова