Справа № 487/7371/19
Провадження № 2/487/72/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин «Медтехніка» про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
30.09.2019 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ТОВ «Магазин «Медтехніка» в якій просить стягнути з відповідача суму у розмірі 39865 грн. 15 коп. у якості відшкодування вартості безпідставно набутого нею майна, належного ФОП ОСОБА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що у 2010 році ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Магазин «Медтехніка» уклали договір про спільну діяльність, відповідно до якого домовились про ведення спільної діяльності у сфері продажу товарів медичного призначення на території Миколаївської обласної лікарні, та розподіляти прибуток. Зокрема, на підставі цього договору, ТОВ «Магазин «Медтехніка» сплачує лікарні орендну плату за спільне використання приміщення на території Миколаївської обласної лікарні, а позивач оплачує грошову винагороду працівнику, який реалізує продукцію у цьому приміщенні. 08.08.2017 року ТОВ «Магазин «Медтехніка» уклало з ОСОБА_2 трудову угоду з випробувальним терміном. До обов`язків відповідача входило продаж і зберігання товару медичного призначення. З цієї дати відповідачем почала здійснюватись реалізація товарів, що належали ТОВ «Магазин «Медтехніка» та ФОП ОСОБА_1 . Також був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. У березні 2019 року позивач з виконавчим директором ТОВ «Магазин «Медтехніка» попередили відповідача про те, щоб вона здала усі грошові кошти за проданий товар і закрила відповідні накладні для можливості проведення інвентаризації. 27.04.2019 р. відповідач попросила видати їй раніше винагороду за проданий у квітні товар, яку їй було виплачено і попереджено про проведення інвентаризації. Після цього відповідач зникла разом з грошовими коштами за проданий товар, журналом реєстрації зданих коштів, оригіналами накладних на отриманий товар, ключами від приміщення та особистими речами. 17.05.2019 року у присутності свідків було обстежено приміщення і проведено інвентаризацію, за результатами якої виявлено недостачу грошових коштів та товарів на суму 39865 грн. 15 коп. На даний час, відповідач ухиляється від повернення привласнених нею коштів за проданий товар, у зв`язку з чим позивач звертається до суду.
07.10.2019 року зазначена позовна заява залишена без руху.
04.11.2019 року на виконання вимог ухвали адвокатом Алейніковим В.А. надано заяву про виправлення недоліків та позовну заяву у нові редакції, згідно якої, позивач просить стягнути з відповідача суму безпідставно набутих коштів, належних ФОП ОСОБА_1 у розмірі 39965,15 грн.
27.11.2019 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
28 травня 2020 року ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено.
17 вересня 2020 року ухвалено додаткове рішення з приводу розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
18 січня 2021 року скасовано заочне рішення та додаткове рішення, справу призначено до судового розгляду.
12 травня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнає позов і просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що ніколи не брала грошових коштів у позивача, а також нею не укладалась з позивачем трудова угода 01.04.2019. Нею підписувалась лише угода з випробувальним терміном від 08.08.2017 та договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Також зазначає, що ТОВ «Магазин «Медтехніка» неодноразово порушувались її права, натомість вона сумлінно виконувала свої обов`язки. Особи, в присутності яких було відкрито магазин 17.05.2019, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є заінтересованими особами. Окрім цього зазначає, що між сторонами виникли договірні відносини, що виключає застосування ст. 1212 ЦК України, як підставу стягнення з відповідача зазначених позивачем коштів. Також відповідач посилається на те, що позивачем не доведено, що саме вона набула і зберегла у себе без достатніх правових підстав грошові кошти в сумі 39965,15 грн.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Проте в матеріалах справи міститься заява представника позивача - адвоката Алейнік В.А., про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 93).
Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась вчасно належним чином.24 січня 2024 року до суду надійшла заява представника відповідача про відкладення судового засідання, посилаючись на небезпечну ситуацію в країні та погане самопочуття відповідача.
Представник третьої особи до судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.
Враховуючи неодноразову неявку в судове засідання відповідача та її представника, їх численні заяви про відкладення розгляду справу, тривалий строк перебування справи в провадженні судді, забезпечення сторонам можливості подати письмові заяви по суті та наявні у них докази, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, що містяться в ній, суд дійшов такого.
Судом встановлено, що 10 грудня 2010 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин «Медтехніка» в особі директора Шаповалова Г.І.(Сторона-2) укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони домовилися про організацію спільної діяльності у сфері продажу товарів медичного призначення на території Миколаївської обласної лікарні, надання комп`ютерних послуг медичним установам, а також продажу електроактиваторів води типу ЕАВ виробництва НВФ «Ековод», м. Київ, та побутових електроактиваторів води типу АП-1 виробництва ПНВУП «Акваприбор», м. Гомель.
Відповідно до п. 4.1.1. Договору, ТОВ «Магазин «Медтехніка» зобов`язується після підписання цього Договору невідкладно приступити до здійснення комерційних проектів відповідно до програми робіт за даною угодою, а саме організувати вітрину та виставити зразки моделей, наданих Стороною-1 виробів, а також надає можливість Стороні-1 використовувати орендоване у Миколаївської обласної лікарні приміщення для спільного продажу товарів медичного призначення.
08 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин «Медтехніка» в особі директора ОСОБА_5 і ОСОБА_2 укладено трудову угоду з випробувальним терміном, відповідно до якої остання взяла на себе зобов`язання виконати роботи: прийом, облік, зберігання, продаж, замовлення товарів медичного призначення на період з 08.08.2017 р. по 08.09.2017 р (а.с. 12)
08 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин «Медтехніка» в особі директора ОСОБА_5 і ОСОБА_2 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, за умовами якого, у випадку незабезпечення з вини працівника збереження наданих йому матеріальних цінностей, визначення шкоди, спричиненої бездіяльністю працівника і відшкодування цієї шкоди, відбувається відповідно до вимог діючого законодавства. Дія цього договору розповсюджується на весь час роботи з наданими працівнику матеріальними цінностями (а.с.13).
Відтак, з цієї дати відповідач ОСОБА_2 почала здійснювати реалізацію товарів, що належали ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується копіями накладних.
Згідно акту про відкриття приміщення від 17.05.2019 р., в присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 відкрито кіоск виносної торгівлі, що знаходиться на 1 поверсі діагностичного центру Миколаївської обласної лікарні за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами відкриття та огляду встановлено, що відсутні особисті речі ОСОБА_2 , документи, кошти на проданий товар.
Згідно переліку товару у кіоску виносної торгівлі ТОВ «Магазин «Медтехніка» у приміщенні діагностичного центру Миколаївської обласної лікарні станом на 17.05.2019 р. та уточненого переліку всього нестача по ФОП ОСОБА_1 складає 39965,15 грн.
10.09.2019 на адресу ОСОБА_2 направлено претензію про повернення безпідставно набутих грошових коштів. Однак така претензія не виконана.
Позивач вважає, що кошти безпідставно набуті відповідачем, а тому він повен повернути майно на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки у них відсутні договірні відносини.
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Положення ст. 1212 ЦК України регулюють випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Отже, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) зроблено висновок, що «предметом врегулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставно набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них положень глави 83 ЦК України».
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Зазначена норма закону застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених ст. ст. 11, 600, 601, 604-607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання).
Така правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах: від 10 вересня 2018 року по справі №638/11807/15-ц та від 12 грудня 2018 року по справі №205/3330/14-ц.
Отже, вирішення судом спору щодо повернення безпідставно набутого майна, вимагає встановлення наявності чи відсутності договірного характеру спірних правовідносин.
Судом встановлено,що безпосередньоміж ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 трудовий договір неукладався,матеріли справитакого договоруне містятьта сторонамипро ньогонічого незазначено.Однак міжФОП ОСОБА_1 (Сторона-1) та ТОВ «Магазин «Медтехніка» в особі директора ОСОБА_6 (Сторона-2) укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони домовилися про організацію спільної діяльності у сфері продажу товарів медичного призначення на території Миколаївської обласної лікарні, надання комп`ютерних послуг медичним установам, а також продажу електроактиваторів води типу ЕАВ виробництва НВФ «Ековод», м. Київ, та побутових електроактиваторів води типу АП-1 виробництва ПНВУП «Акваприбор», м. Гомель.
Умовами вказаного Договору передбачено зобов`язання Сторони-2 забезпечити підготовку персоналу для виконання робіт за даною угодою, а саме наданню покупцям довідок, пояснень та технічної інформації про товар в межах наданого виробником технічного паспорту на відповідний виріб, вести післягарантійне технічне обслуговування виробів; на протязі 3-х днів розраховуватись за надані послуги та продані вироби, надавати на вимогу Сторони-1 фінансові звіти про використання спільних грошових коштів(пункти 4.1.2., 4.1.4).
Окрім цього, відповідно до вказаного Договору, саме на Сторону 2 покладено надання консультацій покупцям, продаж виробів та товарів медичного призначення, що належать Стороні-1 (пункт 6.2.3. Договору).
Розділом 10 Договору про спільну діяльність передбачено, що Сторона-2 несе відповідальність за збереження наданих Стороною-1 виробів, якісне обслуговування покупців та надання їм інформаційних послуг про вироби.
Отже встановлено, що щодо майна ТОВ «Магазин «Медтехніка», вартість якого просить стягнути ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , були наявні договірні відносини, що унеможливлює застосування положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Позивачем неодноразово передавались ОСОБА_2 було передано вироби та товари медичного призначення, про що свідчать копії накладних, наявні у матеріалах справи.
Водночас, цей факт свідчить про те, що під час здійснення таких дій позивач діяв цілеспрямовано, свідомо, з певним волевиявленням, що свідчить про те, що теперішня поведінка позивача не відповідає його попередній поведінці, а тому є супречливою.
У постанові від 11 січня 2023 року у справі №548/741/21 Верховний Суд аналізуючи положення ст. 1212 ЦК України прийшов до висновку, що при визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Так, укладеним договором про спільну діяльність не було передбачено надання товарів ОСОБА_2 , але позивач за власним волевиявленням здійснив передачу товарів саме ОСОБА_2 , а не стороні за договором. Разом з цим, звернувся до відповідача з досудовою претензією про повернення безпідставно набутих коштів, що також вказує про суперечливу поведінку позивача.
Суд зазначає, що відсутність договору між позивачем та відповідачем, не свідчить про безпідставність отримання відповідачем коштів, оскільки основний виконавець договірних зобов`язань - ТОВ «Магазин «Медтехніка» за умовами договору про спільну діяльність повинен був здійснювати продаж виробів та товарів медичного призначення.
Правою підставою набуття коштів є не лише трудова угода від 08 серпня 2017 року та договір про повну матеріальну відповідальність, а й інший правочин (договір про спільну діяльність).
Перебуваючи у договірних відносинах з ТОВ «Магазин «Медтехніка», ФОП ОСОБА_1 не позбавлений можливості захистити своє порушене право, як сторони договору та власника майна, спричинене втратою наданих товариством виробів.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач застосував неналежний спосіб захисту його права, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст.3,5,10,76-81,263-265,279,352,354ЦПК України,суд
ВИРІШИВ:
У задоволенніпозову фізичноїособи -підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Товариство зобмеженою відповідальністю«Магазин «Медтехніка»про стягнення суми відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин «Медтехніка», місцезнаходження: 54029, м. Миколаїв, вул. Шосейна, 12, ЄДРПОУ 31707243.
Повне судове рішення складено 08 квітня 2024 року.
Суддя: З.М.Сухаревич
Суд | Заводський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2024 |
Оприлюднено | 10.04.2024 |
Номер документу | 118198275 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Заводський районний суд м. Миколаєва
Сухаревич З. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні