Ухвала від 08.04.2024 по справі 336/1501/24

ЄУН: 336/1501/24

Провадження №: 1-кп/336/755/2024

УХВАЛА

іменем України

08 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023080100001008 від 24 грудня 2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Ганно-Требинівки Устинівського району Кіровоградської області, громадянина України, командира роти ВСП військової частини НОМЕР_1 , капітана, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України,

за участі: прокурора - ОСОБА_4

потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції з Київським апеляційним судом)

встановив:

14 лютого 2024 року прокурор Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони подав до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023080100001008 від 24 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 43 ст. 286-1 КК України. До обвинувального акту додано: реєстр матеріалів досудового розслідування, та розписка обвинуваченого та захисників про отримання вказаних документів.

ОСОБА_3 під час досудовому розслідування, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою судді від 14 лютого 2024 року призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого засідання прокурор вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників даного кримінального провадження. Крім того, заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, та ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Прокурор не заперечував прийняти до розгляду позовні заяви потерпілих, погодився з клопотання сторони захисту щодо допиту в якості свідка лікаря ОСОБА_11 , щодо інших клопотань сторони захисту заперечував.

Потерпілі та їх представник вважали можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників даного кримінального провадження, просили прийняти до розгляду позовні заяви, продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, погодилися з клопотання сторони захисту щодо допиту в якості свідка лікаря ОСОБА_11 , щодо інших клопотань сторони захисту щодо витребування документів, призначення експертиз, витребування судових справ та клопотань про тимчасовий доступ до речей та документів заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники вважали можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників даного кримінального провадження. Обвинувачений не заперечував прийняти до розгляду позовні заяви потерпілих.

Захисник ОСОБА_9 просила витребувати від держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань Офіс Генерального прокурора відомості з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань по кримінальному провадженню № № 62023080100001008 від 24.12.2023 р. стосовно ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, а саме: розширений витяг (повна інформація) по всіх розділах: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли» у вигляді роздруківок, доступ до якого знаходиться у відповідальних осіб Офісу Генерального прокурора, всі рішення щодо вжитих ухвалами слідчих суддів заходів забезпечення кримінального провадження (статті 131,298-3КПК України); відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України).

Захисник вважає витребування зазначеного документу зумовлене необхідністю встановлення істини по кримінальному провадженню, витребувана інформація має безпосереднє значення для розгляду справи, з метою перевірки фактів дотримання вимог КПК України при реалізації своїх повноважень органом досудового розслідування та оцінки доказів з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сторона захисту не має можливості отримати її самостійно.

Захисник ОСОБА_8 просив витребувати - відеозапис з КНП «Обласний клінічний заклад» з надання психіатричної допомоги» ЗОР відеозапис з камер відеоспостереження на якій зафіксовано медичний огляд ОСОБА_3 з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, акт медичного огляду ОСОБА_3 - інформацію, з наданням відповідних документів які саме зразки біологічного середовища були відібрані у ОСОБА_3 (слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, або кров) при проведенні медичного огляду ОСОБА_3 та відібрані у ОСОБА_3 зразки біологічного середовища. Призначити по даному кримінальному провадженню за вихідними даними, отриманими під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 судову інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод». Проведення експертизи доручити експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України за адресою: 69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 19-а. На вирішення експертів поставити наступні питання: 1. Як з технічної точки зору в даній дорожній ситуації повинні були діяти водії автомобілів «Volkswagen Passat», «Hyundai Tiburon», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_12 , Hyundai HD65», реєстраційний номер НОМЕР_3 , Peugeot 308 реєстраційний номер НОМЕР_4 пішоходи для забезпечення безпеки руху? 2. В діях кого з учасників ДТП маються невідповідності вимогам пунктів Правил дорожнього руху України, що знаходяться, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з подією пригоди? 3. Викликати та допитати поліцейських, які здійснювали огляд місця ДТП від 24.12.2023 року за участю водія ОСОБА_12 та оформлювали відповідні матеріали по даному правопорушенню щодо обставин огляду місця даного ДТП, (зокрема огородження місця пригоди), складання відповідних документів на місці пригоди, виклику евакуатора для евакуації автомобіля «Hyundai Tiburon», реєстраційний номер НОМЕР_2 з місця пригоди, здійснення евакуації, знаходження на місці пригоди на проїзній частині пішоходів.

Захисник ОСОБА_10 заявила клопотання про виклик свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_11 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .

Захисник ОСОБА_10 також заявила клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, що знаходяться в Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС України в Запорізькій області, а саме технічний паспорт на транспортний засіб «Hyndai HD» днз НОМЕР_3 , повні відомості щодо транспортного засобу, власника тощо.

Крім того, захисник ОСОБА_10 заявила клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, що знаходяться у володінні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, а саме до судових справ № 336/105/24 та 336/104/24.

Захисник ОСОБА_10 заявила клопотання про витребування від КНП «Обласний клінічний заклад» з надання психіатричної допомоги» ЗОР зразків біологічного середовища, документів котрі були підставою для відібрання зразків тощо та вирішити питання про призначання експертизи по справі.

Захисник ОСОБА_10 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на особисте зобов`язання або визначити заставу у сумі 80 оозмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.

Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлено, на підставі п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

За ч. 4 ст. 286-1 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років.

Судом роз`яснено обвинуваченому положення ч. 4 ст. 315 КПК України, а саме що обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.

Від обвинувачено клопотань про колегіальний розгляд справи не надходило. Сторона захисту вважала за необхідне, щоб розгляд справи здійснювався суддею одноособово.

Відповідно до вимог ст. 27 КПК України кримінальне провадження може розглядатися у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до частини 4 цієї статті суд розглядає вказане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Внаслідок даної ДТП пішоходи ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримали тілесні ушкодження від яких загинули на місці події.

Враховуючи характер злочину, значну суспільну небезпечність інкримінованого злочину, беручи до уваги, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_3 підозрюється, є особливо тяжким та вчинене в той час коли весь Український народ героїчно протистоїть військовій агресії російської федерації, а також те, що вказане кримінальне правопорушення має підвищений суспільно небезпечний характер, та те, що вказана його протиправна поведінка створює в очах інших військовослужбовців та суспільства в цілому негативне враження - безладдя та безкарності у Збройних силах України, сторона обвинувачення вважає що єдиним дієвим запобіжним заходом у даному випадку буде саме тримання під вартою.

За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Відповідно до ст. 197, 199 КПК України, за клопотанням прокурора строк тримання особи під вартою може бути продовжений за наявності обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Суд враховує дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, одружений має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме скоєння особливо тяжкого злочину в період воєнного стану працівником Військової служби правопорядку, перебування в стані алкогольного сп`яніння, конкретні обставини справи (зокрема, значна швидкість руху), наявність наслідків у вигляді загибелі двох осіб, наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином тощо.

Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" зазначив про те, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а у справі "Летельє проти Франції" наголосив на тому, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права обвинуваченого, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, конкретні обставини правопорушення, викладені в обвинувальному акті.

Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховуватись від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання може вживати заходів до уникнення останнього; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадження, ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, враховуючи ту обставину, що допит останніх на даній стадії судового розгляду справи не розпочато; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_3 задіяний при виконанні бойових завдань на території Запорізької області може мотивувати своє неприбуття такими обставинами, що в умовах воєнного стану, буде складно перевірити та встановити його дійне місцезнаходження.

Суд вважає, що приймаючи до уваги суворість покарання, яке передбачено за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, може визнати, що негативні наслідки від спроби переховуватись від органів досудового розслідування або суду, створять для нього меншу шкоду, ніж ймовірність бути притягнутим до кримінальної відповідальності з призначенням відповідного покарання.

Суд вважає, що у кримінальному провадженні існує ризик того, що перебуваючи на волі, обвинувачений матиме змогу незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки останній обізнаний про анкетні дані та місце мешкання потерпілих, свідків, які наразі ще не допитані.

Перевірка доведеності пред`явленого обвинувачення здійснюється судом під час його розгляду по суті. За змістом ст.ст. 23, 95 КПК показання потерпілих та свідків у кримінальному провадженні суд отримує усно безпосередньо в судовому засіданні і саме такими показаннями може обґрунтовувати свої висновки.

Оскільки наразі триває підготовче судове засідання, то залишається існувати ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих, який на переконання суду, з урахуванням конкретних обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є суттєвим.

Суд вважає, що обвинувачений зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_3 задіяний при виконанні бойових завдань на території Запорізької області може мотивувати своє неприбуття такими обставинами, що в умовах воєнного стану, буде складно перевірити та встановити його дійне місцезнаходження, що буде порушувати розумні строки розгляду кримінального провадження.

Ці обставини у сукупності із обґрунтованістю підозри і складають ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість застосування щодо ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Мета та підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначені в ухвалі слідчого судді, яка на час проведення підготовчого судового засідання не скасована, а нових підстав для застосування іншого запобіжного заходу немає.

Судом не встановлено даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. У зв`язку з чим запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за необхідне, при застосуванні вказаного запобіжного заходу не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин спричинив загибель двох людей.

Згідно з характеристикою виданою заступником начальника СІЗО із соціально-виховної та психологічної роботи ОСОБА_31 обвинувачений характеризується посередньо.

Обвинувачений має позитивні характеристики, з місця служби, приймав участь у бойових діях на лінії зіткнення, був нагороджений медаллю «За військову службу Україні», разом з тим, застосовуючи дискреційні повноваження, надані ч. 4 ст. 183 КПК України, виходячи з фактичних обставин справи, наслідків у вигляді загибелі двох осіб, суд вважає неможливим застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

На час розгляду клопотання суду не надано доказів про неможливість перебування обвинуваченого ОСОБА_3 в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який особисте зобов`язання не підлягає задоволенню, оскільки не наведено переконливих обставин для його зміни.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Геращенко проти України» від 07.11.2013 р. Суд зазначив, що пункт 4 статті 5 Конвенції забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових та процесуальних умов, які з точки зору Конвенції є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою(також Рішення у справі «Буткевичюс проти Литви»).

У Рішенні «Тимошенко проти України»(2013 рік) Європейський суд з прав людини зазначив: щоб позбавлення свободи вважалося несвавільним у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції, самого факту, що цей захід застосовується згідно з національним законодавством, що відповідає визначеним стандартам, ще недостатньо - він також повинен бути необхідним за даних обставин (також рішення у справах «Нештяк проти Словаччини», від 27.02.2007 р., «Хайредінова проти України» від 14.10.2010 р.)

Враховуючи, вище наведене запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити. В задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на особисте зобов`язання або визначити заставу у сумі 80 оозмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слід відмовити.

Щодо заявленого потерпілими цивільного позову, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, та яка у встановленому порядку пред`явила цивільний позов.

Відповідно до ч. 1ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями підозрюваного, обвинуваченого та до якої пред`явлено цивільний позов у встановленому порядку.

Згідно з ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов потерпілим подано до початку судового розгляду, тому її слід прийняти та розглядати одночасно з кримінальним провадженням.

За змістом ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч. 3 ст. 93 КПК України).

Кримінальний процесуальний кодекс України надає стороні захисту рівні права із стороною обвинувачення у збиранні доказів та доведенні їх переконливості перед судом. У разі наявності у сторони захисту відомостей, які спростовують покладені в основу обвинувачення обставини або свідчать про недопустимість зібраних обвинуваченням доказів, їй мають бути надані рівні можливості для доведення цих обставин. Невід`ємною складовою такого доведення є збирання доказів та застосування для цього відповідних заходів, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема, шляхом ініціювання перед судом клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження чи питання про витребування документів.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 159 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів, який полягає в наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Захисник ОСОБА_8 просив витребувати - відеозапис з КНП «Обласний клінічний заклад» з надання психіатричної допомоги» ЗОР відеозапис з камер відеоспостереження на якій зафіксовано медичний огляд ОСОБА_3 з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, акт медичного огляду ОСОБА_3 - інформацію, з наданням відповідних документів які саме зразки біологічного середовища були відібрані у ОСОБА_3 (слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, або кров) при проведенні медичного огляду ОСОБА_3 та відібрані у ОСОБА_3 зразки біологічного середовища. Призначити по даному кримінальному провадженню за вихідними даними, отриманими під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 судову інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод». Проведення експертизи доручити експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України за адресою: 69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 19-а. На вирішення експертів поставити наступні питання: 1. Як з технічної точки зору в даній дорожній ситуації повинні були діяти водії автомобілів «Volkswagen Passat», «Hyundai Tiburon», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_12 , Hyundai HD65», реєстраційний номер НОМЕР_3 , Peugeot 308 реєстраційний номер НОМЕР_4 пішоходи для забезпечення безпеки руху? 2. В діях кого з учасників ДТП маються невідповідності вимогам пунктів Правил дорожнього руху України, що знаходяться, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з подією пригоди? 3. Викликати та допитати поліцейських, які здійснювали огляд місця ДТП від 24.12.2023 року за участю водія ОСОБА_12 та оформлювали відповідні матеріали по даному правопорушенню щодо обставин огляду місця даного ДТП, (зокрема огородження місця пригоди), складання відповідних документів на місці пригоди, виклику евакуатора для евакуації автомобіля «Hyundai Tiburon», реєстраційний номер НОМЕР_2 з місця пригоди, здійснення евакуації, знаходження на місці пригоди на проїзній частині пішоходів.

Захисник ОСОБА_10 також заявила клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, що знаходяться в Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС України в Запорізькій області, а саме технічний паспорт на транспортний засіб «Hyndai HD» днз НОМЕР_3 , повні відомості щодо транспортного засобу, власника тощо.

Крім того, захисник ОСОБА_10 заявила клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, що знаходяться у володінні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, а саме до судових справ № 336/105/24 та 336/104/24.

Захисник ОСОБА_10 заявила клопотання про витребування від КНП «Обласний клінічний заклад» з надання психіатричної допомоги» ЗОР зразків біологічного середовища, документів котрі були підставою для відібрання зразків тощо та вирішити питання про призначання експертизи по справі.

Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає вимоги захисників передчасними.

На стадії підготовчого судового засідання суд позбавлений можливості встановити, чи запитувані документи мають значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Разом з тим суд зважає на пояснення прокурора, який зазначив, що обставини, для доведення яких захисникам необхідні означені документи, доводяться іншими матеріалами кримінального провадження, які прокурор має намір представити суду.

Крім того, питання про призначання експертизи не є тими питаннями які вирішуються в підготовчому судовому засіданні, оскільки суд ще не досліджував матеріали кримінального провадження, не допитував свідків тощо.

Клопотання про витребування матеріалів судової справи, є необґрунтованим, оскільки стороною захисту не доведено як матеріали справи про адміністративне правопорушення пов`язані з даною справою та які дані необхідно отримати.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про витребування відеозапису з КНП «Обласний клінічний заклад» з надання психіатричної допомоги» ЗОР щодо медичного огляду ОСОБА_3 з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, є необґрунтованим, оскільки не надано доказів того, що така відеофіксація велась. Проведення обов`язкової відео фіксації під час проведення такого огляду не передбачено жодною нормою, а тому його наявність чи відсутність не вплине на отримані результати.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про допит поліцейських, які здійснювали огляд місця ДТП від 24.12.2023 року є необґрунтованими, оскільки не зазначено кого саме необхідно викликати та які обставини вони можуть пояснити.

Клопотання захисника ОСОБА_10 про виклик свідків, підлягає задоволення оскільки це медичні працівники, поняті, поліцейські, які зможуть надати пояснення по даній справі.

Щодо клопотання захисника про витребування із Офісу Генерального прокурора документів про рух кримінального провадження

Клопотання мотивоване тим, що сторона захисту має певні сумніви щодо правомірності дій сторони обвинувачення в частині дотримання нею вимог Кримінального процесуального кодексу України під час досудового розслідування. Захисник стверджує, що відомості, які містяться у запитуваних документах, мають значення для встановлення суттєвих обставин у кримінальному провадженні, у тому числі розуміння його ходу, що в майбутньому може бути використано зокрема з метою перевірки версії сторони захисту щодо можливої фальсифікації процесуальних документів стороною обвинувачення.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення клопотання та вважає його безпідставним.

Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього врегульований Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення № 298).

Відповідно до пп. 1, 2 п. 2 розділу І Положення № 298 власником і розпорядником Реєстру є держава в особі Офісу Генерального прокурора. Володільцем інформації, що обробляється в Реєстрі, є Офіс Генерального прокурора.

Згідно з п. 3 розділу І Положення № 298 право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, мають: власник (у повному обсязі з урахуванням повноважень структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, для забезпечення виконання покладених на них завдань); Директор Національного бюро, перший заступник Директора Національного бюро, керівник Головного підрозділу детективів, керівник підрозділу детективів, керівник управління внутрішнього контролю, керівник відділу детективів Національного бюро (у межах повноважень, визначених статтею 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»); керівники органів прокуратури, прокурори (у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими, дізнавачами піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування); керівники органів досудового розслідування, дізнання (за винятком посадових осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту), а також слідчі та дізнавачі (уповноважені особи інших підрозділів) органів Національної поліції, безпеки, Державного бюро розслідувань, детективи Національного бюро, органів Бюро економічної безпеки України (у межах кримінальних правопорушень, щодо яких цими органами проводиться досудове розслідування); користувачі (у межах наданих адміністратором прав доступу, визначених з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, для отримання інформації, що обробляється в Реєстрі, забезпечення ведення спеціальних обліків, проведення аналізу результатів діяльності правоохоронних органів).

Отже, сторона захисту не наділена правом доступу до відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пунктом 5 розділу IV Положення № 298 передбачено, що надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва в ньому.

Зважаючи на викладене, Офіс Генерального прокурора як власник Реєстру, маючи у повному обсязі доступ до відомостей внесених до Реєстру, уповноважений надавати відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Суть клопотання сторони захисту зводиться до того, що потреба в отриманні документів з відповідною інформацією з Єдиного реєстру досудових розслідувань зумовлена необхідністю перевірки фактів дотримання стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального законодавства під час досудового розслідування, зокрема шляхом порівняння процесуальних рішень та інших процесуальних документів з інформацією про їх складення та прийняття, що відображена в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Суд вважає, що відомості, які містяться в Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо руху кримінального провадження № 62023080100001008 від 24.12.2023 р., можуть мати значення для побудови лінії захисту. Тому, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, дотримання принципу змагальності кримінального провадження, перевірки доводів сторони захисту щодо порушення стороною обвинувачення вимог Кримінального процесуального кодексу України під час досудового розслідування, клопотання захисника про витребування документів слід задовольнити.

Інших клопотань від учасників судового провадження не надійшло.

Керуючись ст.ст. 181-183, 197, 199, 314-316, 372 КПК України, суд -

постановив:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023080100001008 від 24 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Запоріжжя на 17 квітня 2024 року о 10 годині 30 хвилин, суддею одноособово.

Прийняти до розгляду цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

Прийняти до розгляду цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, потерпілі, представник потерпілих, обвинувачений, захисники, цивільні позивачі, цивільний відповідач, третя особа.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, до 06 червня 2024 року включно, без права внесення застави.

В задоволенні клопотань захисників про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання - відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_10 про виклик свідків - задовольнити.

Клопотання захисника ОСОБА_9 про витребування із Офісу Генерального прокурора документів про рух кримінального провадження - задовольнити.

Витребувати від держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань Офіс Генерального прокурора відомості з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань по кримінальному провадженню № № 62023080100001008 від 24.12.2023 р. стосовно ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, а саме: розширений витяг (повна інформація) по всіх розділах: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли» у вигляді роздруківок, доступ до якого знаходиться у відповідальних осіб Офісу Генерального прокурора, всі рішення щодо вжитих ухвалами слідчих суддів заходів забезпечення кримінального провадження (статті 131,298-3КПК України); відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України).

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про витребування відеозапису, призначення експертизи та допиту поліцейських, які здійснювали огляд місця ДТП від 24.12.2023 року - відмовити.

В задоволенні клопотань захисника ОСОБА_10 про тимчасовий доступ до речей та документів, призначення експерти, витребування доказів - відмовити.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню, та може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її винесення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, обвинуваченим, який тримається під вартою-в той же строк з дня вручення копії ухвали.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Суддя: