Ухвала

від 09.04.2024 по справі 643/3201/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3201/24

Провадження № 2/643/2185/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Поліщук Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки охоронна фірма» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за невикористанні дні відпустки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Букіна О.С. звернувся до суду з вказаним позовом і просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки охоронна фірма» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 73242 грн. 80 коп., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 26820 грн. 00 коп., компенсацію за невикористанні 48 днів відпустки у розмірі 10729 грн. 92 коп., судові витрати зі сплати судового збору та оплати професійної правничої допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Також, від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Вже на стадії пред`явлення позову позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і довести при пред`явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача окрім заборгованості по заробітній платі, також середній заробіток за весь період затримки розрахунку, але судовий збір за дану вимогу не сплатив.

При цьому позивачем в додатках до позову зазначено п. 1 - оригінал квитанції про сплату судового збору, однак до позовної заяви її не надає.

Відповідно до п. 1ст.5Закону України«Про судовийзбір» звільняються від сплати судового збору позивачі у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, п. 1 ст.5Закону України«Про судовийзбір» не містить вказівки на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються позивачі у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У відповідності до вимог ст.1Закону України«Про оплатупраці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до вимог ст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою. Тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а тому за відповідні вимоги працівники-позивачі повинні сплачувати судовий збір у порядку, встановленому законом.

Такого висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 р. у справі № 910/4518/16, у якій погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі були звільнені від сплати судового збору, а отже підлягають оплаті судовим збором.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за змістом приписів статей 94,116,117Кодексу законівпро працюУкраїни та статей 1,2Закону Українивід 24березня 1995року N108/95-ВР"Прооплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пільг щодо сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Законом України«Про судовийзбір» не передбачено.

Доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору не надано.

Згідно п.п.1 п. 1 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але неменше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, яку просить стягнути позивач складає 26820 грн. 00 коп..

Позивачем подано позовну заяву в системі Електронний суд, а тому для сплати судового збору підлягає застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідної ставки судового збору.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп. (1211 грн.20 коп.*0,8) за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл./м.Харків/Салтіввсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA568999980313171206000020657, код класифікації доходівбюджету 2030101), або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 п. 5 ч. 3 ст.175ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості щодо заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки.

Однак на підтвердження викладених обставин до позовної заяви позивач не надав посилань на докази, а саме: що він дійсно не отримував нараховану заробітну плату у період з 01.01.2022 по 05.12.2023; не зазначені обставини в підтвердження того факту, що відповідач під час звільнення не провів з позивачем повний розрахунок по заробітній платі; не зазначені обставини в підтвердження того, що кількість невикористаних днів відпустки позивача складає 48 днів з посиланням на відповідні докази.

Позивач посилається як на підставу звільнення на наказ № 33 (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 05.12.2023, однак зазначеним наказом з посади охоронця ТОВ «АКБ-ОФ» за згодою сторін звільнений ОСОБА_1 , а позовну заяву подано іншою особою, а саме ОСОБА_1 , тому позивачу слід надати посилання на докази звільнення саме ОСОБА_1 .

Крім того, позивачем в матеріалах справи зазначено, що попередній розмір витрат на правову допомогу становить 10000,00 грн. та які в подальшому позивач просить стягнути з відповідача на його користь, проте на підтвердження викладених обставин не надано посилань на докази, а саме: договір про правову допомогу, акт виконаних робіт, квитанцію про сплату даних коштів.

У рішенні від14грудня 2011року №19-рп/2011Конституційний СудУкраїни встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст. ст.185, 258-261, 353-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки охоронна фірма» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за невикористанні дні відпустки - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Т.В. Поліщук