Рішення

від 09.04.2024 по справі 299/4/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09.04.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі судді Трагнюк В.Р., за участю секретаря судових засідань Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В :

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" в особі начальника Хустського ЦОК Черничка І.І. звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартості спожитої електричної енергії.

Позовні вимоги мотивує тим, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" (далі по тексту - ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ», позивач) є учасником ринку електричної енергії, яке на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. №429, провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.

Відносини, пов`язані з постачанням електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії регулюються, зокрема, ЗУ «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 p., (далі по тексту - ПРРЕЕ,), іншими нормативно - правовими актами та договорами, що укладені між відповідними учасниками такого ринку.

Положеннями п.13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії», а також положеннями п.7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви - приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Так, ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , споживач, відповідач) якому здійснюється постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , приєднався до умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання електричної енергії по об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 (місцем виконання договору адреса постачання електричної енергії) та оплатою рахунків виставлених ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» за спожиту електричну енергію за вказаною адресою, що підтверджується абонентською книжкою особового рахунку № НОМЕР_1 .

Згідно загальної картки споживання вся сума заборгованості складає 3577, 68 грн.

Відповідач відзив на позов не подав.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розгляд справи проведено в порядку визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України з ухваленням заочного рішення.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ч. 2 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом

Так, ОСОБА_1 (споживач) якому здійснюється постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом фактичного споживання електричної енергії по об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та оплатою рахунків виставлених ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» за спожиту електричну енергію за вказаною адресою, що підтверджується абонентською книжкою особового рахунку № НОМЕР_2 (а.с.7).

Місцем виконання договору є адреса постачання електричної енергії: АДРЕСА_1 (а.с.7, 8-11).

Згідно загальної картки споживання вбачається, що загальна сума заборгованості складає 3577,68 грн. (а.с.7, 20).

Оцінка Суду

Відповідно до ч.1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Слід зазначити, що будь - які інші докази, окрім зазначених вище, суду подані не були, відтак у суду з урахуванням принципу диспозитивності відсутні підстави для збирання доказів, відповідно справу слід розглянути за наявними у ній доказами.

Судом встановлено, що ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» є учасником ринку електричної енергії, яке на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. №429, провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.

Відносини, пов`язані з постачанням електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії регулюються, зокрема, ЗУ «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 p., іншими нормативно - правовими актами та договорами, що укладені між відповідними учасниками такого ринку.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розмішує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до абз. 13 п.1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.

Положеннями п.13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії», а також положеннями п.7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви - приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Так, ОСОБА_1 якому, як власнику житлового будинку здійснюється постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , приєднався до умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання електричної енергії по об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17,18).

Місцем виконання договору є адреса постачання електричної енергії: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно загальної картки споживання вбачається, що загальна сума заборгованості складає 3577,68 (а.с.7, 20).

Згідно п.2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 6.2. Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору, а Постачальник в свою чергу згідно пп.1 п. 7.1. Договору має право отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 5.8. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Положення п. 5.10 Договору передбачають, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Так, згідно п. 9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, при цьому особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб і не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ст.ст. 12, 13 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У наслідок неналежного виконання вищезазначених вимог законодавства та взятих на себе зобов`язань у ОСОБА_1 перед Товариством із врахуванням часткових оплат утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 3577,68 грн., оплату якої боржник у порядку та строки визначені Договором та ПРРЕЕ в добровільному порядку не здійснив, що також підтверджується абонентською книжкою особового рахунку № НОМЕР_2 (а.с.7).

В свою чергу відповідачем не надано доказів, які б спростовували позовні вимоги.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 147 гривень 20 копійок судового збору сплаченого позивачем при поданні позову на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України (а.с.1).

Що стосується вимоги про судові витрати позивача на правову (правничу) допомогу по справі в сумі 5000 гривень.

Відповідно до частини першої пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою та другою ст.134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 134 ЦПК).

Відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно матеріалів справи позовна заява містить: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс та які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, вимоги про стягнення з іншої сторони судових витрат, що складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Ордер про надання правничої допомоги (а.с. 20-21, 26-27).

Матеріалами справи встановлено, що разом з позовною заявою представником позивача адвокатом Чекан В.В. подано додаток № 32 від 26.12.2023 року до договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.04.2019 року № 26, який містить перелік наданих послуг, що входять до складу правової допомоги, а саме: оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги, ордер адвоката), вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, формування позиції клієнта у справі (2 години), надання консультацій клієнтом (2 години); визначення та аналіз норм матеріального та процесуального права для підготовки позовної заяви (1,5 год.); збір та аналіз доказів необхідних, для подання позовної заяви (1 год.), підготовка та направлення в суд першої інстанції позовної заяви у справі за позовом ТОВ «Закарпаттяенергозбут» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з додатками (5 годин), направлення відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 копії позовної, заяви у справі з додатками (0,5 год.) Всього на загальну вартість 5000,00 грн.

Верховний Суд неодноразово в своїх постановах зазначав, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Неспівмірність суми гонорару визначається з критерію складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, тощо. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року справа № 922/1964/21, визначена позиція відносно стягнення витрат на правничу допомогу, при відсутності заяви про зменшення такого розміру, наявності заперечень щодо неспівмірності, яка застосована при розгляді даної справи.

Враховуючи ціну позову (3577,68 грн.) та складність справи вартість послуг адвоката та потрачений ним час є неспівмірними із складністю спірних правовідносин.

Крім цього, дійсно складність спірних правовідносин (категорія справи) та обізнаність представника у таких і судовій практиці з цього приводу презюмується, тому вартість витрат на правову допомогу у сумі 5000,00 грн. яку просить стягнути позивач є необгрнутованою хоча б з погляду зазначених вище обставин.

Більше того, адвокатом здійснено розподіл наданих ним послуг та оцінено кожні із них окремо, зокрема: вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, формування позиції Клієнта у справі, надання консультацій клієнтом, визначення та аналіз норм матеріального та процесуального права для підготовки позовної заяви, збір та аналіз доказів необхідних, для подання позовної заяви; підготовка та направлення в суд першої інстанції позовної заяви у справі за позовом ТОВ «Закарпаттяенергозбут» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з додатками, направлення відповідачам копії позовної, при цьому такі послуги охоплюються загалом правовою допомогою та надаються кожним адвокатом у межах наданих законом повноважень. Більш того, відправка позову до суду є технічною процедурою та не являється видом правової допомоги.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності та результатів розгляду такої, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення таких у розмірі 1200,00 грн.

За встановлених обставин позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265, 267, 268, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартості спожитої електричної енергії - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , проживаючого по АДРЕСА_2 на користь на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» (код в ЄДРПОУ: 41999833, адреса місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Жупанатська, 18), суму заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 3577 гривень 68 копійок та судовий збір у сумі 2147 гривень 20 крпійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , проживаючого по АДРЕСА_2 на користь на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» (код в ЄДРПОУ: 41999833, адреса місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Жупанатська, 18) судові витрати на правничу допомогу в сумі 1200 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 09.04.2024 року

ГоловуючийВ. Р. Трагнюк