Рішення

від 08.04.2024 по справі 442/2107/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/2107/24

Провадження №2/442/697/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

з участю секретаря судового засідання Малик О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , 1938 року народження, який до дня смерті був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 .

17.01.2008 батько склав заповіт, згідно якого все належне йому майно на час смерті, заповідав своєму синові ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Нагуєвицької сільської ради ОСОБА_3 , за реєстровим номером 5.

Після смерті спадкодавця ( ОСОБА_2 ) відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

Він звернувся до Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом. На підставі його заяви, заведено спадкову справу у спадковому реєстрі, номер справи 54175002, що підтверджується витягом із спадкового реєстру, однак, листом № 382/02-14 від 19.03.2013 нотаріус повідомив про те, що не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, та повідомив про необхідність звертатися до суду про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а тому з метою оформлення своїх спадкових прав змушений звернутися із цією позовною заявою в суд.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про підтримання позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є клопотання про розгляд справи у їх відсутності, щодо вирішення позову покладаються на думку суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина до складу якої входить житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.. 1216 Цивільного кодексу України «Поняття спадкування» передбачено, що: 1. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України «Види спадкування» 1. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а відповідно до статті 121 ЦК України «Склад спадщини» 1. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1 та 2 статті 1220 ЦК України «Відкриття спадщини» встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу), а частиною 1 статті 1221 ЦК України «Місце відкриття спадщини» визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За змістом статті 1223 ЦК України «Право на спадкування» 1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. 2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. 3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно Статті 1233 ЦК України «Поняття заповіту» 1. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, а статтею 1234 ЦК України «Право на заповіт» встановлено, що: 1. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. 2. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до статті 1235 ЦК України«Право заповідача на призначення спадкоємців»1. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. 2. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. 3. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. 4. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.

Згідно статті 1236 ЦК України «Право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом» 1. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. 2. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. 3. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. 4. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1254 ЦК України «Право заповідача на скасування та зміну заповіту» 1. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. 2. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, якій він йому суперечить. Частиною 5 статті 1268 ЦК України «Прийняття спадщини» однозначно встановлено, що: 5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 статті 190 Цивільного кодексу України : майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно статті 380 Цивільного кодексу України «Житловий будинок як об`єкт права власності» житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Частиною 1 статті 381 ЦК України «Садиба як об`єкт права власності» визначено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

За змістом ст. 392 ЦК України належним відповідачем є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі їх відсутності, територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що позивач є єдиним спадкоємцем по заповіту щодо спірного майна та після смерті спадкодавця вчинив усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак з незалежних від нього причин у видачі такого йому було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , позначений на плані літ. «А-1» загальною площею 60,4 кв.м., житловою площею 28,9 кв.м. до якого належать: сарай літ. «Б», навіси літ.В та Г, вбиральня літ.Д, колодязь літ.К і огорожа літ.1, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Дата складення рішення - 08.04.2024.

Суддя О.В. Крамар