Постанова

від 14.03.2024 по справі 520/18038/13-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2661/24

Справа № 520/18038/13-ц

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л.В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 520/18038/13-ц

Номер провадження: 22-ц/813/2661/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

- за участю секретаря судового засідання - Ступник А.О.,

учасники справи:

- скаржник - ОСОБА_1 ,

- особа, дії, бездіяльність або рішення якої оскаржуються - старший державний виконавець Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кудряшов Павло Юрійович,

- заінтересовані особи - 1) Акціонерне товариство «УкрСиббанк», 2) ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кудряшова Павла Юрійовича, заінтересовані особи - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»», ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою адвоката Хомко Світлани Василівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Київського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Калініченка Л.В. 28 вересня 2023 року, про відмову в задоволенні скарги, повний текст ухвали складений 02 жовтня 2023 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеною скаргою, в якій просить: 1) визнати бездіяльність старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кудряшова Павла Юрійовича неправомірною; 2) зобов`язати старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кудряшова Павла Юрійовича виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про боржника фізичну особу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасувати всі інші заходи вжиті під час примусового виконання виконавчих документів в рамках виконавчого провадження.

ОСОБА_1 обґрунтовує вимоги скарги тим, що відносно нього у Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебували виконавчі провадження НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які завершені на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Одеської області у справі №916/3468/21 звільнено ОСОБА_1 від боргів, окрім передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з питань банкрутства. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедури банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягає виконанню.

Після постановлення вищевказаної ухвали господарським судом він звернувся до державного виконавця із заявою про виключення відомостей про нього, як про боржника, з Єдиного реєстру боржників та скасування всіх інших заходів, вжитих під час примусового виконання виконавчих документів в рамках виконавчих проваджень ВП НОМЕР_1 та ВП НОМЕР_2, на підставі положень ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Листом державного виконавця від 28.03.2023 року йому відмовлено у вчиненні вказаних дій, оскільки виконавчі провадження завершені на підставі п. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 2 - 4).

Позиція учасників справи в суді першої інстанції

Представник Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у відзиві на скаргу просить відмовити у задоволенні скарги. Посилається на відсутність підстав для виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників (а. с. 32 - 34).

Адвокат Цвігун В.В., діючий від імені ОСОБА_2 , у письмових поясненнях підтримав доводи скарги на дії та бездіяльність державного виконавця та просить її задовольнити (а. с. 108 - 111).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування його висновків

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.09.2023 року відмовлено у повному обсязі у задоволенні вищевказаної скарги ОСОБА_1 ..

Ухвала суду мотивована тим, що спірні виконавчі провадження були закінчені на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII, а відтак відсутні підстави для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників на підставі ч. 4 ст. 40 Закону №1404-VIII.

Посилання заявника про те, що виконавчі листи №520/18038/13-ц, видані 15.04.2014 року Київським районним судом міста Одеси на виконання рішення Київського районного суду мста Одеси від 13.03.2014 року є такими, що не підлягають виконанню на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 року по справі №916/3468/21, суд вважав недостатніми, приймаючи, що вказана ухвала господарського суду не містить чітко визначеного переліку виконавчих листів за якими звільнено боржника від зобов`язань, приймаючи положення ч. 2 статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, яка передбачає випадки, за якими фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів.

Доказів на підтвердження наявності підстав, визначених пунктом 23 Розділу ІІІ Інструкції для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, за виконавчим провадженням завершеним на підставі положень п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», до суду не надано(а. с. 140 - 150).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Адвокат Хомко С.В., діюча від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28.09.2023 року. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що: 1) помилковими є посилання суду на те, що за результатами завершення процедури банкрутства ОСОБА_1 неможливо чітко встановити, які зобов`язання не підлягають виконанню; 2) судом першої інстанції не у повній мірі дослідженні обставини, встановленні ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 року; 3) помилковими є застосування судом положень п. 23 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, в той час як застосуванню підлягав п. 20 (а. с. 153 - 157).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.10.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Хомко Світлани Василівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2023 року (а. с. 161 - 161 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.11.2023 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду справи. Справу призначено до розгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 176).

12.01.2024 року від АТ «Укрсиббанк» надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

У судовому засіданні адвокат Хомко С.В., діюча від імені ОСОБА_1 , просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог скарги.

Адвокат Цвігун В.В., діючий від імені ОСОБА_2 , у судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Інші часники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатню наявність у справі матеріалів для її розгляду, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №520/18038/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За наслідком розгляду вказаної справи Київським районним судом міста Одеси 13.03.2014 року ухвалено рішення, яким позовні вимоги позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», код за ЄДРПОУ 09807750, заборгованість за кредитним договором за №11347859000 від 21 травня 2008 року у загальній сумі 111819 (сто одинадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) доларів 39 (тридцять дев`ять) центів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13 листопада 2013 року становить 893772 (вісімсот дев`яносто три тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 38 (тридцять вісім) коп., у тому числі: заборгованість за кредитом - 81017 доларів 48 центів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 647572 грн. 72 коп.; заборгованість за відсотками - 26268 доларів 06 центів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 209960 грн. 60 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за користування кредитом - 15044 грн. 02 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом - 21195 грн. 03 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 25.03.2014 року.

15.04.2014 року з метою його виконання, за заявою стягувача, Київським районним судом міста Одеси видані виконавчі листи №520/18038/13-ц, у тому числі, відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення з останнього на користь ПАТ «УКРСИББАНК» грошової суми у розмірі - 1 787 544,75 грн. та про стягнення на користь ПАТ «УКРСИББАНК» судового збору в сумі - 1 720,50 грн.

Вказані виконавчі листи перебували на примусовому виконанні у Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): - ВП НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» грошової суми у розмірі - 1 787 544,75 грн.; - ВП НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» судового збору в сумі - 1720,50 грн..

В рамках вказаних виконавчих проваджень, державним виконавцем були внесені відповідні відомості про боржника ОСОБА_1 до Єдиного реєстру боржників, що підтверджується Інформаційною довідкою з Єдиного реєстру боржників від 03.04.2023 року.

Надалі, виконавче провадження НОМЕР_2 було завершено на підставі постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.02.2020 року, яка була винесена на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме з тих підстав, що у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника-юридичної особи, місце проживання, перебування боржника-фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

З вказаних підстав також було завершено виконавче провадження за НОМЕР_1 на підставі постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.02.2020 року за п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

27.12.2022 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Верра Фінанс» був укладений договір факторингу №27/12/22, п.п. 2.1., 2.2., 2.3 якого передбачено, що за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржника перед клієнтом, що передбачені умовами первинного договору. Перелік первинних договорів та договорів забезпечення наводиться в додатку 1 до цього договору. Одночасно з відступленням права вимоги до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення, якими забезпечується зобов`язання за первинними договорами.

Відповідно до акту приймання-передачі документації до договору факторингу №27/12/22 від 27.12.2022 року, підписаного між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Верра Фінанс», на виконання договору факторингу №27/12/22 від 27.12.2022 року, укладеного клієнтом та фактором, клієнт передав, а фактор прийняв наступну документацію: договір про надання споживчого кредиту №11347859000 від 21.05.2008 року, укладений між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 , з усіма додатками та додатковими угодами, договір поруки від 21.05.2008p., договір іпотеки від 21.05.2008 року

27.12.2022 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Верра Фінанс» був укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 21.05.2008 року.

27.12.2022 року між ТОВ «Верра Фінанс» та ТОВ «Стандард Фінанс Груп» був укладений договір про відступлення права вимоги, п. 2.1. якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор відступає за плану новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором (кредитний договір № 11347859000 від 21.05.2008 року, що укладений між АКІБ «УКРСИББАНК» та фізичною особою ОСОБА_1 ), а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором.

27.12.2022 року між ТОВ «Верра Фінанс» та ТОВ «Стандард Фінанс Груп» був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 21.05.2008 року.

27.12.2022 року між ТОВ «Стандард Фінанс Груп» та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений договір відступлення права вимоги, п. 2.1. якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором (кредитний договір №11347859000 від 21.05.2008 року, що укладений між АКІБ «УКРСИББАНК» та фізичною особою ОСОБА_1 ), а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги (виникли у кредитора згідно договору відступлення права вимоги від 27.12.2022 року, що укладений між ТОВ «Стандард Фінанс Груп» і ТОВ «Верра Фінанс», права вимоги у якого, в свою чергу, виникли згідно договору факторингу № 27/12/22 від 27.12.2022 року, що укладений між АТ «УКРСИББАНК» і ТОВ «Верра Фінанс»), що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором. При цьому новий кредитор набуватиме статус правонаступника кредитора відповідно до чинного законодавства України, у виконавчому провадженні, пов`язаному з правом вимоги.

27.12.2022 року між ТОВ «Стандард Фінанс Груп» та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідченим 21.05.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, п. 1.1. якого передбачено, що у зв`язку з укладенням сторонами договору відступлення права вимоги від 27.12.2022 року за договором про надання споживчого кредиту №113447859000 від 21.05.2008 року, укладеним між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 , з усіма додатками та додатковими угодами, виконання зобов`язань за яким забезпечено іпотекою, згідно договору іпотеки, посвідченого 21.05.2008 року, який був укладений між АКІБ «УкрСиббнак» та ОСОБА_1 , право вимоги за договором іпотеки, іпотекодержатель набув на підставі договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченого 21.05.2008 року, укладеного між ТОВ «Вірра Фінанс» та іпотекодержателем, посвідченим 27.12.2022 року. З моменту укладання цього договору новий кредитор набуває статусу іпотекодержателя за договором.

У витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №318978286 від 27.12.2022 року наявні наступні дані: підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, виданий 21.05.2008 року, договір про відступлення права вимоги, виданий 27.12.2022 року, договір відступлення прав вимоги, виданий 27.12.2022 року, договір про відступлення права вимоги, виданий 27.12.2022 року, договір відступлення прав вимоги, виданий 27.12.2022 року; відомості про суб`єктів: іпотекодержатель - ОСОБА_2 , іпотекодавець - ОСОБА_1 ; опис предмета іпотеки: трьох кімнатна, житлова площа 52, 1 кв.м., загальною плошею 103,1 кв.м.; об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості, АДРЕСА_1 .

Також, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 13 березня 2023 року затверджено звіт про виконання плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 . Припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 08.12.2021р. 3вільнено ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства (відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи). Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі №916/3468/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрито.

Представник ОСОБА_4 звернувся до Першого Малиновському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про боржника - ОСОБА_1 , скасування всі інших заходів вжитих під час примусового виконання виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Листом Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.03.2023 року за №24247 відмовлено у задоволені вимог вказаної заяви.

Між сторонами виникли правовідносини щодо оскарження дій державного виконавця.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення скарги.

Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу

За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Порядок розгляду скарг на дії, бездіяльність, рішення, державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення визначений розділом VІІ ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Пунктом 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Щодо посилань апелянта на обставини банкрутства ОСОБА_1 та необхідності у зв`язку з цим виключення його із реєстру боржників, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.

Згідно з частиною першою статті 129 КУзПБ не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів боржник зобов`язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.

Відповідно до частини другої статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд у п`ятиденний строк після отримання звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, але не пізніше 10 днів після закінчення строку виконання такого плану, призначає судове засідання для розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів. У цьому судовому засіданні кредитори можуть висловити свої скарги на дії боржника щодо виконання плану реструктуризації боргів.

Згідно з частиною третьою статті 129 КУзПБ за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Відповідно до частини четвертої статті 129 КУзПБ у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.

Згідно з частиною п`ятою статті 129 КУзПБ у разі невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризації боргів боржника кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.

Відповідно до частини першої статті 134 КУзПБ господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Згідно з частиною другою статті 134 КУзПБ фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи.

Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 1 КУзПБ).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з частиною другою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13 березня 2023 року затверджено звіт про виконання плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 . Припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 08.12.2021р. 3вільнено ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства (відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи). Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі №916/3468/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - закрито.

На підставі вказаної ухвали, представник ОСОБА_4 звернувся до Першого Малиновському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про боржника - ОСОБА_1 , скасування всіх інших заходів, вжитих під час примусового виконання виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Листом Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.03.2023 року за №24247 відмовлено у задоволені вимог вказаної заяви.

Статтею 15 Закону №1404-VIII передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Також статтею 9 Закону №1404-VIII передбачено, що Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників визначено частиною 7 статті 9 Закону №1404-VIII, відповідно до якої відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Як вбачається зі скарги, скаржником зазначено про наявність підстав для виключення про нього відомостей, як боржника, з Єдиного реєстру боржників на підставі ч. 4 ст. 40 Закону №1404-VIII.

Частиною 4 статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що спірні виконавчі провадження були закінчені на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII, а відтак відсутні підстави для виключення відомостей про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників на підставі ч. 4 ст. 40 Закону №1404-VIII.

Обставини щодо закінчення процедури банкрутства ОСОБА_1 не свідчать про безумовну підставу, яка підтверджує надання оцінки та висновку про те, що виконавчі листи №520/18038/13-ц, видані 15.04.2014 року Київським районним судом міста Одеси на виконання рішення Київського районного суду мста Одеси від 13.03.2014 року, відносно боржника ОСОБА_1 , є такими, що не підлягають до виконання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів звернення із заявою в порядку ст. 432 ЦПК України про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Щодо посилання апелянта на те, що суд помилково застосував п. 23 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки необхідно було застосувати п. 20, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до п. 20 вищевказаної Інструкції повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що такий виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, виконавець, керуючись частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», виносить постанову про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання такого виконавчого документа, без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження.

Колегія суддів наголошує, що виконавчі листи №520/18038/13-ц, видані 15.04.2014 року Київським районним судом міста Одеси на виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 13.03.2014 року відносно боржника ОСОБА_1 , не було визнано такими, що не підлягають до виконання.

Тому, апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності підстав, визначених пунктом 23 Розділу ІІІ Інструкції для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, за виконавчим провадженням завершеним на підставі положень п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «про виконавче провадження».

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, навівши обґрунтовані мотиви, оскільки матеріали справи не містять доказів, які свідчать про неправомірність дій державного виконавця.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Хомко Світлани Василівни, діючої від імені ОСОБА_1 , є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Хомко Світлани Василівни, діючої від імені ОСОБА_1 , у суду апеляційної інстанції відсутні.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Хомко Світлани Василівни, діючої від імені ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2023 року про відмову в задоволенні скарги - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 09 квітня 2024 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе