Ухвала

від 09.04.2024 по справі 336/3321/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/3321/24

Провадження №: 1-кс/336/425/2024

У Х В А Л А

іменем України

09 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082080000395 від 12.03.2024 року, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Запоріжжі, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

за участю:

прокурора ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

встановив:

09квітня 2024року слідчийподав досуду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуу видіособистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082080000395 від 12.03.2024 року, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме крадіжки велосипеду марки «discovery rider-29», чорного кольору, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/108-24/4902-ТВ від 27.03.2024 складає 4933 гривень 33 копійок.

Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду предмету, договором про надання фінансового кредиту від 08.03.2024 року наданий «ТОВ «Ломбард «Є гроші», юридична адреса: м. Київ, вул. Лінійна, буд. 17 (код ЄДРПОУ 45098177), відділення якого знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де вказано, що 08.03.2024 року було звернення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ломбарду з метою закладу велосипеду марки «discovery rider-29», чорного кольору; постановою про визнання речовим доказом, договору про надання фінансового кредиту; протоколом огляду предмету, відеозапису з приміщення ломбарду.

Слідчий зазначає, що згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків по кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні просив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання задовольнити, оскільки наявні ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження та він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Підозрюваний та його захисник не погоджуються з вказаним клопотанням та просили відмовити в його задоволенні. Захисник зазначив, що прокурор не довів наявність ризиків, які виправдовують застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу. Підозрюваний жодним чином не перешкоджав досудовому розслідуванню на кожен виклик слідчого з`являвся, надав показання з приводу підозри, приймав участь у слідчих діях та висловлює жаль з приводу вчиненого, не переховувався від органів досудового розслідування. Підозрюваний не вчиняв жодних дій щодо впливу на свідків та потерпілу, цей ризик є необґрунтованим. Підозрюваний раніше не судимий, жодного разу не притягався до кримінальної відповідальності, не вчиняв адміністративних правопорушень, а тому ризик вчинення іншого кримінального правопорушення прокурором не доведений.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали, дійшов наступного висновку.

У провадженні СВ ВП № З ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082080000395 від 12.03.2024 року, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

29березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в тому, що він підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, за який передбачено кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду предмету, договором про надання фінансового кредиту від 08.03.2024 року; постановою про визнання речовим доказом, договору про надання фінансового кредиту; протоколом огляду предмету, відеозапису з приміщення ломбарду.

Прокурор вказує, що під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків по кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування тощо.

З тексту клопотання та доданих до нього матеріалів слідує, що ОСОБА_5 народився в м. Запоріжжі, громадянин України, має постійне місце проживання, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Підозрюваний жодним чином не перешкоджав досудовому розслідуванню на кожен виклик слідчого з`являвся, надав показання з приводу підозри, приймав участь у всіх запропонованих слідчих діях та висловлює жаль з приводу вчиненого, не переховувався від органів досудового розслідування.

Доказів, які б свідчили про схильність підозрюваного до ухилення від органу досудового розслідування, прокурором не надано.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні не довела наявності підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Доказами на обґрунтування ризику можуть бути, зокрема: - документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; - інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджене документально; - необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; - вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується, - документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Підозрюваний та захисник пояснили, що ОСОБА_5 перешкод слідству не чинив, на кожен виклик слідчого з`являвся, надав послідовні показання з приводу підозри та висловлює жаль з приводу вчиненого, не переховувався від органів досудового розслідування, не впливав ні на свідків, ні на потерпілих.

Ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду прокурором не доведений належними доказами.

Прокурором не доведений і ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків по кримінальному провадженню, оскільки доказів щодо такого впливу не має.

З матеріалів доданих до клопотання слідує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання.

Відтак, твердження сторони обвинувачення ґрунтується виключено на припущенні, і не підтверджується жодними об`єктивними доказами.

Перелік запобіжних заходів у кожному конкретному випадку дозволяє індивідуалізувати їх застосування враховуючи при цьому як інтереси правосуддя, так і недопущення невиправданих обмежень прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого.

Наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії визначені у ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, буде ухилятися ? від органів досудового розслідування та (або) суду. Наприклад, підозрюваний, обвинувачений висловлював наміри виїхати за межі населеного пункту, оголошувався його розшук у цьому провадженні чи він одержав закордонний паспорт; або ухилявся від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Вчинення інших кримінальних правопорушень, про це, наприклад, може свідчити те, що підозрюваний, обвинувачений раніше неодноразово засуджувався за вчинення кримінального правопорушення.

У клопотанні про застосування запобіжного заходу слідчий, прокурор, крім підстав, зазначених у ст. 177 КПК, зобов`язаний надати інформацію про застосування до підозрюваного (обвинуваченого) інших запобіжних заходів як у цьому кримінальному провадженні, так і в інших кримінальних провадженнях (за наявності відомостей про їх застосування). Відповідні дані можуть бути надані стороною захисту та підлягають обов`язковому врахуванню при вирішенні поданого клопотання, оскільки впливають на достовірність підстав (ризиків) для застосування того чи іншого виду запобіжного заходу.

Під час обрання запобіжного заходу мають враховуватися не лише загальні, але й спеціальні критерії, що визначені законодавцем як мета та підстави для ухвалення рішення. Вони визначені у ст. 177 КПК України, зокрема, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Запобіжний захід може застосовуватися лише з метою запобігання спробам вчинення дій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК. Отже, сторона обвинувачення може ініціювати обрання запобіжного заходу лише у зв`язку з необхідністю запобігання спробам особи, які мають виявлятися в реальних діях, а не через їх уявну можливість вчинення чи у припущеннях таких дій у майбутньому. Якщо дослівно тлумачити термін «запобігання спробам», то за змістом воно є тотожним поняттю «припинення розпочатої дії». Умовно його можна вважати співмірним з категорією «замах», що застосовується у визначенні стадій вчинення злочину, та вважається вчиненням особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на настання наслідків, у цьому випадку визначених у ч. 1 ст. 177 КПК.

Наявність спроб, яким слід запобігати, має бути підтверджене доказами. Припущення слідчого/прокурора про їх наявність, якщо вони не ґрунтуються на доказах, визначених у ст. 84 КПК України, не може вважатися належною метою обрання запобіжного заходу у розумінні ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки по суті є припущенням.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Закон не зобов`язує обирати запобіжний захід кожному підозрюваному (обвинуваченому) і в кожному кримінальному провадженню.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 177 КПК України якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, то слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу.

Припис першого речення ч. 2 ст. 177 КПК визнає достатньою підставою для слідчого судді/суду його переконаність, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Водночас комплексний аналіз приписів ч. 1 та 2-го речення ч. 2 ст. 177 КПК свідчить, що слідчий суддя повинен надавати оцінку законності та обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, в якому має бути доведено «існування спроб», перелічених у п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Одного лише припущення слідчого/прокурора про те, що такі спроби можуть потенційно виникнути, недостатньо для ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу.

Окрім власне припущень, слідчому судді мають бути подані конкретні докази реального існування спроби/спроб (ч. 2 ст. 177 КПК). Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України. Тому якщо слідчий/прокурор не доведе суду, що існують підстави для застосування запобіжного заходу, не доведе наявність обґрунтованої підозри чи наявність спроб, перелічених у п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, то таке клопотання вважається незаконним і не підлягає задоволенню.

Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу у процесі розгляду відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний: - здійснювати повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК); - пам`ятати про критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу, передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, та на які вказує слідчий, прокурор.

Просто обґрунтована підозра не дає підстав для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Як зазначено в п. 111 112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

ЄСПЛ визнає, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

Частинами 1, 2, 4 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 179, 184, 194, 369-372, 309 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

В задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: