Рішення

від 21.03.2024 по справі 464/7914/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/7914/23

Провадження № 2/463/819/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді: Мармаша В.Я.,

з участю секретаря судових засідань: Гавц О.Б.,

представника відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

до Сихівського районного суду м. Львова 21.11.2023 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яка 22.11.2023 була передана у провадження судді Дулебка Н.І. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023.

Згідно з заявленими вимогами заявник просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Договором кредитної лінії №UP3325519 (номер у системі L3806967) від 21.12.2019 р. станом на 15.09.2023 року у розмірі 21910,03 грн, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту 10500,00 грн;

- заборгованість за процентами для початково зазначеної тривалості 4410,00 грн;

- заборгованість за процентами для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту 5250,00 грн;

- заборгованість за штрафами і пенею 1750,03 грн.

Ухвалою Сихівського районногосуду м.Львова від 12.01.2023 постановлено зазначену вище заяву передати за підсудністю на розгляд до Личаківського районного суду м. Львова.

Ухвалою суду від 13 лютого 2024 року прийнято цивільну справу до провадження Личаківського районного суду м.Львова.

Представник відповідача на адресу суду направив відзив, зі змісту якого випливає, що у задоволенні позову просить відмовити, аргументуючи тим, що Відповідач є військовослужбовцем та згідно вимог закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях проценти за користування кредитом не нараховуються. На підтвердження вказаного надав Довідки про безпосередню участь Відповідача у здійсненні таких заходів та посвідчення УБД серії НОМЕР_1 .

Від представника позивача у судове засідання надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судовому засіданні, доводи викладені у відзиві на позовну заяву підтримав.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 265, 281, 282 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк.

За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що 21.12.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» та ОСОБА_2 був укладений Договір кредитної лінії № UP3325519 (номер у системі L3806967) в Інформаційно- комунікаційній системі Позивача в електронній формі за допомогою дистанційних засобів.

Договір, укладений між Сторонами, складається зі Спеціальних умов для короткострокового кредиту та Загальних умов Договору кредитної лінії, а також паспорту споживчого кредиту, які є невід`ємною частиною Договору кредитної лінії. Цей кредитний договір підписано електронним підписом Відповідача як позичальника, відтворено шляхом використання ним одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача.

Відповідно до п.3.1. розділу 3 Загальних умов Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальнику в межах Ліміту Кредитної лінії, на основі Заяви Позичальника та за умови їх схвалення, і Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю Суму наданого Кредиту та сплатити всі відповідні Договірні компенсації до останнього дня Строку оплати.

Відповідно до Спеціальних умов Договору, визначено умови надання Кредитної лінії.

Зокрема, ліміт кредитної лінії встановлено 10 500,00 грн., сума кредиту 10 500,00 грн., потенційний ліміт кредитної лінії 20 000,00 грн., загальна вартість кредиту 14 910,00 грн., процентна ставка в день для початково зазначеної тривалості кредиту 1,40 % день, процентна ставка в день для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість Кредиту 1,5 % день, реальна процентна ставка 511,00 %, штраф 50 %.

Відповідно до Спеціальних умов Договору, дата повернення грошових коштів по кредитному ліміту встановлено до 20.01.2020 р., тобто кошти надаються на 30 днів з можливістю продовження (відтермінування) дати повернення коштів.

Відповідно до Спеціальних умов Договору, за продовження дати повернення кредиту встановлюється процентна ставка за кожний період, а саме: - 7 днів 922,00 грн.; - 14 днів 1 911,00 грн.; - 30 днів 3 938,00 грн.

Фактом безготівкової видачі кредитних коштів ОСОБА_2 є копія витягу із інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» транзакція № 11084758 від 21.12.2019 р. у розмірі 10 500,00 грн. на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 (витяг додається з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ)

11.09.2023 р. представник ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» звернувся із запитом №1126 до АТ «ТАСКОМБАНК» з метою підтвердження переказу кредитних коштів по клієнту ОСОБА_2 у розмірі 10 500,00 грн. (копія якого додається).

Відповідно до відповіді АТ «ТАСКОМБАНК» від 15.09.2023 р., 21.12.2019 р. Банком було здійснено переказ коштів від ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» до ОСОБА_2 у розмірі 10 500,00 грн. на банківську платіжну карту № НОМЕР_2 (копія відповіді додається).

Отже, 21.12.2019 р. ОСОБА_2 було видано кредит у сумі 10 500 грн.

Таким чином ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» виконало взяті на себе договором зобов`язання та надало ОСОБА_2 обумовлений кредит шляхом перерахування коштів на картку, реквізити якої зазначені останнім при укладенні договору та проходженні процедури ідентифікації особи. ОСОБА_2 свої зобов`язання не виконав, суму кредиту та відсотки за користування кредитом у встановлений строку не повернув.

Згідно наданого Позивачем розрахунку, сума заборгованості становить 21910,03 грн.

Відтак позовна вимога щодо стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10500,00 грн підлягає задоволенню.

Водночас, відповідно до частини 15 статті 14 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Підтвердженням того, що Відповідач безпосередньо брав участь у здійсненні заходів є Довідка № 52 від 01.02.2022 р та Довідка № 53 від 01.02.2022 р (копії Довідок додаються), посвідчення УБД серії ЮА № 038241.

Так, посвідчення УБД серії НОМЕР_1 видане ОСОБА_2 27 вересня 2016 року, а відповідно до Довідка № 53 від 01.02.2022, ОСОБА_2 у тому числі з 03.06.2019 по 11.08.2019, з 05.06.2020 по 15.10 2020, з 26.06.2021 по 26.09.2021 безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» «особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій».

Особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Наявні у матеріалах справи документи підтверджують статус відповідача як військовослужбовця на момент укладення договору Кредитної лінії №UP3325519 (номер у системі L3806967) від 21.12.2019 та його безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, який перебував безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а тому неустойка та проценти за вищевказаним договором стягненню не підлягають.

Відтак вимоги щодо стягнення процентів задоволенню не підлягають

У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до розрахунків проведених судом, загальний розмір заборгованості становить 10500,00 грн (десять тисяч п`ятсот гривень).

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1286,26 гривні судового збору, тобто 47,92 % розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, представник відповідача на адресу суду направив заяву про стягнення понесених судових витрат. Просив суд стягнути із ТОВ «Юридична компанія Дія-Актив» на користь ОСОБА_2 правничі витрати у розмірі 15 000,00 грн.

Заяву мотивує тим, що враховуючи обсяг послуг: ознайомлення із матеріалами справи та консультації щодо перспектив вирішення справи у судовому порядку, написання заяв по суті та з процесуальних питань, участь у судовому засіданні, моніторинг справи, збір інформації через подання адвокатських запитів мінімальний розмір правничих витрат не може бути меншим 15 000,00 грн. Ціну правничих послуг сторони визначили безпосередньо у пункті 4.1. Договору №6 від 01.03.2023 року.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Положеннями частини першої статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц суд зазначив: «У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін».

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується постановами Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18.

Таким чином, з огляду на те, що витрати на правову (правничу) допомогу у сумі 15 000, 00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, тому затрачений час на надання таких послуг не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а тому суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу слід зменшити з 15000,00 грн. до 8000,00 грн.

Так, оскільки розмір задоволених вимог відповідача становлять 52,08% (100% - 47,92% = 52,08%), а тому на користь відповідача слід стягнути судові витрати в розмірі 8000,00 грн х 0,5208, що становить 4166,40 грн. Докази понесення інших судових витрат сторонами не подані.

Керуючись ст.ст. 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Юридична компанія«Дія-Актив»10500,00грн. (десятьтисяч п`ятсотгривень)заборгованості задоговором Кредитноїлінії №UP3325519(номеру системіL3806967)від 21.12.2019,а також1286,26грн. (одну тисячу двісті вісімдесят шість гривень двадцять шість копійок) судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4166,40 (чотири тисячі сто шістдесят шість гривень сорок копійок) гривень.

В задоволені решти вимог позову відмовити.

Повний текст рішення суду складено і підписано суддею 21.03.2024.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43024915;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: Мармаш В. Я.