Рішення

від 04.04.2024 по справі 161/3545/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/3545/24

Провадження № 2/161/1853/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ленічевої Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення заборони відчуження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2024 року позивачі через свого представника звернулись до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог вказують, що на підставі договору купівлі-продажу від 02 серпня 2006 року вони набули у власність квартиру АДРЕСА_1 . У липні 2023 року вони хотіли розпорядитись майном, однак дізнались про наявність заборони відчуження вказаного майна. Згідно листа від 15 серпня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Українська інноваційна компанія» відсутня (погашена в повному обсязі). Інформацію про виконавче провадження в межах якого були вчиненні вказані дії отримати на даний час неможливо, оскільки пройшов трирічний термін зберігання її в архіві органу ДВС. З відповіді відповідача вбачається, що арешт було накладено в межах ВП 29441754, яке з 30 вересня 2013 року є завершеним. Зважаючи на вказане, та з метою реалізації правомочностей права власності, позивачі просять скасувати арешт нерухомого майна та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження.

Представник позивачів в письмовій заяві просила здійснювати розгляд справи без її участі, вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась. На адресу суду подала відзив, в якому заперечила проти задоволення позову. Узагальненні доводи державного виконавця зводяться до відсутності факту оплати суми виконавчого збору, у зв`язку з чим, арешт майна лишається чинним.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , згідно договору купівліпродажу від 02 серпня 2006 року (а.с.5-6,7).

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області був виданий виконавчий лист №2-5099 щодо стягнення з ОСОБА_1 на корить АТ «Укрінбанк» 430809,34 грн. заборгованості та 1820 грн. судових витрат.

На підставі вказаного виконавчого документу 12 жовтня 2011 року державним виконавцем Другого ВДВС міста Луцьк ГТУЮ було відкрито виконавче провадження з накладенням арешту на майно боржника.

30 вересня 2013 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу за п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.17-18).

З довідки ПАТ «Українська інноваційна компанія» (яке є набувачем прав та обов`язків АТ «Укрінбанк») №368/16 від 15 серпня 2023 року вбачається, що станом на 11 серпня 2023 року заборгованість за кредитним договором №477 від 18 жовтня 2007 року, укладеним між АТ «Укрінбанк» та ОСОБА_1 , погашена у повному обсязі. Претензії у ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 відсутні (а.с.12).

З відповіді Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 118863 від 27 вересня 2023 року (а.с. 13) вбачається, що на виконанні Відділу перебувало виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 № 29441754 (щодо стягнення на корить АТ «Укрінбанк» заборгованості у розмірі 51083,83 доларів США, що станом на 07 вересня 2010 року становило 403981,00 грн., а також 26828,34 грн. заборгованості за кредитною угодою №477 від 18 жовтня 2007 року, та 1820 грн. судового збору). 30 вересня 2013 року вказане ВП завершене па підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». На разі, матеріали ВП є знищеними у зв`язку із закінченням строку їх зберігання в архіві (а.с.13).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (як результат пошуку за суб`єктом), на невизначене майно (все нерухоме майно) ОСОБА_1 накладено арешт (номер обтяження 13050196) року на підставі постанови головного державного виконавця Другого відділу ДВС ЛМУЮ І.О. Левчук від 27 вересня 2012 року про відкриття виконавчого провадження №29441794 (реєстраційний номер обтяження № 6739703) (а.с. 14-15).

Зважаючи на дату постанови виконавця у провадженні в рамках якого було накладено обтяження на зазначене майно, його матеріали на даний момент є знищеними у зв`язку із завершенням трирічного терміну зберігання, що відповідає положенням Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07 червня 2017 року.

З наявних заперечень державного виконавця Левчук І.О. вбачається, що боржником погашено заборгованість перед стягувачем, проте не сплачено витрат виконавчого провадження (згідно ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів).

Обставини, щодо наявності підстав звільнення боржника від сплати виконавчого збору згідно ч. ч. 5, 9 ,10 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», судом не встановлені.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий документ був фактично виконаний та виконавець вживав заходів для досягнення цього результату, відомостей щодо оскарження дій виконавця щодо стягнення суми виконавчого збору стороною позивача не надано.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

На підставі вищезазначеного, арешт може бути знятий у разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів необхідних для задоволення вимог усіх стягувачів, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 47 Закону № 606-XIV (редакція чинна на момент відкриття виконавчого провадження) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (частина п`ята статті 47 Закону № 606-XIV).

З огляду на наведене, оскільки боржником не надано документального підтвердження сплати виконавчого збору та витрат виконавчих проваджень, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.10, 12, 77, 78, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення заборони відчуження нерухомого майна, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення суду складений 08 квітня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк