Рішення

від 19.03.2024 по справі 199/9912/22

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/9912/22

(2/199/109/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

19.03.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Свержевської В.О.,

прокурора ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушка Костянтина Петровича в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_3 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, -

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушко Костянтин Петрович звернувся до суду в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_3 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 10.12.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором юридичного департаменту Маріупольської міської ради Сидоренком О.О. зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421786600:03:000:1159 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (номер запису про державну реєстрацію права власності 34643860).

Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку став, як зазначено у Державному реєстрі речових правна нерухоме майно, наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 01.10.2019 №4817-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_3 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,000 га, у тому числі ріллі площею 2,000 га (кадастровий номер 1421786600:03:000:1159) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, та копія якого міститься у реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому, відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області копії наказу з аналогічними реквізитами номером та датою наказом №4817-СГ від 01.10.2019 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою», яким ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності що перебуває у запасі на території Республіканської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.

Тобто, зміст наказу №4817-СГ від 01.10.2019 року, фактично прийнятого Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, не відповідає змісту наказу з тими ж реквізитами, що міститься у реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421786600:03:000:1159.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5-0.3-2300/2-22 від 23.12.2022, ОСОБА_3 звертався до Управління із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №3399-СГ від 19.07.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області.

В подальшому, ОСОБА_3 звернувся до Управління із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 1421786600:03:000:1159 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області 5397-СГ від 22.10.2019 «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», ОСОБА_3 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 1421786600:03:000:1159 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Таким чином, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1421786600:03:000:1159, а остання вибула з державної власності поза її волею.

Крім того, згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав земельна ділянка з кадастровим номером 1421786600:03:000:1159, згідно договору оренди землі від 18.12.2019 № 622 передана ОСОБА_3 в оренду Дочірньому підприємству «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на 10 років (номер запису про інше речове право 34816790).

Прокурор вважав, що наявні підстави для подання позовної заяви у даній справі в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області: Нікольська селищна рада Маріупольського району Донецької області, як представник власника (територіальної громади), мала б здійснити захист прав на земельні ділянки; нездійснення захисту компетентним органом полягає у тому, що Нікольська селищна рада Маріупольського району Донецької області не вжила будь-яких заходів для витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Тому, посилаючись на вказані обставини, прокурор просив суд:

-витребувати у ОСОБА_3 та Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь власника земельної ділянки відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України - Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області (ідентифікаційний код юридичної особи 04341614, місцезнаходження юридичної особи: Донецька область, Маріупольський район, смт. Нікольське, вул. Свободи, буд. 87) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, із кадастровим номером 1421786600:03:000:1159, що розташована на території територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області;

-скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права оренди Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на земельну ділянку із кадастровим номером 1421786600:03:000:1159, припинивши право оренди на цю земельну ділянку;

-стягнути з ОСОБА_3 та Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь Донецької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору пропорційно позовних вимог до них у розмірі 6202,50 грн..

У судовому засіданні прокурор позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав викладених у ньому та у відповіді на відзив відповідача Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник відповідача ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» адвокат Сіріньок О.М. у судовому засіданні позов не визнала повністю, підтримавши наданий відзив на позов та додаткові пояснення.

Зокрема зазначила, що відсутні підстави для витребування земельної ділянки у ДП «Ілліч-Агро Донбас», як орендаря, оскільки підприємство на підставі договору є законним орендарем земельної ділянки, який, починаючи із 24.02.2022 та станом на день розгляду справи незаконно позбавлений фізичної можливості користуватись нею (права володіння) та виконувати свої обов`язки орендаря у зв`язку із військовою агресією рф та тимчасовою окупацією території Маріупольського району Донецької області її військами. Цей факт є загальновідомим та додатковому доказуванню не підлягає. Договір було укладено сторонами у встановлений законодавством спосіб, із дотриманням усіх істотних умов, передбачених Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, ЦК України, він є чинним, право оренди відповідача ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» належним чином зареєстровано, відповідач ОСОБА_3 із питанням про припинення договору до відповідача ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» не звертався.

У пункті 8 договору чітко зазначено, що з підписанням цього договору орендодавець гарантує, що є власником земельної ділянки і має всі законні права володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою, право власності та/або право оренди (користування тощо) на земельну ділянку нікому не відчужено, право власності на неї не є предметом спору. Земельна ділянка не є предметом судового спору і вільна від будь-яких претензій та майнових прав третіх осіб. Вказана земельна ділянка в заставі, користуванні чи під арештом не перебуває. Згоди, які потрібні від будь-яких осіб, відповідачем ОСОБА_3 отримані. Також відсутні перешкоди і будь-які обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.

Таким чином, на думку представника відповідача, жодних підстав вважати, що ОСОБА_3 не мав права власності на нерухоме майно, у відповідача ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» під час укладення договору не було і бути не могло, інформація про право власності відповідача ОСОБА_3 на земельну ділянку була як на той час, так і наразі наявна зараз у ДРРПНМ, що не заперечується прокурором у його позовній заяві.

Норма статті 328 ЦК України встановлює презумпцію правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18).

Належні, достатні та допустимі докази того, що право власності набуте відповідачем ОСОБА_3 у незаконний спосіб або із порушеннями чинного законодавства, як того вимагають приписи ст.ст. 76-81 ЦПК України, прокурором до позовної заяви не долучено, крім того наявні наступні обмеження щодо дослідження доказів у справі:

-в листі ГУ Держгеокадастру в Донецькій області від 23.12.2022, які долучені до позову, вказано, що «у зв`язку з веденням активних бойових дій на території Донецької області доступ до архіву відсутній, у зв`язку з чим не має можливості надати вичерпну інформацію, наведену у листі» та не міститься підтвердження наявності будь-яких оригіналів документів; отже, прокурор безпідставно вказує про наявність оригіналів документів у ГУ Держгеокадастру в Донецькій області;

-листування прокурора з представниками ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, доступ останніх до документів через введення військового стану та проведення бойових дій на території Донецької області є обмеженим, не може замінити дослідження оригіналів документів та/або не може свідчити про належне урядування Держгеокадастру, в т.ч. під час надання інформації прокурору;

-доступ до Державного земельного кадастру, в т.ч. до поземельної книги, щодо земельних ділянок, які знаходяться на тимчасово окупованій території, є припиненим на підставі п. 2 Постанови КМУ від 07.05.2022 №54 «Про деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану», що підтверджується самим представникам цього органу;

-інформація на офіційному сайті про накази ГУ Держгеокадастру у Донецькій області про розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, яка розміщена на підставі ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не є достовірним джерелом підтвердженням наявності оригіналу та відсутності скасування/зміни опублікованої інформації/наказу.

Усі вказані обмеження, пов`язані з бойовими діями, військовим станом в Україні та тим, що земельна ділянка знаходиться на тимчасово окупованій території, відповідно, надані прокурором копії документів не є і не можуть бути достатніми та допустимими доказами порушення права держави та будь-якої особи.

Крім того, представник відповідача зазначила, що прокурор жодним чином не обґрунтував у який спосіб та на підставі чого було встановлено, який саме із наказів, прийнятих Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, які мають однакову дату та номер, слід вважати підробленим, а який справжнім, та чому виключається можливість існування обох наказів через недбалість в роботі ГУ Держгеокадастр в Донецькій області.

Окрім цього, в мережі інтернет наявний текст колективної скарги від 08.11.2019 державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на дії в.о. начальника ОСОБА_5 щодо її незаконних дій на посаді (https://www.facebook.com/groups/zemelnepravoukraine/posts/2572240816144809).

У скарзі зазначається наступне: «04.10.2019 ОСОБА_5 в перший день приїхала до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (87551, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1) з невідомими особами (які не працюють в Головному управлінні), яким спочатку був наданий доступ до системи ДОК ПРОФ 3, а у кінці дня було здійснено вивезення великого обсягу документів в невідомому напряму без складання будь-яких актів приймання-передачі. Таке вивезення за її вказівкою відбувалося щоп`ятниці з моменту її призначення. За період призначення в.о. начальника ОСОБА_5 , з 02.10.2019 здійснюється прийняття та одноособове підписання незаконних наказів про відмову в наданні дозволів на розробку проектів землеустрою (не у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України) та відмови у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки (підстави, які не відповідають вимогам Закону України «Про землеустрій»), що можливо переглянути у системі ДОК ПРОФ 3, яка використовується в Головному управлінні Держгеокадастру у Донецькій області.

Трудовий колектив ГУ Держгеокадастру у Донецькій області готовий свідчити про дані порушення діючого законодавства в будь яких компетентних органах». Зазначена, колективна скарга підписана 32 працівниками Головного управління. Враховуючи зазначену ситуацію, яка відбувалася із прийняттям наказів в ГУ Держгеокадастру у Донецькій області під час перебування на посаді в.о. начальника ОСОБА_5 , докази у вигляді копій наказів ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, які надані прокурором, маю оцінюватися критично та з дотриманням вимог ст. 76-81 ЦПК України.

Крім того, на думку представника відповідача прокурор не мав підстав для представництва інтересів держави, а отже і на звернення до суду.

За таких підстав представник відповідача адвокат Сіріньок О.М. просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.07.2019 року відповідач ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області №3399-СГ від 19 липня 2019 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, орієнтовний розмір 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (т.1, а.с.25).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області №4817-СГ від 01.10.2019 року було надано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку кадастровий номер 1421786600:03:000:1159, площею 2,0000 га сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (т.1, а.с. 10).

Водночас, наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області №5397-СГ від 01.10.2019 року було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність ОСОБА_3 земельної ділянки із кадастровим номером 1421786600:03:000:1159, площею 2,0000 га сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області (т.2, а.с.26).

10.12.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором юридичного департаменту Маріупольської міської ради Сидоренком О.О. зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421786600:03:000:1159 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (номер запису про державну реєстрацію права власності 34643860) (т.1, а.с.8).

18.12.2019 року між ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі №622, за умовами якого ОСОБА_3 передав ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в платне користування земельну ділянку кадастровий номер 1421786600:03:000:1159 для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, строком на 10 років (т.1, а.с.11).

ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» 13 квітня 2022 року звернулося із заявою про вчинення кримінального правопорушення до ГУ Національно поліції України та СБУ у зв`язку з тим, що в результаті бойових дій втратило доступ до офісу, в якому знаходилися всі установчі документи підприємства, печатка, штампи, всі дозволи, ліцензії та інша розпорядча документація, відомості про що були внесені до ЄРДР за №22022050000001220.

Відповідно до положень ст.13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

27 травня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Відповідно до п. 58 вищевказаного Закону розділ Х «Перехідні положення» ЗК Українибув доповнений пунктом 24, яким визначається, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, перелік яких визначений законом.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом (п. 24 розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 316 ЦК Українивизначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК Українивласникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом статті 325 ЦК Українисуб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до статті 329 ЦК Україниюридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно з вимогами статті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, зазначена норма встановлює презумпцію правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18).

При зверненні до суду в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на підроблення наказу №4817-СГ від 01.10.2019 року, який стосується ОСОБА_3 , та, посилаючись на надану Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області копію наказу з аналогічними реквізитами номером та датою (наказ №4817-СГ від 01.10.2019 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою»), стверджує, що цим наказом іншій особі ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Республіканської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.

При цьому доказів, які б давали підстави для встановлення даного факту, суду надано не було, оскільки копія реєстраційної справи до матеріалів даної цивільної справи долучена не була, клопотання про витребування доказів позивачем заявлено не було.

Суд погоджується із доводами представника відповідача ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» адвокатом Сіріньок О.М. про те, що позовні вимоги не доведені належними, достовірними та допустимими доказами, та прокурор надав докази у копіях, які не засвідчені з оригіналу, та не надав вирок суду за результатами розгляду кримінального провадження, відкритого стосовно підроблення наказів ГУ Держгеокадастру в Донецькій області.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими,речовимиіелектронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1,2,4-6 ст.95 ЦПК України Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові доказиподаютьсяворигіналі абовналежнимчином засвідченійкопії,якщоіншене передбаченоцимКодексом.Якщодлявирішення спорумаєзначеннялише частинадокумента,подаєтьсязасвідченийвитяг знього. Копіїдокументіввважаютьсязасвідченими належнимчином,якщоїхзасвідчено впорядку,встановленомучиннимзаконодавством. Учасниксправи,якийподаєписьмові доказивкопіях(електроннихкопіях),повинензазначитипро наявністьуньогоабо іншоїособиоригіналуписьмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З аналізу положень ст. 95 ЦПК Українисуд приходить до висновку, що засвідчення учасником справи копії доказу за умови відсутності оригіналу письмового доказу унеможливлено.

Позивачем не заперечувався факт відсутності оригіналу наказу №4817-СГ від 01.10.2019 року. За таких обставин, надану судові копію зазначеного наказу, подану як письмовий доказ, суд оцінює критично і визнає як неналежний.

Підроблення документів (ст. 358 КК України) є кримінальним правопорушенням проти авторитету органів державної влади; відповідно до примітки до ст.358 КК України, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексуслід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Відтак, наказ №4817-СГ від 01.10.2019 року є офіційним документом, підроблення якого утворює об`єктивну сторону передбаченого ч. 1 ст.358 КК Україникримінального правопорушення, а використання завідомо підробленого документа - ч.ч. 1, 4 ст.358 КК України.

Оскільки відповідальність за підроблення документів передбачена положеннями КК України, то на підставі ч. 6 ст.82 ЦПК Українидля суду, який розглядає дану справу, має бути наданий вирок суду в кримінальному провадженні, який є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Вирок суду у кримінальному провадженні за фактом підроблення наказу №4817-СГ від 01.10.2019 прокурором не наданий, відтак, який з наказів є дійсним, а який недостовірним (фальшивим), прокурором не доведено.

Під час судового розгляду представник відповідача адвокат Сіріньок О.М. наголошувала на можливій недбалості в роботі ГУ Держгеокадастр в Донецькій області, яка мала місце під час перебування на посаді в.о. начальника ГУ Підгорної Т.О., посилаючись на те, що, враховуючи ситуацію, яка відбувалася із прийняттям наказів в ГУ Держгеокадастру у Донецькій області під час перебування на посаді в.о. начальника ОСОБА_5 , докази у вигляді копій наказів ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, які надані прокурором, мають оцінюватися критично та із дотриманням вимог ст. 76-81 ЦПК України. Також зазначила, що в мережі інтернет наявний текст колективної скарги від 08.11.2019 державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (скарга підписана 32 працівниками Головного управління) на дії в.о. начальника ОСОБА_5 щодо її незаконних дій на посаді (https://www.facebook.com/groups/zemelnepravoukraine/posts/ 2572240816144809). У скарзі зазначається наступне: «04.10.2019 ОСОБА_5 в перший день приїхала до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (87551, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1) з невідомими особами (які не працюють в Головному управлінні), яким спочатку був наданий доступ до системи ДОК ПРОФ 3, а у кінці дня було здійснено вивезення великого обсягу документів в невідомому напряму без складання будь-яких актів приймання-передачі. Таке вивезення за її вказівкою відбувалося щоп`ятниці з моменту її призначення. За період призначення в.о. начальника ОСОБА_5 , з 02.10.2019 здійснюється прийняття та одноособове підписання незаконних наказів про відмову в наданні дозволів на розробку проектів землеустрою (не у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України) та відмови у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки (підстави, які не відповідають вимогам Закону України «Про землеустрій»), що можливо переглянути у системі ДОК ПРОФ 3, яка використовується в Головному управлінні Держгеокадастру у Донецькій області. Трудовий колектив ГУ Держгеокадастру у Донецькій області готовий свідчити про дані порушення діючого законодавства в будь яких компетентних органах».

Відповідь по суті порушених у колективній скарзі питань не була надана Держгеокадастром.

Крім того, порушення чинного законодавства під час роботи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області встановлені Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, що підтверджується відповідним Актом перевірки деяких питань діяльності ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, яка тривала з 31.10.2019 по 08.11.2019. За матеріалами даної перевірки встановлено, зокрема, відсутність оригіналів наказів із розпорядження землями сільськогосподарського призначення, які видано Головним управління ГУ Держгеокадастру у Донецькій області до 04.10.2019 включно. Даним Актом перевірки також виявлено численні порушення чинного законодавства Головним управління ГУ Держгеокадастру у Донецькій області.

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним Кодексом України та Законом України «Про землеустрій».

Положеннями ст. 118 ЗК Українивизначено порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Відповідно до положень ст.ст.193,195,202,203 ЗК України Державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Процедура державної реєстрації земельної ділянки передбачена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 (Порядок № 1051).

Відповідно до п.107 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється, зокрема, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (п. 109 Порядку № 1051).

Пункт 110 Порядку №1051 передбачає, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ.

Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

До поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї (п. 112 Порядку № 1051).

Пунктом 113 Порядку №1051 встановлено, що Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.04.2024 №НВ-99181565420232 Відділ у Нікольському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області зареєстрував за кадастровим номером 1421786600:03:000:1159 в ДЗК земельну ділянку, яка розташована на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області.

Як встановлено судом на підставі витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, державну реєстрацію спірної земельної ділянки здійснено на підставі технічної документації - проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 23.07.2019, яка розроблена ТОВ «Центр експертно-геодезичного забезпечення», ОСОБА_6 .

В органі, який здійснював реєстрацію земельної ділянки (відділ у Нікольському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області), та якому спочатку подавалися згадані документи, у тому числі у паперовій формі, позивачем не були витребувані.

При пред`явленні позову позивач згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Тобто ці докази позивач збирає сам у позасудовому порядку, а у разі неотримання може заявляти клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки факт неправомірності набуття відповідачем ОСОБА_3 права власності не випливає із закону, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття та презюмується, відтак, підлягає доказуванню саме неправомірність набуття відповідачем ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині витребування від відповідача ОСОБА_3 земельної ділянки.

Щодо вимоги позову про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, то, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Вимога позову про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди є похідною від задоволення вимоги позову про витребування земельної ділянки, відтак, враховуючи, що вимога позову про витребування земельної ділянки не задоволена, тому відсутні підстави для задоволення похідної вимоги позову.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Крім зазначеного, відповідач ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» заперечував наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави, а отже й права на звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Судом встановлено, що 12.12.2022 за вих. №55/1-4398ВИХ-22 прокурор звертався до Нікольського селищного голови В.Мітька із листом чи вбачає селищна рада порушення вимог земельного законодавства, чи вживалися нею заходи щодо захисту інтересів держави та територіальної громади за виявленими фактами, чи зверталася селищна рада з позовами про витребування майна з наведеними у листі кадастровими номерами у комунальну власність територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області, чи буде здійснено таке звернення у розумні строки.

Листом від 20.12.2022 селищний голова ОСОБА_7 повідомив про відсутність на даний час можливості звернення до суду у розумні строки у зв`язку з: відсутністю повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель; відсутністю відповідних наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області та землевпорядна документація щодо неправомірності надання земельних ділянок у власність, що у судовому розгляді буде предметом спору, відсутністю у штаті спеціаліста юриста, відповідна посада вакантна.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені у ст. 6-1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Відповідно до цієї статті, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначені статтею 10 цього Закону.

Сільські, селищні, міські ради після прийняття ними рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель зобов`язані: протягом місяця забезпечити призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад; протягом 10 календарних днів після призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад письмово поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад починають виконувати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель через 30 календарних днів після інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі якщо сільські, селищні, міські ради не прийняли рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та не забезпечили призначення державних інспекторів відповідних рад, повноваження рад у зазначеній сфері виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до прийняття радами в установленому цим Законом порядку рішення про виконання радами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Виходячи з вищенаведеного, суд погоджується з доводами представника відповідача ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про відсутність підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області, до суду із даним позовом.

Враховуючи результат розгляду справи та відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають та відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушка Костянтина Петровича в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_3 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 29.03.2024 року.

Суддя